Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №160/12514/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/12514/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року щодо залишення без розгляду заяви про встановлення судового контролю у справі №160/12514/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі №160/12514/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не здійснення виплати пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок та не виплати компенсації втрати частини доходів. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 на визначений ним банківський рахунок, відповідно до заяви від 12.12.2023, із нарахуванням компенсації втрати частини доходів з 27.07.2022 року по дату фактичної виплати пенсії. У задоволенні іншої частини позову відмовлено (т.1 а.с. 71-74).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року – скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 , не здійснення перерахунку розміру пенсії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 року до 07.09.1964 року, з 03.08.1965 року до 23.12.1965 року, період роботи з 20.03.1996 року по 08.07.1997 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 року та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги у цій частині задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування стажу ОСОБА_1 та не здійснення перерахунку розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1961 року до 07.09.1964 року, з 03.08.1965 року до 23.12.1965 року, період роботи з 20.03.1996 року по 08.07.1997 року та здійснити перерахунок і виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року – залишено без змін (т.1 а.с. 127-131). Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року в адміністративній справі № 160/12514/24 залишити без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що ухвалою від 27 березня 2026 року ухвалено рішення про прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 у справі №160/12514/24 та завершено процедуру судового контролю за виконанням вказаних рішень, повторно подана заява з питання судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 року у справі № 160/12514/24 є безпідставною, оскільки для повторного звернення та розгляду вказаного питання не має правових підстав, а тому на підставі ст. 167 КАС України така заява підлягає залишенню без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржувану ухвалу першої інстанції та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року по справі № 160/12514/24.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про не виконання відповідачем судового рішення ухваленого у цій справі.

Відповідач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Статтею 167 КАС України встановлені загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, відповідно до частини першої якої будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною другою цієї статті якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Аналіз частини другої статті 167 КАС України свідчить про те, що заява (клопотання, заперечення) можуть бути повернуті заявнику без розгляду у разі, якщо така заява (клопотання, заперечення) подана без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Повертаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 від 29 червня 2026 року про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ухваленого справі № 160/12514/24 суд виходив з того, що процедуру судового контролю за виконанням рішення суду завершено, а для повторного звернення та розгляду вказаного питання не має правових підстав.

Натомість, суд апеляційної інстанції вважає такий висновок передчасним, адже застосовуючи процедуру повернення без розгляду заяви передбаченої статтею 167 КАС України суд має встановити обставини очевидної безпідставності та необґрунтованості поданої позивачем заяви від 29 червня 2026 року.

Сам факт того, що у цій справі завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення суду не є безумовною обставиною того, що заява від 29 червня 2026 року містить ті ж самі мотиви, що і заява від 21 січня 2026 року за наслідком якої постановлено ухвалу про прийняття звіту щодо виконання судового рішення у цій справі.

Тобто, суд першої інстанції мав з`ясувати чи доводи та обставини якими позивач обґрунтовує заяву від 29 червня 2026 року були предметом судового контролю за наслідком розгляду заяви від 21 січня 2026 року.

Зважаючи на те, що висновок суду щодо безпідставності поданої позивачем 29 червня 2026 року заяви є передчасним, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність скасування такої ухвали.

Водночас, що стосується вимог апеляційної скарги позивача по встановленню судом апеляційної інстанції судового контролю, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року щодо залишення без розгляду заяви про встановлення судового контролю у справі №160/12514/24 є ухвалою, що перешкоджає подальшому розгляду заяви, та наслідком скасування такої ухвали є направлення справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, а тому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, колегія суддів зробила висновок про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 320, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі №160/12514/24 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року у справі №160/12514/24 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва