Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №160/7509/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/7509/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року (суддя Букіної Л.Є. м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 19.05.2026 року) у адміністративній справі №160/7509/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про розшук майна, суд –

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року ТОВ «Юні Стоун Плент» (далі по тексту – позивач) звернулося до суду з позовом до Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мартинової Н.В від 11.03.2026 року по ВП № 79812935 про розшук майна.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося ТОВ «Юні Стоун Плент» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що постанова державного виконавця про розшук майна підлягала скасуванню, оскільки об`явлення в розшук майна на суму 181323360 грн. – в 4442 рази переважаючи суми за виконавчим провадженням та на 181281358,76 грн. більше, чим сума стягнення за виконавчим провадження №79812935 – 45001,24 грн., при цьому порушені права апелянта, як власника зазначених транспортних засобів. Згідно з даними інтернет ресурсів ринкова вартість транспортних засобів, на які приватний виконавець постановою про арешт майна наклав арешт та постановою про розшук майна голосив в розшук 100 транспортних засобів на загальну суму 181323,360 грн., що не є у мажах суми звернення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів у розмірі 45001,24 грн., в порушення п.8 ст.2 Закону України «Про виконавче провадження» та можна було оголосити у розшук і накласти арешт на майно – одного транспортного засобу. Фактично приватний виконавець позбавив можливості використання транспортних засобів за їх цільовим призначенням в господарській діяльності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Індустріальним відділом ДВС у м. Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийнято постанову від 11.03.2026 року ВП №79812935 про розшук майна боржника, яким оголошено розшук 100 транспортних засобів ТОВ «Юні Стоун Плент». Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався статтями 1, 3, ч.1 ст.5, ст.10, частинами 1, 2 ст.18, ч. ст.26, частинами 2, 3 ст.36, частинами 1, 6, 8 ст.48, ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» та врахував, що предметом судового оскарження є постанова про розшук майна боржника, а не постанова про його (майна) арешт. Суд врахував, що ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає заборон/застережень, як-от дотримання принципу співмірності, не містить як ч.6 ст.48 цього Закону. Суд звернув увагу, що на примусовому виконанні виконавця перебуває не лише вимога № Ю-23423-0436 У на суму 45001,24 за ВП №79812935, а й зведене виконавче провадження ВП №79215355, до складу якого входять 11 ВП, у тому числі, ВП №79812935, із загальною сумою боргу 2138416,66 грн. та процедура розшуку майна в рамках виконавчого провадження є лише процедурою для його виявлення та саме по собі не є підставою для позбавлення права власності.

Матеріалами справи встановлено, що Індустріальним відділом ДВС у м. Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 11.03.2026 року прийнято постанову від 11.03.2026 року ВП №79812935 про розшук майна боржника, яким оголошено розшук 100 транспортних засобів ТОВ «Юні Стоун Плент».

Встановлено, що Крім на примусовому виконанні Індустріального відділу ДВС у м. Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження ВП №79215355, до складу якого входять 11 ВП, у тому числі, ВП №79812935, із загальною сумою боргу 2138416,66 грн, де є стягувачем Головне управління ДПС у Дніпропетровській області та стягувачі по заробітній платі за рішеннями суду.

Відповідно до ст., ч.1 ст.5, ст.10, п.6 ч.2 ст.18, частин 2, 3 ст.36, частин 1, 6 ст.48, ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Заходами примусового виконання рішень є, зокрема, інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що предметом судового оскарження є постанова про розшук майна боржника, а не постанова про його (майна) арешт та відміну від ч.6 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження», ст.36 цього Закону, яка регламентує розшук майна боржника заборон/застережень, як-от дотримання принципу співмірності, не містить; розшук майна не є підставою для позбавлення права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 242, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юні Стоун Плент» - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 року у адміністративній справі №160/7509/26 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Н.А. Олефіренко