Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №199/917/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №199/917/25

Суддя: Білак С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 199/917/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 25 грудня 2025 року у справі №199/917/25 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Козловського Віталія Володимировича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 22 січня 2025 року звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, інспектора 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Козловського Віталія Володимировича, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №3723937 від 24 грудня 2024 року, винесену інспектором 2 взводу 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Козловським Віталієм Володимировичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення. Також, позивач зазначає про те, що неодноразово повідомляв поліцейського про те, що він діяв в межах крайньої необхідності, оскільки Мороз К.Т. є діючим адвокатом та представляв інтереси підзахисного в суді на розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому виникла необхідність у поверненні до м. Дніпро на автомобілі підзахисного нічну пору доби. При початку руху транспортний засіб було оглянуто та будь-яких несправностей не зафіксовано.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 25 грудня 2025 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи, не містять відомостей про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом із наведеною у спірній постанові несправністю. Однією із умов для можливості перевірки наявності у водія транспортного засобу чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є наявність підстав для такої перевірки, а саме правомірність зупинки працівником поліції транспортного засобу, що дійсно може мати місце за умови вчинення водієм адміністративного правопорушення, в тому числі при керуванні транспортним засобом із відповідними технічними несправностями. Про наявність таких несправностей зазначається у спірній постанові, однак факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.1 КУпАП, якою і передбачено такі технічні несправності, не доведено, хоча саме такий факт, з огляду на обставини спірних правовідносин, мав би підтверджувати як правомірність зупинки автомобіля під керуванням позивача, так і правомірність вимоги працівника поліції до позивача щодо пред`явлення полісу обов`язкового страхування.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Департамент патрульної поліції, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Зазначає про те, що суд першої інстанції фактично поставив законність зупинки транспортного засобу в залежність від подальшого притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 121 КУпАП. Згідно з інформацією, отриманою з централізованої бази даних МТСБУ, на момент перевірки транспортного засобу відомості про чинний страховий поліс щодо автомобіля VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_1 були відсутні, при цьому позивачем під час судового розгляду не надано жодного належного та допустимого доказу існування чинного договору страхування на момент вчинення правопорушення.

Позивач не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що посадовою особою відповідача 24.12.2024 було складено постанову серії ЕНА № 6934446, згідно з якою 24.12.2024 о 23:07 в м. Вінниця вул. Хмельницьке шосе, 130А ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT державний номерний знак НОМЕР_1 з технічною несправністю, а саме не працювала ліва фара в режимі ближнього світла фар та при перевірці документів встановлено, що відсутній чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 « «ґ» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 126 КУпАП (а.с. 11-12).

В графі 7 «До постанови додається» постанови серії ЕНА № 6934446 зазначено: « 470753» (а.с. 12).

Не погодившись із постановою серії ЕНА № 6934446 від 24.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі Закон № 3353-ХІІ) водій зобов`язаний, зокрема, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством;

Згідно з підпунктом ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат Зелена картка (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування Зелена картка.

За положеннями абзацу п`ятого частини першої статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 № 3720-ІХ перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Абзацом першим частини першої статті 8 Закону №3720-ІХ передбачено, що з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - Єдина централізована база даних).

Згідно з частиною другою статті 8 Закону №3720-ІХ МТСБУ з метою надання доступу до інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, забезпечує використання інформаційних ресурсів Єдиної централізованої бази даних відповідно до законодавства.

Інформація, що міститься в Єдиній централізованій базі даних, надається безоплатно і відповідно до порядку доступу до неї поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

В підтвердження порушення позивачем підпункту «ґ» пункту 2.1 ПДР України відповідачем надано до суду витяг з Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на транспортний засіб державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 24.12.2024, згідно з ким чинний поліс відсутній (а.с. 35).

Підпунктом а) пункту 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на час виникнення спірних правовідносин (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) визначав Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (далі Закон № 1961-IV), пунктом 21.2 статті 21 якого контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється:

відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

органами Державної прикордонної служби України під час перетинання транспортними засобами державного кордону України.

Пунктом 21.3 статті 21 Закону № 1961-IV передбачено, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Приведеними нормами права визначено обов`язок водія мати при собі страховий поліс та пред`явити такий страховий поліс посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

При цьому пункт 21.3 статті 21 Закону № 1961-IV не вказує на те, що поліс страхування може бути пред`явлений на вимогу уповноважної особи лише у випадку складання нею протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Послідовний аналіз норм Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Правил дорожнього руху, які визначають повноваження посадових осіб поліції та обов`язки водіїв транспортних засобів, дає підстави для висновку про те, що визначені пунктом 21.2 статті 21 Закону №1961-IV підстави контролю за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не є вичерпними, оскільки вказаний Закон не є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері безпеки руху та визначає повноваження підрозділів Національної поліції в цих правовідносинах.

Пунктом 21.2 статті 21 Закону № 1961-IV як закону, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено додаткові повноваження підрозділів Національної поліції щодо контролю за наявністю полісу обов`язкового страхування у такому випадку, як складання протоколів щодо порушень Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Зважаючи на викладене суд апеляційної інстанції зробив висновок щодо наявності у органів Національної поліції України правових підстав для перевірки наявності у позивача (водія транспортного засобу) полісу обов`язкового страхування, оскільки такі повноваження інспектора патрульної поліції передбачені чинним законодавством, і вказані повноваження кореспондуються з обов`язком водія мати при собі поліс обов`язкового страхування та пред`являти його на вимогу працівників поліції.

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIIІ), до яких належить повноваження з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (пункт 11 частини першої).

Відповідно до частини першої статті 35 Закону №580-VIIІ поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху (пункт 1); якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення (пункт 3).

Отже, законодавцем надано поліцейським повноваження на зупинення транспортного засобу у разі порушення водієм Правил дорожнього руху.

Наведені обставини спростовують доводи позивача про безпідставне зупинення працівником поліції транспортного засобу як підстави для висновку про протиправність постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відтак, оскільки позивач керував транспортним засобом, на який був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що є порушенням підпункту ґ) пункту 2.1 Правил дорожнього руху, колегія суддів зробила висновок про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення постановою серії ЕНА № 6934446 від 24.12.2024 на підставі частини першої статті 126 КУпАП.

Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Ні підставі зазначеного колегія суддів зробила висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 25 грудня 2025 року у справі №199/917/25 – задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 25 грудня 2025 року у справі №199/917/25 – скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua