Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №160/7538/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 160/7538/26

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 у справі №160/7538/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області, якими визначено Тімченко Вікторії Андріївні (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкові зобов`язання по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

- № 0118236-2411-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2420,58 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 площею 146,40 кв.м.

- № 0118237-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 466,32 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- № 0118238-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 4427,43 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- № 0118241-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 5338,87 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- № 0118244-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 5503,15 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- № 0118251-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 5831,69 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- № 0118255-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 6570,92 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- № 0118239-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 1598,67 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- № 0118240-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 1927,78 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- № 0118245-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 1987,10 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- № 0118248-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2105,73 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- № 0118254-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2372,65 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- № 0118242-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2424,85 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- №0118243-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2499,46 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- № 0118249-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2648,68 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- № 0118253-2410-0462-UA12020010000033698 від 03 березня 2026 року на суму 2984,43 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

В обґрунтування вимог позивач зазначала, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без належного з`ясування всіх фактичних обставин, без урахування вимог податкового законодавства щодо порядку визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також без належного підтвердження правових підстав для нарахування відповідних сум податкового зобов`язання за спірні податкові періоди. Вважає, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкові повідомлення-рішення від 03.03.2026: № 0118236-2411-0462-UA12020010000033698, №0118237-2410-0462 - UA12020010000033698, №0118238-2410-0462- UA12020010000033698, №0118239-2410-0462-UA12020010000033698, №0118240-2410-0462- UA12020010000033698, №0118245-2410-0462- UA12020010000033698, №0118248-2410-0462- UA12020010000033698, №0118254-2410-0462- UA12020010000033698.

У задоволенні іншої частини позову – відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в цій частині та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що квартира АДРЕСА_5 загальною площею 101,5 кв. м фактично є частиною житлового будинку садибного типу, а тому у 2022 – 2025 роках позивачу належали різні типи об`єктів житлової нерухомості, для яких база оподаткування зменшується на 180 кв. м.

Також зазначила, що судом першої інстанції не вирішено питання стягнення витрат на правничу допомогу.

19 серпня 2026 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, де зазначено про те, що відповідно до вимог пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України, база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості – абз. «г» п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України.

Отже, при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки контролюючим органом, база оподаткування визначається з урахуванням вимог пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, а ставка податку відповідно до рішень територіальних громад, встановлених до бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості згідно з Кодексом.

Також вказав, що суд вірно зазначив, що позивач під час реалізації свого права на реконструкцію квартири АДРЕСА_4 не вжив передбачені главою 26 Цивільного кодексу України заходи щодо реалізації співвласниками свого права на виділ чи поділ об`єкта спільної часткової власності, в даному випадку квартири АДРЕСА_6 .

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 є власником об`єктів нерухомості, а саме:

- квартира, загальною площею 46,1 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , дата державної реєстрації права власності - 13.11.2021, частка власності 1;

- квартира, загальною площею 101,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , дата державної реєстрації права власності 20.07.2017, частка власності 1;

- квартира, загальною площею 73,3 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , дата державної реєстрації права власності - 27.02.2008, частка власності 9/18;

- домоволодіння, загальною площею 146,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дата державної реєстрації права власності - 26.07.2018, частка власності 0 (речове право припинено 30.07.2021).

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення, якими позивачу визначено до сплати суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за даними об`єктами нерухомості за 2021-2025 роки, а саме:

2021 рік

- від 03 березня 2026 року № 0118236-2411-0462- UA12020010000033698 на суму 2420,58 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна будинок АДРЕСА_1 площею 146,40 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118237-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 466,32 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118238-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 4427,43 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118239-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 1598,67 грн. за 2021 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

2022 рік

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118240-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 1927,78 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118241-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 5338,87 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118242-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2424,85 грн. за 2022 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

2023 рік

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118244-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 5503,15 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118243-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2499,46 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118245-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 1987,10 грн. за 2023 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 73,30 кв.м.

2024 рік

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118248-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2105,73 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118251-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 5831,69 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118249-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2648,68 грн. за 2024 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

2025 рік

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118255-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 6570,92 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 площею 101,50 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118254-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2372,65 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_4 площею 73,30 кв.м.

- від 03 березня 2026 року податкове повідомлення-рішення №0118253-2410-0462- UA12020010000033698 на суму 2984,43 грн. за 2025 рік за об`єкт нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 площею 46,10 кв.м.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Визначення платників податку в разі перебування об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб: а) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку; б) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; в) якщо об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток),- на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Отже, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06.11.2018 року по справі № 817/2019/17, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що квартира АДРЕСА_5 є частиною житлового будинку садибного типу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 04.07.2011, технічного паспорта від 14.03.2017 та даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за наслідками реконструкції створено саме квартиру АДРЕСА_5 – ізольоване помешкання в будинку, який складається щонайменше з двох квартир. Підстав для віднесення цього об`єкта до іншого типу житлової нерухомості суд не має, а тому до об`єктів нерухомості позивача у 2022 – 2025 роках (дві квартири) підлягає застосуванню зменшення бази оподаткування на 60 кв. м відповідно до підпункту «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, а не на 180 кв. м.

Разом з тим, перевіряючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

З аналізу сум податку, визначених податковими повідомленнями-рішеннями за 2022 – 2025 роки, вбачається, що відповідач обчислив податок виходячи із сумарної загальної площі трьох об`єктів – квартири АДРЕСА_5 (101,5 кв. м), квартири площею 46,1 кв. м та частки 9/18 у квартирі площею 73,3 кв. м (36,65 кв. м), тобто 184,25 кв. м, зменшеної на 60 кв. м (124,25 кв. м), за ставкою 1,2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з подальшим розподілом суми податку між трьома об`єктами пропорційно їх площі.

Отже, частину передбаченого підпунктом «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України зменшення бази оподаткування (60 кв. м) відповідач відніс на частку 9/18 у квартирі площею 73,3 кв. м, яка, як встановлено судом першої інстанції, у спірні періоди не існувала і не була об`єктом оподаткування.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 03.03.2026 №0118241-2410-0462-UA12020010000033698, №0118242-2410-0462-UA12020010000033698, №0118244-2410-0462-UA12020010000033698, №0118243-2410-0462-UA12020010000033698, №0118251-2410-0462-UA12020010000033698, №0118249-2410-0462-UA12020010000033698, №0118255-2410-0462-UA12020010000033698, №0118253-2410-0462-UA12020010000033698 прийняті з порушенням підпунктів 266.3.2, 266.4.1, 266.7.1 статті 266 ПК України, на підставі неправильно визначеної бази оподаткування, а тому є протиправними.

Оскільки податкове повідомлення-рішення є індивідуальним актом, яким визначається сума грошового зобов`язання, суд не може змінити визначену в ньому суму, а тому такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. При цьому відповідач не позбавлений можливості визначити позивачу податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 – 2025 роки з дотриманням вимог статті 266 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідач правомірності розрахунку податку в зазначених податкових повідомленнях-рішеннях не довів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, зазначеним обставинам оцінки не надав та не врахував, що встановлена ним відсутність об`єкта оподаткування – частки 9/18 у квартирі впливає на визначення бази оподаткування за іншими об`єктами житлової нерухомості позивача, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню в частині відмови у задоволенні позову з ухваленням у цій частині нової постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.03.2026 №0118241-2410-0462-UA12020010000033698, №0118242-2410-0462-UA12020010000033698, №0118244-2410-0462-UA12020010000033698, №0118243-2410-0462-UA12020010000033698, №0118251-2410-0462-UA12020010000033698, №0118249-2410-0462-UA12020010000033698, №0118255-2410-0462-UA12020010000033698, №0118253-2410-0462-UA12020010000033698. Доводи апеляційної скарги щодо застосування зменшення бази оподаткування на 180 кв. м колегією суддів відхилені.

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України у разі ухвалення нового рішення суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат.

Щодо вимоги апелянта про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (частина друга статті 252 КАС України). Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина п`ята статті 252 КАС України).

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, суд, частково задовольнивши позов, здійснив розподіл лише судових витрат зі сплати судового збору, натомість питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не розглядав і не вирішував: оцінки доказам на підтвердження таких витрат, їх співмірності та дотриманню позивачем вимог частини сьомої статті 139 КАС України суд першої інстанції не надавав, висновку щодо цих витрат рішення не містить.

Отже, у цьому випадку має місце невирішення судом першої інстанції питання про судові витрати у розумінні пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, що усувається шляхом ухвалення додаткового рішення судом, який ухвалив рішення у справі, за заявою учасника справи.

Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, судом першої інстанції не вирішувалось, законність і обґрунтованість рішення в цій частині не може бути предметом апеляційного перегляду, а вирішення такого питання вперше судом апеляційної інстанції позбавило б учасників справи гарантованого частиною п`ятою статті 252 КАС України права на оскарження судового рішення щодо судових витрат.

Положення частини шостої статті 139 КАС України зобов`язують суд апеляційної інстанції у разі ухвалення нового рішення змінити розподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції, проте не підміняють передбаченого статтею 252 КАС України порядку вирішення питання про судові витрати, яке судом першої інстанції не вирішувалось.

За таких обставин позивач не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, в порядку статті 252 КАС України. Вирішуючи таку заяву, суд першої інстанції має врахувати результат розгляду справи з урахуванням цієї постанови, а також перевірити дотримання позивачем вимог частини сьомої статті 139 КАС України.

З огляду на викладене, вимога апеляційної скарги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, задоволенню судом апеляційної інстанції не підлягає.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 в адміністративній справі №160/7538/26 - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 в адміністративній справі №160/7538/26 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.03.2026 №0118241-2410-0462-UA12020010000033698, №0118242-2410-0462-UA12020010000033698, №0118244-2410-0462-UA12020010000033698, №0118243-2410-0462-UA12020010000033698, №0118251-2410-0462-UA12020010000033698, №0118249-2410-0462-UA12020010000033698, №0118255-2410-0462-UA12020010000033698, №0118253-2410-0462-UA12020010000033698.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 2301,78 грн.

В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 в адміністративній справі №160/7538/26 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко