Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №340/7960/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №340/7960/25

Суддя: Чабаненко С.В.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2026 рокум. Дніпросправа № 340/7960/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Буханець І. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №340/7960/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Металит» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Металит» звернулося до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.08.2025 за №00143290701 в частині встановлення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 938 617,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.11.2025 за №00195790701 в частині збільшення зобов`язання з ПДВ на суму 1 028 878,50 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №340/7960/25 позов задоволено, а саме, суд:

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00143290701 від 25.08.2025 року в частині встановлення завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 4 938 617,00 грн;

- визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №00195790701 від 04.11.2025 року в частині збільшення зобов`язання з ПДВ на суму 1 028 878,50 грн., з яких основне зобов`язання 823 103,00 грн.; штрафні (фінансові) санкції на суму 205 775,50 грн;

- стягнув на користь приватного акціонерного товариства "Металит" (код-36332954) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 30 280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код 43995486).

Відповідач, не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що в ході проведення документальної планової виїзної перевірки встановлено документальне оформлення ПрАТ «Металит» нереальних господарських операцій з придбання чавуну ПЛ1-ПЛ2 по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») у періоді лютий-травень 2019, реальність постачання якого перевіркою не підтверджено, чим занижено показник по рядку 2120 «Інші операційні доходи» за 2019 рік на 4 938 617 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2019 року на суму 3 307 356 грн., ІІ квартал 2019 року на суму 1 631 261 грн. Згідно даних ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», Єдиного реєстру податкових накладних, ІКС «Податковий блок», податкових декларацій з податку на додану вартість з додатками, даних бухгалтерського обліку та первинних бухгалтерських документів встановлено документальне оформлення ПрАТ «Металит» господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») з придбання виробничих запасів (чавун ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 тн) у періоді лютий-травень 2019 року на загальну суму 4 938 616,78 грн., в т.ч. ПДВ 823 102,79 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2019 року на суму 2 243 565,78 грн., в т.ч. ПДВ 373 927,63 грн; березень 2019 року на суму 1 063 790,65 грн., в т.ч. ПДВ 177 298,44 грн; квітень 2019 року на суму 308 227,68 грн., в т.ч. ПДВ 51 371,28 грн; травень 2019 року на суму 1 323 032,67 грн., в т.ч. ПДВ 220 505,44 грн. В ході проведення документальної планової виїзної перевірки ПрАТ «Металит» надано Договір № 19/31-01 від 31.01.2019 року, згідно з яким ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ», в особі директора Руденко О.О., що діє на підставі Статуту, який надалі іменується Постачальник, та ПрАТ «Металит», в особі генерального директора Данильчука Г.О., що діє на підставі Статуту, який надалі іменується Покупець уклали договір про поставику Покупцю продукції (чавун) визначених у специфікаціях до цього Договору. На підставі вищенаведеного Договору № 19/31-01 від 31.01.2019 року у періоді лютий-травень 2019 року ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» на адресу ПрАТ «Металит» відвантажило виробничі запаси (чавун ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 тн) на загальну суму 4 938 616,78 грн., в т.ч. ПДВ 823 102,79 грн. та оформило їх видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними (детально описано на 15-16 сторінках акту перевірки). ПрАТ «Металит» до перевірки надані товарно-транспортні накладні на транспортні послуги по доставці ЧАВУН ПЛ1-ПЛ2, в яких замовником транспортних послуг та вантажовідправником зазначено ТОВ "ГЕРМЕС МЕТ" (адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Історична, 25, кв. 135 та 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 10, оф.4) (вказані на 17 с. акту перевірки). На підставі вищевикладеного, з метою перевірки обґрунтованості та реальності показників податкового кредиту, сформованого ПрАТ «Металит» у періоді лютий 2019 – квітень 2019 року, проведено аналіз наявної податкової інформації щодо ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ». Перевіркою встановлено, що ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») не декларувало повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП. Реєстрація в якості платника єдиного податку відсутня. ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») було зареєстроване платником ПДВ з 01.07.2016 по 31.08.2020 року (свідоцтво платника ПДВ №200274053 анульовано через не надання декларацій протягом року за рішенням контролюючого органу). Остання податкова звітність з ПДВ подана за липень 2019 року. Фінансова звітність (Баланс та Звіт про фінансові результати), податкова декларація з податку на прибуток за 2019 рік до контролюючого органу за місцем реєстрації не подавалась. Згідно з даними Фінансових звітів суб`єкта малого підприємництва від 01.03.2019 року №9310808843 станом на 31.12.2018, ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» не декларувало наявність основних засобів, а по рядку 100 «Запаси» відображено їх наявність у сумі 6,9 тис. грн. Остання податкова декларація з податку на прибуток підприємства подана ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» за 2018 рік. Аналізом інформації з ЄРПН не встановлено декларування ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») отримання послуг навантаження та розвантаження чавуну; водо-, теплопостачання; стоянки транспортних засобів, оренди офісу, придбання необоротних активів, тощо. Відсутність таких витрат є свідченням фактичної неможливості здійснення задекларованої господарської діяльності. Згідно з даними ЄРПН, у періоді з березня 2017 по травень 2019 року, встановлено придбання ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» послуг оренди складських приміщень у ТОВ «ФЕРРО-ЛЮКС, ЛТД» (код 31888378 - 69008 Запорізька обл., Заводський р-н, вул. Каліброва, буд. 1). Також, згідно з даними ЄРПН ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») у періоді лютий – квітень 2019 року придбавало Чавун переробний, чавун переробний;ПЛ2;ПЛ1;В;A, чавун ПЛ1-ПЛ2 вагою 713,99392 т, автопослуги, транспортні послуги, послуги з перевезення вантажів автотранспортом, брокерські послуги за участь у торгах, паливо дизельне, канцтовари, тощо) та реалізовувало: послуги зберігання, чавун ПЛ1-ПЛ2 вагою 607,106 т. У періоді лютий – квітень 2019 року, згідно з даними Додатку 4 «Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у трудових відносинах з ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» перебували 2 особи, в т.ч. 1 жінка (Руденко Олена Олександрівна – керівник та головний бухгалтер). Здійснення таких господарських операцій передбачає значний обсяг трудовитрат, особистої участі персоналу, з відповідним рівнем оплати праці та свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об`єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг та відповідної кількості найманих працівників. При цьому, згідно даних ЄРПН відповідні послуги із залучення стороннього трудового ресурсу не придбавалися, що свідчить про фізичну неможливість здійснення такого обсягу господарської діяльності без наявності допоміжних послуг. За результатами дослідження походження товару (Чавун ПЛ1-ПЛ2), відображеного ПрАТ «Металит» як придбаний у контрагента-постачальника ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» у загальній кількості 392,002 т на суму 4 938 616,78 грн., в т.ч. ПДВ 823 102,79 грн., встановлено, що в ЄРПН зареєстровані податкові накладні на придбання ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» з 28.01.2019 по 28.05.2019 року Чавуну ПЛ1-ПЛ2 у загальній кількості 399,17 т на суму обсягу операцій з придбання без ПДВ 4 148 470,50 грн. та ПДВ 829 694,10 грн., відображеного як реалізований в подальшому на адресу ПрАТ «Металит» (у кількості 392,002 т), у наступних контрагентів-постачальників: - ТОВ "БІЗНЕС-ТОРГС" (код 42456519), - ТОВ "ПРАК-ТОРГ" (код 42456519), - ТОВ "ТРЕЙДЕР-С" (код 42362541), - ТОВ "СУНИТ" (код 42408617), - ТОВ "НОРМАНД ТРЕЙД" (код 42603811). В результаті аналізу податкової інформації щодо зазначених підприємств, встановлено, що останні не декларують наявність об`єктів оподаткування (звіти за формою 20-ОПП не подавались), згідно даних бази Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр Іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна стосовно вказаних підприємств відсутня будь-яка інформація щодо наявності власного або орендованого майна для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність можливості виконання оформлених господарських операцій з придбання/продажу Чавуну ПЛ1-ПЛ2 оскільки товариства не декларують наявність основних засобів та земельних ділянок, також, зазначені постачальники протягом періоду оформлення господарських операцій не декларують придбання будь-яких товарів/ послуг у неплатників ПДВ, не залучали сторонній трудовий ресурс та не декларували виплату доходів іншим найманим працівникам та фізичним особам. Крім того, аналізом даних ЄРПН не встановлено декларування вказаними СГ отримання послуг: зберігання, навантаження, розвантаження та транспортування чавуну ПЛ1-ПЛ2; придбання відповідної техніки або обладнання для навантаження, розвантаження; послуги оренди офісних та складських приміщень, послуг з визначення якості чавуну ПЛ1-ПЛ2; послуг водо- та тепло-постачання, телекомунікаційного зв`язку та інших супутніх послуг, канцелярських засобів, тощо. Відсутність таких витрат є свідченням фактичної неможливості здійснення господарської діяльності даними СГ, щодо реалізації та придбання чавуну ПЛ1-ПЛ2. Внаслідок чого, не відслідковується фактичний рух (переміщення) Чавуну ПЛ1-ПЛ2 на адресу ПрАТ «МЕТАЛИТ» від ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» по ланцюгу постачання від ТОВ «БІЗНЕС-ТОРГС», ТОВ «ПРАК-ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙДЕР-С», ТОВ «СУНИТ» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙД». Також, під час перевірки було досліджено товарно-транспортні накладні, надані ПрАТ «Металит» на перевірку, щодо транспортування Чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 т, придбаного у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ». У автомобільних перевізників були відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення виду діяльності –_49.41 вантажний автомобільний транспорт для перевезення Чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 т придбаного у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ»). Аналізом наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, щодо перевезення Чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 т придбаного у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») автоперевізниками ТОВ "Запоріжлогістик" (код 37835227), ПП "МАЙСТЕР НКМ" (код 24360499), ТОВ "ІНТЕР СОЛЮШН" (код 41377887), ОСОБА_1 (код 3158914624), ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 ((код 3184110759), ОСОБА_4 (код НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 (код НОМЕР_3 ) не можливо встановити, що такі перевезення здійснювались саме ними, так як в них вказано водіїв, які не є штатними працівниками (або такими, що працювали за цивільно-правовими договорами) у даних перевізників, відсутня можливість здійснення транспортних перевезень з урахуванням часу, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких господарських операцій. Таким чином, у автомобільних перевізників за період лютий – травень 2019 року були відсутні матеріальні та трудові ресурси для здійснення виду діяльності – _49.41 вантажний автомобільний транспорт для перевезення Чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 т придбаного у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ»).

Крім того, ГУ ДПС у Кіровоградській області отримана від ГУ ДПС у Сумській області УЗАГАЛЬНЕНА ПОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ щодо ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ», код ЄДРПОУ 40539252 за звітний період декларування ПДВ січень - липень 2019 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками в частині формування податкового кредиту та податкового зобов`язання. Відображена в узагальненій податковій інформації відображена інформація свідчить про відсутність реального здійснення операцій ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ» на адресу покупців, а саме: поштові відправлення направлені посадовими особами контролюючого органу на адресу ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ» повертаються без вручення, причина повернення «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до інформації оперативного управління ГУ ДФС у Сумській області № 1671/18-28-21-04-06 від 01.11.2019 року, у ході проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства за податковою адресою: Україна, 40007, Сумська область, м. Суми, вул. Промислова, буд. 2. Встановлено, що підприємство за податковою адресою не знаходиться. За вказаною адресою знаходиться: чотириповерхове нежитлове приміщення. Платником порушено п.п.16.1.11 п. 16.1 ст. 16 Кодексу в частині неповідомлення про зміну місцезнаходження.» «Інформація про наявність транспортних засобів згідно з АІС «Автомобіль»: транспортні засоби за ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ», код ЄДРПОУ 40539252 не зареєстровані.» Вищевикладене свідчить про формальність та недостовірність первинних документів, складених по взаємовідносинах ПрАТ «Металит» з ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ»), їх невідповідність фактичним обставинам у зв`язку з відсутністю можливостей для ведення господарської діяльності без найманих осіб, залучення стороннього трудового ресурсу, без наявності основних засобів та придбання супутніх послуг. Таким чином, задекларовані господарські операції з придбання у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» (код 40539252, нова назва з 08.08.2019 ТОВ «МЕТАЛ БЛУМ») чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 тн на загальну суму 4 938 616,78 грн., в т.ч. ПДВ 823 102,79 грн. у періоді лютий – травень 2019 не відбулися у дійсності. Враховуючи вищевикладене ПрАТ «Металит» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання (купівлі) і складено податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Позивачем на апеляційну скаргу було подано відзив, в якому зазначено, що висновок суду першої інстанції про реальний характер господарських операцій позивача з ТОВ «Гермес Мет» ґрунтується не на формальній наявності документів, а на оцінці сукупності доказів, що підтверджують дійсний рух активу: укладення договорів поставки та зберігання; фактичне відвантаження товару постачальником, підтверджене видатковими накладними та товарно-транспортними накладними; оплату товару в повному обсязі, підтверджену платіжними дорученнями; тимчасове зберігання частини товару на складі позивача та його повернення поклажодавцю, підтверджене актами прийому-передачі; оприбуткування товару на складі позивача, підтверджене карткою складського обліку матеріалів; використання товару у власному ливарному виробництві, підтверджене накладними на внутрішнє переміщення та актами списання у виробництво. Використання позивачем чавуну у господарській діяльності відповідач не заперечує ані в акті перевірки, ані в апеляційній скарзі. Апеляційна скарга не містить жодного нового доказу чи аргументу, здатного спростувати наведені обставини. Усі доводи скарги стосуються виключно діяльності третіх осіб – контрагентів контрагента позивача та автомобільних перевізників, з якими ПрАТ «Металит» не перебувало у жодних договірних відносинах і на діяльність яких не мало і не могло мати впливу. Апелянт у скарзі не наводить жодного доказу обізнаності ПрАТ «Металит» про діяльність постачальників другого і наступних рівнів ланцюга постачання чи про будь-яку злагодженість дій, спрямовану на отримання необґрунтованої податкової вигоди, а обов`язок доказування цієї обставини та правомірності оскаржуваних рішень покладено саме на відповідача частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України. Цей обов`язок відповідачем не виконано ані в суді першої інстанції, ані в апеляційній скарзі. Судом першої інстанції встановлено, що на час вчинення спірних господарських операцій ТОВ «Гермес Мет» мало статус юридичної особи, було зареєстроване платником податку на додану вартість (з 01.07.2016 по 31.08.2020) та не мало в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність за місцезнаходженням саме у період здійснення операцій (лютий-травень 2019 року). Інформація про виявлену відсутність підприємства за податковою адресою, на яку посилається апелянт, стосується листопада 2019 року — тобто періоду, що настав значно пізніше дати вчинення спірних операцій, а тому не може свідчити про будь-які дефекти правового статусу контрагента на момент поставки товару. Відсутність у контрагента власних основних засобів чи обмеженість штату сама по собі не свідчить про неможливість здійснення посередницької (торговельно-перепродажної) діяльності із залученням матеріальних і трудових ресурсів третіх осіб, включно з транспортними, складськими та іншими послугами. Такий підхід узгоджується з висновком суду першої інстанції і не спростований апелянтом жодним належним доказом протилежного. Щодо доводів про відсутність трудових і матеріальних ресурсів у автомобільних перевізників, зазначених апелянтом, позивач звертає увагу, що ПрАТ «Металит» не перебувало у жодних договірних відносинах із жодним із цих перевізників, не було ані замовником, ані стороною договорів перевезення – відповідні товарно-транспортні накладні надавалися позивачу постачальником (ТОВ «Гермес Мет») як супровідні документи до поставки. За таких обставин ПрАТ «Металит» не може нести відповідальність за можливі недоліки в оформленні документів чи організації перевезень третіми особами, з якими воно не мало договірних відносин, а зазначені апелянтом обставини не спростовують факту поставки товару, підтвердженого видатковими накладними, оплатою та подальшим оприбуткуванням і використанням товару. Зважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів, що вказують на обгрунтованість тверджень скаржника про виявлені під час перевірок порушення позивачем вимог чинного законодавства та/або підтверджують правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дану справу розглянуто в судовому засіданні за участю представників сторін.

Заслухавши доводи представників сторін та, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегією суддів зазначається наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, на підставі наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 27.05.2025р. №809-п проведена документальна планова виїзна перевірка ПАТ "Металит" (код ЄДРПОУ 36332954).

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2025 року №12183/11-28-07-01/36332954, згідно висновків якого встановлено порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, пп. 140.4.2 (чинний у 2019 році), пп. 140.4.4 (чинний у 2020-2024 рр.) п. 140.4, пп. 140.5.4, пп. 140.5.9, 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року N20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 р. за № 85/4306 у результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5 384 021 грн., в т.ч. у періодах: 2020 рік на суму 4 938 617 грн., 2021 рік на суму 4 952 757 грн., 2022 рік на суму 4 955 757 грн., 2023 рік на суму 5 381 021 грн., 2024 рік на суму 5 384 021 грн.

2) п. 44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1, ст. 189, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму 5 411 481 грн., в т.ч. по періодах: січень 2019 року на суму 9 831 грн., лютий 2019 року на суму 414 169 грн., березень 2019 року на суму 177 298 грн., квітень 2019 року на суму 107 784 грн., травень 2019 року на суму 292 898 грн., червень 2019 року на суму липень 2019 року на суму 6 591 грн., 21 461 грн., вересень 2019 року на суму 16 130 грн., червень 2020 року на суму 14 920 грн., жовтень 2020 року на суму грудень 2020 року на суму 79 179 грн., 91 774 грн., січень 2021 року на суму 12 452 грн., лютий 2021 року на суму 599 грн., листопад 2021 року на суму 13 218 грн., грудень 2021 року на суму 25 376 грн., січень 2022 року на суму 107 228 грн., квітень 2022 року на суму 7 424 грн., січень 2023 року на суму 464 713 грн., лютий 2023 року на суму 262 675 грн., травень 2023 року на суму 362 316 грн., серпень 2023 року на суму 414 808 грн., вересень 2023 року на суму 365 959 грн., жовтень 2023 року на суму 196 903 грн., листопад 2023 року на суму 519 329 грн., грудень 2023 року на суму 488 695 грн., січень 2024 року на суму 120 794 грн., квітень 2024 року на суму 164 587 грн., вересень 2024 року на суму 413 690 грн., жовтень 2024 року на суму 79 193 грн., листопад 2024 року на суму 27 780 грн., грудень 2024 року на суму 131 707 грн.

3) п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, абз. 11 п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін за що передбачена відповідальність відповідно до ст. 120.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010 N 2755-VI (із змінами та доповненнями),

4) п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 N2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено несвоєчасну реєстрацію податкової накладної на загальну суму ПДВ «-» 5 660 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних, за що передбачена відповідальність п. 1201.1 ст. 1201, п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

5) п.103.9 ст.103 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010р. №2755-VI не подано до контролюючого органу Звіти про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (в розрізі кожного нерезидента), а саме: додатки ПН „Розрахунок (Звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України" до р.23 Декларацій з податку на прибуток підприємств по нерезиденту Mingzhi Technology Leipzig GmbH (Німеччина) за три квартали 2021 року, 2021 рік та 2022 рік.

6) п. 51.1 ст. 51, п. 70.16 ст. 70, пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, в частині подання з недостовірними відомостями Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (форма 4-ДФ) за 3, 4 квартал 2023 року, 2, 3 квартал 2024 року, а саме: за ознакою доходу « 157» - доходи виплачені самозайнятій особі вказаний неправильний податковий номер - 353440849, правильний податковий номер - 3534408349;

7) п. 5 ст. 8 Закону N 2464-VI, пп. 6 п. 2 розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 20.04.2015 року №449 (із змінами та доповненнями), в частині донарахування єдиного внеску до мінімальної заробітної плати в сумі 2335,59 грн., в тому числі за січень 2019 року - 458,81 грн., квітень 2023 року - 861,30 грн., травень 2023 року - 849,20 грн., грудень 2023 року - 131,85 грн., травень 2024 року - 34,43 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області було винесено, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

- № 00143310701 від 25.08.2025 р. (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 6 764 351грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 5 411 481 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 1 352 870 грн.,

- № 00143290701 від 25.08.2025 р. (форма «П»), яким встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 384 021 грн..

Позивач, не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України шляхом подання скарги від 20.12.2024 року.

Згідно рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 29.10.2025 № 31206/6/99-00-06-01-01-06, скаргу платника було частково задоволено - щодо заниження податкових зобов`язань на загальну суму 4 581 552 грн. та у відповідній частині застосованих штрафних санкцій, а в іншій частині зазначені ППР залишено без змін.

За результатами рішення про результати розгляду скарги ДПС України, ГУ ДПС у Кіровоградській області було прийнято, зокрема, наступне податкове повідомлення-рішення:

- № 00195790701 від 04.11.2025 р. (форма «Р»), яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 037 411 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням 829 929 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 207 482 грн.

Незгода позивача із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що за сукупністю наведених обставин, враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, наявні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів погоджує такий висновок суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України (далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до підпунктів 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно положень п.135.1ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.134.1.1п.134.1ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2026 року у справі № 320/46732/23 зазначив, що при вирішенні спорів щодо реальності господарських операцій суди мають оцінювати не окремий документ ізольовано, а всю сукупність обставин: зміст договору, первинні документи, податкові накладні, документи щодо оприбуткування, рух активів, подальше використання товарів або послуг у господарській діяльності платника, оплату або наявність кредиторської заборгованості, поведінку сторін, а також доводи контролюючого органу щодо неможливості фактичного виконання операції.

Водночас податкова інформація щодо контрагентів, відомості з інформаційних баз контролюючого органу, дані щодо ланцюгів постачання, наявності або відсутності у контрагента персоналу, основних засобів, складських чи транспортних ресурсів не мають наперед встановленої сили та не можуть автоматично спростовувати реальність господарської операції платника, якщо судом установлено фактичне придбання товару чи послуг, їх оприбуткування, подальше використання у власній господарській діяльності платника та відсутність доказів узгодженості дій платника з недобросовісним контрагентом.

Недоліки окремих первинних документів, відсутність товарно-транспортної накладної або окремі дефекти в її оформленні також не можуть самі по собі свідчити про нереальність господарської операції, якщо інші докази підтверджують фактичний рух активів і використання придбаного товару у господарській діяльності.

Разом з тим, якщо такі недоліки у сукупності з іншими обставинами свідчать про відсутність фактичного виконання операції, вони підлягають оцінці судом як складова доказової сукупності.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджується і відображено у акті перевірки позивача, що товар (чавун ПЛ1-ПЛ2) який зазначено у товарно-транспортних накладних та супровідних документах (видаткові накладні), що відображені ПрАТ «Металит» в бухгалтерському обліку, як придбані у ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» був оприбуткований та використаний в господарській діяльності підприємства, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, актами списання у виробництво.

Відтак, отримання позивачем товару (чавун ПЛ1-ПЛ2) та використання його у своїй господарській діяльності, відповідач зафіксував в акті перевірки, до позивача з цього приводу у контролюючого органу не виникло жодних питань.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано доводами апеляційної скарги, доказами, що підтверджують реальний рух придбаного товару є наявність наступних документів: договорів поставки та зберігання; фактичне відвантаження товару постачальником, підтверджене видатковими накладними та товарно-транспортними накладними; оплату товару в повному обсязі, підтверджену платіжними дорученнями; тимчасове зберігання частини товару на складі позивача та його повернення поклажодавцю, підтверджене актами прийому-передачі; оприбуткування товару на складі позивача, підтверджене карткою складського обліку матеріалів; використання товару у власному ливарному виробництві, підтверджене накладними на внутрішнє переміщення та актами списання у виробництво.

Водночас, контролюючий орган дійшов висновку, що фактично мало місце використання в господарській діяльності ПрАТ «Металит» чавуну ПЛ1-ПЛ2 у кількості 392,002 тн, джерело походження якого не встановлене.

Такого висновку відповідач дійшов, з посиланням те, що не відслідковується фактичний рух (переміщення) Чавуну ПЛ1-ПЛ2 на адресу ПрАТ «МЕТАЛИТ» від ТОВ «ГЕРМЕС МЕТ» по ланцюгу постачання від ТОВ «БІЗНЕС-ТОРГС», ТОВ «ПРАК-ТОРГ», ТОВ «ТРЕЙДЕР-С», ТОВ «СУНИТ» та ТОВ «НОРМАНД ТРЕЙД».

В свою чергу аналізуючи обставини даної справи колегія суддів зазначає, що сама по собі відсутність у контрагента необхідних трудових, матеріальних, технічних ресурсів, не може враховуватися як вичерпна ознака неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших документів вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому, колегія суддів враховує те, що виконання позивачем та його контрагентом зобов`язань за договором постачання підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки первинними документами та зібраними по справі доказами.

Однак, контролюючим орган не було проведено аналіз наданих позивачем документів та відсутнє належне обгрунтування їх неприйняття та не врахування під час проведення перевірки.

Посилання апелянта неможливість надання транспортних послуг за товарно-транспортними накладними по доставці чавуну, в яких замовником транспортних послуг та вантажовідправником зазначено ТОВ "ГЕРМЕС МЕТ", колегія суддів оцінює критично, адже саме контролюючий орган встановив, що виконання обов`язку по поставці чавуну було покладено умовами договору на контрагента позивача - ТОВ "ГЕРМЕС МЕТ", відтак позивач не може відповідати за контрагентів його контрагентів у зазначених господарських відносинах.

Колегія суддів не приймає доводи податкового органу щодо інформації відносно контрагентів по ланцюгу постачання, що міститься в інформаційно-аналітичних базах, оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договір постачання, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку колегії суддів, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.

Так, рух активів при здійсненні вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Тож, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

При цьому, принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з якими відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

У відповідності до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №340/7960/25 – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 липня 2026 року в адміністративній справі №340/7960/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений ст. 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.В. Білак

суддя І.В. Юрко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua