Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/4153/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокусправа 280/4153/26

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 (суддя Прасов О.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про призначення пенсії, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01.05.2026 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Рівненській області №083850020210 від 10.02.2026 щодо відмови у призначенні пенсії; зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області призначити пенсію зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 02.07.1980 по 25.10.1980, з 22.10.1981 по 22.10.1981 по 21.01.1982 та з 25.01.1982 по 01.09.1982.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 позов задоволений частково: визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Рівненській області №083850020210 від 10.02.2026 щодо відмови у призначенні пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з 16.12.2024 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 02.07.1980 по 25.10.1980, з 22.10.1981 по 21.01.1982, з 25.01.1982 по 31.08.1982; в іншій частині позовної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Рівненській області просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Зазначає, що до страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.07.1980, оскільки на титульній сторінці дату народження та прізвище виправлено з порушенням вимог розділу 2 пункту б підпункту 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, закладах і організаціях №162 від 20.07.1974. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному листі) трудової книжки. Закреслюється однією рискою та записуються нові відомості. Посилання на відповідні документи записуються з внутрішнього боку обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або уповноваженою особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду з заявою від 16.12.2024 про призначення пенсії за віком.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області №083850020210 від 19.12.2024, прийнятим з принципом екстериторіальності, відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №280/703/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026 зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 17.06.1988, періоди роботи з 18.06.1988 по 20.07.1988, з 20.03.1989 по 01.02.1991, з 04.02.1991 по 10.11.1994, з 23.03.1995 по 10.07.1996 та з 20.07.1996 по 31.12.1997 та повторно розглянути заяву від 16.12.2024 про призначення пенсії за віком.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 у справі №280/703/25 ГУ ПФУ в Рівненській області відмовлено у призначенні пенсії не зарахувавши періоди роботи з 02.07.1980 по 25.10.1980, з 22.10.1981 по 22.10.1981 по 21.01.1982 та з 25.01.1982 по 01.09.1982 оскільки на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_2 від 02.07.1980 наявні виправлення.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

На момент заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974, пунктом 2.3 якої установлено, що всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), проте не пізніше тижневого терміну, а при звільненні – у день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №162 у випадку виявлення невірного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, на якому був внесений відповідний запис.

Пунктом 2.11 Інструкції №162 установлено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

В подальшому, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях.

Відповідно пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду.

Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.

Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Колегія суддів наголошує, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.06.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 20.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова