Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №280/11144/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокусправа 280/11144/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2026 (суддя Стрельнікова Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про перерахунок пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17.12.2025 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність щодо не зарахування до страхового стажу періодів навчання з 01.09.1990 по 25.03.1994 та роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 12.08.1996 по 31.12.1997, та до пільгового стажу за списком №1 періодів роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 02.09.1996 по 31.12.1997, з 01.01.2011 по 31.12.2013; зобов`язати зарахувати до страхового стажу для обчислення розміру пенсії період навчання з 01.09.1990 по 25.03.1994, періоди роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 12.08.1996 по 31.12.1997, та до стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком №1 періоди роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 02.09.1996 по 31.12.1997 та з 01.01.2011 по 31.12.2013, у зв`язку із чим перерахувати розмір його пенсії з 25.05.2025.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2026 позов задоволений.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Харківській області просить рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що до страхового стажу не зарахований період навчання з 01.09.1990 по 25.03.1994 та періоди роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 12.08.1996 по 31.12.1997, оскільки дата заповнення трудової книжки 21.01.2002, що суперечить вимогам Інструкції №58 від 29.07.1993. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи: з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 02.09.1996 по 31.12.1997, оскільки відсутня довідка згідно додатку №5 Порядку №637 та з 01.01.2011 по 31.12.2013, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутній номер та дата наказу про результати атестації робочих місць.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

ОСОБА_1 27.05.2025 звернувся через веб-портал ПФУ за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду заяви за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Харківській області призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 24.11.2025 повідомило, що до страхового стажу не зараховані періоди навчання з 01.09.1990 по 25.03.1994, роботи: з 02.03.1993 по 22.07.1993, з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 12.08.1996 по 31.12.1997, оскільки заповнення трудової книжки не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993, та до пільгового стажу за списком №1 не зараховано період роботи з 01.01.2011 по 31.12.2013, оскільки в даних Державного реєстру застрахованих осіб, зокрема у Відомостях по спеціальному стажу, відсутні номер та дата наказу з атестації робочих місць за цей період.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року.

Відповідно до пункту 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.01.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

За правовою позицією, викладеної Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року в справі №520/15025/16-а, будь-які причини, з яких атестація не була проведена, не є підставою для відмови у зарахуванні стажу та відмову заявникові в наданні пенсії. Особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочою місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

На момент заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР №162 від 20.06.1974, пунктом 2.3 якої установлено, що всі записи у трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), проте не пізніше тижневого терміну, а при звільненні – у день звільнення і мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №162 у випадку виявлення невірного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, на якому був внесений відповідний запис.

Пунктом 2.11 Інструкції №162 установлено, що першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, після чого ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

В подальшому, наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях.

Відповідно пункту 1.1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

При цьому, як передбачено пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації в присутності працівника, а відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27.04.1993 «Про трудові книжки працівників», відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції №58 від 29.07.1993, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її неналежне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірного періоду.

Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.05.2022 у справі №120/1089/19-а.

Також, слід врахувати правову позицію, викладену Верховний Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 19.12.2019 у справі №307/541/17, згідно якої підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи, а не правильність записів у трудовій книжці. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Згідно трудової книжки від 21.01.2002 серії НОМЕР_1 позивач з 17.05.1994 по 06.12.1994 працював електромонтером по ремонту та обслуговуванню електрообладнання у ВАТ «Єнакієвський металургійний завод», 12.08.1996 прийнятий в цех ремонту електрообладнання слюсарем-електриком з ремонту електрообладнання. З 02.09.1996 переведено електромонтером з ремонту та обслуговуванню електрообладнання прокатних, аглодоменних та сталеплавильних цехів ВАТ «Єнакієвський металургійний завод» та з 18.02.2015 звільнено за власним бажанням.

Вказані посади «електромонтер по ремонту та обслуговуванню електрообладнання» та «електромонтер з ремонту та обслуговуванню електрообладнання прокатних, аглодоменних та сталеплавильних цехів» відповідають найменуванню посади, визначеної підрозділом 1080А000-17541 розділу VIII Списку №1, затвердженого Постановою №162.

Підрозділом 1080А000-17541 розділу VIII вказаного Списку №1 було віднесено до професій з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці посади робітників, керівників і спеціалістів підприємств хімічної і нафтохімічної галузі промисловості, зайнятих повний робочий день на виробництвах, зокрема, іонообмінних смол і напівпродуктів для них; йоду, його сполук; каустичної соди; капролактаму; камфори; карбіду кальцію; карбюризаторів; каталізаторів; кетонів, їх похідних; коагулянту; креоліну; лакофарбової продукції із застосуванням органічних розчинників; лаків та їх сумішей, а також робітників, майстрів і старших майстрів, механіків і енергетиків цехів, зайнятих на ремонті, профілактиці і обслуговуванні технологічного обладнання і електрообладнання (крім контрольно-вимірювальних приладів і вентиляції), комунікацій, дегазації.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зарахування до страхового стажу період навчання з 01.09.1990 по 25.03.1994, періоди роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 12.08.1996 по 31.12.1997, та до стажу з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за списком №1 періоди роботи з 17.05.1994 по 06.12.1994, з 02.09.1996 по 31.12.1997 та з 01.01.2011 по 31.12.2013.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.06.2026 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 20.10.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова