Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №480/9059/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військової служби

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №480/9059/25

Суддя: Присяжнюк О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 р.Справа № 480/9059/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 (ухвалене суддею Прилипчук О.А.) в справі № 480/9059/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 при звільненні грошової компенсації за всі невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022, 2023, 2024 роки; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, з урахуванням раніше виплачених сум, за період березень-червень, серпень-грудень 2023 року; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум, за період березень-червень, серпень-грудень 2023 року; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за періоди, що визначені в Наказі начальника ГУНП в Сумській області № 44 о/с від 05.02.2024 та Наказі начальника ГУНП в Сумській області № 571 о/с від 12.12.2024, відповідно до розрахунку денного грошового забезпечення, в сумі 754,92 грн; а також за невиплачені 03 доби основної та 02 доби додаткової відпустки за 2024 рік, відповідно до розрахунку денного грошового забезпечення, в сумі 754,92 грн; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану основну і додаткову відпустку за періоди, що визначені в Наказі начальника ГУНП в Сумській області № 44 о/с від 05.02.2024 та Наказі начальника ГУНП в Сумській області № 571 о/с від 12.12.2024, відповідно до розрахунку денного грошового забезпечення, в сумі 754,92 грн, з урахуванням раніше виплачених сум; а також за невиплачені 03 доби основної та 02 доби додаткової відпустки за 2024 рік, відповідно до розрахунку денного грошового забезпечення, в сумі 754,92 грн; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 при звільненні одноразової грошової допомоги при звільненні за 13 повних років служби відповідно до розрахунку місячного грошового забезпечення в сумі 22647,64 грн; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму одноразової грошової допомоги при звільненні за 13 повних років служби з розрахунку місячного грошового забезпечення в сумі 22 647,64 грн, з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2024 рік в розмірі грошового забезпечення за місяць в сумі 22 647,64, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі грошового забезпечення за місяць, яке складає 22647,64 грн; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 рік в розмірі грошового забезпечення за місяць, яке складає 22647,64 грн, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі грошового забезпечення за місяць, яке складає 22647,64 грн; стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням 05.02.2024 року в сумі 100000 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 роз`єднано в окремі провадження об`єднані у позові вимоги, зокрема, в межах справи № 480/9059/25 залишено вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 та зобов`яання Головне управління Національної поліції в Сумській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 13.12.2024 проходив службу в органах Національної поліції України.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 480/1180/24, зокрема, визнано протиправним та скасовано наказ начальника ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 135 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських БПОП ГУНП в Сумській області» в частині застосування до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а також скасовано наказ начальника ГУНП в Сумській області від 05.02.2024 № 44 о/с «По особовому складу» в частині звільнення позивача зі служби в поліції.

Вказаним судовим рішенням позивача поновлено на посаді поліцейського взводу № 3 (швидкого реагування) роти № 1 батальйону поліції особливого призначення ГУНП в Сумській області з 06.02.2024 року та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.02.2024 по 09.12.2024.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 у справі № 480/1180/24 наказом начальника ГУНП в Сумській області від 10.12.2024 № 570 о/с скасовано наказ про звільнення позивача та поновлено його на посаді. Цим же наказом позивача увільнено від виконання службових обов`язків з 10.12.2024 у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 12.12.2024 № 571 позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Позивач, не погоджуючись з нерахуванням та невиплатою відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 31.10.2017, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 94 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Згідно з ч. 5 ст. 94 Закону України "Про національну поліцію", грошове забезпечення поліцейських індексується.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015 грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

При цьому порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з п. п. 4, 5 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до п.п. 2 п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення поліцейських, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Звільнення особи зі служби в поліції жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

При цьому обмежене фінансування державного органу чи установи, де особа проходила службу, жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.

В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 782 до вказаної постанови № 1078 внесені зміни та включено поліцейських до переліку категорій осіб, яким здійснюється індексація грошового забезпечення.

Так, починаючи з листопада 2015 року внаслідок прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 посадовий оклад позивача не збільшувався, з огляду на що саме листопад 2015 року є базовим місяцем для визначення індексації, а отже підстави для застосування іншого базового місяця відсутні.

Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги відповідача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення в даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006; п. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п. 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Таким чином, суд, переглянувши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 в справі № 480/9059/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua