Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №333/7226/26 — Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/7226/26

Провадження № 2/333/5315/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради надміру виплачену допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 15 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 328,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа та отримувала допомогу на проживання на себе та свою доньку. За результатами проведеної Міністерством соціальної політики України верифікації встановлено факт подвійного отримання допомоги на доньку ОСОБА_2 , яка з січня 2023 року отримувала зазначену допомогу самостійно. У зв`язку з цим за період з січня по липень 2023 року відповідачу надміру виплачено кошти в розмірі 15 000,00 грн., які в добровільному порядку не повернуті, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 13.08.2026, яке було відкладено на 11.09.2026, в подальшому на 14.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило, представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 07.12.2022 № 71 «Про реорганізацію управлінь соціального захисту населення Запорізької міської ради та перейменування управління соціального захисту населення Запорізької міської ради в Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради» та Положення про Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 15.04.2026 № 40, Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради є правонаступником Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району (п. 8.1 Положення) (а.с.10-13).

06.09.2022 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Комунарському району із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи себе та своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі поданої заяви від 06.09.2022 відповідачу видано довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб на неї особисто від 06.09.2022 № 2327-5002090577 та на її доньку від 06.09.2022 № 2327-5002090669 (а.с.16-17).

14.09.2022 відповідач звернулася із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на себе та свою доньку (а.с.15).

Рішенням від 29.09.2022 відповідачу призначено допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на неї особисто та її доньку, починаючи з вересня 2022 року, у загальному розмірі 5 000,00 грн. щомісячно (а.с.18).

Згідно даних верифікації Міністерства соціальної політики України виявлено факт подвійної виплати ОСОБА_2 проведеної їй особисто та її матері ОСОБА_1 починаючи з січня 2023 року (а.с.19).

Після верифікації Міністерством соціальної політики України, Департаментом проведена перевірка особової справи відповідача виявлено що 23.01.2023 року донька ОСОБА_2 самостійно стала на облік як внутрішньо переміщена особа в іншому районі та сама отримує допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам, а відповідач продовжувала отримувати допомогу на доньку по липень 2023 року включно. Виплата допомоги була зупинена, та на підставі пункту 29 Порядку 332, проведений розрахунок неправомірно отриманих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 (а.с.21).

Відповідно до розрахунку суми допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яка підлягає поверненню відповідачем, за період з січня 2023 року по липень 2023 року включно становить 15 000,00 грн. (а.с.25).

19.12.2023 відповідач звернулась з заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам та з заявою про утримання з неї переплати де вона зазначила, що донька дійсно зареєструвалась у іншому районі, та згодна на утримання переплати, тим самим відповідачка визнала переплату (а.с.20).

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу: АДРЕСА_1 , повідомлення про припинення надання та повернення державної соціальної допомоги за вих. № 04.01-06/1548 від 07.03.2024, з пропозицією добровільно повернути надміру виплачені кошти (а.с.26), однак зазначене повідомлення залишилося без реагування, в добровільному порядку надмірно нараховані кошти відповідачем не повернуті.

Частиною 1 ст.1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Пунктом 1 ч.1 ст.1215 ЦК України, встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, за змістом зазначеної норми щомісячна допомога не підлягає поверненню у випадку, якщо її виплата проведена юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки та відсутності недобросовісності з боку набувача.

Аналіз положень ст. 1215 ЦК України, дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою щомісячна допомога не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум щомісячної допомоги передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, яка отримала таку допомогу, а саме, через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З урахуванням вищенаведеного, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що відповідач, продовжуючи отримувати допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на свою доньку, яка самостійно отримувала таку допомогу, не повідомила уповноважений орган про обставини, що впливають на її виплату, внаслідок чого утворилася переплата, яку у добровільному порядку не повернута, у зв`язку з чим позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради є законними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір сплачений ним при подачі позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.12-13, 15, 1166, 1212-1213 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради (місцезнаходження: вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 37573438) надміру отриману допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам за період з 01.01.2023 по 31.07.2023 у розмірі 15 000,00 грн., а також судові витрати в сумі 3 328,00 грн., а всього 18 328 (вісімнадцять тисяч триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради, місцезнаходження: вул. Вячеслава Зайцева, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ 37573438;

Відповідач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; фактичне місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько