Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №200/1804/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №200/1804/25

Суддя: Чалий І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 р.Справа № 200/1804/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Стойка В.В.) від 14.09.2026 по справі № 200/1804/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду 16.07.2026 надійшла заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), яка подана в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить:

постановити ухвалу про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Донецькій області) із застосування на стадії виконавчого провадження № 80227053 положень Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, всупереч положенням його 2 абзацу 1 пункту,- та порушення цими діями прав позивача на стадії виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року в адміністративній справі № 200/1804/25 щодо зобов`язання до виплати пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи з 11 вересня 2024 року.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України по справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки неправильно застосував норми права та надмірно формально підійшов до оцінки ордера адвоката. Зазначення в ордері про надання правничої допомоги «в судових органах» підтверджує повноваження адвоката на представництво інтересів позивача в судах усіх інстанцій без необхідності конкретизації найменування суду. Суд не врахував положення пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої допомоги та практику Верховного Суду щодо неприпустимості надмірного формалізму, унаслідок чого необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви та порушив право позивача на ефективний судовий захист.

Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308, ст. 312 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що заява в порядку ст. 383 КАС України підписано особою, яка не мала право його підписувати. Такі висновки суд обґрунтував тим, що на підтвердження повноважень адвоката Сокирки Ігоря Івановича було надано до суду копію ордеру серії АН № 1672374 від 18.04.2025, в якому визначено назву органу, у якому надається правова допомога «у судових органах в провадженнях з вирішення спору щодо отримання в належному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто без зазначення Харківський окружний адміністративний суд, як орган, в якому адвокат має право надавати правову допомогу, з огляду на що докази права підпису позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити і серед іншого, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «у судах» чи інші подібні конструкції.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Подібна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі № 600/4282/22-а, від 15 травня 2024 року у справі № 520/14924/23, від 09.01.2025 року у справі № 742/6063/23.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подану до суду через систему "Електронний суд", підписано електронним цифровим підписом представника позивача ОСОБА_1 - адвокатом Сокирою Ігорем Івановичем.

На підтвердження повноважень представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сокири Ігоря Івановича до позову додано копію ордера від 18.04.2025 серії АН № 1672374, в якому зазначено назву органу, у якому надається правова допомога " у судових органах в провадженнях з вирішення спору щодо отримання в належному розмірі пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, наданий адвокатом Сокирою І.І. ордер в частині визначення органу в якому надається правова допомога, відповідав вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги, чинних на момент звернення до суду із позовом у цій справі.

Отже, з урахуванням викладеного, у суду першої інстанції не було підстав уважати, що позовну заяву у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.

Посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 є помилковим, з огляду на те, що після її ухвалення до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни згідно з якими в ордері можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.

Суд першої інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18 до спірних правовідносин, не врахував зміни, внесені до значеного Положення відповідно до рішення Ради адвокатів України № 118 від 17 листопада 2020 року та дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України та повернення заяви ОСОБА_1 .

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, з огляду на що ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача в порядку статті 383 КАС України.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.09.2026 по справі № 200/1804/25 - скасувати.

Справу № 200/1804/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви в порядку статті 383 КАС України.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua