Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №520/32870/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 р.Справа № 520/32870/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д.) від 10.09.2026 по справі № 520/32870/25

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не проведення нарахування грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 17.08.2022 року по 31.12.2022 року, з розрахунку розміру посадового окладу, окладу за військове званням визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет Украйни на 2023 рік", з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів, з 01.01.2025 року по 16.07.2025 року, з розрахунку розміру посадового окладу, окладу за військове званням визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2025 рік", та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 17.08.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет Украйни на 2022 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної? грошовоі компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украйни від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2024р. по 31.12.2024 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2025р. по 16.07.2025 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;

визнати протиправною дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору, утриманого з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 17.08.2022 по 06.02.2023, з 17.02.2023 по 14.07.2023, з 25.07.2023 по 31.09.2023, з 16.10.2023 по 31.11.2023, з 06.12.2023 по 22.04.2024, з 08.05.2025 по 14.08.2025, з 30.08.2024 по 14.04.2025;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити військовий збір, утриманий з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 17.08.2022 по 06.02.2023, з 17.02.2023 по 14.07.2023, з 25.07.2023 по 31.09.2023, з 16.10.2023 по 31.11.2023, з 06.12.2023 по 22.04.2024, з 08.05.2025 по 14.08.2025, з 30.08.2024 по 14.04.2025;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати грошового забезпечення з 17.08.2022 у належному розмірі за весь час затримки виплати;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2022 року по день фактичної виплати грошового забезпечення у належному розмірі за весь час затримки виплати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , щодо не проведення нарахування грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) за період з 17.08.2022 року по 31.12.2022 року, з розрахунку розміру посадового окладу, окладу за військове званням визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14; з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет Украйни на 2023 рік", з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів, з 01.01.2025 року по 16.07.2025 року, з розрахунку розміру посадового окладу, окладу за військове званням визначеними шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2025 рік", та на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 17.08.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022р., встановленого Законом Украйни "Про Державний? бюджет Украйни на 2022 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошові компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украйни від 15 січня 2004 року №44.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023р., встановленого Законом Украйни "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2024р. по 31.12.2024 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 01.01.2025 по 16.07.2025 із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів із одночасним відрахуванням 1,5 % військового збору із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44.

Визнано протиправною дії військової частини НОМЕР_1 щодо утримання ОСОБА_1 військового збору, утриманого з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 17.08.2022 по 06.02.2023, з 17.02.2023 по 14.07.2023, з 25.07.2023 по 31.09.2023, з 16.10.2023 по 31.11.2023, з 06.12.2023 по 22.04.2024, з 08.05.2025 по 14.08.2025, з 30.08.2024 по 14.04.2025.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 військовий збір, утриманий з грошового забезпечення за період участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з 17.08.2022 по 06.02.2023, з 17.02.2023 по 14.07.2023, з 25.07.2023 по 31.09.2023, з 16.10.2023 по 31.11.2023, з 06.12.2023 по 22.04.2024, з 08.05.2025 по 14.08.2025, з 30.08.2024 по 14.04.2025.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

15.08.2026 позивач звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просить суд: рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 520/32870/25 скасувати; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 у справі № 520/32870/25 - залишено без руху.

Встановлено заявнику термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши такі документи, як: оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 10174,08 грн (150% х 6782,72 грн (968,96 грн.х7)). на наступні реквізити: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва платника), Харківський окружний адміністративний суд, до Харківського окружного адміністративного суду.

До суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків заяви, встановленого в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі № 520/32870/25.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2026 продовжено заявнику на 5 (п`ять) днів з моменту отримання даної ухвали строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026 у справі №520/32870/25.

02.09.2026 від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків з платіжною інструкцією № 9460 про сплату судового збору в розмірі 1453,44 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Повертаючи заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/32870/25, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 10.09.2026 недоліки заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не усунуті.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неусунення недоліків позовної заяви, оскільки до 05.09.2026 військова частина НОМЕР_1 ще мала можливість доповнити чи змінити свою заяву на усунення недоліків протягом строку, наданого на усунення недоліків, який станом на 02.09.2026, тобто дату фактичного усунення недоліків, ще не закінчився.

Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 294 КАС України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові).

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто у повному обсязі недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2026, а саме що станом на 10.09.2026 недоліки заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення не усунуті, у зв`язку з чим, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, дійшов висновку про необхідність повернення заяви позивачу.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення заяви, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк

Частиною першою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 3328 грн.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пунктом 6 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є визнання протиправною бездіяльності та дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення із застосуванням належних показників прожиткового мінімуму за 2022 - 2025 роки та неправомірного утримання військового збору за періоди участі військовослужбовця в заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, а також зобов`язання здійснити відповідні перерахунки та виплати.

Однак, суд першої інстанції зробив висновок, що прохальна частина адміністративного позову має сім позовних вимог немайнового характеру.

Переглядаючи судове рішення, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

З матеріалів справи встановлено, що предметом спору у цій справі є оскарження бездіяльності та дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 17.08.2022 року по 16.07.2025 року із застосуванням відповідних показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлених законами України про Державний бюджет України на 2022 - 2025 роки, для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення зазначеного показника на відповідний тарифний коефіцієнт, а також щодо утримання військового збору з грошового забезпечення за періоди участі позивача у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, та зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування, перерахунки й виплати з урахуванням раніше виплачених сум і вимог чинного законодавства.

Тобто, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що заявлено вимогу немайнового характеру, яка стосується оскарження бездіяльності та дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення за період з 17.08.2022 по 16.07.2025 із застосуванням належних показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також неправомірного утримання військового збору за періоди участі у заходах із забезпечення національної безпеки й оборони, та зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування і виплати.

Кількість визначених у позовній заяві періодів, за які позивач просить здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення із застосуванням відповідних показників прожиткового мінімуму, а також окреме оскарження утримання військового збору, не змінює суті заявлених вимог щодо визнання протиправними бездіяльності та дій суб`єкта владних повноважень. При цьому вимоги про зобов`язання відповідача здійснити відповідні нарахування, перерахунки та виплати є похідними від основних вимог і стосуються способу відновлення порушених, на думку позивача, прав.

Згідно платіжної інструкції № 9460 від 01.09.2026 відповідачем було сплачено судовий збір у сумі 1453,44 грн.

Колегія суддів зазначає, що, перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені у позові, суду першої інстанції слід було врахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права внаслідок протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою з вимогою скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися їх вчинення тощо.

Окрім того, п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на викладене, враховуючи предмет позову у цій справі (визнання протиправними бездіяльності та дій військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування грошового забезпечення із застосуванням належних показників прожиткового мінімуму та утримання військового збору, а також зобов`язання здійснити відповідні нарахування, перерахунки й виплати), колегія суддів доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги спрямовані на відновлення порушених, на його думку, прав у сфері грошового забезпечення, а вимоги про зобов`язання вчинити відповідні дії є похідними від вимог про визнання бездіяльності та дій протиправними. Отже, питання щодо сплати судового збору має вирішуватися з урахуванням суті та характеру заявлених позовних вимог, а не лише їх кількості чи визначених у них періодів.

При цьому суд першої інстанції, неправильно визначивши кількість позовних вимог, припустився помилки при визначенні розміру судового збору, який необхідно було сплатити за подання позовної заяви і, як наслідок, дійшов помилкових висновків про наявність підстав для повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень Закону № 3674-VI знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів приймаються в якості належних.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає задоволенню, а ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 скасуванню, оскільки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ськова Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 по справі № 520/32870/25 - скасувати.

Справу № 520/32870/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло