Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №520/7223/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р.Справа № 520/7223/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., м. Харків, повний текст складено 20.05.26 по справі № 520/7223/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний виробничо - дослідний центр Агротех"

до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (далі по тексту – ТОВ «НВДЦ «Агротех», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту – перший відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту – ДПС України, другий відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Харківської області №13500515/24342900 від 11 грудня 2025 року про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 15 серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900);

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №3 від 15 серпня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ЄДРПОУ 24342900), датою її подання на реєстрацію.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі №520/7223/26 позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2025р. №13500515/24342900.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) податкову накладну №3 від 15.08.2025 року датою її подання на реєстрацію.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) 2.662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2026 по справі № 520/7223/26 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 по справі № 520/7223/26 - залишено без змін.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 520/7223/26 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43983495; місцезнаходження - 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, буд. 46) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» (ідентифікаційний код - 24342900, місцезнаходження - вул. Агрошкільна, буд. 14-А, с. Лозова, Богодухівський район, Харківська область, 62103) 1.000,00 грн (одна тисяча гривень 00 копійок) у якості компенсації витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Перший відповідач, не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення, подав апеляційну скаргу, в якій, пославшись на безпідставність вимог позивача та протиправність рішення суду першої інстанції, просив суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 у справі № 520/7223/26, прийнявши у справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «НВДЦ Агротех» щодо стягнення судових витрат відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування послуг на адвоката є неспівмірним із складністю справи, необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

На переконання першого відповідача, представником позивача не наведено обставин та підстав, з якими норми КАС України зумовлюють можливість відшкодування витрат на правову допомогу. Виходячи з акту приймання-передачі наданих послуг можна одразу дійти висновку про необґрунтованість розміру винагороди за надану правничу допомогу. В зазначеному акті приймання-передачі наданих послуг наведено загальну суму без деталізації понесених адвокатом витрат, перелічено загальне описання послуг без конкретизації кожної послуги із розрахунку за годину роботи адвоката, отже неможливо визначити витрачений адвокатом час на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг. Предмет спору у даній справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката представником позивача було надано ордер на надання правничої допомоги серії АХ № 1341883, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Договір № А/2026.03.07 від 20.03.2026 про надання юридичних послуг (правової допомоги), додаткову угоду № 1 від 23.03.2026, рахунок на оплату № 21 від 23.03.2026 на суму 24150,00 грн, платіжну інструкцію № 364 від 13.05.2026 на суму 24150,00 грн, акт № 28 від 15.05.2026 здачі-приймання наданих послуг.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, суд дійшов до переконання про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт за подання додаткових пояснень на 2415,00 грн є неспівмірним з обставинами даного конкретного спору, а тому вважав, що у даному конкретному випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума у розмірі - 1000,00 грн.

Надаючи оцінку визначеному судом першої інстанції розміру відшкодування за понесені позивачем витрати на правову допомогу, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 1 пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).

Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Надаючи оцінку рівню адвокатських витрат, що мають бути присуджені у цій справі позивачу, колегія суддів оцінює чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою понесеним позивачем витратам на правничу допомогу. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши надані представником позивача документи на підтвердження заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, колегією суддів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» та адвокатським об`єднанням «Юридична фірма Ай Ел Еф» укладено договір А/2026.03.07/ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 20.03.2026, відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги (правову допомогу) в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а клієнт, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити її.

У пункті 4.1 договору А/2026.03.07/ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 20.03.2026 сторони узгодили, що за надання юридичних послуг, передбачених п. 1.2 цього договору, клієнт сплачує виконавцю винагороду у розмірі 24150 грн.

Згідно із Актом № 28 здачі-приймання наданих послуг до договору А/2026.03.07/ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 20.03.2026, адвокатом надано такі послуги:

- аналіз матеріалів, переданих клієнтом. Підготовка та подання адміністративного позову (разом з додатками) до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, фактична кількість витраченого часу – 3 год; погодинна ставка – 2415 грн; вартість – 7245 грн;

- підготовка та подання до Харківського окружного адміністративного суду додаткових пояснень у справі від 24.04.2026, фактична кількість витраченого часу – 1 год; погодинна ставка – 2415 грн; вартість – 2415 грн.

На підтвердження факту оплати надано платіжну інструкцію № 364 від 13.05.2026 та рахунок на оплату № 21 від 23.03.2026.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, колегія суддів на підставі належних та допустимих доказів враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зі змісту норм частини 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів враховує, що окрім загальних покликань на неспівмірність стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу (1000 грн), обґрунтованих доводів у чому саме полягає непропорційність стягнутих витрат на правову допомогу першим відповідачем не наведено.

Не зазначено апелянтом і свого розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, який б він вважав співмірним та пропорційним відносно складності справи та предмету позову.

При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді першої інстанції, а саме представником позивача складено позовну заяву та додаткові пояснення.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення з першого відповідача (1000,00 грн).

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2026 по справі № 520/7223/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій