Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №520/3983/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.Справа № 520/3983/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 01.07.26 у справі № 520/3983/26

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у м.Києві

про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі та текстом також – відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки № 8477-п від 18.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві від 09.01.2025 за №01479240201, яким на підставі п. 1 ст. 17 розділу V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 889 299,83 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 968,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві від 09.01.2025 за №01479240201, яким на підставі п. 1 ст. 17 розділу V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 889 299 грн 83 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 13320 грн 00 коп.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що в цій частині рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить обставини справи та вказує, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахованого того, що суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов`язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю, що і встановлює обов`язок застосування платником податків ОСОБА_1 реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО), формування та надсилання разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту. Надходження коштів на розрахунковий рахунок позивача від небанківської установи ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ «НоваПей» без застосування РРО за період, що перевіряється, зумовило прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу від 18.12.2024 за №8477-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2019 по 31.12.2023, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 23.12.2019 по 31.12.2023.

Результати зазначеної перевірки оформлено актом від 27.12.2024 за №134309/ Ж5/26-15-24-02-01/3061311238 (далі – акт перевірки).

Відповідно до висновків акта перевірки, документальною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п. 1 ст. 3 розділу ІІ Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлено реалізацію товарів кінцевому споживачу через небанківську установу ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ «НоваПей» без застосування РРО у загальній сумі 79 777 544,12 грн, в т.ч. за 2020 рік – 12 067 055,12 грн, за 2021 рік – 51 241 807,39 грн, за 2022 рік – 5 552 732,40 грн, за 2023 рік – 10 915 949,21 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 за №01479240201, яким на підставі п. 1 ст. 17 розділу V Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 70 889 299,83 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 19.03.2025 за №7792/6/99-00 06-03-02-06 податкове повідомлення-рішення від 09.01.2025 за №01479240201 залишене без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення. Зазначене рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги отримано ФОП ОСОБА_1 27.03.2025.

Скориставшись правом на оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, виходячи з того, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи в частині задоволення позовних вимог, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі – Закон № 265/95-ВР, в редакції, чинній до 31 липня 2020 року) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Законом України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX, який введений в дію з 1 серпня 2022 року, абзац 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР викладено в такій редакції : "Стаття 3. Суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:...".

Пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» від 20 вересня 2019 року № 128-IX, який набрав чинності з1 серпня 2020 року, розділ ІІ Закону № 265/95-ВР доповнено пунктом 11 такого змісту: «Тимчасово, до 1 жовтня 2020 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 цього Закону, застосовуються в таких розмірах:

10 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

50 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення".»

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» в абзаці першому пункту 11 розділу II "Прикінцеві положення" слова і цифри "до 1 січня 2021 року" замінити словами і цифрами "до 1 січня 2022 року";

Пунктом 12 Закону № 265/95-ВР (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлено, що суб`єкти господарювання звільняються від відповідальності за порушення вимог цього Закону, вчинені ними у період з 1 січня 2022 року до 1 жовтня 2023 року, крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

За усталеною практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 16 травня 2024 року у справі № 520/4564/23, від 12 серпня 2025 року у справі № 500/5316/21, від 11 вересня 2025 року у справі № 580/7450/24 від 18 грудня 2025 року у справі № 380/10913/24 пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР установлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Перші два обов`язки суб`єкта господарювання походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону Про РРО, а третій з - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР

Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Верховний Суд у постанові від 2 лютого 2023 року у справі №500/6845/21 вказав, що предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій.

До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом (п. 13 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).

Як зазначено в акті перевірки, платник податків ОСОБА_1 здійснював інтернет-торгівлю товарами (автомобільні шини, автомобільні диски), оплата товару здійснювалась з використанням системи NovaPay.

Відповідно до наданих виписок банку в період з 13.04.2020 по 31.12.2023, на розрахунковий рахунок платника податків ОСОБА_1 від небанківської установи ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ «НоваПей» (код ЄДРПОУ 38324133) надходили кошти з призначенням платежу «Переказ коштів по платежам, прийнятим від населення за товари згідно із заявою №174/03 про приєднання до умов договору на п.к. від 31.03.2020. без ПДВ». Послуги з організації перевезення відправлень здійснювались ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718). Відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на сайті ТОВ «Нова Пошта», вбачається, що ТОВ «Нова Пошта» є експедитором.

Контролюючий орган в акті перевірки зауважив, що при відправці товарів будь-яким експедитором (логістичною компанією) в Україні, який не має статусу ні кур`єра, ні перевізника, не є учасником відносин купівлі-продажу, не передає право власності на товар та не бере участі в розрахунку за нього відповідно до договору про надання послуг, тобто фіскальний чек має бути сформований не пізніше моменту вручення товару покупцеві. Відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «НоваПей», ТОВ «НоваПей» є платіжною установою та не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем. Тобто, між підприємцем, як продавцем товарів, та покупцями цих товарів, ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей» відбуваються різні господарські операції: між підприємцем та покупцем здійснюються операції купівлі-продажу; між підприємцем та ТОВ «Нова Пошта» здійснюються послуги з організації перевезення відправлень; між підприємцем та ТОВ «НоваПей» здійснюються послуги з переказу коштів.

Як зазначив контролюючий орган, відповідно до наведених вище умов договорів, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов`язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Тобто, на думку контролюючого органу, вищезазначене встановлює обов`язок застосування платником податків ОСОБА_1 реєстратора розрахункових операцій, формування та надсилання разом із товаром розрахункового документа встановленої форми та змісту.

Проте такі висновки контролюючого органу не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно з п. 10 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як зазначено контролюючим органом в акті перевірки, відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб`єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «НоваПей», ТОВ «НоваПей» є платіжною установою та не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину, укладеного між Платником та Отримувачем. Переказ коштів з рахунку ТОВ «Нова Пей» на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 є окремою господарською операцією, яка не має жодного відношення до договорів купівлі – продажу укладених з покупцями. Розрахунковою операцією, в силу вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», серед іншого є та операція коли суб`єкт господарювання приймає (отримує) від покупця готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони тощо безпосередньо за місцем реалізації товарів (послуг), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця.

У свою чергу, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що оплата товарів, реалізованих ФОП ОСОБА_1 кінцевим споживачам в мережі Інтернет, здійснюється із залученням зазначеної фінансової компанії та проводиться наступним чином: - кінцевий споживач ініціює грошовий переказ з метою оплати вартості товару, придбаного в мережі Інтернет, через фінансову компанію шляхом внесення готівкових або безготівкових коштів (із застосуванням банківської карти) для подальшого їх переказу Підприємцю; - грошові кошти, внесені кінцевими споживачами (у готівковій або безготівковій формі) в якості оплати за товар Підприємця зараховуються на рахунок відповідної фінансової компанії та в подальшому, згідно з умовами договорів, укладених Підприємцем з фінансовою компанією, перераховуються на рахунок Підприємця.

Отже, в цьому випадку ФОП ОСОБА_1 не є тим суб`єктом господарювання, який проводить розрахункові операції безпосередньо в місці реалізації товару та фактично отримує кошти за придбаний споживачем товар в мережі Інтернет через небанківську фінансову установу, яка отримала ліцензію Національного банку України, виключно в безготівковій формі.

Позивач не здійснював приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів, не видавав готівкових коштів за повернутий покупцем товар та не здійснював будь-яких операцій, які підпадали б під визначення «розрахункова операція» відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

ФОП ОСОБА_1 (як отримувач послуг) 31.03.2020 шляхом підписання заяви №174/3 приєднався до умов Договору на переказ коштів із фінансовою установою Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОСТ ФІНАНС». ТОВ «ПОСТ ФІНАНС»/ТОВ «НоваПей», код за ЄДРПОУ 38324133, внесено до реєстру фінансових установ та здійснювало свою діяльність на підставі Ліцензії Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків №11/1 від 17.10.2014 та на підставі Ліцензії Національного банку України на надання фінансових платіжних послуг №21/770-рк від 28.04.2023 (рішення про включення до Реєстру платіжної інфраструктури, що ведеться Національним банком України, від 28.04.2023 за №21/770-рк).

Отже, юридична особа, яка залучена ФОП ОСОБА_1 для надання послуг з переказу коштів, у періоді, що перевірявся, була належним чином зареєстрованою фінансовою компанією, яка володіла ліцензією на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків та ліцензією на надання фінансових платіжних послуг.

Відповідно до п. 1.1 Договору на переказ коштів, фінансова установа бере на себе обов`язки щодо надання Отримувачу послуг з переказу коштів, в тому числі приймання Платежів на користь Отримувача, а Отримувач зобов`язується сплатити винагороду за надані Фінансовою установою послуги відповідно до умов Договору. Саме на підставі зазначеного Договору фінансова компанія перераховувала у безготівковій формі грошові кошти ФОП ОСОБА_1 .

Отже, при реалізації товарів в мережі Інтернет ФОП ОСОБА_1 не отримує безпосередньо кошти від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими. При цьому, реалізація товару через мережу Інтернет не передбачає в собі чітко визначеного місця реалізації товару (послуги), а за місцем проведення розрахунку за товар Позивач не отримує коштів. Такі грошові кошти надходять ФОП ОСОБА_1 в безготівковій формі від фінансової установи.

Відповідно до п. 3, 21, 52, 53 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» безготівкові розрахунки - перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів. Ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач; отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі; переказ коштів без відкриття рахунку - платіжна послуга, що надається платнику з метою переказу коштів у готівковій чи безготівковій формі отримувачу або надавачу платіжних послуг, який діє від імені отримувача, під час якої надавач цієї послуги не використовує відкритий у нього рахунок платника та/або отримувача.

Згідно з п.п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги» ініціатором платіжної операції може бути платник (у тому числі через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції). Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України «Про платіжні послуги», ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи.

Згідно з п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 за №148 (далі – Положення №148), готівкові розрахунки - платежі готівкою суб`єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Пунктом 10 Положення №148 регламентовано, що розрахунки суб`єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими.

Отже, ФОП ОСОБА_1 при реалізації товарів (послуг) через Інтернет не отримує безпосередньо коштів від споживача, а отримує такі кошти від фінансової компанії, розрахунки з якою для останнього є безготівковими.

Крім того, відповідно до п.п. 12, 14 частини 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з готівковій формі не здійснюються розрахунків у (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо); при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Тобто, зазначені положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» підтверджують, що якщо безпосередньо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються або при здійсненні розрахунків дистанційно за рахунок банківських систем/системи переказів коштів реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються. З урахуванням усього вищевикладеного можна дійти висновку, що якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (зокрема, в інтернет-магазині) і не здійснював передоплату, а доставку товару здійснила служба доставки на підставі договору, то реєстратор розрахункових операцій застосовує служба доставки, безпосередньо при передачі товару покупцю та отримання оплати від нього (в тому числі із застосування сервісів переказу коштів). Застосування реєстратору розрахункових операцій не є обов`язковим у разі продажу продавцем товару виключно на умовах післяплати та доставки таких товарів поштою або службами кур`єрської доставки.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що операції платника податків, за якими на рахунок ОСОБА_1 надходили кошти від ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ «НоваПей», не мають ознак розрахункових в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки в момент отримання товару оплату проведено у відділені служби кур`єрської доставки або поштовому відділені чи в іншому місці доставки, а отже, ОСОБА_1 не мав обов`язку проводити такі операції через реєстратори розрахункових операцій.

Також слід зазначити, що ФОП ОСОБА_1 використовував РРО (ПРРО з 05.10.2023), що підтверджує дотримання ним вимог щодо фіскалізації операцій. Безготівкові платежі, проведені через NovaPay, не є розрахунковими операціями, оскільки вони не включають готівкових платежів або платіжних карток за місцем реалізації товарів, вони не підпадають під визначення розрахункових операцій за Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому твердження контролюючого органу, що всі операції мають бути фіскалізовані через РРО, є помилковим.

Ухвалюючи рішення у цій справі суд першої інстанції обґрунтовано врахував висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 520/27700/25 в аналогічних спірних правовідносинах.

Так, зокрема, у цій постанові Верховний Суд зробив такі висновки: «Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач при реалізації товарів через мережу Інтернет (торговельні інтернет-майданчики тощо) на умовах післяплати з використанням послуг служби доставки та небанківської установи, не отримував безпосередньо від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, а отримував кошти, перераховані як оплата за товар від небанківської установи, розрахунки з якою для позивача були безготівковими. Враховуючи наведене суд не може не погодитись з позицією судів попередніх інстанцій, що позивач не здійснював операцій, які чітко визначено в статті 2 Закону Про РРО, як розрахункові. Відповідач, як в судах першої та апеляційної інстанцій, так і під час розгляду справи судом касаційної інстанції не зміг надати чіткі пояснення щодо того під яку з ознак поняття «розрахункова операція» визначеного в статті 2 Закону Про РРО підпадають операції позивача щодо яких було встановлено порушення вимог пункт 1 статті 3 Закону Про РРО».

Також, в наведеній постанові Верховний Суд зауважив: «Враховуючи відсутність чіткого законодавчого віднесення операцій з зарахування коштів на розрахунковий рахунок суб`єкта господарювання за товар, поставку якого було здійснено за відсутності будь-якої попередньої оплати та на умовах післясплати з використанням послуг небанківських установ до розрахункових у суду відсутні підстави вважати, що у позивача виникав обов`язок щодо використання РРО при здійснення поставки товару на умовах його післясплати з отриманням оплати за нього через небанківські установи ТОВ «Пост Фінанс»/ТОВ«НоваПей» на його розрахунковий рахунок. Також суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що отримавши замовлення в інтернет-магазині без здійснення покупцем передоплати, на стадії передачі товару службі доставки продавець не може беззаперечно знати, що покупець гарантовано придбає товар та відповідно здійснить переказ коштів. Тобто, на стадії відправки товару продавцем господарська операція фактично не є завершеною і він не може контролювати ані саму подію завершення, ані момент здійснення такої операції».

Проаналізувавши наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги із зазначених вище підстав висновків суду першої інстанції не спростовують.

За приписами пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі № 520/3983/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

Повний текст постанови складено 19.10.2026