Постанова від 18 жовтня 2026 р. у справі №520/6153/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 р.Справа № 520/6153/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.07.26 по справі № 520/6153/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ЄДРПОУ 14099344).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на положення п. 14-6.1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зазначив, що згідно даних електронної пенсійної справи та даних електронного документообігу виписка з акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 327676, що надсилається за місцем призначення пенсії чи місцезнаходження пенсійної справи, виданою Міжрайонною Куп`янською медико-соціальною експертною комісією 23.03.2022 року, до головного управління не надходила. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, місто Куп`янськ Куп`янської міської територіальної громади Харківської області перебувало в тимчасовій окупації російської федерації у період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року. З метою підтвердження факту видачі позивачу виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 327673 від 23.03.2022 року, відповідачем було направлено відповідні запити до Комунального некомерційного підприємства “Зміївська центральна районна лікарня” Зміївської міської ради Харківської області, а саме: листом від 19.11.2025 року № 2000-0310-8/179444; повторно листом від 16.01.2026 року № 2000-0307-8/8860.

За результатами розгляду вказаних запитів, КНП "Зміївська центральна районна лікарня" листом від 20.01.2026 № 76 повідомило, що архівна справа позивача у реєстрі архівних справ відсутня.

Отже, ГУ ПФУ в Харківській області діяло відповідно до норм чинного, а саме пенсійного законодавства, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому позовні вимоги є безпідставними, необрґунтованими, та такими, які не підлягають задоволенню.

Позивач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - позивач), є особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, встановленою безстроково, та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи з 2012 року, та має пенсійне посвідчення серії НОМЕР_2 , що видане 18.11.2020 року, копія якого додана до позову.

23.03.2022 року позивач повторно пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, за результатами якого йому встановлено інвалідність ІІ групи загального захворювання безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 327673 від 23.03.2022 року.

Позивач безперервно отримував пенсію по інвалідності з 2012 року по 08.08.2025 року.

Протягом зазначеного періоду позивачу постійно підтверджувалась інвалідність ІІ групи, що свідчить про сталість його стану здоров`я та наявність безперервного права на пенсійне забезпечення.

Однак, 08.08.2025 року виплату пенсії по інвалідності було на думку позивача безпідставно припинено.

З метою з`ясування підстав припинення пенсії, 02.09.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про надання відповідної інформації. Вказана заява була прийнята, проте відповіді на неї позивач не отримав.

У подальшому, 09.01.2026 року позивач повторно звернувся до відповідача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із аналогічною заявою.

Листом від 30.01.2026 року № 6109-2157/Д-03/8-2000/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило, що виплата пенсії позивачу проводилась відповідно до підпункту 14-6.1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону 1058 без результатів повторного огляду на період воєнного стану по 08.08.2025 р. Разом з тим, відповідач зазначив, що згідно даних електронної пенсійної справи та даних електронного документообігу виписка з акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 327676, що надсилається за місцем призначення пенсії чи місцезнаходження пенсійної справи, виданою Міжрайонною Куп`янською медико-соціальною експертною комісією 23.03.2022 року, до головного управління не надходила. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій України, місто Куп`янськ Куп`янської міської територіальної громади Харківської області перебувало в тимчасовій окупації російської федерації у період з 24.02.2022 року по 09.09.2022 року. З метою підтвердження факту видачі позивачу виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 327673 від 23.03.2022 року, відповідачем було направлено відповідні запити до Комунального некомерційного підприємства “Зміївська центральна районна лікарня” Зміївської міської ради Харківської області, а саме: листом від 19.11.2025 року № 2000-0310-8/179444; повторно листом від 16.01.2026 року № 2000-0307-8/8860.

За результатами розгляду вказаних запитів, КНП “Зміївська центральна районна лікарня” листом від 20.01.2026 року № 76 повідомило, що архівна справа позивача у реєстрі архівних справ відсутня.

Посилаючись на зазначені обставини, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для продовження виплати пенсії позивачу.

Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ПФУ в Харківській області вчинено протиправні дії щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 , як особі з інвалідністю ІІ групи з 08.08.2025.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За змістом ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Так, позивач отримував пенсію по інвалідності з 06.03.2012 до 08.08.2025, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією.

При цьому, виплата пенсії по інвалідності позивачу до 08.08.2025 проводилася відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" без результатів повторного огляду на період дії воєнного стану.

Підставою для припинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 08.08.2025 відповідач, із посиланням на положення пункту 3 постанови КМУ № 1338, зазначив відсутність у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю.

Так, згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" особам з інвалідністю, повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р., але які не пройшли його своєчасно, строк інвалідності продовжується до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, але не довше ніж до 1 липня 2025 року.

Відповідно до підпункту 14-6.1 пункту 14-6 розділу XV Закону № 1058-IV для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яким призначено пенсію по інвалідності або пенсію у зв`язку з втратою годувальника, у яких строк припинення виплати такої пенсії припадає на період дії воєнного стану, надзвичайного стану в Україні, у разі неможливості проходження повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи з причин, визначених Кабінетом Міністрів України, виплата пенсії продовжується до дати проведення повторного огляду або оцінювання повсякденного функціонування особи або протягом шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, надзвичайного стану в Україні (для осіб, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у період дії воєнного стану, - не менш як на весь строк їхньої військової служби). Якщо при повторному огляді, оцінюванні повсякденного функціонування особі з інвалідністю встановлено іншу групу (підгрупу) інвалідності, розмір пенсії, виплату якої продовжено відповідно до цього пункту, переглядається з місяця, наступного за місяцем надходження повідомлення про встановлення інвалідності до територіального органу Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" встановлено, що в разі коли особі інвалідність (із зазначенням строку повторного огляду) була встановлена до набрання чинності цією постановою відповідно до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), і строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України, але яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1310) не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях:

чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена друга або третя група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, зобов`язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р. пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;

інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування до 1 квітня 2026 року.

До числа тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, належать:

особи, місцем проживання яких є території, що включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

особи, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, не чують, не розмовляють, не бачать (на обидва чи одне око), не мають очей (ока), кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, в яких наявне онкологічне захворювання, інтелектуальні порушення чи психічні розлади, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми, причина інвалідності з дитинства.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що позивачу інвалідність була встановлена з 2012 року, тобто до набрання чинності Постановою № 1338 (26.11.2024), та строк повторного огляду припав на період воєнного стану на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач пройшов відповідний огляд та за його результатами отримав інвалідність ІІ групи безстроково, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК від 23.03.2022.

Отже, позивач належним чином підтвердив свій статус особи з інвалідністю. Таким чином, посилання відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності позивачу з 08.08.2025 у зв`язку з відсутністю у ГУ ПФУ в Харківській області рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо визнання позивача особою з інвалідністю є необґрунтованими.

Відтак, твердження відповідача щодо правомірності припинення виплати пенсії по інвалідності з серпня 2025 року у зв`язку з відсутністю у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки до акта огляду МСЕК є необґрунтованими, оскільки такі обставини не впливають на вже встановлений факт інвалідності позивача.

Крім того, відсутність відповідних документів у відповідача не може бути підставою для припинення виплати пенсії, оскільки обов`язок щодо належного ведення обліку, витребування та обміну інформацією між державними органами покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача.

Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивачу протиправно зупинено виплату пенсії з 08.08.2025.

При цьому, у даному рішенні суду надається оцінка правомірності зупинення відповідачем виплати пенсії позивачу з 08.08.2025.

Також, згідно з ч.1 ст.49 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном; 3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; 3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Проте, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів прийняття відповідного рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу або припинення виплати пенсії за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ПФУ в Харківській області вчинено протиправні дії щодо припинення виплати пенсії по інвалідності ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи та вважає, що для належного та ефективного захисту порушених прав позивача необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії по інвалідності як інваліду ІІ групи з моменту фактичного припинення виплати пенсії, а саме з 08.08.2025.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 520/6153/26 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2026 по справі № 520/6153/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко