Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №393/337/26 — Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/337/26

Провадження № 2/392/1598/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Кратка Д.М., із участю секретаря судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-

встановив:

Обґрунтування позову та стислий виклад позицій учасників справи.

Позовна заява обґрунтована тим, що 15 січня 2025 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 26.

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причиною розірвання шлюбу стало те, що подружнє життя не склалося, сімейні стосунки фактично припинено через несумісність характерів, відсутність взаєморозуміння, постійні сварки та розбіжності поглядів на сімейне життя. Неодноразові спроби примиритися та налагодити подружні стосунки позитивних результатів не дали.

Позивачка вважає, що сім`я остаточно розпалася, збереження шлюбу суперечить її інтересам, спільне життя та примирення неможливі, на примирення вона категорично не згодна. У зв`язку з цим позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Після розірвання шлюбу бажає залишити собі шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ». Судові витрати просить покласти на відповідача.

Заяви ( клопотання) учасників справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву, сплив.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві, а також у письмових заявах, сформованих у підсистемі «Електронний суд» 05 серпня 2026 року та 27 серпня 2026 року, просила суд розглянути справу за її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи без її участі та ухвалення рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Рух справи.

Ухвалою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2026 року вказану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу передано за підсудністю до Маловисківського районного суду Кіровоградської області.

До Маловисківського районного суду Кіровоградської області 22 червня 2026 року надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить розірвати шлюб.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 червня 2026 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Кратка Д.М.

Судом в порядку частини 6 статті 187 ЦПК направлялись запити щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала заяви про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 17 липня 2026 року, 18 серпня 2026 року та 05 жовтня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в розумінні положень пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами із відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, повідомлявся шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, зустрічний позов, будь-які клопотання, заяви чи докази, від нього не надходили, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечує представник позивача.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (частина 2 статті 247 ЦПК України).

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

15 січня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб у Фортечному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис № 26.

Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 15 січня 2025 року.

Від указаного шлюбу сторони мають малолітнього сина — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є сторони у справі, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , складеним Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 22 лютого 2025 року, актовий запис № 81.

Подружнє життя між сторонами не склалося, сторони фактично припинили сімейні відносини, спільне господарство не ведуть, проживають окремо. Дитина проживає разом із матір`ю.

Позивачка стверджує, що сім`я розпалася остаточно через несумісність поглядів на сімейне життя та характерів, збереження шлюбу суперечить її інтересам, примирення неможливе. Відповідач зазначені обставини не спростував.

Мотиви суду та застосовані норми права.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з частиною першою статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до частини другої статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Позивачка реалізувала передбачене законом право на припинення шлюбних відносин та наполягає на розірванні шлюбу.

Згідно з положеннями частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Позивачка категорично заперечує проти надання сторонам строку для примирення. Сторони фактично припинили шлюбні відносини з 2026 року, проживають окремо, спільного господарства не ведуть.

З огляду на фактичне припинення між учасниками справи сімейних відносин та відсутність спільного господарства, суд не вбачає підстав для надання строку для примирення.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24 (провадження № 61-15767св25), відповідно до якої за встановлення обставин, що подальше спільне життя суперечить інтересам одного з подружжя, шлюб має бути розірваний. Верховний Суд також звернув увагу на неприпустимість примушування особи до збереження шлюбних відносин проти її волі.

Наявність у сторін спільних малолітніх дітей врахована судом відповідно до статті 112 СК України. Спори щодо місця проживання дітей чи стягнення аліментів у межах цієї справи сторонами не заявлялися. Доказів того, що розірвання шлюбу саме по собі порушує права чи інтереси дітей, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка виявила бажання після розірвання шлюбу залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Суд, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов висновку про те, що подальше подружнє життя суперечитиме інтересам позивача, збереження сім`ї є неможливим. З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до статті 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 206, 258-259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований 15 січня 2025 року Фортечним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 26 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ) — розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Д.М. Кратко