Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №369/12949/24 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 369/12949/24

апеляційне провадження № 22-ц/824/4924/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року, ухваленого під головуванням судді Пінкевич Н.С., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,-

в с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ТОВ «Зубр Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив суд стягнути з відповідачки на користь заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) по квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року у розмірі 24 771,65 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір у розмірі 2 442, 40 грн. і витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСББ «Сінема Хаус» здійснює обслуговування, утримання та експлуатацію будинку в АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань з оплати споживачем житлово-комунальних послуг за період з 01 вересня 2024 року по 30 червня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 24 771,65 грн.

Водночас, 15 квітня 2024 року та 01 серпня 2025 року між ОСББ «Сінема Хаус» та ТОВ «Зубр Капітал» було укладено договори про надання послуг з факторингу № 15/04.24, відповідно до якого ОСББ зобов`язався за плату відступити позивачеві право грошової вимоги, що виникло на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до боржників, визначених у додатку № 1 до цього договору, зокрема щодо відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року позов - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Зубр Капітал» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинковій території) у розмірі 24 771,65 грн.; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 442,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Не погодившись з рішенням районного суду, відповідач звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтвоані тим, що найбувши майнові права на нерухомість фактично не отримав приміщення в користування, а можливість користування квартирою з'явилась лише 07.02.2024 року після підписання Акту приймання-передачі квартири. До моменту підписання Акту, відповідачка фактично не мала доступу до квартири та не користувалася комунальними послугами. Вказує, що обов`язок сплачувати комунальні послуги виникає з моменту фактичного користування житловим приміщенням або з дати реєстрації власника за адресою квартири. Користуватись квартирою почала 07 лютого 2024 року, а отже заперечує наявність заборгованість з вказаний позивачем період. Вважає, що за вказаний період витрати за комунальні послуги повинні лягати на забудовника.

20 лютого 2026 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказується на законності оскаржуваного рішення та на безпідставності доводів апеляційної скарги. Зазначає, що співвласник, набувши права власності на квартиру, разом з нею набуває право на все спільне майно багатоквартирного будинку та одночасно разом із правами набуває обов`язків відносно такого майна. У тому числі обов`язок утримувати майно, що йому належить, та виконувати рішення загальних зборів об`єднання. Посилається на приписи ст. 322 ЦК України та зазначає, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Жодних повідомлень про не проживання у квартирі та не отримання комунальних послуг від апелянта на адресу ОСББ «Сінема Хаус» не надходило. В матеріалах справи відсутні оформлені належним чином акти-претензії апелянта щодо не надання або неякісного надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи апеляційний суд встановив, що 13 липня 2021 року між ТОВ «Голдфіш» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтерстеллар», від імені, в інтересах та за рахунок якого на підставі договору № 26/10-2018 року про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 26 жовтня 2018 року діє ТОВ «Компанія з управління активами «Портофін», що діє на підставі ліцензії, виданої Рішення НКЦПФР № 475 від 27 червня 2017 року, на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з упралвіння активами), укладено договір купівлі-продажу майнових прав № Г/1006-КВ/МП згідно з пунктом 1.1. якого за цим договором продавець (ТОВ «Голдфіш») продає, а покупець (АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Інтерстеллар») придбаває майнові права на квартиру під будівельним АДРЕСА_2 на 10 поверсі у 2 секції житлового будинку у складі проекту будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 на умовах та у порядку, що визначені у цьому договорі.

Згідно з пунктом 1.2. цього договору, під «майновими правами на квартиру» сторони розуміють право набути у власність квартири, що будуть створені в об`єкті будівництва «Багатоквартирний житловий будинок на земельній ділянці (3222486200:02:002:5214) за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з пунктом 1.5. договору купівлі-продажу майнових прав № Г/1006-КВ/МП від 13 липня 2021 року, продавець зобов`язаний передати покупцеві майнові права на квартиру, а покупець прийняти її у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Передача та приймання майнових прав на квартиру здійснюється сторонами за актом приймання-передачі майнових прав на квартиру після отримання продавцем документу про готовність об`єкту будівництва до експлуатації, але не раніше повної оплати покупцем вартості майнових прав на квартиру.

27 липня 2021 року між ТОВ «Голдфіш», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ІНТЕРСТЕЛЛАР» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги та заміну сторони за договором купівлі-продажу майнових прав №Г/1006-КВ/МП від 13 липня 2021 року.

Відповідно до акту приймання-передачі квартири від 07 лютого 2021 року за договором купівлі-продажу майнових прав № Г/1006-КВ/МП від 13 липня 2021 року продавець передав, а покупець прийняв квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 38838641, сформованої 25 липня 2024 року, 22:35:56, право власності на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 .

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року між виконавцем ОСББ «Сінема Хаус» та отримувачем ОСОБА_1 , котрий не містить підпису останнього, заборгованість становить 24 771,65 грн.

Згідно з пунктом 1.1. договору про надання послуг з факторингу № 15/04.24 від 15 квітня 2024 року, укладеного ТОВ «Зубр Капітал» та ОСББ «Сінема Хаус» в особі Голови правління - Батуліна Т.І., що діє на підставі Статуту з іншої сторони, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти у сумі 2 100 000, 00 грн у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги, що виникло на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року до боржників визначених у додатку № 1 до даного договору у сумі, що сукупно становить 2 514 887, 76 грн.

Відповідно до пункту 93 Реєстру боржників (виписка), право вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості до договору про надання послуг з факторингу № 15/04.24 від 15 квітня 2024 року, ОСОБА_1 є боржником перед ТОВ «Зубр Капітал» на суму 24 771,65 грн. за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

15 квітня 2024 року ТОВ «Зубр Капітал» направив ОСОБА_1 повідомлення про заміну кредитора з вимогою про погашення боргу у розмірі 24 771,65 грн. за адресами: АДРЕСА_4 та . АДРЕСА_3 .

Згідно з пунктом 1.1. договору про надання послуг з факторингу № 01/08.25 від 01 серпня 2025 року, укладеного ТОВ «Зубр Капітал» та ОСББ «Сінема Хаус» в особі Голови правління - Кочубей Н.В., що діє на підставі Статуту з іншої сторони, за цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти у сумі 160 000, 00 грн. у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити Факторові своє право грошової вимоги, що виникло на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до боржників визначених у додатку № 1 до даного договору у сумі, що сукупно становить 199 022, 37 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Правовідносини між сторонами регулюються, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно з приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_5 . Право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 набула 07 лютого 2024 року, згідно актом приймання-передачі квартири від 07 лютого 2024 року за договором купівлі-продажу майнових прав № Г/1006-КВ/МП від 13 липня 2021 року.

Реєстрацію свого права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 здійснила 07 лютого 2024 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 3883856415, сформованої 25 липня 2024 року, 22:35:56.

Згідно з положеннями абзацу 3 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до абзацу четвертого статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

У відповідності до частини другої статті 389 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктами 6 і 13 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб (споживач житлово-комунальних послуг) та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

За пунктом 12 частини першої статті вказаного Закону, послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: 1) проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; 2) міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії (частина перша статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

При розгляді такої категорії спорів слід враховувати правовий висновок, викладений у постанові від 20 квітня 2016 року Верховного Суду України при розгляді справи № 6-2951цс15, предметом якої був спір про стягнення боргу за надані комунальні послуги, відповідно до якого, хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що відносини між учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 вказаного Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17, де Велика Палата погодилася з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про те, що у сторін спору є фактичні договірні відносини щодо надання відповідних житлово-комунальних послуг, а відсутність укладеного письмового договору не звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані такі послуги та не знайшла підстав для відступу від висновку Верховного Суду України у постанові від 20 квітня 2016 року при розгляді справи № 6-2951цс15 (пункти 19-20).

Такі ж висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц та від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 щодо обов`язковості сплати комунальних послуг незалежно від наявності договору.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому, наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги та обґрунтованість їх розміру.

Наявність відносин між сторонами, отже і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач отримує послуги та має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Так, судом встановлено, що ОСББ «Сінема Хаус» виконує свої зобов`язання, зокрема, щодо надання житлово-комунальних послуг - управління багатоквартирним будинком за адресою АДРЕСА_1 що є власністю відповідача ОСОБА_1 .

На підставі укладених договорів про надання послуг з факторингу № 15/04.24 від 15 квітня 2024 року, укладеного ТОВ «Зубр Капітал» та ОСББ «Сінема Хаус», фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги, що виникло на підставі частини першої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року до боржників, визначених у додатку № 1 до цих договорів, зокрема, до ОСОБА_1 , котрий включений у реєстр боржників.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги (боржника), як передбачено частиною першою ст. 1077 Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, що визначено ст. 514 Цивільного кодексу України.

Отже, згідно з договором про надання послуг з факторингу № 15/04.24 від 15 квітня 2024 року, укладених ТОВ «Зубр Капітал» та ОСББ «Сінема Хаус», до ТОВ «Зубр Капітла» від ОСББ «Сінема Хаус» перейшло право грошової вимоги до боржника по сплаті за надані послуги з управління багатоквартирним будинком - ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції правильно встановив, що доказів нікчемності укладених договорів про надання послуг з факторингу або їх недійсності відповідач суду не надав, як і доказів того, що ним здійснювались платежі щодо оплати за житлово-комунальні послуги на рахунок первісного кредитора.

Таким чином, право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг по квартирі за адресою АДРЕСА_1 , наразі належить позивачеві ТОВ «Зубр Капітал».

Враховуючи, що відповідач є власником квартири адресою АДРЕСА_1 , районний суд дійшов правильного висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 отримує житлово-комунальні послуги (послуги з управління, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території) за вказаною адресою та є їх споживачем.

Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, що ОСОБА_1 набула право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , 07 лютого 2024 року, необґрунтованим є висновок районного суду про стягнення з неї заборгованості за період з 01 вересня 2023 року по 15 квітня 2024 року.

Об`єктивних доказів того, що відповідач ОСОБА_1 набула права власності та (або) майнових прав на вказану квартиру раніше вищевказаної дати до суду позивачем не надано і судом таких не встановлено.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню нарахована заборгованість за період з 07 лютого 2024 року по 15 квітня 2024 року.

Обов`язок споживача оплатити послуги кореспондує з обов`язком виконавця надати обґрунтований розрахунок, що базується на належних первинних документах.

Колегія суддів зауважує, що розрахунки заборгованості, надані стороною позивача у актах звіряння взаємних розрахунків містять підпис відповідальної особи, інформацію про картку особового рахунку та оборотно-сальдову відомість, які дозволяють перевірити щомісячні нарахування, деталізацію по видам послуг, які включає у себе послуга з управління багатоквартирним будинком, та нараховані суми заборгованості, зокрема: з 07 лютого 2024 року по 15 квітня 2024 року - загальна заборгованість становить 8 968,25 грн., яка складається із заборгованості за лютий 2024 року - 5 624,27 грн, березень 2024 року - 3 343,98 грн.

Аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості дає підстави для висновку про його достовірність.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга не містить доводів щодо розподілу витрат на професійну правову допомогу, тому змінює розподіл судових витрат на підставі частини першої статті 141 ЦПК України.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача пропорційно до частини задоволених вимог (36,2 %) підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи районним судом у розмірі 876,91 грн. та 1086 грн - витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Зважаючи й на те, що апеляційну скаргу задоволено частково, з позивача на користь апелянта слід стягнути судовий збір за розгляд справи апеляційним судом у розмірі 2 317,85 грн. (63,8%), сплата якого підтверджується доказами у справі .

З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374-376, 381-384 ЦПК України,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 листопада 2025 року - скасувати та ухвалити нове.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» (код ЄДРПОУ 42885898) заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 8 968,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» (код ЄДРПОУ 42885898) судовий збір за розгляд справи районним судом у розмірі 876,91 грн. та 1086 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зубр Капітал» (код ЄДРПОУ 42885898) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 317,85 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий:

Судді: