Вирок від 19 жовтня 2026 р. у справі №404/7252/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/7252/26

Номер провадження 1-кп/404/287/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12026121010001136 від 29.05.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Володимирівки, Красноокнянського райнону, Одеської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 о з 14 год. 28 хв. ОСОБА_3 перебував біля магазину «Копійочка», що за адресою: вул.Вокзальна, 18/1, м.Кропивницький, де його увагу привернув велосипед гірський марки «Crossride Skyline 26», який належить потерпілій ОСОБА_5 . У цей час у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Надалі, реалізовуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та з метою власної наживи, в умовах воєнного стану, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть ніким помічені, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , таємно, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілій ОСОБА_5 велосипед гірський марки «Crossride Skyline 26», діаметр коліс – 26, кількість швидкостей – 21, розмір рами – 13, зеленого кольору, у технічно-справному стані, придатному для подальшого використання за призначенням, комплектація відсутня, з пошкоджень: обірвана підніжка для тримання велосипеду, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/112-26/7282-ТВ від 05.06.2026 становить 4287 грн. 83 коп.

Надалі ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 4287 грн. 83 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що вчинив його за часу, місця, способу та обставин, вказаних в обвинуваченні, повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення кримінального правопорушення, встановленим найменуванням та вартістю велосипеда, що є предметом правопорушення, жалкує про вчинене, просить суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 , у судовому засіданні він дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.

Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

У відповідності із загальними засадами призначення покарання, визначеними ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, що належить до категорії умисних тяжких злочинів, непрацевлаштований, неодружений, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, одноразово знаходився на стаціонарному лікуванні в психіатричному відділенні з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація (т.1 а.п.76), осудний, раніше не судимий.

Судом, відповідно до положень ст.66 КК України, встановлено наявність таких обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінального правопорушення за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який з корисливих мотивів вчинив умисний тяжкий злочин, непрацевлаштований, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 у разі призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.

Однак, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за наявності обставин, які пом`якшують покарання, враховуючи щире каяття обвинуваченого, який обіцяв виправитися, та за відсутності обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги на позицію сторони обвинувачення, яка просила застосувати покарання з іспитовим строком, про що також просив обвинувачений, суд відповідно до вимог ст.75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування покарання і вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк та поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. Підстави для застосування положень ст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Оскільки обвинувачений з`являється на виклики до суду та не ухиляється від нього, до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили та вважає за необхідне покласти на обвинуваченого виконання обов`язків, які випливають із положень ст.194 КПК України.

При вирішенні уточненого цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з останнього 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 4287 грн. 83 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, який не визнано обвинуваченим.

Положеннями ч.2 ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Вимоги, вказані в цивільному позові ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого 4287 грн. 83 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до ст.ст.1166, 1195 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведена і заподіяння матеріальної шкоди документально підтверджено.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів.

Пунктами 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4 зі змінами та доповненнями визначено, що у відповідності до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Водночас, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Разом з цим, як зазначається у Рішеннях Європейського суду з прав людини від 25.07.2001 у справі «Перна проти Італії», від 09.02.2007 у справі «Білуха проти України», в окремих випадках визнання судом порушення саме по собі становить достатньо справедливу сатисфакцію за моральну шкоду, завдану особі.

При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що судовим розглядом встановлено: винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, потерпілою від якого є ОСОБА_5 ; факт спричинення моральної (немайнової) шкоди, що виразилась у глибоких моральних стражданнях через втрату особистої речі; та наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням обвинуваченого та наявною моральною шкодою, завданою потерпілій.

Так, зважаючи на викладене, враховуючи глибину душевних страждань потерпілої, суд вважає розумним, справедливим та доведеним наданими доказами, з огляду на всі істотні обставини справи, на підставі ч.1 ст.129 КПК України часткове задоволення позовних вимог потерпілої, згідно з якими необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди 5000 гривень, що на переконання суду є співмірним душевним стражданням потерпілої.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, розмір яких складає 1925 грн. 44 коп.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до обвинуваченого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 4287 грн. 83 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданих кримінальним правопорушенням.

У задоволенні решти позовних вимог потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертизи у розмірі 1925 грн. 44 коп.

Речові докази:

– два велосипедних колеса марки «Graviti» з задньою зірочкою та тормозними дисками, підніжку від велосипеда, перемикач швидкостей «Sunrun» (т.1 а.п.56) – знищити;

– оптичний диск (т.1 а.п.65) – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, поклавши на нього наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького ОСОБА_1