Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №365/643/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року місто Київ

справа № 365/643/25

апеляційне провадження № 22-ц/824/4522/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Саліхова В.В.,

суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Павленка Дмитра Олександровича на заочне рішення Згурівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Кучерявої Л.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем 03 серпня 2024 року укладено кредитний договір (оферти) № 03.08.2004-100002516. За цим договором кредитні кошти в сумі 7 000 грн. надано ОСОБА_1 на 105 днів.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 7 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.

Відповідно до договору від 03.08.2024 року та квитанції про перерахунок коштів кредитором надано позичальнику кредит у розмірі 7 000 грн., тобто, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконано в повному обсязі.

У свою чергу відповідач свої зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на дату звернення до суду із позовом утворилася заборгованість у розмірі 21 525,00 грн.

З урахуванням викладеного, ТОВ «Споживчий центр» просив суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 03.08.2024-100002516 у розмірі 21 525,00 грн., понесені судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Заочним рішенням Згурівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник позивача ТОВ «Споживчий центр» - Павленко Д.О. подав апеляційну скаргу, в якій просив суд рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим. Зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено наявні у матеріалах справи докази, а отже рішення суду не можна вважати обґрунтованим.

Вказує на те, що позивачем було додано до позовної заяви лист ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих.№168-2207 від 22.07.2025 відповідно до якої 03.08.2024 року о 21:42:47 успішно перераховано кошти в сумі 7 000 на платіжну картку клієнта номер НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 471287746, призначення платежу: видача за договором кредиту №03.08.2024-100002516. Отже, з даного листа вбачаються факт перерахунку відповідачу кредитних коштів і може вважатись первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак - належним та допустимим доказом видачі позивачем коштів відповідачу, однак суд першої інстанції не взяв даний доказ до уваги, не надав йому оцінки.

Зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір шляхом: 1) отримання/ознайомлення відповідача з Пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) від 03 серпня 2024 року; 2) подання відповідачем Заявки № 03.08.2024-100002516 від 03 серпня 2024 року; 3) надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №03.08.2024-100002516 (кредитної лінії) від 03 серпня 2024 року.

Таким чином, було укладено кредитний договір №03.08.2024-100002516 від 03 серпня 2024 року у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової. Стороною позивача (кредитодавця) документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора «E552»» - для паспорту споживчого кредиту, які надсилались у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий - 0506448243.

Вказує на те, що відповідач не заперечував, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_2 належить йому, або що на час укладення спірних договорів він втратив вказаний засіб зв`язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.

Вважає, що відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 ,. було укладено кредитний договір № 03.08.2024-100002516 шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта); заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.

Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача НОМЕР_2 .

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі - 7 000 грн., що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих.№168-2207 від 22.07.2025 року відповідно до якого останній 03 серпня 2024 року о 21:42:47 успішно перераховано кошти в сумі 7 000 грн. на карту відповідача, строком на 105 днів.

Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку Проценти розраховуються шляхом множення Кредиту (залишку Кредиту) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку.

Комісія, пов`язана з наданням кредиту: 490,00 грн. у кожному з двох чергових періодах, наступних за першим черговим періодам.

Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1.

Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Позичальником також було підписано паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовною загальною вартістю кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 7 000 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих.№168-2207 від 22.07.2025 відповідно до якої останній 03.08.2024 року о 21:42:47 успішно перераховано кошти в сумі 7 000 грн на картку відповідача.

З довідки-розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Споживчий центр» вбачається, що розмір заборгованості по основному кредиту становить 7 000 грн., по відсоткам - 9 555 грн., 490 грн. - комісія, 980 грн. - додаткова комісія, 3 500 грн. неустойка що разом становить 21 525 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр», суд першої інстанції посилався на те, що стверджуючи про факт надання відповідачу позики, позивач не надав суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення. До того ж, сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є доказом наявності заборгованості.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України).

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Як встановлено судом, 03 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 03.08.2024-100002516 шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Для підписання і укладення кредитного договору був введений код з смс-повідомлення, яке було направлено на номер телефону відповідача НОМЕР_2 . Вказаний договір підписано одноразовим ідентифікатором Е552.

Відповідно до пункту 3.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Пунктом 3.2.договору визначено кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пункт 3.3. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на наступних умовах.

Згідно п. п 3.3.1-3.3.7. дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування Кредитом (Проценти), графік платежів встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Згідно заявки кредитного договору №03.08.2024-100002516: пункт 1 дата надання кредиту 03.08.2024 року; пункт 2 сума кредиту: 7 000 грн; пункт 3 строк на який на дається кредит- 105 днів з дати його надання; пункт 4 дата повернення кредиту-15.11.2024 року; пункт 7 процентна ставка -фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит; пункт 11 комісія пов`язана з наданням кредиту-складає 490 грн., 980 грн додаткова комісія.

Згідно 4.1. договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1.

Пунктом 4.3.Договору передбачено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано Кредит.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що Сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.

Тобто, сторонами було погоджені всі істотні умови договору.

Виконання позивачем (кредитором) обов`язку щодо надання грошових коштів у розмірі 7 000 грн. відповідачу (позичальнику) підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» вих.№168-2207 від 22.07.2025 відповідно до якого останній 03.08.2024 року о 21:42:47 успішно перераховано кошти в сумі 7 000 грн на платіжну картку відповідача номер НОМЕР_1 .

Вказані докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» свого обов`язку за кредитним договором № 03.08.2024-100002516.

З досліджених судом доказів встановлено, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Звертаючись до суду із позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» просило суд стягнути із відповідача - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за кредитним договором № 03.08.2024-100002516 у розмірі 21 525 грн.

Згідно довідки розрахунку заборгованість складається із 7 0000 грн-основний борг, 9 555 грн проценти, 490 грн-комісія, 980 грн додаткова комісія, 3 500 грн- неустойка.

Відповідачем ОСОБА_1 фактично отримані та використані кредитні кошти у розмірі 7 0000 грн., що підтверджується матеріалами справи. В добровільному порядку відповідач отримані у кредит кошти в сумі 7 000 грн. на користь ТОВ «Споживчий центр» не повернув, а тому суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими вимоги позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь кредитора ТОВ «Споживчий центр» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7 000, 00 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно заявки кредитного договору №03.08.2024-100002516: дата надання кредиту - 03 серпня 2024 року; сума кредиту - 7 000 грн.; строк на який на дається кредит- 105 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту - 15.11.2024 року. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5 % за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит.

Суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до висновків, викладених в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13 «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.».

При цьому, у кредитному договорі №03.08.2024-100002516 сторони, діючи відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом.

Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 03 серпня 2024 року по 15 листопада 2024 року за користування кредитними коштами.

Згідно довідки-розрахунку розмір процентів становить 9 555 грн., які нараховані з 03.08.2024 по 15.11.2024 року, тобто, відповідають погодженим сторонами умовам договору.

Окрім цього, у вказаному договорі та заявки кредитного договору сторонами було погоджено сплату комісії у розмірі 490 грн, 980 грн. - додаткова комісія. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача 3 500 грн. неустойки, з огляду на наступне.

Так, тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення неустойки у розмірі 3 500 грн. слід відмовити.

Висновок суду першої інстанції про те, що лист від ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не є належним доказом на підтвердження здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів ОСОБА_2 , оскільки не містить даних про власника банківської картки, на яку перераховано кошти, а також повного номера такої картки, є помилковим.

Таким чином, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову ТОВ «Споживчий центр».

Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції пропорційно до задоволених вимог у загальному розмірі 4 964,10 грн.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «Споживчий центр».

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Заочне рішення Згурівського районного суду Київської області від 31 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А) заборгованість заборгованість за кредитом у розмірі 7 000 грн., заборгованість за процентами у розмірі 9 555,00 грн., комісію у розмірі 1 470 грн. та судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 4 964,10 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий:

Судді: