Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб
Дата: 18 жовтня 2026 р.
Справа: №755/11449/25
Суддя: Шкоріна Олена Іванівна
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 755/11449/25
провадження № 22-ц/824/6830/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року , ухвалене у складі судді Яровенко Н.О.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поетичне» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСББ «Поетичне», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач є власницею квартири АДРЕСА_1 . 23 січня 2025 року відбулося залиття належної позивачу квартири із квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище, власником якої є відповідач. Залиття відбулося через проблеми на трубопроводі опалення у квартирі АДРЕСА_2 , про що свідчить акт залиття, складений комісією ОСББ «Поетичне». Позивач намагалася вирішити питання щодо ремонту пошкоджень, які утворилися у її квартирі внаслідок залиття, однак відповідач, яка, зі слів фактичного мешканця квартири, наразі проживає за кордоном, відмовилася відшкодовувати збитки. Зважаючи на викладене, позивач звернулася до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів. Просила суд стягнути з відповідача на її користь матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття у розмірі 28 874, 00 грн, моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн, витрати пов`язані із оплатою послуг оцінювача у розмірі 4500,00 грн, а також витрати понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги у сумі 5000,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 6 червня 2025 року визначено підсудність справи Дніпровському районному суду м. Києва.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСББ «Поетичне» про стягнення матеріальної та моральної шкоди
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 28 874, 00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.
Стягнуто ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані із оплатою послуг оцінювача у розмірі 4500,00 грн, витрати понесені позивачем на оплату професійної правничої допомоги у сумі 5000,00 грн та суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн, а всього 10 711,20 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 8 січня 2026 року через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з`ясуванням обставин справи та недоведеністю висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача, при цьому ОСОБА_2 фактично не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань. У зв`язку з цим була позбавлена можливості: надати свої пояснення; подати заперечення; надати докази; заявити клопотання; реалізувати право на захист. Cудом першої інстанції було порушено принцип змагальності сторін та право відповідача на справедливий судовий розгляд. Крім того, суд першої інстанції не встановив усіх обов`язкових елементів цивільно-правової відповідальності, передбачених ст.1166 ЦК України.
Судом не встановлено, у чому саме полягає протиправна поведінка відповідача та які саме дії або бездіяльність з боку відповідача призвели до пошкодження трубопроводу. Вважає, що сам по собі факт протікання трубопроводу не є достатньою підставою для автоматичного покладення відповідальності на власника квартири. Трубопровід, на якому виникла протікання, є прихованим та прокладеним у підлозі квартири, у зв`язку з чим відповідач не мала фізичної можливості здійснювати його регулярний огляд. Без встановлення причини аварії та вини ОСОБА_2 покладення на неї обов`язку з відшкодування шкоди є передчасним та необґрунтованим. Акт ОСББ, на який посилався суд, лише фіксує факт протікання, однак не містить висновків про вину або про належність трубопроводу до приватної власності відповідача. Також судом безпідставно було задоволено вимоги про стягнення моральної шкоди та судових витрат, оскільки такі вимоги є похідними від основної вимоги та не можуть бути задоволені за відсутності належно доведеної відповідальності відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу, поданому представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Мухою Р.М. викладені заперечення проти її задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 5 жовтня 2026 в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що 23 січня 2025 року мало місце залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_3 .
Згідно акту про залиття, аварію, пошкодження конструктивних елементів від 27 січня 2025 року, який складено членами комісії ОСББ «Поетичне», вбачається, що 23 січня 2025 року у будинку АДРЕСА_4 за усною заявою власника щодо виявлення мокрої плями на стіні під стелею у коридорі та на кухні. Комісією було проведено обстеження конструктивних елементів, а саме перегородку між коридорами та кухнею. Під час огляду було виявлено наступні дефекти: волога пляма в куті між стелею та стіною в розмірі до 0,5 м2 зі сторони коридору та зі сторони кухні також. Попередній висновок комісії - перекрити подачу опалення на 2 дні в кв. АДРЕСА_2 та спостерігати чи волога пляма зникає. В разі зникнення вологи - повторно відкрити циркуляцію опалення в квартирі АДРЕСА_2 для впевненості, що підтікання та затоплення квартири АДРЕСА_3 відбувається саме через проблему на трубопроводі опалення у квартирі АДРЕСА_2 . Заключення: затоплення квартири АДРЕСА_3 відбувається через проблеми на трубопроводі опалення у квартирі АДРЕСА_2 , про що свідчить висновок вище. Перекрити опалення квартири АДРЕСА_2 для унеможливлення подальшого затоплення квартири АДРЕСА_3 через дефект на трубопроводах системи опалення.
Згідно звіту про оцінку збитків № 30/25, нанесених власниці квартири АДРЕСА_1 , який складений 11 травня 2025 року, вбачається, що розмір матеріальних збитків, який завдано ОСОБА_1 в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , яке виявлено 23 січня 2025 року станом на момент складання даного звіту становить 28 874, 00 грн.
Позивачем до позову долучено копію договору №34/25 про проведення робіт з незалежної оцінки від 01 травня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , предметом якого є оцінка матеріального збитку внаслідок залиття кв. АДРЕСА_1 , вартість якої становить 4500,00 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт від 11 травня 2025 року, оцінка матеріального збитку внаслідок залиття кв. АДРЕСА_1 становить 4500,00 грн. Роботи та оплата виконані у повному обсязі. Сторони претензій один до одного не мають.
Відповідно до квитанції № 3336331 від 11 травня 2025 року, позивачем було сплачено ФОП ОСОБА_3 кошти у розмірі 4500,00 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх доведеності. Факт завдання матеріальної шкоди та її розмір є відповідним виявленим пошкодженням та підтверджений належними доказами. Належних та допустимих доказів, що вказували б на відсутність вини відповідача в заподіянні шкоди, останнім не надано.
Задовольняючи позовну вимогу щодо моральної шкоди, суд також вважав таку вимогу обґрунтованою. Стягуючи з відповідача витрати на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з положень статті 141 ЦПК України, врахував розмір задоволених позовних вимог, обсяг фактично наданих послуг, характер виконаної адвокатом роботи, докази оплати позивачем послуг за надання правової допомоги, з огляду на відсутність зі сторони відповідача будь-яких заяв з приводу заперечень щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, суд дійшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати, завдану шкоду в повному розмірі.
Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.
За змістом статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України, дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
Згідно з частин 4,5 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як установлено судом, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , а квартира АДРЕСА_5 належить на праві власності ОСОБА_2
23 січня 2025 року мало місце залиття належної позивачу на праві власності квартири АДРЕСА_3 .
Згідно акту про залиття, аварію, пошкодження конструктивних елементів від 27 січня 2025 року, який складено членами комісії ОСББ «Поетичне», затоплення квартири АДРЕСА_3 відбувається через проблеми на трубопроводі опалення у квартирі АДРЕСА_2 . Заключення: затоплення квартири АДРЕСА_3 відбувається через проблеми на трубопроводі опалення у квартирі АДРЕСА_2 , про що свідчить висновок вище. Перекрити опалення квартири АДРЕСА_2 для унеможливлення подальшого затоплення квартири АДРЕСА_3 через дефект на трубопроводах системи опалення (а.с. 47).
Посилання в апеляційній скарзі на те, що сам по собі факт протікання трубопроводу не є достатньою підставою для автоматичного покладення відповідальності на власника квартири, протирічить положенням цивільного законодавства. Відповідач, заперечуючи свою вину у затопленні квартири позивача не надала суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б свідчили про те, що затоплення відбулось не з її вини, що мало місце вплив сторонніх факторів, які привели до прориву труби, тощо.
Крім того, до матеріалів справи позивачем долучено фотознімки листування між сторонами зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 повідомляла ОСОБА_2 про затоплення, пропонувала шлях вирішення ситуації, однак відповідач повідомила, що не знає, як вирішити це питання.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що ОСОБА_1 завдано шкоди внаслідок дій саме відповідача, який зобов`язаний утримувати справним трубопровідне обладнання в належній йому квартирі.
Щодо акту ОСББ, який на думку апелянта лише фіксує факт протікання, однак не містить висновків про вину або про належність трубопроводу до приватної власності ОСОБА_2 , колегія суддів не бере до уваги, як підставу для скасування оскаржуваного рішення, оскільки такий акт відповідачем не оскаржувався, відсутні докази визнання його недійсним чи складеним з порушенням вимог, чи не уповноваженим на те органом. Належність трубопроводу до приватної власності ОСОБА_2 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки квартира АДРЕСА_2 належить останній на приватній власності, пошкоджена труба знаходиться у квартирі відповідача, а не у місці загального користування.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановлено нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі- нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Для визначення вартості завданої майнової шкоди, позивачем надано звіт про оцінку збитків № 30/25, складений 11 травня 2025 року ФОП « ОСОБА_3 » згідно якого, розмір матеріальних збитків, який завдано ОСОБА_1 в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 , яке виявлено 23 січня 2025 року станом на момент складання даного звіту становить 28 874, 00 грн. Такий звіт також не оскаржувався, недійсним не визнавався. Відповідачем не надано доказів на спростування висновків, зазначених у ньому, а тому підстав для сумнівів суду в оцінці проведеній ФОП « ОСОБА_3 » відсутні.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на не повідомлення судом першої інстанції відповідача про розгляді справи в судовому засіданні, що позбавило ОСОБА_2 права на подання своїх заперечень, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у матеріалах справи містяться конверти, які направлялись ОСОБА_2 на адресу її місця реєстрації та на адресу місцезнаходження майна, власником якого вона є: АДРЕСА_6 , проте конверти повернулися до суду без вручення адресату з відмітками «адресат відмовився» та «адресат відсувній», що вважається належним повідомленням учасника справи.
Заперечення щодо задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди також колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки вина відповідача у затопленні квартири позивача є доведеною, ситуація що мала місце призвела до негативних наслідків для майна позивача, відповідно причинно-наслідковий зв`язок доведений та встановлений.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, апеляційний суд також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнутої суми. В апеляційній сказі ОСОБА_2 висловила заперечення, однак не навела обґрунтування чому сума 5000 грн є небунтованою, завищеною чи такою, що не підлягає задоволенню. Позивачем надано суду докази щодо понесених нею витрат на правничу допомогу, як того вимагає положення закону. Враховуючи складність справи, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування рішення суду і в цій частині.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено докази, надані сторонами, відповідачем на виконання вимог частини другої статті 1166 ЦК України не доведено, що затоплення відбулось не з її вини, аргументи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до незгоди з такими.
Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у пункті 3 частини 2 статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua