Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №361/5858/24 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №361/5858/24

Суддя: Євграфова Єлизавета Павлівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

м. Київ

провадження № 22-ц/824/14082/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Євграфової Є. П. (суддя-доповідач),

суддів: Поливач Л. Д., Саліхова В. В.,

при секретарі Гайдаєнко В. С.

за участі: представника позивача (відповідача за зустрічним позовом) - адвоката Сімутіна Р. В. (в режимі ВКЗ),

представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) - адвоката Довганич О. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Довганич Олени Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 ,

на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Писанець Н. В.

від 02 червня 2026 року

у цивільній справі № 361/5858/24 Броварського міськрайонного суду Київської області

за позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1

про поділ майна подружжя

та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про поділ майна подружжя

У С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя, у якому просив поділити квартиру номер АДРЕСА_1 вартістю 1 222 640 грн, легковий автомобіль Opel Zafira, 2006 року випуску, та легковий автомобіль BMW 320D, 2012 року випуску, що був відчужений відповідачкою 28 лютого 2024 року ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу без передання позивачеві половини отриманої вартості, у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідачки 245 630 грн компенсації.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на первісний позов та зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період перебування у шлюбі за спільні кошти подружжя відповідачем за зустрічним позовом було придбано та в подальшому відчужено без її письмової та нотаріально посвідченої згоди цінне рухоме майно, а саме легковий автомобіль Toyota Camry, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , набутий 09 вересня 2021 року та відчужений 07 березня 2024 року; легковий автомобіль Mercedes-Benz, 1995 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , набутий 04 липня 2015 року та відчужений 13 червня 2018 року; а також легковий автомобіль Chery Amulet, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , набутий 13 листопада 2013 року та відчужений 09 вересня 2021 року. Посилаючись на звіти про оцінку майна від 08 серпня 2024 року номер 1708-1/24, від 01 вересня 2024 року номер 0109-1/24 та номер 0109-2/24, виконані суб`єктом оціночної діяльності приватним підприємством «Аверті», відповідно до яких ринкова вартість зазначених автомобілів становить 387 600 грн, 231 400 грн та 107 900 грн відповідно, позивачка за зустрічним позовом просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію половини вартості відчуженого спільного майна у розмірі 363 450 грн, а також покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - задоволено частково.

Визнано спільним сумісним майном подружжя: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 , 2006 року випуску; грошові кошти, отримані внаслідок відчуження автомобілю марки BMW, д.н.з. НОМЕР_5 , 2012 року випуску.

Поділено майно подружжя та визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на це майно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування вартості частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 611 320,00 (шістсот одинадцять тисяч триста двадцять) грн 00 коп.

Поділено майно подружжя та визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_2 на автомобіль марки Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 , 2006 року випуску, припинивши право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на це майно.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування вартості частини автомобілю марки Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_4 , 2006 року випуску у розмірі 72 700,00 (сімдесят дві тисячі сімсот) грн 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію частини вартості відчуженого автомобілю марки BMW, д.н.з. НОМЕР_5 , 2012 року випуску у розмірі 149 750,00 (сто сорок дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Відмовлено у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для стягнення грошової компенсації за відчужені автомобілі Toyota Camry, Mercedes-Benz та Chery Amulet позивачка за зустрічним позовом визначила недійсність договорів щодо їх відчуження через відсутність її нотаріально посвідченої письмової згоди. Суд зазначив, що за положеннями статті 215 ЦК України та статті 65 Сімейного кодексу України такі правочини можуть бути визнані недійсними судом, проте ОСОБА_1 самостійних позовних вимог про визнання недійсними договорів відчуження транспортних засобів не заявляла та доказів їх недійсності не надала, що, на переконання місцевого суду, виключає можливість стягнення відповідної грошової компенсації.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , адвокат Довганич О. О., просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити нове рішення про його задоволення в повному обсязі, а в частині вирішення первісного позову рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції припустився неправильного застосування норм матеріального права та порушив норми процесуального права, безпідставно ототожнивши правовий інститут стягнення компенсації частки у спільному майні подружжя з наслідками недійсності правочинів. Наголошує, що належність автомобілів до спільної сумісної власності подружжя встановлена судом і не заперечувалася відповідачем за зустрічним позовом, а відсутність письмової згоди іншого з подружжя на відчуження цінного майна та відсутність доказів використання виручених коштів в інтересах сім`ї за усталеною практикою Верховного Суду є прямою підставою для врахування вартості такого майна при поділі та стягнення компенсації на користь співвласника без необхідності оскарження договорів купівлі-продажу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 , адвокат Сімутін Р. В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Відповідач зазначає, що автомобілі Mercedes-Benz та Chery Amulet відчужувалися у період шлюбу, коли між сторонами не існувало жодних майнових спорів, а кошти були витрачені на спільні сімейні потреби. Окремо зауважує, що автомобіль Chery Amulet було відчужено 09.09.2021, тобто в той самий день, коли було придбано автомобіль Toyota Camry, отже, кошти від продажу першого пішли на придбання іншого автомобіля подружжя, а намагання стягнути кошти за обидва транспортні засоби свідчить про недобросовісність апелянтки. Також відповідач стверджує про правильність висновку місцевого суду щодо обов`язковості визнання недійсними правочинів як передумови стягнення грошової компенсації.

За правилами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується виключно в частині вирішення зустрічних позовних вимог щодо відмови у поділі майна подружжя у виді стягнення грошової компенсації за відчужені автомобілі, в іншій частині судове рішення апеляційним судом не переглядається.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) - адвокат Довганич О. О., підтримала апеляційну скаргу із викладених у ній підстав та доводів.

Представник позивача (відповідач за зустрічним позовом) - адвокат Сімутіна Р. В. (в режимі ВКЗ), проти задоволення скарги заперечив, з підстав та доводів викладених у відзиві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 09.06.2012, який було розірвано рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2024 у справі № 361/2665/24.

За час перебування у шлюбі на ім`я ОСОБА_2 було придбано транспортні засоби: легковий автомобіль марки Toyota моделі Camry, 2008 року випуску, набутий 09.09.2021 та відчужений ним 07.03.2024; легковий автомобіль марки Mercedes-Benz, 1995 року випуску, набутий 04.07.2015 та відчужений 13.06.2018; легковий автомобіль марки Chery моделі Amulet, 2008 року випуску, набутий 13.11.2013 та відчужений 09.09.2021. Належність зазначеного майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя презюмується положеннями статті 60 Сімейного кодексу України, визнана судом першої інстанції та не спростована сторонами у процесі розгляду справи.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі статтею 63 цього Кодексу дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 3 статті 65 Сімейного кодексу України передбачено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною зокрема у постановах від 30.01.2019 у справі № 158/2229/16-ц, від 01.09.2022 у справі № 295/9244/17, від 23.07.2024 у справі № 752/9168/20 та в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.06.2023 у справі № 712/8602/19, у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. При цьому факт використання коштів, отриманих від продажу спільного майна, в інтересах сім`ї повинен доводити саме той із подружжя, хто відчужив таке майно без згоди іншого з подружжя.

Крім того, як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 26.11.2025 у справі № 736/1509/24, обрання одним із подружжя способу захисту права на частку у спільному майні шляхом стягнення грошової компенсації виключає оспорення правочинів щодо відчуження цього майна, оскільки є самостійним, повним та ефективним способом відновлення майнових прав співвласника. Стягнення грошової компенсації половини вартості відчуженої речі спрямоване на припинення права спільної власності та проведення взаєморозрахунків безпосередньо між колишнім подружжям за правилами статей 69, 70, 71 Сімейного кодексу України та статті 364 ЦК України, не вимагаючи втручання у права третіх осіб та оскарження правочинів в порядку статті 215 ЦК України.

З огляду на зазначене висновок суду першої інстанції про те, що пред`явлення позовних вимог про визнання недійсними договорів відчуження автомобілів є обов`язковою підставою та передумовою для задоволення вимог про стягнення грошової компенсації за відчужене спільне майно, ґрунтується на неправильному тлумаченні і застосуванні норм матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення в цій частині.

Оцінюючи підставність зустрічних позовних вимог щодо кожного окремого об`єкта відчуженого рухомого майна, апеляційний суд керується принципами справедливості, добросовісності та розумності, закріпленими у статті 3 ЦК України.

Щодо автомобіля Toyota Camry, 2008 року випуску, встановлено, що даний транспортний засіб був придбаний у період шлюбу 09.09.2021 та відчужений ОСОБА_2 07.03.2024, тобто незадовго до офіційного розірвання шлюбу сторін за судовим рішенням від 25.06.2024, у той час коли позов у цій справі пред`явлено 14.06.2024. Письмова згода ОСОБА_1 на відчуження цього цінного майна у матеріалах справи відсутня, а належних, допустимих і достовірних доказів того, що виручені від продажу автомобіля кошти були витрачені в інтересах сім`ї чи передані позивачці за зустрічним позовом, відповідач суду не надав.

Більше того, у поданому до суду першої інстанції 01.05.2025 відзиві на зустрічний позов ОСОБА_2 прямо визнав факт належності вартості автомобіля Toyota Camry до спільного майна подружжя, зазначивши про згоду на віднесення його реалізованої вартості до майна, що підлягає поділу, висловлюючи заперечення лише щодо суми оцінки. Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Визначаючи дійсну ринкову вартість вказаного автомобіля на час вирішення спору, колегія суддів бере до уваги Звіт про оцінку майна від 08.08.2024 № 1708-1/24, складений оцінювачем приватного підприємства «Аверті» Березовською Т. В. , за яким ринкова вартість автомобіля Toyota Camry становить 387 600 грн. Клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи відповідач за зустрічним позовом під час розгляду справи не заявляв, надані ним рецензії оцінювача фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 обґрунтовано визнані судом першої інстанції невідповідними вимогам законодавства про оціночну діяльність, а звіт приватного підприємства «Ажіо» від 11.02.2025 складений на момент вчинення правочину (07.03.2024) і не відображає актуальної вартості майна на момент розгляду спору в суді. За таких обставин з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація половини вартості зазначеного автомобіля в розмірі 193 800 грн.

Водночас вимоги зустрічного позову про стягнення грошової компенсації вартості автомобілів Chery Amulet та Mercedes-Benz задоволенню не підлягають.

Як встановлено судом та підтверджується інформацією Головного сервісного центру МВС, автомобіль Chery Amulet був відчужений ОСОБА_2 09.09.2021, тобто в один і той самий день, коли цим же днем ним було придбано автомобіль Toyota Camry. Здійснення продажу одного транспортного засобу та купівлі іншого транспортного засобу в один календарний день підтверджує доводи відповідача про спрямування виручених коштів від реалізації менш вартісного автомобіля Chery Amulet на купівлю ціннішого автомобіля Toyota Camry, який у подальшому набув статусу спільного сумісного майна подружжя. За таких обставин стягнення компенсації половини вартості автомобіля Chery Amulet одночасно зі стягненням половини вартості автомобіля Toyota Camry призведе до подвійного врахування одного й того самого майнового еквівалента подружжя та безпідставного подвійного стягнення, що суперечить основоположним засадам цивільного законодавства.

Стосовно автомобіля Mercedes-Benz суд констатує, що він був придбаний 04.07.2015 та відчужений 13.06.2018, тобто за 6 років до фактичного розпаду сім`ї та розірвання шлюбу. Протягом усього цього тривалого часу подружжя продовжувало проживати однією сім`єю, вести спільне господарство, виховувати спільних неповнолітніх дітей та набувати інше рухоме й нерухоме майно. За змістом норм сімейного права презумпція використання майна в інтересах сім`ї під час дійсного та триваючого подружнього життя діє з огляду на спільність побуту та бюджету. Оскільки з моменту відчуження даного автомобіля до моменту припинення шлюбних відносин минуло 6 років звичайного сімейного життя і позивачка не заявляла жодних майнових претензій упродовж цього часу, підстав вважати, що кошти від відчуження старого транспортного засобу 1995 року випуску були використані не на потреби сім`ї, матеріали справи не містять.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення зустрічного позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації половини вартості автомобіля Toyota Camry у сумі 193 800 грн та відмови у задоволенні решти зустрічних позовних вимог.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки зустрічні позовні вимоги задоволено на суму 193 800 грн із заявлених 363 450 грн, що становить 53,32 %, з відповідача за зустрічним позовом на користь апелянтки підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог за подання зустрічного позову та за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 374, 376, 381, 383 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу адвоката Довганич Олени Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 червня 2026 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) грошову компенсацію половини вартості відчуженого спільного сумісного майна подружжя, а саме легкового автомобіля марки Toyota моделі Camry, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у розмірі 193 800 (сто дев`яносто три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення грошової компенсації вартості легкових автомобілів Mercedes-Benz та Chery Amulet відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 1 938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_7 ) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 907 (дві тисячі дев`ятсот сім) гривень 00 копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 20 жовтня 2026 року.

Судді Є. П. Євграфова

Л. Д. Поливач

В. В. Саліхов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua