Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №758/9496/19 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/9496/19 Головуючий у суді І інстанції: Ларіонова Н.М.

провадження №22-ц/824/7091/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Ратнікової В.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Пустовіт І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Семенова Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12 447 955,51 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 14.09.2006 року між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого з урахуванням змін і доповнень банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі, що не перевищує 944 000,00 доларів США, строком на 6 років із сплатою процентів в розмірі 13 % річних, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути отриманий кредит та сплатити проценти.

14 вересня 2006 року між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_3 на забезпечення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором був укладений договором поруки, за умовами якого з урахуванням змін та доповнень ОСОБА_3 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором на суму в розмірі 944 000,00 доларів США.

08 серпня 2018 року між ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», як правонаступником АБ «Експрес-Банк», ОСОБА_3 і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС» був укладений договір про переведення боргу, за умовами якого всі права та обов`язки ОСОБА_3 , що виникли в рамках кредитного договору і договору поруки, були переведені на ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС». Крім того, цього ж дня між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС» було укладено додаткову угоду до договором поруки, за умовами якої сторонами було визначено, що зобов`язання поручителя за кредитним договором припиняються у повному обсязі у випадку відступлення кредитодавцем права вимоги за кредитним договором на користь іншої особи або у випадку припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

25 січня 2019 року між ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» і ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО» був укладений договір відступлення прав вимоги за кредитним договором. За період дії договору поруки ОСОБА_3 і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС», як поручителями, було сплачено на користь банку по зобов`язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором кошти в сумі 448 899,76 доларів США і 725 746,30 грн, що в загальній сумі становить 12 447 955,51 грн.

14 травня 2019 року між ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС» і позивачем ОСОБА_2 був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого товариство передало позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором і договором поруки. У липні 2019 року позивач направив відповідачу, як боржнику, вимогу про сплату суми заборгованості. Натомість, відповідач від виконання своїх зобов`язань ухилився і будь-яких коштів в рахунок сплати заборгованості не сплатив.

За таких обставин позивач просив суд стягнути з відповідача кошти в сумі 12 447 955,51 грн в порядку регресу.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором відступлення прав вимоги (договір цесії) від 14.05.2019 року у сумі 448 899,76 доларів США та у сумі 700 754,65 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 9 605,00 грн.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Семенов О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також просив стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що позовні вимоги грунтуються на підставі часткової сплати поручителем ОСОБА_3 та ТОВ «Гренд Маркс» заборгованості відповідача перед АКБ «Індустріалбанк» за кредитним договором. Однак представник відповідача зазначає, що часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором не призводить до переходу до нього прав кредитора за цим договором.

Судом першої інстанції не надано оцінки тим обставинам, що станом на сьогодні заборгованість відповідача за кредитним договором не є погашеною відповідно зобов`язання не є припиненими, що в свою чергу вказує на помилковість трактування судом наявності у поручителя права зворотної вимоги, на підставі п. 2 угоди до договору поруки №22-06/пр від 14.06.2019 року, відповідно до якої сторони визначили, що поручитель, що виконав зобов`язання боржника за кредитним договором, набуває право вимоги до боржника в межах сплаченої суми, оскільки поручитель не виконав зобов`язань відповідача в повному обсязі у зв`язку з чим право вимоги донього не перейшло.

Оскільки у ОСОБА_3 та ТОВ «Гренд Маркс» в порядку встановленому ст.ст. 512, 556 ЦК України, не виникло права зворотної вимоги до ОСОБА_1 , в результаті виконання зобов`язань за кредитним договором, договори про відступлення такого права вимоги на позивача є нікчемними, що в свою чергу вказує на відсутність порушених прав та інтересів позивача в даній справі.

17 липня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшли пояснення від позивача ОСОБА_2 , просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначав, що поручитель може поручитися по зобов`язаннях боржника як в повному обсязі так і лише в певній їхній частині. При цьому, аналіз умов договору поруки із додатковою угодою від 08.08.2018 року з огляду на приписи законодавства України, достеменно свідчить про узгодження сторонами суттєвої умови про те, що у випадку відступлення банком права вимоги до позичальника за кредитним договором на користь третьої особи у поручителя ТОВ «Гренді Маркс» настає обов`язок часткового забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором в обсязі, який був виконаний на момент такого відступлення. Одночасно, з цього моменту зобов`язання поручителя ТОВ «Гренді Маркс» вважаються виконаними і припиняються в повному обсязі. Втім, поручитель набуває право вимоги до боржника ОСОБА_1 конкретно в межах сплаченої поручителем суми.

Відтак, з моменту відступлення ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на користь ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» 25.01.2019 року, одночасно і у повному обсязі припинилися і зобов`язання поручителя ТОВ «Гренді Маркс» за договором поруки. При цьому, обсяг відповідальності ТОВ «Гренді Маркс» обмежувався виключно обсягом зобов`язань, виконаних поручителем, на момент такого відступлення.

Таким чином, в подальшому договір поруки, будучи припиненим, жодним чином не був пов`язаний з зобов`язанням за кредитним договором та його виконання.

У зв`язку з чим позивач вважає помилковим посилання відповідача на часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором, і відповдіно відсутність переходу до нього прав кредитора.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що зі змісту умов договору поруки і укладеної до нього додаткової угоди від 08.08.2018 року вбачається, що порукою забезпечувалося виконання зобов`язань ОСОБА_1 частково. При цьому, розмір забезпечення визначався сумою, яка була би сплачена поручителем до моменту припинення його зобов`язань за договором поруки, а саме в день відступлення кредитодавцем права вимоги за кредитним договором на користь іншої особи. Тобто сторони договору поруки фактично узгодили обмежений варіант відповідальності поручителя по зобов`язаннях позичальника.

Оскільки умовами договору поруки і додаткової угоди до нього було передбачено часткове забезпечення кредитних зобов`язань ОСОБА_1 , то з моменту припинення правовідносин поруки до поручителя перейшли всі права кредитора в частині фактичного виконаного зобов`язання, забезпеченого цією порукою. Відтак, у позивача, як поручителя, виникло право на пред`явлення зворотної вимоги до боржника (відповідача).

Згідно наданих документів, з суми заборгованості в розмірі 12 447 955,51 грн., яка заявлена позивачем до стягнення у позові, сума в розмірі 11 722 209,21 грн. є еквівалентом 448 899,76 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2019 р., тобто на день відступлення права вимоги ОСОБА_2 . Таким чином, сд першої інстанції прийшов до висновку, що стягненню підлягає з відповідача суму заборгованості в розмірі 11 722 209,21 грн, в еквіваленті 448 899,76 доларів США.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Встановлено, що 14 вересня 2006 року між Акціонерним банком «Експрес-Банк», як кредитодавцем, і відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір № 22-06/п.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору - на умовах договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 100 000,00 доларів США строком на 6 років з 14.09.2006 р. по 14.09.2012 р. із сплатою процентів в розмірі 13 % річних, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування та ніші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати інші свої зобов`язання, передбачені договором у повному обсязі.

В подальшому між АБ «Експрес-Банк» і відповідачем ОСОБА_1 були укладені договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, а саме договір № 2 від 18 жовтня 2006 р., договір № 3 від 13 листопада 2006 р., договір № 4 від 30 листопада 2006 р., договір № 5 від 08 грудня 2006 р. і договір № 6 від 18 січня 2006 р., за умовами яких пункт 1.1. кредитного договору остаточно був викладений у наступній редакції: «на умовах договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на споживчі потреби в сумі 944 000,00 доларів США строком на 6 років з 14.09.2006 р. по 14.09.2012 р. із сплатою процентів в розмірі 13 % річних, а позичальник зобов`язався повернути отриманий кредит, сплатити проценти за його користування та ніші платежі за кредитом у встановлених договором розмірах і строках та виконати інші свої зобов`язання, передбачені договором у повному обсязі». Кредитодавець зобов`язується надати позичальнику черговий транш в сумі 244 000,00 доларів США на дату укладення цього договору. Після отримання траншу заборгованість позивальника становитиме 944 000,00 доларів США. Таким чином кредитодавць повністю виконав свої зобов`язання перед позичальником щодо надання кредитних коштів».

14 вересня 2006 року між АБ «Експрес-Банк», як кредитодавцем, та ОСОБА_3 , як поручителем, був укладений договір поруки № 22-06/пр, за умовами якого ОСОБА_3 поручився перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором і змінами та доповненнями.

В подальшому між АБ «Експрес-Банк» та ОСОБА_3 були підписані договори № 1 і № 2 про внесення змін та доповнень до договору поруки, за умовами яких останній поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором на кінцеву суму в розмірі 944 000, 00 доларів США.

Згідно інформації ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» від 08.08.2018 р. із додатками № 1 і № 2, ОСОБА_3 , як поручителем, на виконання кредитного договору, договору поруки та судового рішення було здійснено погашення (сплачено) судовий збір в розмірі 1720,50 грн, прострочених відсотків по кредиту в сумі 24 991,65 грн., нарахованих процентів в сумі 282 212,40 доларів США і заборгованості по кредиту в сумі 166 687,36 доларів США, що в загальній сумі становить 26 712,15 грн. і 448 899,76 доларів США.

08 серпня 2018 року між ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», як правонаступником АБ «Експрес-Банк», як кредитором, ОСОБА_3 , як первісним боржником, і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС», як новим боржником, був укладений договір про переведення боргу, за умовами якого всі права та обов`язки ОСОБА_3 , що виникли у зв`язку і в рамках кредитного договору і договору поруки, за згодою кредитора були переведені на ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС».

08 серпня 2018 року між ПАТ АКБ «Індустріалбанк» і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС» було укладено додаткову угоду до договором поруки № 22-06/пр від 14.06.2019 р., за умовами якої сторони внесли доповнення до пункту 5.1. договору поруки наступного змісту: «зобов`язання поручителя за договором припиняються у повному обсязі у випадку відступлення кредитодавцем права вимоги за кредитним договором на користь іншої особи або у випадку припинення зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором. У випадках, вказаних у другому абзаці даного пункту договору зобов`язання поручителя вважаються виконаними в межах суми, яка була сплачена поручителем, в тому числі ОСОБА_3 , до моменту припинення зобов`язань за договором (пункт угоди 1).

При цьому, згідно пункту 2 цієї кгоди сторони визначили, що поручитель, що виконав зобов`язання боржника за кредитним договором, набуває право вимоги до боржника в межах сплаченої суми.

09 серпня 2018 року ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС» було сплачено на користь ПАТ АКБ «Індустріалбанк» за договором поруки кошти в сумі 674 042,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 09.08.2018 року.

Таким чином за період дії договору поруки ОСОБА_3 і ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС», як поручителями, було сплачено на користь кредитора по зобов`язаннях ОСОБА_1 за кредитним договором кошти в сумі 448 899,76 доларів США і 700 754,65 грн. (26 712,15 + 674 042,50).

25 січня 2019 року між ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», як цедентом і ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТ-КРЕДО», як цесіонарієм, був укладений договір про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором з усіма змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до довідки АКБ «Індустріалбанк» від 08.04.2019 року №14.03.02-02-2680 повідомлено ТОВ «Гренді Маркс» про те, що станом на 25.03.2019 року у ТОВ «Гренді Маркс», як поручителя за кредитним догвоором № 22-06/п від 14.09.2006 року відсутні зобов`язання перед АКБ «Індустріалбанк» в рамках даного кредитного договору (а.с. 38).

14 травня 2019 року між ТОВ «ГРЕНДІ МАРКС», як первісним кредитором, і позивачем ОСОБА_2 , як новим кредитором, був укладений договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги до ОСОБА_1 , що виникло в рамках кредитного договору і договору поруки, в загальній сумі 12 447 955,51 грн, яка складається з такого: 11 722 209,21 грн, що є еквівалентом 448 899,76 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на 14.05.2019 року, і 700 754,65 грн.

01 липня 2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату коштів в розмірі 12 447 955,51 грн.

Будь-яких доказів, які б спростовували вимогу позивача і заявлену ним суму заборгованості, відповідачем по справі суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки поручитель виконавши зобов`язання боржника за кредитним договором набув права вимоги до боржника (відповідача) в межах сплаченої суми.

Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором не є погашеною, тому поручитель не виконав зобов`язань відповідача в повному обсязі, у зв`язку з чим право вимоги до нього не перейшло, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки сторони договору поруки узгодили обмежений варіант відповідальності поручителя по зобов`язаннях позичальника (часткове забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 ). У зв`язку з тим, що поручитель виконав зобов`язання боржника, договір поруки є припиненим, та поручитель набуває права вимоги до боржника в межах сплаченої суми у відповідностідо ст. 556 ЦК України.

За умовами укладених договір, у поручителя відсутній обов`язок сплачувати заборгованість за кредитним договором у повному обсязі, а тому суд апеляційної інстанції вважає доводи апеляційної скарги в цій частині безпідставники.

Доводи апеляційної скарги про те, що часткове виконання поручителем зобов`язань за кредитним договором не призводить до переходу до нього прав кредитора за цим договором, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки в даному випадку, аналіз умов договору поруки та додаткової угоди від 08.08.2018 року, свідчить про узгодження сторонами суттєвої умови про те, що у випадку відступлення банком права вимоги до позичальник за кредитним договором на користь третьої особи у поручителя настає обов`язок часткового забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором в обсязі, який був виконаний на момент такого відступлення. Саме з цього моменту зобов`язання поручителя вважється виконаним і припиняється у повному обсязі. Водночас поручитель набуває право вимоги до боржника ОСОБА_1 конкретно в межах сплаченої поручителем суми, що узгоджується з пунктом 2 додаткову угоду до договором поруки № 22-06/пр від 14.06.2019 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Семенова Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 15 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «19» жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді В.М. Ратнікова

С.Г. Музичко