Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №753/15071/26
Суддя: Верланов Сергій Миколайович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 753/15071/26
номер провадження: 33/824/4383/2026
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Малашевського О.В.,
захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таранова Станіслава Ігоровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Цією ж постановою стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Таранов С.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з відеозапису вбачається, що одразу після зупинки поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, ознак, які надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), які дають підстави вважати про те, що особа перебуває у відповідному стані сп`яніння (перевірка порушення координації рухів, порушення мови, тремтіння пальців рук, зміни забарвлення шкірного покриву обличчя тощо).
Вказує, що водію не було роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об`єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння.
Вважає, що працівник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.
Зазначає, що первинно ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції 27 червня 2026 року о 16 год 00 хв., тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 значиться - 17 год 55 хв.
Посилається на те, що у проміжок часу з 16 год 00 хв. до 17 год 55 хв. водій перебував у транспортному засобі, а працівниками поліції під будь-яким приводом намагались вмовити ОСОБА_1 вийти з автомобіля з метою прихованого затримання та доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки за інформацією з листа Управління патрульної поліції у місті Києві від 03 липня 2026 року №29166-2026 року ОСОБА_1 знаходився у розшуку «СЗЧ». Розуміючи, що ОСОБА_1 не вийде із власного автомобіля, поліцейський почав видумувати ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 та наполягав проїхати до лікаря з метою проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, неодноразово вказував ОСОБА_1 , що якщо він не проїде з ним до медичного закладу, то ОСОБА_1 буде притягнутий до відповідальності із позбавленням права керування на рік та вилученням автомобіля.
Окрім того вказує, що поліцейським Управління патрульної поліції в місті Києві лейтенантом Якимчуком В.Ю. під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст.256, 268 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 від 27 червня 2026 року складено у відсутність ОСОБА_1 , копія протоколу йому під підпис не надавалась, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу не відбирались, права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП поліцейським не роз`яснювались, що підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського №473495, який наявний в матеріалах справи. Наявні записи у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме, у пункті 12 - «за викликом», у пункті 13 - «від підпису відмовився», у пункті 14 - «від пояснень відмовився», у пункті 18 - «відмовився», є надуманими та сфальсифікованими лейтенантом поліції Якимчуком В.Ю., що підтверджується відеозаписом з бодікамери №473495.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про місце і час судового засідання повідомлений апеляційним судом своєчасно, в установленому законом порядку. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Таранов С.І. вважав за можливе проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Таранова С.І., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а й тієї особи, яка керує транспортним засобом, але відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відмова особи від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з його відмовою від проходження в установленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів та є правильним.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується даними, які містять:
протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 від 27 червня 2026 року, згідно з яким встановлено, що 27 червня 2026 року о 17 год 55 хв. в місті Києві по вул. Здолбунівська, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi А6», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На неодноразову вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1);
письмове направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27 червня 2026 року, з якого слідує, що за результатом огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці (а.с.5);
постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7453104 від 27 червня 2026 року, згідно з якою 27 червня 2026 року о 17 год 45 хв. в місті Києві по вул. Харківське шосе/Здолбунівська, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив вимогу дорожнього знаку 4.1 Рух тільки прямо, а також вимоги дорожньої розмітки 1.1, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.7);
відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратору) поліцейського №473495, на якому зафіксовані події, які описані в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.10).
У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратору) поліцейського вбачається, що працівник поліції підійшов до автомобіля «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 , представився та з`ясовував у водія причини того, чому він здійснив поворот у невстановленому місці, не виконував вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу (17 год 47 хв. відеозапису). На питання працівника поліції ОСОБА_1 розпочав дискусію щодо порушення ним ПДР, що у діях працівників поліції також наявні порушення ПДР. В подальшому працівник поліції оголосив ОСОБА_1 про те, що його поведінка не відповідає обстановці, у нього наявне тремтіння пальців рук, та запропонував проїхати до лікаря-нарколога для проведення огляду (17 год 54 хв. відеозапису). ОСОБА_1 виразив бажання їхати до особистого лікаря, однак працівник поліції роз`яснив, що огляд проводиться у державній медичній установі за адресою: місто Київ, вул. П. Запорожця, 20. Також працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 про те, що згідно з п.2.5 ПДР водій зобов`язаний пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції (17 год 55 хв. відеозапису). На запитання працівника поліції чи відмовляється водій від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 відповів, що він зараз надасть документи, однак документи він не надав та вимогу працівника поліції щодо проходження огляду у лікаря-нарколога не виконав. В подальшому працівник поліцій в черговий раз озвучив вимогу щодо проходження огляду у лікаря-нарколога на визначення стану наркотичного сп`яніння та роз`яснив ОСОБА_1 про те, що за відмову від огляду передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (17 год 58 хв. відеозапису). Надалі на відеозаписі зафіксовано неодноразові пропозиції працівника поліції щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, однак ОСОБА_1 лише відповідав «я вам документи надав? Надав», на що працівник поліції роз`яснив, що ухилення від відповіді він розцінюватиме за відмову від проходження огляду (17 год 58 хв. відеозапису). Подальші пропозиції працівника поліції щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога також залишилися без виконання ОСОБА_1 (18 год 02 хв., 18 год 04 хв., 18 год 05 хв., 18 год 06 хв. відеозапису). Після чергових пропозицій щодо проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 буде затримано в порядку ст.262 КУпАП, що і було здійснено (18 год 06 хв. відеозапису).
Вказаний вище відеозапис є передбаченим ст.251 КУпАП належним засобом доказування, який був оцінений судом у сукупності й логічному взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами та є достатнім для висновку у поза розумний сумнів, що 27 червня 2026 року о 17 год 55 хв. в місті Києві по вул. Здолбунівська, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На неодноразову вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
За таких обставин, висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що одразу після зупинки поліцейським не було повідомлено про наявність підозри щодо перебування водія у стані наркотичного сп`яніння, ознак, які надавали б підстави поліцейському вважати, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння, та має пройти відповідний огляд, а також не було проведено необхідних дій, передбачених Інструкцією №1452/735, не заслуговують на увагу, виходячи з такого.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння і не визначають часових рамок для виявлення таких ознак.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що водію не було роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично несе аналогічні наслідки, що й об`єктивна сторона даного правопорушення, яка полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння, є безпідставними, оскільки із дослідженого судом апеляційної інстанції відеозапису з нагрудної камери (відеореєстратору) поліцейського встановлено, що працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 про те, що за відмову від проведення огляду передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (17 год 58 хв. відеозапису).
Доводи захисника про те, що працівник поліції спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, що мета працівника поліції була не у визначенні стану сп`яніння водія, а у прихованому затриманні та доставленні його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , апеляційний суд відхиляє, виходячи з такого.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Так, на неодноразову вимогу працівника поліції до ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, ОСОБА_1 чіткої відмови пройти огляд не висловлював, втім, жодних дій для проходження такого огляду не зробив, та більш того, на такі пропозиції фактичної відповіді не надавав. Лише один раз ОСОБА_1 виразив бажання їхати до особистого лікаря, однак працівник поліції роз`яснив, що огляд проводиться у державній медичній установі за адресою: місто Київ, вул. П. Запорожця, 20 (17 год 55 хв. відеозапису).
Як зазначалось вище відповідно до пункту 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, на вимогу працівника поліції ОСОБА_1 мав беззастережно виконати його законну вимогу і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Таке прямо передбачено п.2.5 ПДР та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги працівника поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння.
Окрім того, згідно зі ст.7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляд справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
ОСОБА_1 , реалізувавши своє право на керування транспортним засобом, повинен був беззастережно виконати законну вимогу працівника поліції і пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, чого не зробив, тим самим порушив п.2.5 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівником поліції під час складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 порушено вимоги ст.ст.256, 268 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 від 27 червня 2026 року складено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , копія протоколу йому під підпис не надавалась, пояснення і зауваження щодо змісту протоколу не відбирались, права і обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП поліцейським не роз`яснювались, то вказані доводи не впливають на доведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
При цьому апеляційний звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 від 27 червня 2026 року складено щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення ним п.2.5 ПДР, а саме, за відмову від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, про що ОСОБА_1 було роз`яснено працівником поліції, що підтверджується вказаним вище відеозаписом. Тобто ОСОБА_1 знав та розумів суть вчиненого ним адміністративного правопорушення та відповідні правові наслідки.
Доводи апеляційної скарги про те, що первинно ОСОБА_1 зупинено працівниками поліції 27 червня 2026 року о 16 год 00 хв., тоді як у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №704592 значиться - 17 год 55 хв., тобто з різницею фактично у дві години, апеляційний суд вважає неспроможними.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 27 червня 2026 року о 17 год 55 хв. в місті Києві по вул. Здолбунівська, 16, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi А6», д.н.з. НОМЕР_1 .
Із наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що спілкування ОСОБА_1 із працівником поліції розпочалось о 17 год 47 хв.
Тобто розбіжність у часі вчиненні адміністративного правопорушення та зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення становить лише 7 хв., що не скасовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.
Апеляційний суд наголошує, що надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом справи, оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.
Неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема, за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця, не вручення похідних процесуальних документів та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).
Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді першої інстанції в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп., на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП. Крім того, санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Таранова С.І., подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Таранова Станіслава Ігоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 07 серпня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua