Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №755/21532/25
Суддя: Сушко Людмила Петрівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 755/21532/25 Головуючий в суді І інстанції Омельян І.М.
Провадження № 33/824/4314/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Болдирєвої Дар`ї Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500359 від 01.11.2025 року - 01 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв, у м. Києві по вул. Євгена Сверстюка, 2б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці вчинення ДТП, учасником якого він є, за допомогою приладу «Драгер», та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500343 від 01.11.2025 року - 01 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв, у м. Києві по вул. Євгена Сверстюка, 2б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не будучи уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду (металеву огорожу), що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками транспортного засобу та паркану, чим порушив вимоги п. 2.3б, п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 остаточно призначено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп..
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Болдирєва Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 10 вересня 2026 року подала апеляційну скаргу, у якій просила оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Одночасно з апеляційною скаргою було заявлене клопотання, у якому адвокат Лихачова М.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , порушила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку адвокат Болдирєва Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначила, що про винесення оскаржуваної постанови стало відомо випадково, відтак було направлено заяву та 04.08.2026 року копія постанови надійшла на електронну адресу. 07.08.2026 року було подано апеляційну скаргу, яку Київський апеляційний суд постановою від 24.08.2026 року повернув у зв`язку з тим, що не було долучено витягу з договору про надання правової допомоги. Зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції надійшла на адресу представника ОСОБА_1 01.09.2026 року, відтак, вважає, що строк було пропущено з поважних причин.
Доводи апеляційної скарги адвокат Болдирєва Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , обгрунтовувала тим, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не визнає свою вину, тому бажав надати пояснення у суді першої інстанції, однак судом було позбавлено такої можливості.
Адвокат Болдирєва Д.І. та ОСОБА_1 , у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню, разом з тим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, доводи адвоката Болдирєвої Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що адвокат Болдирєва Д.І., або ж ОСОБА_1 , 07 серпня 2026 року вперше звернулась з апеляційною скаргою (а.с. 51-56), яку постановою Київського апеляційного суду від 24 серпня 2026 року було повернуто особі, яка її подала, у зв`язку із тим, що апеляційну скаргу було подано в порушення вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП, тобто без доданого витягу з договору про надання правової допомоги (а.с. 59-60). Вказану постанову суду апеляційної інстанції було направленому до електронного кабінету представника ОСОБА_1 01 вересня 2026 року (а.с. 61-63).
Відтак, 10 вересня 2026 року адвокат Болдирєва Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , вдруге звернулась з апеляційною скаргою.
Крім того, у переданих судом першої інстанції відсутні будь-які докази на підтвердження факту надсилання та отримання ОСОБА_1 або його захисником, копії оскаржуваної постанови.
Отже, суд апеляційної інстанції приймає до уваги аргументи, які наведено у клопотанні про поновлення строку.
Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити адвокату Болдирєвій Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.
Статтею 124 КУпАП передбачається відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 2.3.б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3.б, 13.1, 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500343 від 01.11.2025 року, з якого вбачається, що 01 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв, у м. Києві по вул. Євгена Сверстюка, 2б, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , не будучи уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв наїзд на перешкоду (металеву огорожу), що призвело до механічних пошкоджень з матеріальними збитками транспортного засобу та паркану, чим порушив вимоги п. 2.3б, п. 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 2);
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 500359 від 01.11.2025 року, з якого вбачається, що 01 листопада 2025 року о 14 год. 00 хв, у м. Києві по вул. Євгена Сверстюка, 2б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці вчинення ДТП, учасником якого він є, за допомогою приладу «Драгер», та в медичному закладі, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3);
- у направленні на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до «КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого у водія було виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Зі змісту направлення вбачається, що огляд не проводився (а.с. 5);
- на схемі дорожньо-транспортної пригоди, яка була складена безпосередньо на місці пригоди в присутності водія, яка підписана учасником пригоди без зауважень та доповнень, а тому вважається такою, що відповідає фактичним обставинам події. На схемі відображено розташування транспортного засобу відносно проїжджої частини після зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів, розмітку частини дороги, де відбулось зіткнення та характер і перелік механічних пошкоджень транспортного засобу (а.с. 8);
- у письмових поясненнях ОСОБА_1 , у яких останній зазначив, що, керуючи автомобілем, раптово відчув судому лівого бедра, внаслідок чого трапилась дорожньо-транспортна пригода (а.с. 9);
- у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорії В та інформації щодо транспортного засобу «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (а.с. 11-12);
- на відеозаписах «500359-1», «500359-2» із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції № 470315, № 472255, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, що працівники поліції прибули на місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди у зв`язку з повідомленням про подію на спец.лінію «102» від анонімного заявника. На запитання патрульного поліцію до громадянина, який знаходився біля транспортного засобу: «ви за кермом?», водій зробив кивок головою, надавши ствердну відповідь (момент відеозапису «500359-1» з 0:00:32). Крім того, на моменті цього ж відеозапису з 1:32:32 інший патрульний поліції також запитав: «ви водій?», ОСОБА_1 відповів, що він водій. Також водій не заперечував факту зіткнення транспортного засобу під його керуванням з металевою огорожею. У ході з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди, патрульним поліції було висловлено вимогу водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що водій висловив відмову (момент відеозапису «500359-1» з 1:17:20). Надалі поліцейським було висловлено вимогу ОСОБА_1 проїхати до лікаря-нарколога, однак останній своїми діями ухилився від проходження такого огляду (момент відеозапис «500359-1» з 1:17:40). Поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 те, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на водія складається протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (момент відеозапису «500359-1» з 1:24:00). На моменті відеозапису «500359-2» з 1:05:20 патрульний поліції повторно висловив вимогу водієві пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», або у лікаря-нарколога, однак водій категорично та чітко відмовився. У зв`язку з цим, патрульним поліції було повідомлення, що на ОСОБА_1 будуть складені протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано процедуру складання матеріалів про адміністративні правопорушення, надання водієм письмових пояснень та його ознайомлення із складеними матеріалами під підпис (момент відеозапису «500359-2» з 1:17:20) (а.с. 13).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Протоколи про адміністративні правопорушення підписані особою, яка їх склала, та ОСОБА_1 ..
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративних правопорушень складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виявлені працівниками поліції 01 листопада 2025 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколах узгоджуються із дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписами із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких відображені події, які відбувалися 01 листопада 2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Так, з відеофайлу вбачається, що патрульний поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, або ж у медичному закладі, на що останній висловлював категоричну відмову без будь-якого тиску та примусу.
Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не визнає свою вину, тому бажав надати пояснення у суді першої інстанції, однак судом було позбавлено такої можливості, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що судові засідання в суді першої інстанції неодноразово відкладалися, а саме 27 листопада 2025 року, 03 грудня 2025 року та 17 грудня 2025 року, у зв`язку з надходженням клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 та його захисниці - адвоката Болдирєвої Д.І., з метою ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 18, 21, 27).
Крім того, 05 січня 2026 року до суду першої інстанції надійшло клопотання від захисниці ОСОБА_1 - адвоката Болдирєвої Д.І., про відкладення судового засідання у зв`язку з її хворобою. Водночас жодних документів на підтвердження зазначених обставин суду надано не було (а. с. 31). Попри це, суд першої інстанції відклав судове засідання, призначене на 05 січня 2026 року, на 14 січня 2026 року. А у зв`язку з неявкою сторін 14 січня 2026 року, судове засідання вкотре було відкладено на 21 січня 2026 року.
Отже, з огляду на те, що судом першої інстанції було вжито необхідних заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та забезпечення його участі в судовому засіданні, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, залучена до судового провадження, зобов`язана з розумними інтервалами часу самостійно цікавитися перебігом провадження у своїй справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисниці. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.
Разом з тим, ОСОБА_1 та його захисниця мали можливість реалізувати право надання своїх пояснень у суді апеляційної інстанції, однак таким не скористались.
Від адвоката Болдирєвої Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 01 жовтня 2026 року надійшло клопотання про розгляд справи без її участі (а.с. 83).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Болдирєвої Д.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити адвокату Болдирєвій Дар`ї Ігорівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу адвоката Болдирєвої Дар`ї Ігорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 21 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «20» жовтня 2026 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua