Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №351/1111/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1111/26

Номер провадження №2/351/1239/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Калиновського М.М.

за участі секретаря - Равлюк М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Снятині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2014 року вирішено стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно до його повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач досягнув повноліття, але продовжує навчатись.

Відповідно до довідки відокремленого структурного підрозділу «Снятинський фаховий коледж» закладу вищої освіти «Подільський Державний університет» ОСОБА_1 , (син) є здобувачем освіти 4-го курсу денної форми навчання фахової перед вищої освіти та немає змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток.

Відповідач добровільно надавати допомогу відмовляється, тому останній змушений звернутись до суду із цим позовом та просить суд стягувати з ОСОБА_2 на його користь аліменти в твердій грошовій сумі 10 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення ним навчання, чи до досягнення ним 23 річного віку. Також стягнути з ОСОБА_2 на його користь судові витрати у розмірі 20 000,00 грн.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся належим чином, про причини неявки суд не повідомив, а тому справу слід розглянути заочно у відсутності відповідача.

Ухвалою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Згідно з копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками дитини записані ОСОБА_6 , та ОСОБА_5 .

Із свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 ОСОБА_6 змінив прізвище на ОСОБА_2 .

Згідно рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 24.06.2014 року № 351/1138/14-ц з відповідача стягувались аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу до досягнення ним повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 придбав незавершене будівництво та земельну ділянку по АДРЕСА_1 .

Згідно з ч.2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі -СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Як роз`яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Зазначена правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 225/1447/16-ц та від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Сімейний кодекс України виходить із принципів рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину чи доньці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх син (дочка).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Разом з тим, судом при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження.

Відтак з системного аналізу вказаних норм слідує, що під час розгляду справ за позовом про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання, підлягають доказуванню та встановленню обставини, зокрема, потреба повнолітньої дитини в матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання та наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовпідставний та підлягає до часткового задоволення, а тому слід стягувати із відповідача на користь позивача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 4 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення ОСОБА_1 навчання, чи до досягнення ним 23 річного віку. Також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) аліменти в твердій грошовій сумі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., щомісячно, починаючи з дня подачі позову, а саме 14.07.2026 року і до закінчення ОСОБА_1 навчання, чи до досягнення ним 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) судові витрати в розмірі 4 000 (чотири тисячі) 00 коп.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь держави 1 331,20 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ