Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №350/1659/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1659/26

Номер провадження 3/350/310/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, яка надійшла з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , керівника та головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства «АГРОХІМ», за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

установив:

06.10.2026 до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1842 від 02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 , будучи керівником та головним бухгалтером Приватного акціонерного товариства «АГРОХІМ», допустила порушення встановлених законодавством термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб, порушивши вимоги статтей 57.1,124.1 Податкового кодексу України від 02.12.2011 № 2755-VІ ( зі змінами та доповненнями), у зв`язку з чим її дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що з рахунку підприємства за орендну плату було перераховано значну суму грошових коштів, у зв`язку з чим відповідні платежі могли бути зараховані без її окремої згоди. Вважає, що за таких обставин у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:

В обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, особою, уповноваженою на складення протоколу, надано такі письмові докази:

- протокол про адміністративне правопорушення №1842 від 02 жовтня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП;

- акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30 вересня 2026 року №19376/09-19-04-07/5489129.

Відповідно до акта камеральної перевірки контролюючим органом установлено порушення ПрАТ «АГРОХІМ» граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю згідно з податковою декларацією від 20 січня 2026 року №9003528520. Зокрема, перевіркою встановлено:

податкове зобов`язання у розмірі 5 189,77 грн, граничний строк сплати якого настав 30 квітня 2026 року, фактично сплачено 11 червня 2026 року, із затримкою на 42 календарні дні;

податкове зобов`язання у розмірі 6 023,86 грн, граничний строк сплати якого настав 01 червня 2026 року, фактично сплачено 11 червня 2026 року, із затримкою на 10 календарних днів;

податкове зобов`язання у розмірі 5 843,45 грн, граничний строк сплати якого настав 31 серпня 2026 року, фактично сплачено 15 вересня 2026 року, із затримкою на 15 календарних днів;

податкове зобов`язання у розмірі 5 237,49 грн, граничний строк сплати якого настав 30 червня 2026 року, фактично сплачено 06 серпня 2026 року, із затримкою на 37 календарних днів;

податкове зобов`язання у розмірі 6 023,86 грн, граничний строк сплати якого настав 30 липня 2026 року, фактично сплачено 06 серпня 2026 року, із затримкою на 7 календарних днів.

Загальна сума податкових зобов`язань, сплачених із порушенням установлених законодавством строків, згідно з актом перевірки становить 28 318,43 грн.

IV. Застосовані норми права та оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Протоколом про адміністративне правопорушення №1842 від 02 жовтня 2026 року ОСОБА_1 поставлено у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Частиною першою статті 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення встановленого законом порядку перерахування податків та зборів до відповідних бюджетів.

Об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у неподанні або несвоєчасному поданні відповідних платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів.

Суб`єктом адміністративного правопорушення є посадові особи підприємств, установ та організацій, до службових обов`язків яких належить забезпечення своєчасного подання платіжних доручень на перерахування податків і зборів.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

За способом викладення диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП є бланкетною, оскільки передбачає відповідальність за порушення встановленого законом порядку подання платіжних доручень, для визначення якого необхідно звертатися до положень податкового законодавства та законодавства, що регулює здійснення платіжних операцій.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом установленого законом строку, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено порядок сплати податкового зобов`язання щодо плати за землю.

Зазначені положення Податкового кодексу України регулюють обов`язок платника податків щодо своєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, однак самі по собі не визначають факту неподання або несвоєчасного подання конкретною посадовою особою платіжного доручення.

Суд звертає увагу, що відповідальність за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП настає не за будь-яке порушення строків сплати податків підприємством, а за конкретне діяння - неподання або несвоєчасне подання посадовою особою відповідних платіжних доручень. Для встановлення складу зазначеного адміністративного правопорушення необхідно з`ясувати, які конкретно платіжні доручення підлягали поданню, у який строк вони повинні були бути подані, коли фактично подавалися та чи входило їх подання до службових обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення є відповідним чином оформленим уповноваженою особою процесуальним документом, у якому фіксуються обставини діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за його вчинення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Зазначена норма закону встановлює вимоги щодо конкретності викладення обставин адміністративного правопорушення, які повинні давати можливість установити, у чому саме полягає протиправна поведінка особи та які конкретні дії або бездіяльність їй інкримінуються.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є беззаперечним доказом винуватості особи, а викладені в ньому обставини підлягають перевірці та оцінці у сукупності з іншими доказами.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення податковими органами визначено Інструкцією з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року №566, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за №1046/29176.

Відповідно до положень зазначеної Інструкції зміст протоколу повинен відповідати вимогам статті 256 КУпАП, а до нього повинні долучатися матеріали, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При прийнятті остаточного рішення суд досліджує докази, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та долучені до протоколу №1842 від 02 жовтня 2026 року, а саме акт камеральної перевірки від 30 вересня 2026 року №19376/09-19-04-07/5489129.

Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 фактично поставлено у вину порушення встановлених законом термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань ПрАТ «АГРОХІМ» з орендної плати за землю. При цьому в протоколі наведено відомості про несвоєчасну сплату підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, однак не зазначено, у чому саме полягало неподання або несвоєчасне подання ОСОБА_1 платіжних доручень.

Так, у протоколі не наведено конкретних відомостей про платіжні доручення, які ОСОБА_1 повинна була подати, але не подала або подала несвоєчасно, не зазначено їхніх реквізитів, дат подання та конкретних обставин, які свідчили б про порушення нею відповідного службового обов`язку.

Акт камеральної перевірки від 30 вересня 2026 року також свідчить про те, що предметом перевірки було дотримання ПрАТ «АГРОХІМ» термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань, а не обставини подання відповідних платіжних доручень конкретною посадовою особою.

В акті перевірки наведено граничні строки сплати податкових зобов`язань, дати фактичної сплати, кількість днів прострочення та суми відповідних податкових зобов`язань.

Разом із тим акт перевірки не містить відомостей про те, коли саме були подані платіжні доручення, чи подавалися вони взагалі, а також які конкретні дії чи бездіяльність ОСОБА_1 призвели до порушення встановленого порядку їх подання. Акт камеральної перевірки підтверджує встановлений контролюючим органом факт несвоєчасної сплати підприємством податкових зобов`язань, однак сам по собі не підтверджує наявності в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Сам по собі факт несвоєчасної сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань не може автоматично свідчити про винуватість його керівника чи головного бухгалтера у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Суд ураховує, що ОСОБА_1 є керівником та головним бухгалтером ПрАТ «АГРОХІМ», однак сам факт зайняття відповідної посади не може бути достатньою підставою для автоматичного покладення на неї адміністративної відповідальності за будь-яке порушення податкового законодавства, допущене підприємством.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які дозволяють спростувати вищевказане твердження та дійти висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.

Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Враховуючи наведене, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до переконання у недоведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, зокрема встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджується належними та допустимими доказами.

У цьому випадку контролюючим органом установлено факти несвоєчасної сплати підприємством узгоджених сум податкових зобов`язань, однак не доведено, що саме ОСОБА_1 не подала або несвоєчасно подала відповідні платіжні доручення.

Отже, досліджені судом протокол про адміністративне правопорушення та акт камеральної перевірки не містять достатніх фактичних даних для встановлення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме вимогам законності та принципу презумпції невинуватості.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП обставиною, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

Керуючись статтями 7, 9, 40-1, 163-2, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя