Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №347/2062/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2062/26

Провадження № 2/347/1406/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

20 жовтня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17.08.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Косівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №11. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

За час перебування у шлюбі в подружжя народилася одна дитина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалося, сторони не зійшлися характерами та мають різні погляди на майбутнє. Сторони втратили взаєморозуміння та повагу одне до одного. Шлюбні відносини між ними фактично припинені з 2024 року.

Позивач стверджує, що подальше спільне життя і збереження сім`ї є неможливим, шлюб носить формальний характер.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просила розірвати шлюб з відповідачем та залишити спільну доньку на проживання з нею.

Відповідачу було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не було подано.

Заяви, та клопотання учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася, однак у позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а. с. 26).

Відповідач в судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а. с. 16-17, 20-22), про причину неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подавав. Згідно з трекінгом відстеження АТ «Укрпошта» поштове відправлення «вручено одержувачу» 13.10.2026 року.

Судом також розміщувались оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання (а. с. 15, 19).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 18.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду на 30.09.2026 року.

30.09.2026 року розгляд справи було відкладено на 20.10.2026 року у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

Про судове засідання відповідач повідомлявся належним чином (а. с. 16-17, 20-22).

Одночасно із цим, судом були розміщені (оприлюднені) на вебпорталі Судової влади України оголошення про виклик у судове засідання по справі №347/2062/26 відповідача ОСОБА_2 (а. с. 15, 19).

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив та у строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 01.02.2022 року у Косівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), про що було зроблено актовий запис №11, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 01.02.2022 року (а. с. 8). Після укладення шлюбу позивач змінила прізвище « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Відповідно до копії паспорта позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Косів, Івано-Франківської області (а. с. 4).

Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.08.2022 року – ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а. с. 7).

Згідно з Витягами з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровані та проживають за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 5-6).

Відповідно до копії Акту обстеження матеріально-побутових умов життя №711 та Характеристики на ОСОБА_1 №1005, виданої Косівською міською радою, ОСОБА_1 на теперішній час не працевлаштована, виховує малолітню дитину. Скарги на неї не надходили (а. с. 9-10).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наміром позивача припинити шлюбні відносини з відповідачем.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

За приписами ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як вбачається з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до правової позиції Пленуму Верховного Суду України, викладеної в пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»: проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя».

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно зі ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, однак на цей час не підтримують сімейних стосунків та проживають окремо. Позивач ОСОБА_1 наполягає на розірванні шлюбу, про що однозначно і категорично ствердила у тексті позовної заяви. Беручи до уваги взаємовідносини, що склалися між подружжям, небажання позивача надалі підтримувати сімейні взаємовідносини, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

В позовній заяві, позивач просила залишити неповнолітню дитину на проживання з нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно зі ст. 141 СК мати й батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до ст. 157 СК питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Відповідно до ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Враховуючи, те, що відповідач будь-яких заперечень щодо позову не надав, а проживання дитини з матір`ю не суперечить інтересам малолітньої дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

В порядку ч. 2 ст. 115 СК України після набрання даним рішенням законної сили воно підлягає направленню до органу РАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 104, 110, 112, Сімейного кодексу України, керуючись ст. 89, 247, 263-265, 268, 273, 280-282, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.02.2022 року у Косівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №11 – розірвати.

Неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на проживання з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Копію рішення після набрання ним законної сили направити до органу ДРАЦС за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте Косівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Косівського районного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення суду безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року

Суддя Ю. С. Кіцула