Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №343/1333/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1333/26

Провадження №: 2/343/1006/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м.Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого – судді Лицура І.М.,

секретаря судового засідання – Бойків В.П.,

з участю адвоката – Телішевського І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь 175 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, а також судові витрати по справі. Свої вимоги мотивувала тим, що 07 квітня 2026 року вона помилково перерахувала зі свого банківського рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» 100 000,00 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», який належить відповідачу, з яким вона не знайома. Крім того, 08 квітня 2026 року вона ще раз помилково перерахувала з того самого свого банківського рахунку 75 000,00 грн. на той же банківський рахунок відповідача, а всього перерахувала кошти на загальну суму 175 000,00 грн. Вона не може пояснити ні собі, ні іншим особам причину, з якої здійснила вищевказані перерахування своїх коштів відповідачу, та вважає, що при перерахуванні коштів знаходилася під незрозумілим їй негативним психологічним впливом невідомої природи. Оскільки відповідач ухиляється від повернення їй безпідставно отриманих коштів, то вона змушена звернутися в суд з даним позовом.

В судовому засідання представник позивачки згідно з ордером на надання правничої допомоги серії ВС № 1471002 від 10.06.2026 року (а.с. 10) адвокат Телішевський І.Д. заявлені позовні вимоги підтримав та додатково пояснив, що позивачка перерахувала відповідачу 175 000,00 грн. двома платежами 07.04.2026 року та 08.04.2026 року. ОСОБА_1 в цей момент перебувала під незрозумілим психологічним впливом чи гіпнозом та не може пояснити причин такого свого вчинку. Відповідача вона не знає, жодних відносин з ним ніколи не мала. Оскільки кошти були перераховані на рахунок відповідача без будь-якої правової підстави, то вони підлягають поверненню у відповідності до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні в зв`язку з недоведеністю. При цьому пояснив, що дійсно позивачку він не знає та раніше з нею ніколи не спілкувався і не мав будь-яких відносин. Його банківським рахунком з його дозволу користувалися його знайомі: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обидва на даний час знаходяться у розшуку. Як йому стало відомо, останні обіцяли допомогти позивачці забрати її сина з ТЦК чи полігону, за що вона і перерахувала кошти. Він цих коштів не бачив, їх отримали та використали треті особи. Позивачка не довела помилковість переказу коштів, що є підставою для їх повернення. До спірних коштів він не має відношення, ними не користувався, однак, визнає, що допустився помилки, коли продав - дав доступ до свого рахунку іншим особам. З вказаними особами він на даний час відносин не має, оскільки після подання позову ОСОБА_5 та його запитань з цього приводу вони заблокували його телефони.

Заслухавши пояснення представника позивачки та відповідача, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засiданнi докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 цього Кодексу (збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Конструкція статті 1212 ЦК України, як і загалом норм глави 83 цього Кодексу, вимагає установлення абсолютної безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору. Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Особа, яка внаслідок правомірних або неправомірних дій або подій безпідставно набула майно в результаті невигідних наслідків для іншої особи, зобов`язана повернути таке майно цій особі на підставі статті 1212 ЦК України.

У постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року в справі № 495/2442/16-ц вказано, що у особи виникає зобов`язання повернути отримане майно, зокрема, грошові кошти, згідно зі статтею 1212 ЦПК України, як безпідставно набуте, якщо особа отримала їх без правової підстави, за відсутності договірних правовідносин щодо цього майна.

Судом встановлено, що 07.04.2026 року та 08.04.2026 року позивачка ОСОБА_1 переказала грошові кошти на загальну суму 175 000,00 грн. на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується квитанціями до платіжної інструкції на переказ готівки № 55456990 від 07.04.2026 року та № 55488717 від 08.04.2026 року (а.с. 8-9).

Відповідач в судовому засіданні визнав, що позивачку він не знає та раніше з нею ніколи не спілкувався і не мав будь-яких відносин.

Таким чином судом встановлено факт набуття відповідачем майна за рахунок позивачки та відсутність для цього підстав, що відповідно до ст. 1212 ЦК України тягне за собою обов`язок повернути таке майно.

При цьому суд вважає способом уникнути відповідальності та не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він спірних коштів не отримував і не користувався ними, їх отримали та використали треті особи, яким він добровільно надав доступ до власного рахунку, так як ці пояснення є голослівними і не підтверджені жодними доказами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» та умов банківського обслуговування, саме власник рахунку зобов`язаний не допускати використання свого рахунку та платіжних інструментів (картки, паролі, мобільні застосунки) третіми особами, тобто несе повну відповідальність за операції по своєму рахунку

Навіть якщо відповідач стверджує, що своєю карткою чи рахунком він не користувався, а передав її третім особам, юридичним набувачем коштів у розумінні ст. 1212 ЦК України є саме власник рахунку, на який зараховано гроші. Передача картки чи доступу до банківського рахунку іншим особам це особистий ризик та відповідальність відповідача.

За вказаних обставин, враховуючи відсутність правової підстави для набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 175 000,00 грн., перерахованих на його рахунок позивачкою, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів підлягає задоволенню.

При цьому суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, про що клопотав відповідач, оскільки не встановлено обставин, які у відповідності до ст. 262 ЦПК України, є підставами для винесення такої ухвали.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України, де вказано, що судові витрати по справі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивачки слід стягнути 1 400,00 грн. сплаченого нею судового збору згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН1860717 від 08.06.2026 року (а.с. 4).

На підставі викладеного, ст. 1212 ЦК України, керуючись ст.ст. 259,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 175 000,00 грн. (сто сімдесят п`ять тисяч гривень) безпідставно отриманих коштів, а також 1 400,00 грн. (одну тисячу чотириста гривень) відшкодування сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.

Позивачка: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя: