Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №740/3681/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 740/3681/26Головуючий у 1 інстанції Гагаріна Т. О.

Провадження № 33/4823/793/26

Категорія - ч.5 ст. 126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Прачук О.В.,

за участі: особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року,-

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років.

Місцевим судом встановлено, що 25 червня 2026 року, о 15 годині 31 хвилин, у м. Ніжин по вул. С.Прощенка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим постановою Козелецького районного суду (справа 734/1846/25) права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Відповідно до постанови ЕНА № 6515784 від 15.01.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

2. Вимоги та доводи апеляційної скарги.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення. Зазначає, що місцевий суд не забезпечив всебічного дослідження всіх обставин справи у їх сукупності, у тому числі, не врахував докази, які спростовують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Апелянт зазначає, що повторність правопорушення фактично не доведена, оскільки суд першої інстанції визнав встановленою обставиною, що ОСОБА_1 постановою Козелецького районного суду Чернігівської області у справі № 734/1846/25 був позбавлений права керування транспортним засобом строком на один рік, проте вищевказаної постанови до матеріалів справи, наданих суду першій інстанції, не долучено. Посилаючись на викладене, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не встановив наявність належного доказу, який би підтверджував факт позбавлення його права керування транспортним засобом, та ухвалив рішення, керуючись припущеннями.

3. Позиції учасників судового провадження.

В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, скасувати постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що притягувався постановою Козелецького районного суду Чернігівської області до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яку не оскаржував, про позбавлення його права керування був обізнаний.

4. Оцінка доводів апеляційної скарги та мотиви апеляційного суду.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Дослідивши встановлені обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку провадження в справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване судове рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Частина 5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до копії постанови ЕНА № 6515784 від 15.01.2026 ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, оскільки останній 15.01.2026 в м. Остер по вул. Весняна 1 керував автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн. (а.с.3)

Вищевказану постанову було отримано ОСОБА_1 , що підтверджується підписом особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» (а.с.2).

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 702639 від 25 червня 2026 року о 15 годині 31 хвилин, у м. Ніжин по вул.. С.Прощенка, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода Октавія, д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на 1 рік, справа № 734/1846/25. Правопорушення вчинено повторно протягом року. (а.с.2)

Отже, вказані документи офіційно засвідчують факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського та камери службового автомобіля вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції та під час перевірки було з`ясовано, що останній не має права керування транспортними засобами, а саме: позбавлений такого права на один рік. Також було встановлено, що останній протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП.

Наведені докази є належними, достовірними та достатніми, у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Доводи апелянта про відсутність у його діях ознак повторності, є непереконливими, так як згідно з диспозицією ч.5 ст.126 КУпАП відповідальність настає саме за повторне вчинення протягом року правопорушень, передбачених частинами 2-4 ст.126 КУпАП.

Крім того, п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджених наказом МВС України від 07.11.2017 №1395, визначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6515784 від 15.01.2025, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, унаслідок чого він не є особою, звільненою від адміністративної відповідальності або особою, відносно якої закрито провадження у справі, та є особою, яка визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 оскаржував вказану постанову та остання скасована. В судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердив, що постанову ні Козелецького районного суду, ні постанову поліції від 15.01.2026 не оскаржував.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права на керування транспортним засобом, вчинене повторно після накладення адміністративного стягнення, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість, у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за скоєне.

5. Висновки апеляційного суду.

Суд першої інстанції під час розгляду справи дотримався вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП та належним чином дослідив обставини, що мають значення для її вирішення.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростовують правильних по суті висновків суду.

Призначене адміністративне стягнення відповідає вимогам КУпАП та меті адміністративної відповідальності, визначеній ст. 23 КУпАП. Істотних порушень закону, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Прачук