Суд: Чернігівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №740/2343/25
Суддя: Луговець О. А.
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
іменем України
20 жовтня 2026 рокум. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/2343/25
Головуючий у першій інстанції – Дударець Д. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1612/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Любчика О.В., Мамонової О.Є.,
секретарі судового засідання Герасименко Ю.О., Мисник С.В.
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз»,
відповідач ОСОБА_1 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року (суддя – Дударець Д.В., місце ухвалення – м. Ніжин, дата складання повного рішення – 27.04.2026) у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу внаслідок виявлення несанкціонованого газопроводу,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Чернігівгаз» (далі – АТ «Чернігівгаз») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути на його користь з відповідача вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу у сумі 325225,30 грн та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4878,38 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та споживачем послуги з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач приєднався до умов публічного Договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, і знаходиться у правовідносинах з АТ «Чернігівгаз» як з оператором ГРМ. Крім того, між сторонами було узгоджено види споживання природного газу на встановлені газові прилади за вказаною адресою. 05.05.2022 у ході проведення робіт щодо планової повірки лічильника газу за вищезазначеною адресою представниками АТ «Чернігівгаз» виявлено втручання в систему газопостачання, а саме самовільну врізку перед лічильником, приховану у стіні будинку. Несанкціонований відбір газу здійснювався шляхом самовільної врізки в систему газопостачання за допомогою перемички діаметром 20 перед лічильником, прихованим у стіні будинку на ввідному газопроводі, про що складено акт про порушення від 05.05.2022 №000958, який ОСОБА_1 підписав без зауважень. На засіданні комісії АТ «Чернігівгаз» 23.06.2022, на яке відповідач, будучи належним чином повідомленим, не з`явився, було розглянуто акт про порушення №000958 від 05.05.2022 і прийнято рішення про нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу за період з 05.05.2020 до 04.05.2022 у розмірі 325225,30 грн. За результатами роботи комісії з розгляду актів про порушення на адресу відповідача 06.07.2022 направлено рахунок на оплату необлікованого газу №62010046 та акт надання послуг №82014424 від 23.06.2022. У порядку досудового врегулювання спору 24.04.2025 АТ «Чернігівгаз» направлено ОСОБА_1 вимогу-претензію щодо добровільної оплати заборгованості за несанкціонований відбір природного газу в сумі 325225,30 грн, яка залишена відповідачем без реагування, що й спонукало позивача звернутися до суду за її стягненням у примусовому порядку.
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року позов АТ «Чернігівгаз» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Чернігівгаз» 325225,30 грн вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та 4878,38 грн судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить дане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, котрим у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги відповідача узагальнено зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням принципів справедливості, неупередженості та з порушенням норм процесуального і матеріального права.
Апелянт зазначає, що факт здійснення ним несанкціонованого споживання природного газу, втручання в роботу ГРМ, влаштування несанкціонованого газопроводу та обізнаності в його наявності за місцем проживання не знайшли свого підтвердження й позивачем не доведено належними та допустимими доказами.
Скаржник вказує, що будинок він отримав у спадок від батьків у 2009 році й проживає один, газ використовує економно, ніяких втручань у роботу ГРМ не здійснював, несанкціонований газопровід не влаштовував, а оплату проводить за показниками лічильника.
Також акцентує увагу, що у справі не була призначена відповідна будівельно-технічна експертиза.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, АТ «Чернігівгаз» зазначило, що суд вірно встановив всі обставини справи, дав повну та об`єктивну оцінку наявним доказам, правильно застосував норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Позивач наголошує, що несанкціонований відбір газу в будинку відповідача відбувався шляхом прихованих заходів, що при знятті показників лічильника неможливо було виявити.
Вказує, що акт про порушення був підписаний споживачем без зауважень; ні акт про порушення, ні рішення комісії про нарахування необлікованого об`єму та обсягу природного газу, ні розрахунок, ні інших дій працівників АТ «Чернігівгаз» відповідач не оскаржував.
Акцентує увагу, що відповідач ще у 2007 році успадкував будинок, у якому в 2015 році проводив реконструкцію газової системи згідно проекту, що спростовує доводи апелянта щодо необізнаності про наявність незаконної врізки на вводі газопроводу до його будинку; до того ж, у цьому будинку проживало 5 осіб, а не лише сам відповідач.
За доводами позивача, проведення експертизи у даному випадку не є необхідним, оскільки ознаки втручання у схему проекту газопроводу було знайдено працівниками АТ «Чернігівгаз» у присутності відповідача і його дружини, належним чином зафіксовано та наочно продемонстровано споживачам при заміні лічильника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухваленого судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до такого висновку.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2). Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (ч. 3). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторонни посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 5).
Судом у справі встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_1 із 21.11.2007 є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 164).
За довідкою Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконкому Ніжинської міської ради від 07.05.2026 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 57).
АТ «Чернігівгаз» являється оператором газорозподільної системи (оператором ГРМ) і суб`єктом господарювання, на якого покладені обов`язки згідно ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2498 затверджено Типовий договір розподілу природного газу, який відповідно до п. 1.1 є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Згідно з п. 1.2. умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільчих систем (далі – Кодекс ГРС).
Отже, відповідач є споживачем послуг з розподілу природного газу з метою використання його для власних потреб на підставі Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2948, а позивач – оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.
05 травня 2022 року представниками АТ «Чернігівгаз» за участю споживача ОСОБА_1 , на ім`я якого відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , за адресою його будинку в АДРЕСА_1 , складено Акт про порушення №000958, відповідно до якого встановлено порушення Кодексу ГРС, а саме пункту 1 підпункту 1 Глави 2 Розділу XI – наявність несанкціонованого газопроводу. Під час проведення робіт щодо демонтажу лічильника на повірку було виявлено перед лічильником самовільну врізку-перемичку діаметром 20, приховану в стіні будинку на ввідному газопроводі. В цьому акті також зазначено наступне: лічильник газу «МКМ G-6, заводський номер 9156068. Газоспоживаюче обладнання: ПГ-4,DK-ЕСА, Опуск (а.с. 6).
Даний Акт про порушення підписано двома представниками АТ «Чернігівгаз» та споживачем ОСОБА_1 без зауважень.
05.05.2022 представниками АТ «Чернігівгаз» було проведено відключення газу за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом демонтажу згону, встановлення заглушки ф20, ф25, про що складено акт припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) побутовому споживачу (а.с. 5).
Листом від 15.06.2022 АТ «Чернігівгаз» повідомило споживача ОСОБА_1 про необхідність явки на засідання комісії 23 червня 2022 року о 10:00 год за адресою: проспект Миру, буд. 53, 4-й поверх, 2 кабінет, м. Чернігів (а.с. 7).
За результатом засідання комісії з розгляду актів про порушення АТ «Чернігівгаз» складено протокол №80 від 23.06.2022, згідно з яким прийнято рішення про задоволення акту про порушення та нарахування необлікованих об`ємів природного газу стосовно побутового споживача, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (справа №11) (а.с. 9-11, 13).
Згідно складеного АТ «Чернігівгаз» розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу його вартість сформовано у зв`язку з наявністю несанкціонованого газопроводу за період з 05.05.2020 до 04.05.2022 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , площа будинку 76,3 кв.м., кількість зареєстрованих осіб - 5, газові прилади: плита, котел 2-контурний, вартість необлікованого донарахованого об`єму та обсягу природного газу становить 325225,30 грн (а.с. 12).
06.07.2022 АТ «Чернігівгаз» направило ОСОБА_1 рахунок №62010049 від 23.06.2022 на оплату вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в сумі 325225,30 грн (а.с. 14-16).
23.04.2025 АТ «Чернігівгаз» направило ОСОБА_1 вимогу щодо погашення заборгованості за несанкціонований газопровід, проведений шляхом прихованих заходів, на суму 325225,30 грн, яка залишена відповідачем без реагування.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
За приписами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги АТ «Чернігівгаз» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі акт про порушення від 05.05.2022, яким встановлено виявлення за адресою проживання відповідача несанкціонованого відбору газу шляхом самовільної врізки в систему газопостачання, у сукупності з іншими доказами свідчать про порушення відповідачем вимог Кодексу ГРС. Законність складеного представниками АТ «Чернігівгаз» акту про порушення та наведені у ньому обставини, а також розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) обсягу природного газу, яка має бути компенсована оператору ГРМ, стороною відповідача не спростовано.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 із 21 листопада 2007 року є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надавалися АТ «Чернігівгаз» за вказаною адресою. На ім`я ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Матеріалами справи підтверджується, що в будинку ОСОБА_1 під час проведення робіт щодо демонтажу лічильника на повірку було виявлено перед лічильником самовільну врізку-перемичку діаметром 20, приховану в стіні будинку на ввідному газопроводі, про що складено Акт про порушення №000958 від 05.05.2022.
Твердження ж апелянта, що вказаний акт не підтверджує його втручання в роботу ГРМ та влаштування несанкціонованого споживання природного газу є безпідставними з огляду на таке.
Відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи, регулюються Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2496, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494 (Кодекс ГРС) та Законом України «Про ринок природного газу».
Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Типовий договір розподілу природного газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, є публічним та регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів.
Відповідно до п. 8.1 розділу VIII договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 1.2 Типового договору його умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу ГРС.
У ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначені права та обов`язки споживача. Так, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 13 цього Закону встановлено, що споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу» суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно з п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС:
- несанкціонований відбір природного газу – відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема цього Кодексу;
- несанкціонований газопровід – самовільно під`єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу);
- приховані заходи – несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ.
Пунктом 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено, що до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Відповідно до глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відео зйомкою; або представник оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи.
Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 у справі №657/1135/20 дійшов висновку, що для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема, ввареного, врізаного з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу.
Отже, оскільки складений представниками АТ «Чернігівгаз» Акт про порушення №000958 за формою та змістом відповідає зазначеним приписам Кодексу ГРС, підписаний споживачем ОСОБА_1 без зауважень, то він є належним, допустимим і достовірним доказом, підтверджуючим факт наявності несанкціонованого газопроводу у будинку, власником якого є відповідач.
Відповідно до п. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
При складанні акта про порушення представник оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає: 1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення; 2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення; 3) контактний телефон особи оператора ГРМ ( для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі (п. 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Згідно з п. 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.
Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за не облікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою (п. 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Відповідно до п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму не облікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 20 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.
Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об`єм не облікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
За матеріалами справи, 15.06.2022 на ім`я ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , позивачем рекомендованим листом направлялось повідомлення про те, що засідання комісії з розгляду актів про порушення по АТ «Чернігівгаз» відбудеться 23 червня 2022 року о 10-00 год за адресою: м. Чернігів, просп. Миру, 53, і відповідач був присутній на цьому засіданні комісії, про що зазначено в протоколі №80.
За результатами засідання комісії, яке відбулося 23 червня 2022 року, прийнято рішення задовольнити акт про порушення №CN 000958 від 05.05.2022 року та нарахувати необлікований об`єм природного газу по споживачу ОСОБА_1 . Згідно розрахунку фахівця АТ «Чернігівгаз» вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за період з 05 травня 2020 року по 04 травня 2022 року становить 325225,30 грн.
Відповідач письмово повідомлявся про наявність заборгованості та її розмір шляхом направлення 06.07.2022 рахунку на оплату №62010049 від 23.06.2022 та 23.04.2025 вимоги про погашення заборгованості за несанкціонований газопровід.
Водночас ані акт про порушення №000958 від 05.05.2022, ані акт про припинення газопостачання від 05.05.2022, ані рішення комісії від 23.06.2022 з розгляду актів про порушення, відповідач в установленому законом порядку не оскаржив. З позовними вимогами про неправомірність дій працівників АТ «Чернігівгаз» при виявленні порушення або припинення йому газопостачання ОСОБА_1 упродовж 2022-2026 років не звертався.
Апеляційний суд констатує, що процедура складання актів, належного повідомлення скаржника та розгляду акту про порушення позивачем не порушена. Розрахунок вартості необлікованого природного газу позивачем зроблено, виходячи з підтвердженої кількості зареєстрованих користувачів послугою газопостачання, газоспоживаючих приладів, граничних об`ємів та за дворічний період (оскільки несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів), що відповідає вимогам п. 1 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГРС.
Наведені обставини стороною відповідача у належний спосіб спростовано не було.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення – наявність несанкціонованого газопроводу, наслідком чого є несанкціонований відбір природного газу, доказів на спростування чого відповідачем усупереч приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано.
Не є слушними посилання апелянта, що він особисто не влаштовував несанкціонований газопровід та не був обізнаний у його наявності за місцем свого проживання, оскільки відповідно до Кодексу ГРС та сталої практики Верховного Суду саме споживач є відповідальним за виявлене порушення, що має наслідком викривлення даних обліку споживання газу (п. 167 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2026 року у справі №542/881/19).
Не заслуговують на увагу й доводи скаржника щодо не призначення у справі будівельно-технічної експертизи.
Адже, як вірно вказує у відзиві позивач, проведення експертизи у даному випадку не є необхідним, оскільки ознаки несанкціонованого газопроводу (наявність перед лічильником самовільної врізки-перемички діаметром 20, прихованої в стіні будинку на ввідному газопроводі) було виявлено працівниками АТ «Чернігівгаз» під час проведення робіт по демонтажу лічильника на повірку у присутності самого відповідача. Тобто, в належному відповідачу на праві власності будинку здійснювалося необліковане використання газу шляхом прихованих заходів, що не потребує спеціальних знань у сфері, іншій, ніж право, без яких неможливо встановити обставини, що мають значення для справи.
Апеляційний суд зауважує, що для встановлення наявності несанкціонованого газопроводу та несанкціонованого відбору природного газу відповідно до п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС достатнім є встановлення факту самовільно під`єднаного газопроводу (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з`єднаного, зокрема, ввареного, врізаного з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником) газу, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 01.06.2022 у справі №657/1135/20.
Крім того, відповідач не був позбавлений можливості самостійно замовити необхідну йому експертизу, вважаючи свої права порушеними, але упродовж тривалого часу з моменту виявлення порушення і до початку судового провадження (понад три роки) цим своїм правом не скористався.
Також апеляційний суд не приймає до розгляду додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу документи, оскільки відзив не містить клопотання про їх долучення до матеріалів справи та необхідності дослідження в судовому засіданні.
Таким чином, беручи до уваги наведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що при вирішенні спору судом першої інстанції було правильно встановлено, що працівники АТ «Чернігівгаз», здійснюючи перевірку та фіксуючи несанкціоноване втручання в систему газопроводу та споживання природного газу споживачем, діяли відповідно до положень Кодексу ГРС та дотримались вимог Закону України «Про ринок природного газу». Натомість відповідачем не доведено належними, достовірними та достатніми доказами протилежного. Тому обгрунтованим є висновок місцевого суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Чернігівгаз» вартості необлікованого об`єму природного газу у сумі 325225,30 грн.
Отже, надавши оцінку вищенаведеним обставинам у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ «Чернігівгаз».
Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено внаслідок повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з дотриманням вимог закону, а викладені у рішенні суду висновки відповідають обставинам справи.
При цьому, апеляційний суд під час розгляду даної справи не встановив порушень судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів висновлює, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року – без змін.
Оскільки апеляційний суд відмовляє в задоволенні апеляційної скарги, то у відповідності до ст. 141 ЦПК України понесені відповідачем судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. 367-369, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.
Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 квітня 2026 року – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.
Головуючий О.А. Луговець
Судді О.В. Любчик
О.Є. Мамонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua