Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №588/943/26 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокум.Суми

Справа №588/943/26

Номер провадження 22-ц/816/2984/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Щербаченко М. В. (суддя-доповідач), суддів Собини О. І. , Сидоренко А. П. , розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом Яковенком Євгеном Миколайовичем, на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2026 року, ухвалене у складі судді Огієнка О.О. в м. Тростянець Сумської області,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У травні 2026 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути зі ОСОБА_4 на її користь аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку у розмірі 7000 грн щомісячно.

Вимоги обґрунтовані тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з позивачкою та перебуває на її утриманні. На цей час дитині не виповнилося трьох років, у зв`язку з чим позивачка потребує матеріальної допомоги. Відповідач є працездатним та має можливість надавати матеріальну допомогу.

Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2026 року позов задоволено повністю.

Стягнуто зі ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на ї утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 26.05.2026, які стягувати до досягнення дитиною – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Рішення суду про стягнення аліментів допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць з 26.05.2026 по 25.06.2026 включно.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на утримання від відповідача до досягнення дитиною трьох років. Надані представником відповідача докази не спростовують можливості утримання позивачки відповідачем. При цьому заявлений позивачкою розмір аліментів відповідає вимогам розумності, не призведе до її надмірного збагачення та не погіршить істотно матеріальне становище відповідача.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

Представник відповідача – адвокат Яковенко Є.М. 14.09.2026 подав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2026 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн щомісячно, починаючи стягнення з 26.05.2026, які стягувати до досягнення дитиною – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що з відповідача судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 02.01.2025 у справі № 588/2393/24, який набрав законної сили, стягнуто на користь позивачки аліменти. Крім того, з відповідача стягнуто аліменти на утримання дружини фактично у розмірі мінімальної заробітної плати. Судом не врахована можливість відповідача утримувати дружину, оскільки він є військовослужбовцем, наразі перебуває на лікуванні та потребує подальшого відновлення у зв`язку з отриманням серйозного поранення у квітні 2026 року. Також у зв`язку з пораненням та перебуванням на лікуванні невідомі умови та можливість подальшого проходження ним військової служби та відповідно отримання ним грошового забезпечення у тому розмірі, який був у період його перебування на бойовій позиції. Загальне мінімальне грошове забезпечення (без урахування додаткових бойових винагород) для солдата в Україні становить близько 20 100 – 20 280 грн, таким чином стягнення з нього аліментів на утримання дружини в розмірі 7000 грн призведе до стягнення з нього більше 50% від заробітку (доходу), оскільки на утримання дитини він вже сплачує аліменти.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду – залишити без змін. Зазначає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів 7000 грн є мінімально необхідним для її утримання. Відповідач майже протягом року ухилявся від належного утримання родини та не виплачував кошти, що ставило їх у надзвичайно скрутне матеріальне становище. Його твердження щодо перебування на тривалому лікуванні не відповідають дійсності, оскільки він вже тривалий час не перебуває на лікуванні, а продовжує проходити військову службу та отримує відповідне грошове забезпечення.

Фактичні обставини, установлені судом першої та апеляційної інстанції

Сторони справи з 18 травня 2024 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 01.06.2026 у справі №588/755/26 був розірваний (а.с. 4, 30).

Під час перебування у шлюбі у подружжя народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3 – на звороті).

Позивачка проживає разом із сином ОСОБА_6 за однією адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 3; 14-15).

Судовим наказом Тростянецького районного суду Сумської області від 02.01.2025 з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 30.12.2024 до повноліття дитини (а.с. 5; 31).

На виконання вказаного судового наказу, 14.03.2025 було відкрито виконавче провадження за №77504563 (а.с. 32).

Відповідач ОСОБА_4 є військовослужбовцем та 14.04.2026 отримав вибухове поранення, множинне вогнепальне осколкове поранення кінцівок, сліпе поранення м`яких тканин стоп, післятравматичну торакалгію та у зв`язку із чим перебував на стаціонарному лікуванні (а.с. 27-29).

Згідно з довідкою про доходи ОСОБА_4 у період з 03.01.2025 року по 30.06.2026 відповідачу нарахований дохід у загальному розмірі 1 127 988,81 грн (а.с. 33).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Згідно з частинами першою-третьою статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27 травня 2020 у справі № 712/4702/19 (провадження 61-929св20).

Відповідно до наведеного, матеріальне становище платника аліментів є предметом доказування.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-80, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача адвоката Яковенка Є.М. указаний висновок апеляційного суду не спростовують.

З матеріалів справи установлено, що позивачка, будучи матір`ю спільної з відповідачем дитини – сина ОСОБА_5 , 2024 року народження, який не досяг трирічного віку, має право на утримання від відповідача відповідно до статті 84 СК України, оскільки саме з нею проживає їх спільний з відповідачем син.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції матеріального становища відповідача, його обов`язку утримувати спільну дитину та наслідків отриманого поранення, оскільки вони не спростовують висновку про наявність у нього можливості надавати позивачці матеріальну допомогу в установленому судом розмірі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).

Факт стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки наявність цього обов`язку має враховуватися при оцінці сукупного фінансового навантаження на відповідача, однак не припиняє та не виключає передбаченого статтею 84 СК України самостійного обов`язку надавати матеріальну допомогу матері дитини до досягнення нею трирічного віку.

Довідка про доходи відповідача у 2025-2026 роках підтверджує, що протягом зазначеного періоду відповідач мав значний дохід, який правильно врахований місцевим судом під час оцінки його матеріального становища. Апеляційний суд враховує, що наведена довідка охоплює період як до отримання відповідачем поранення 14 квітня 2026 року, так і після цієї події.

Доводи апеляційної скарги, що через отримане поранення невідома можливість подальшого проходження ним військової служби та отримання грошового забезпечення у тому розмірі, який був у нього під час його перебування на бойовій позиції, мають характер припущень, а факт суттєвого зменшення доходів відповідача після отримання поранення не доведено належними доказами.

За встановлених обставин справи апеляційний суд погоджується з присудженим судом першої інстанції розміром аліментів на утримання позивачки до досягнення їхньою спільною дитиною трирічного віку. Підстав для зменшення розміру аліментів відповідачем до 3000 грн 00 коп. не доведено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (частина перша статті 374 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 375 ЦПК України).

Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Висновки суду щодо судових витрат

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України)

Оскільки апеляційна скарга залишена апеляційним судом без задоволення, то відсутні підстави для відшкодування заявнику апеляційної скарги судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись вимогами статей 141, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником – адвокатом ЯКОВЕНКОМ Євгеном Миколайовичем, залишити без задоволення.

Рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 11 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач М. В. Щербаченко

Судді О. І. Собина

А. П. Сидоренко