Постанова від 19 жовтня 2026 р. у справі №495/7039/25 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи щодо стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей - 1/3, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №495/7039/25

Суддя: Вадовська Л. М.

Номер провадження: 22-ц/813/879/26

Справа № 495/7039/25

Головуючий у першій інстанції Прийомова О.Ю.

Доповідач Вадовська Л. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,

суддів - Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Венжик Л.С.,

переглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу №495/7039/25 за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року у складі судді Прийомової О.Ю., -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 , звернувшись 11 вересня 2025 року до суду з вищеназваною заявою, просив видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення повноліття (а.с.1-3).

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року у видачі судового наказу відмовлено на підставі пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України (а.с.24).

Висновок суду мотивовано тим, що заявником не надано достатніх та достовірних доказів того, що діти проживають разом з ним, перебувають на його утриманні. Судовим рішенням від 06 листопада 2024 року вирішувались вимоги про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_5 та стягнення аліментів на утримання дітей. Додані до заяви про видачу судового наказу докази вказують на наявність спору про права та обов`язки батьків щодо утримання дітей та визначення їх місця проживання.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с.26-27).

За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали полягає у порушенні норм процесуального права. Посилання суду на наявність спору безпідставне. Питання щодо місця проживання спільних дітей з батьком вирішено судовим рішенням від 05 листопада 2024 року. Діти проживають з батьком, на підтвердження чого до скарги додано додаткові докази.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі, зокрема, на двох дітей – однієї третини, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 листопада 2024 року у справі №495/6949/24 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено, шлюб розірвано; в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей відмовлено за недоведеністю того, що діти проживають та знаходяться на утриманні матері (а.с.9-12).

Судове рішення у справі №495/6949/24 в апеляційному, касаційному порядку не переглядалось (Єдиний державний реєстр судових рішень).

11 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 (у шлюбі ОСОБА_7 ) аліментів на утримання дітей.

Отже, мати дітей зверталась до суду у позовному провадженні про стягнення аліментів на утримання дітей, суд ухвалив рішення про відмову за недоведеністю проживання дітей з матір`ю та знаходження на її утриманні;

після, батько дітей звернувся до суду в наказному провадженні про стягнення аліментів на утримання дітей, до заяви надав докази на підтвердження обставин проживання дітей з батьком та знаходження на його утриманні.

Наказне провадження передбачає безспірність вимог, прийняття рішення без виклику сторін тощо.

Факт того, що первісно мати дітей зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей, у чому їй було відмовлено, після батько звертається до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей, то у такій ситуації наявним є спір про право, відповідно, про безспірність вимог не може йтися.

Оскільки батько дітей подав заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей (наказне провадження) після того як мати подала позовну заяву про стягнення аліментів на утримання цих же дітей (позовне провадження) і матері було відмовлено в позові, то суд першої інстанції, встановивши ці обставини, обґрунтовано відмовив батьку у видачі судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою у позовному провадженні до ОСОБА_2 (у шлюбі ОСОБА_7 ) про стягнення аліментів на утримання дітей.

Підстави для скасування ухвали суду про відмову у видачі судового наказу відсутні.

Керуючись ст.ст.367, 369, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд –

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року про відмову у видачі судового наказу в справі за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_2 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повну постанову складено 20 жовтня 2026 року.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Є.С.Сєвєрова

О.М.Таварткіладзе

Оригінал: reyestr.court.gov.ua