Рішення від 15 жовтня 2026 р. у справі №580/7321/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 рокусправа № 580/7321/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування постанови, наказу і зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_2 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 1), військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач 2), військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач 3), в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлену довідкою військово-лікарської комісії №2026-0523-0009-2139-0 від 23 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.05.2026 №1722 в частині призову позивача на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, виключити його зі списків особового складу військової частини та здійснити всі необхідні дії, пов`язані з виконанням судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач був протиправно призваний на військову службу під час загальної мобілізації з огляду на те, що йому не було проведено належного медичного обстеження стану його здоров`я.

Позивач вказує, що 23 травня 2026 року позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої оформлено довідку ВЛК №2026-0523-0009-2139-0 від 23.05.2026.

Згідно із зазначеною постановою ВЛК позивачу встановлено діагноз К40.9 - однобічна чи неуточнена пахвинна грижа без непрохідності чи гангрени. Лівостороння пахова кила.

Із застосуванням статті 55-6 графи II Розкладу хвороб ВЛК прийняла постанову про придатність позивача до військової служби.

З метою перевірки свого стану здоров`я 16 червня 2026 року, тобто через двадцять чотири дні після проходження ВЛК, позивач пройшов ультразвукове дослідження пахових ділянок.

За результатами дослідження встановлено наявність: лівосторонньої пахової грижі із килим мішком розміром 66x34 мм та килими воротами 26 мм; правосторонньої пахової грижі із килим мішком 19x10 мм та килими воротами 10 мм; рухомого вмісту в обох грижових випинаннях під час функціональних проб. За результатами дослідження встановлено діагноз двобічної пахової грижі.

Однак, із постанови ВЛК вбачається, що комісією встановлено лише один діагноз - лівостороння пахова грижа, тоді як будь-які відомості про наявність чи відсутність правосторонньої пахової грижі у постанові повністю відсутні.

Військова частина НОМЕР_1 подала суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Вказано, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2026 №147/нст солдата ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .

З дня зарахування до списків особового складу військової частини військовозобов`язаний набуває статусу військовослужбовця і після набуття такого статусу правовідносини щодо проходження військової можуть бути припинені лише шляхом звільнення з військової служби, підстави та порядок якого визначені Законом №2232-XII та Положенням №1153/2008.

Також, згідно відомостей військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 з 27.05.2026 перебуває у самовільному залишенні військової частини НОМЕР_1 . Вказане підтверджується наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 06.06.2026 №3041/нод. Станом на 18.07.2026 місцезнаходження солдата ОСОБА_1 військовій частині НОМЕР_1 невідомі.

Враховуючи вищенаведене, на переконання військової частини НОМЕР_1 , підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_3 подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказано, що наказ про призов як акт індивідуальної дії: є одноразовим адміністративним актом; вичерпує свою дію фактом виконання; після реалізації не створює правового механізму відновлення попереднього стану виключно через його скасування; може бути визнаний протиправним лише за умови доведення істотних порушень закону, які вплинули на результат, але навіть у такому разі це не означає автоматичного припинення правовідносин військової служби.

Отже, правова природа наказу про призов та усталена практика суду свідчать про те, що його оскарження після реалізації має обмежений характер, а сам по собі факт подання позову чи незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень не є підставою для його скасування.

У відповіді на відзив військової частини позивач стверджує, що предметом спору є законність постанови військово-лікарської комісії, оформленої довідкою №2026-0523-0009-2139-0 від 23.05.2026, та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №1722 від 23.05.2026, виданого на підставі зазначеної постанови. У позові вказано, що під час проходження ВЛК позивачу було встановлено лише лівосторонню пахову грижу та із застосуванням статті 55-б графи II Розкладу хвороб його визнано придатним до військової служби.

Разом із тим 16.06.2026, тобто лише через двадцять чотири дні після проходження ВЛК, ультразвуковим дослідженням встановлено наявність у позивача двобічної пахової грижі: лівосторонньої пахової грижі з грижовим мішком розміром 66*34 мм та грижовими воротами 26 мм, а також правосторонньої пахової грижі з грижовим мішком розміром 19*10 мм та грижовими воротами 10 мм.

Військова частина НОМЕР_1 у своєму відзиві не надала жодних заперечень щодо зазначених обставин та не спростувала факту встановлення ВЛК лише однобічної пахової грижі; факту встановлення двобічної пахової грижі через двадцять чотири дні після проходження ВЛК; доводів позивача про існування обох пахових гриж на момент проходження військово-лікарської експертизи; відсутності у матеріалах ВЛК відомостей про належне обстеження правої пахової ділянки; неповноти встановлення фактичного стану здоров`я позивача; відсутності належного мотивування застосування саме статті 55-б графи II Розкладу хвороб; безпосереднього зв`язку між постановою ВЛК та наказом про призов.

Відзив військової частини взагалі не містить аналізу матеріалів військово-лікарської експертизи, не містить посилань на медичну документацію та не підтверджує, що праву пахову ділянку позивача було оглянуто, а наявність правосторонньої пахової грижі - належним чином виключено.

У відповіді на відзив ІНФОРМАЦІЯ_4 вказано, що його доводи не спростовують фактичних та правових підстав адміністративного позову та не стосуються основного порушення, покладеного в основу заявлених вимог. Основною підставою для оскарження постанови ВЛК є не незгода позивача з медичною оцінкою як такою, а неповне встановлення стану його здоров`я під час проведення військово-лікарської експертизи 23.05.2026.

За результатами ВЛК встановлено лише одне захворювання лівосторонню пахову грижу. Разом із тим 16.06.2026, тобто через 24 дні після проведення ВЛК, під час ультразвукового дослідження встановлено: ліворуч - пахова грижа з грижовим мішком 66*34 мм та грижовими воротами 26 мм; праворуч - пахова грижа з грижовим мішком 19*10 мм та грижовими воротами 10 мм. Таким чином, об`єктивним інструментальним дослідженням встановлено двобічну пахову грижу.

В адміністративному позові поставлено питання: чи була досліджена права пахова ділянка під час проведення ВЛК і яким чином була виключена наявність правосторонньої пахової грижі. Відзив ІНФОРМАЦІЯ_4 не містить жодної відповіді на зазначене питання.

Відповідач не зазначив чи оглядалася права пахова ділянка; які результати такого огляду; чи проводились інструментальні дослідження; чи виключалась правостороння грижа; на підставі яких медичних даних ВЛК дійшла висновку щодо повного стану здоров`я позивача.

Не наведено також жодного доказу того, що правостороння пахова грижа виникла саме у проміжку між 23.05.2026 та 16.06.2026. Тому центральна обставина адміністративного позову відповідачем не спростована.

До відзиву додано картку обстеження та медичного огляду №3061 від 22.05.2026 і окремі медичні матеріали. Однак сам факт існування картки медичного огляду не доводить того, що медичний огляд проведено повно, всебічно та об`єктивно. Зміст цих документів підлягає оцінці саме з точки зору того: чи міститься в них результат огляду правої пахової ділянки; чи зафіксовано відсутність правосторонньої грижі; чи проводилися будь-які дослідження, які дозволяли її виключити.

Дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

23.05.2026 позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 і сформовано довідку військово-лікарської комісії від 23.05.2026 №2026-0523-0009-2139-0.

У довідці відображений діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): К40.9 – Однобічна чи неуточнена пахвинна грижа, без непрохідності чи гангрени. Опис діагнозу: Лівостороння пахова кила. На підставі статті 55б графи II розкладу хвороб, графи ТДВ – Придатний до військової служби.

Згідно з листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.06.2026 №1/6042, ОСОБА_1 після проходження військово-лікарської комісії 23.05.2026 згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.05.2026 №1722 призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини НОМЕР_1 без вручення повістки па відправку у зв`язку з передачею у військову частину безпосередньо на збірному пункті, відповідно до наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України від 22.12.2025 №49т/ВГК.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.05.2026 №147/нст призвано на військову службу та зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення з 25 травня 2026 року, та поставлено на котлове забезпечення в пункті постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 у польових умовах (військове містечко № НОМЕР_2 ) солдата ОСОБА_1 , призначено на посаду оператора безпілотних літальних апаратів 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .

Вважаючи протиправними постанову ВЛК та наказ щодо мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд врахував таке.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі – Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

У свою чергу, правове регулювання відносин між Державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII).

Щодо постанови ВЛК, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.13 ст.2 Закону №2232-XII громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України

Відповідно до частини 13 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі – Положення №402).

Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з пунктом 2.1. глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Документація, яка створюється (заповнюється) в процесі військово-лікарської експертизи, ведеться в паперовій або в електронній формі. Документування в електронній формі здійснюється із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до п. п. 2.3.1, 2.3.4, 2.3.5 розділу І Положення № 402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно п. п. 2.4.2, 2.4.5, 2.4.6, 2.4.10 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.

ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

П.п.2.5.1 п.2.5. глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно з пунктом 2.8.1 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Головою ВЛК районного (міського) ТЦК та СП призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підвищення кваліфікації) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року, наказом керівника районного ТЦК та СП після погодження з керівником районного (міського) державного або комунального закладу охорони здоров`я (установи), головою ВЛК обласного ТЦК та СП, Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_7 (Автономної Республіки Крим, ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) призначається начальник медичного відділення цього ТЦК та СП наказом керівника ТЦК та СП після погодження з начальником ВЛК регіону.

Персональний склад ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП визначається наказами відповідних керівників ТЦК та СП на підставі наданої начальником (керівником) закладу охорони здоров`я (установи) інформації про перелік медичних працівників, які залучаються до роботи ВЛК при районному (міському), обласному ТЦК та СП, із зазначенням їх спеціальностей.

На підставі п.2.8.2. глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

Відповідно до п.3.3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем процедури медичного огляду, без врахування наявності захворювання, суд зазначає таке.

Згідно з п.1.1 глави 1 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби.

Відповідно до з п.1.2 глави 1 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п.3.1. глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.

Згідно з абз.2 п.3.2, п.3.4. Глави 3 розділу II Положення №402 кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей. Ступінь придатності військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також встановлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду. До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною НК 025 та НК 026, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 04 серпня 2021 року № 360 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів.

Під час огляду військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Як установлено судом, 23.05.2026 позивачу проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 і сформовано довідку військово-лікарської комісії від 23.05.2026 №2026-0523-0009-2139-0.

У довідці відображений діагноз (включаючи код згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): К40.9 – Однобічна чи неуточнена пахвинна грижа, без непрохідності чи гангрени. Опис діагнозу: Лівостороння пахова кила. На підставі статті 55б графи II розкладу хвороб, графи ТДВ – Придатний до військової служби.

Згідно з карткою обстеження та медичного огляду від 22.05.2026, позивач оглянутий: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, психіатром, стоматологом.

Здійснено лабораторні дослідження: загальний, біохімічний та серологічний аналізи крові, аналіз сечі, а також флюорографія та ЕКГ.

Отже, відповідачем дотримано процедуру проведення ВЛК, що визначена абз.2 п.3.2, п.3.4. Глави 3 розділу II Положення №402.

Суд зазначає, що фактично позивач є незгодним із висновком ВЛК щодо придатності його до військової служби, з огляду на те, що за наслідками ВЛК у нього виявлено лівосторонню пахову грижу, а у подальшому 16 червня 2026 року, тобто через двадцять чотири дні після проходження ВЛК, позивач пройшов ультразвукове дослідження пахових ділянок.

За результатами дослідження встановлено наявність: лівосторонньої пахової грижі із килим мішком розміром 66x34 мм та килими воротами 26 мм; правосторонньої пахової грижі із килим мішком 19x10 мм та килими воротами 10 мм; рухомого вмісту в обох грижових випинаннях під час функціональних проб. За результатами дослідження встановлено діагноз двобічної пахової грижі.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст.55 Розкладу хвороб Положення №402 грижа К40-К46 (пахова, стегнова, пупкова грижа, грижа черевної стінки, діафрагмальна грижа, інші та неуточнені грижі черевної порожнини):

- а) зі значними порушеннями функцій – Непридатні до військової служби;

- б) з помірними та незначними порушеннями функцій – Придатні.

Отже, наявність однобічної або двобічної пахової грижі не є визначальним під час встановлення придатності до військової служби.

Основним критерієм є порушення функцій – помірне або значне.

Наявності у позивача значного порушення функцій не доведено.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Отже, враховуючи те, що в ході розгляду справи суд не встановив допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна постанова ВЛК, є правомірною.

Щодо наказу про призов позивача, суд зазначає таке.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України від 21.10.1993 №3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон №3543-ХІІ).

За визначенням ст.1 Закону №3543-ХІІ комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Відповідно до п.81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаних та резервістів (крім резервістів, які уклали контракти на проходження служби у військовому резерві) здійснюють районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що за наявності у позивача висновку про придатність до військової служби, відсутність у нього відстрочки, відповідачем правомірно здійснено заходи призову позивача на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із чим правомірно направлено до військової частини та видано відповідний наказ про зарахування до списків особового складу.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати – розподілу згідно зі ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

СуддяОлексій РІДЗЕЛЬ