Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №560/16262/26
Суддя: Салюк П.І.
Справа № 560/16262/26
РІШЕННЯ
іменем України
20 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.07.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2026 №046150021392 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням 50-річного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, оскільки має необхідний стаж роботи за професією машиніста шихтоподачі в доменному виробництві, яка передбачена Списком №1 та дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку. Зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував до пільгового стажу періоди роботи за вказаною професією, підтверджені трудовою книжкою та уточнюючою довідкою роботодавця, посилаючись на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць. Вважає, що має право на призначення пенсії незалежно від віку, у зв`язку з чим просить скасувати оскаржуване рішення, зобов`язати відповідача зарахувати відповідні періоди роботи до пільгового стажу та призначити пенсію з 14.07.2026.
Ухвалою суду від 26.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 у період з 01.09.1996 по 12.06.2000 навчався у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України за спеціальністю «доменне виробництво», що підтверджується дипломом.
З 13.07.2000 позивач працює у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за професією машиніста шихтоподачі в доменному виробництві, що підтверджується записами трудової книжки та довідкою підприємства №55-1081.
14.07.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2026 №046150021392 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням 50-річного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу.
Згідно із зазначеним рішенням страховий стаж позивача становить 29 років 9 місяців 1 день, пільговий стаж за Списком №1 відсутній. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи, зазначені в довідці підприємства №55-1081, у зв`язку з невідповідністю довідки вимогам додатка №5 до Порядку №637 та відсутністю наказів про проведення атестації робочих місць.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За правилами частини 1статті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов`язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов`язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення»(далі - Закон№1788-XII) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058-IV).
Закон України 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4 ст.24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1)працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
2)працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
Водночас суд зазначає, що спірні правовідносини виникли щодо призначення позивачу пенсії незалежно від віку саме на підставі частини 3 статті 114 Закону №1058-IV.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах, пов`язаних з видобутком корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
Розділом V зазначеного Списку «Металургійне виробництво чорних та кольорових металів» передбачено професію машиніста шихтоподачі у доменному виробництві.
Отже, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день за вказаною професією не менше 25 років, мають право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 13.07.2000 працює у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за професією машиніста шихтоподачі в доменному виробництві, що підтверджується записами трудової книжки.
Відповідно до довідки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 07.07.2026 №55-1081 позивач безпосередньо працював повний робочий день машиністом шихтоподачі у доменному цеху №1. У довідці зазначено конкретні періоди виконання відповідних робіт, що дають право на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.
Згідно з вказаною довідкою загальна тривалість підтвердженої безпосередньої зайнятості позивача на зазначених роботах становить 23 роки 6 місяців 18 днів.
Довідка видана на підставі особової картки, штатного розкладу, кадрових наказів про прийняття на роботу та переведення.
При цьому оскаржуваним рішенням відповідач не зарахував до пільгового стажу періоди роботи, зазначені в довідці №55-1081, посилаючись на її невідповідність додатку №5 до Порядку №637 та відсутність наказів про проведення атестації робочих місць.
Оцінюючи наведені підстави відмови, суд зазначає, що частина третя статті 114 Закону №1058-IV встановлює спеціальні умови пенсійного забезпечення працівників, безпосередньо зайнятих у металургії, які відрізняються від умов призначення пенсії за Списками №1 та №2 відповідно до частини другої цієї статті.
Визначальним для призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV є підтвердження безпосередньої зайнятості працівника повний робочий день на роботах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України №202, протягом установленого законом строку.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 22.08.2024 у справі №160/18173/23, у якій зазначено, що право працівників металургійного виробництва на пенсію незалежно від віку за частиною третьою статті 114 Закону №1058-IV не пов`язується з проведенням атестації робочих місць за Списками №1 та №2.
У вказаній постанові Верховний Суд також дійшов висновку, що невідповідність уточнюючої довідки формі, наведеній у додатку №5 до Порядку №637, не може слугувати умовою для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд враховує, що записи трудової книжки позивача підтверджують його працевлаштування за відповідною професією, а довідка роботодавця від 07.07.2026 №55-1081 конкретизує характер, умови та тривалість безпосередньої зайнятості, містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України №202 та первинні документи, на підставі яких її видано.
Таким чином, наявні в матеріалах справи документи у сукупності підтверджують виконання позивачем робіт за професією, передбаченою постановою №202.
За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач безпідставно не зарахував позивачу до спеціального стажу підтверджені довідкою від 07.07.2026 №55-1081 періоди безпосередньої зайнятості машиністом шихтоподачі у доменному виробництві загальною тривалістю 23 роки 6 місяців 18 днів.
Водночас суд зазначає, що сама лише тривалість трудових відносин з 13.07.2000 по 07.07.2026 не свідчить про безпосередню зайнятість на відповідних роботах протягом усього календарного періоду, оскільки в довідці роботодавця окремо визначено періоди виконання робіт, передбачених постановою №202.
Тому зарахуванню до спеціального стажу підлягають саме підтверджені роботодавцем періоди безпосередньої зайнятості, зазначені у довідці №55-1081.
Щодо зарахування періоду навчання позивача до спеціального стажу суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.09.1996 по 12.06.2000 навчався у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України за спеціальністю «Доменне виробництво» та здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, що підтверджується дипломом.
Після закінчення навчання 13.07.2000 позивач розпочав трудову діяльність у доменному виробництві за професією машиніста шихтоподачі, тобто за напрямом здобутої спеціальності. Перерва між закінченням навчання та працевлаштуванням становила один місяць і один день.
Частиною першою статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» передбачено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічного висновку щодо можливості зарахування періоду навчання в технікумі до пільгового стажу дійшов Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі №367/945/17.
Крім того, у постанові від 25.08.2026 у справі №160/29691/25 Верховний Суд зазначив, що віднесення технікуму до вищого навчального закладу саме собою не виключає його належності до закладів, які здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Верховний Суд наголосив, що для вирішення питання про зарахування такого періоду до спеціального стажу необхідно враховувати професійно-технічний напрям навчання, здобуту спеціальність та її відповідність роботам, які дають право на пенсію відповідно до постанови №202.
Отже, сам по собі факт здобуття позивачем освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста не виключає можливості зарахування періоду навчання до пільгового стажу.
У цій справі суд враховує, що позивач здобув освіту за спеціальністю «Доменне виробництво», яка безпосередньо пов`язана з металургійним виробництвом, а після закінчення технікуму у строк, що не перевищує трьох місяців, працевлаштувався за відповідним напрямом професійної діяльності.
Професія машиніста шихтоподачі у доменному виробництві прямо передбачена Списком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202.
Таким чином, враховуючи здобуту позивачем спеціальність, безпосередній зв`язок навчання з подальшою професійною діяльністю та дотримання тримісячного строку працевлаштування, суд доходить висновку про наявність підстав для зарахування періоду навчання з 01.09.1996 по 12.06.2000 до спеціального стажу, що дає право на пенсію відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
Суд також враховує, що тривалість зазначеного періоду навчання становить 3 роки 9 місяців 12 днів.
Отже, з урахуванням підтвердженого довідкою роботодавця спеціального стажу тривалістю 23 роки 6 місяців 18 днів та періоду навчання тривалістю 3 роки 9 місяців 12 днів загальний спеціальний стаж позивача становить 27 років 4 місяці, що перевищує необхідні 25 років.
За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без належного врахування документів, які підтверджують спеціальний стаж позивача, та без застосування положень частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
При цьому посилання відповідача на недосягнення позивачем 50-річного віку є необґрунтованим, оскільки пенсія відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV за наявності передбаченого законом спеціального стажу призначається незалежно від віку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2026 №046150021392 про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2026 №046150021392 та зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу підтверджені довідкою роботодавця періоди роботи та період навчання в технікумі.
Водночас суд враховує, що відповідач фактично не здійснив належної оцінки права позивача на призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV.
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.07.2026 про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV з урахуванням висновків суду щодо підтвердженого спеціального стажу та відсутності вимоги про досягнення певного віку.
У зв`язку з цим вимога про безпосереднє зобов`язання відповідача призначити пенсію з 14.07.2026 задоволенню не підлягає, оскільки належним способом захисту в цьому випадку є повторний розгляд заяви з урахуванням встановлених судом обставин.
У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов – задоволити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2026 №046150021392 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», підтверджені довідкою ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» від 07.07.2026 №55-1081 періоди роботи за професією машиніста шихтоподачі у доменному виробництві в межах періоду з 13.07.2000 по 07.07.2026.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання у Криворізькому технікумі Національної металургійної академії України з 01.09.1996 по 12.06.2000.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.07.2026 про призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua