Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №560/10801/26
Суддя: Михайлов О.О.
Справа № 560/10801/26
РІШЕННЯ
іменем України
20 жовтня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 02.02.2026 року № 0002022-1300 -2201 та зобов`язати податковий орган скасувати нараховані податкові зобов`язання та штрафні санкції повністю.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені законодавством України.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.03.1998 філіалом відділу РАЦС Заволзького району м. Твер, є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.11.1972 Старокостянтинівським райбюро РАЦС Хмельницької області є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до договорів дарування від 12.07.2017 ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_8 будівлю торгового павільйону загальною площею 358,3 м.кв. ринковою вартістю 354000,00 грн та земельну ділянку площею 0,0902 га ринковою вартістю 34970,36 грн.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, на підставі наказу №1203-П від 22.03.2024р. було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, на 24.04.2024, за результатами якої складено акт №12455/22-01-24-05/НВ698764 від 03.05.2024 та встановлено порушення вимог:
1. пп.16.1.2, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.176.1 ст.176, п.179.1, п.179.7 ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
2. п.167.2. ст.167, пп.174.2.2, п.174.2, ст.174, п.179.7, ст.179 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, а саме: занижено податкове зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за 2017 рік у сумі 19448,52 грн.
3. пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями 02.12.2010р. №2755-VI, занижено суму військового збору за 2017 рік на суму 5834,56 грн.
На підставі акту позапланової документальної невиїзної перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 14.06.2024 № 0163402406, № 0163412406, № 0163422406, які направлено позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення 18.06.2024 року та повернуті за закінченням терміну зберігання.
У з`язку із наявністю податкового боргу податковим органом було сформовано податкову вимогу від 02 лютого 2026 року № 0002022-1300-2201, яка направлена платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення та була отримана платником 12.02.2026.
На звернення ОСОБА_1 відповідач листом №210/П/22-01-24-01-03-08 від 03.03.2026 повідомив про відсутність підстав для відкликання податкової вимоги.
Позивач, не погодившись із вказаною податковою вимогою, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються нормами Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до пунктів 36.1 - 36.3 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Порядок справляння податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом IV Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до підпункту 164.2.10. пункту 164.2. статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.
Особливості оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, установлені статтею 174 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 174.6 статті 174 ПК України об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Так, пунктом 174.1 статті 174 ПК України встановлено, що об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на, зокрема, об`єкт нерухомості, неподільний об`єкт незавершеного будівництва/майбутній об`єкт нерухомості, подільний об`єкт незавершеного будівництва.
При цьому, відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПК України особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов`язані сплатити податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об`єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об`єктів спадщини.
Ставки податку на доходи фізичних осіб, за якими оподатковуються об`єкти спадщини, визначені пунктом 174.2 статі 174 Податкового кодексу України.
Так, у відповідності до підпункту 174.2.2 пункту 174.2 статті 174 ПК України вартість будь-якого об`єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у підпункті 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 відсотків бази оподаткування).
Також, відповідно до вимог пунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України, вказаний дохід є об`єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
При цьому, підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України установлено, що об`єкти спадщини, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою.
Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Приписами пункту 179.1 статті 179 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює - календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України).
Відповідно до абзацу 5 пункту 179.2 статті 179 ПК України обов`язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи у вигляді об`єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 цього Кодексу.
З аналізу наведених правових норм слідує, що об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором є дохід у вигляді дарунку, який отриманий фізичною особою, внаслідок чого виникає обов`язок подачі декларації про майновий стан та доходи. Водночас, такий обов`язок вважається виконаним та податкова декларація не подається, якщо платник отримав дохід у вигляді об`єкту дарування, що оподатковується за нульовою ставкою. При цьому, ПК України чітко визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, об`єкти дарування, що успадковується членами сім`ї спадкодавця другого ступенів споріднення, якими є рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
У ході судового розгляду встановлено, що фактичною підставою для нарахування позивачу грошових зобов`язань з податку на доходи, військового збору та штрафних санкцій слугували висновки контролюючого органу про те, що ОСОБА_1 у 2017 році отримала дохід у сумі 388970,36 грн у вигляді спадщини чи дарунку від фізичної особи, яка не є членом сім`ї першого та другого ступенів споріднення, однак річну декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік не подала та не сплатила податок на доходи та військовий збір у визначеному законом розмірі від бази оподаткування, чим порушила норми ПК України.
Однак, такі висновки контролюючого органу не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та є безпідставними, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 є бабою ОСОБА_1 з боку матері.
Отже, позивач отримала дарунок від своєї баби з боку матері, яка є членом її сім`ї другого ступеня споріднення.
Водночас, як зазначалось, об`єкти дарування, що подаровані членами сім`ї спадкодавця другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність у позивача обов`язку подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік та, відповідно, сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від вартості такого подарованого майна, оскільки позивач отримав дохід у вигляді дарунку, що оподатковується за нульовою ставкою.
Відповідачем під час судового розгляду справи не доведено отримання позивачем у 2017 році дарунку від фізичної особи, яка не є членом сім`ї другого ступеня споріднення.
Відповідач, будучи суб`єктом владним повноважень та контролюючим органом у спірних правовідносинах, не здійснив належних дій для з`ясування істотних обставин щодо особи платника податку та щодо об`єкту оподаткування, що потягло до безпідставних висновків про порушення позивачем податкового законодавства, водночас ознака доходу 114, що відображена приватним нотаріусом у звітності за 2017 рік, на яку посилається відповідач, не свідчить про заниження позивачем загального річного оподатковуваного доходу у 2017 році.
З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами отримання позивачем доходу у вигляді подарованого нерухомого майна від фізичної особи, яка не є членом сім`ї першого та другого ступенів споріднення, а відтак і зобов`язання позивача відобразити отриманий дохід у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку та збору, а тому податкові повідомлення-рішення від 14.06.2024 №0163402405, №0163412405, №0163422405, а також податкова вимога від 02.02.2026 № 0002022-1300-2201, не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
При цьому суд, для ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними та скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу.
Враховуючи приписи ст. 139 КАС України та задоволення позовних вимог позивача, необхідно стягнути на користь позивача 1331,20 грн сплаченого судового збору за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 14.06.2024 №0163402405, №0163412405, №0163422405.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 02.02.2026 № 0002022-1300-2201.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua