Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №560/16555/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №560/16555/26

Суддя: Салюк П.І.

Справа № 560/16555/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 09.05.2025 отримує пенсію за віком. 21.05.2026 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням показника середньої заробітної плати та її індексації. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2026 №222030034340 йому відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів непідтвердження періодів роботи первинними документами. Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки надав трудову книжку та довідки про заробітну плату, які підтверджують його трудову діяльність у 1990–1992 роках. Крім того, зазначає, що відповідачем не забезпечено належного врахування показника середньої заробітної плати та проведення індексації пенсії відповідно до вимог законодавства. У зв`язку з цим просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язати провести перерахунок пенсії з 21.05.2026 з урахуванням відповідних періодів страхового стажу та індексації.

Ухвалою суду від 31.08.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що заява позивача від 21.05.2026 про перерахунок пенсії розглянута за принципом екстериторіальності та за результатами її розгляду прийнято відповідне рішення. Після проведення перевірки архівної довідки 30.07.2026 до страхового стажу та заробітної плати позивача враховано період роботи з 01.01.1990 по 30.06.1992. Крім того, з 01.03.2026 проведено індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,024. Зазначає, що підстави для застосування інших коефіцієнтів індексації відсутні, оскільки показник середньої заробітної плати, врахований при призначенні пенсії позивача, перевищує показник, визначений для проведення відповідного перерахунку. Вважає, що пенсійним органом дотримано вимоги чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористалось.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 10.05.2025 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV.

21.05.2026 позивач звернувся із заявою №6696 про перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого до 2004 року, до якої долучив архівну довідку Державного архіву Хмельницької області від 08.05.2026 №С-1022/01.01-18/2026 щодо періоду роботи з 01.01.1990 по 30.06.1992.

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням від 29.05.2026 №222030034340 відмовило у перерахунку пенсії у зв`язку з непідтвердженням відповідних відомостей первинними документами.

З матеріалів справи встановлено, що за результатами перевірки архівної довідки складено акт від 10.07.2026 №2200-1002-1/3114, після чого 30.07.2026 проведено перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу та заробітної плати за період з 01.01.1990 по 30.06.1992.

Крім того, з 01.03.2026 проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,024 до показника середньої заробітної плати, який після перерахунку становить 15418,46 грн.

Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу та проведеним перерахунком пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом № 1058-IV.

Преамбулою Закону № 1058-IV закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20.02.2019 видано постанову № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку. Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку № 124, не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону № 1058-IV); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку № 124).

Відповідно до статті 7 Закону № 1058-IV загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки.

Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, тобто, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права. При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV.

Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України, зокрема, Постанова № 236.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З врахуванням викладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV, тобто, під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Застосовуючи наведені норми права, з урахуванням зазначених висновків Верховного Суду, пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів збільшення 1,121 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, допустив протиправну бездіяльність (а не вчинив дії, як зазначає позивач).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 27.01.2025 у справі №620/7211/24 та від 13.01.2025 у справі №160/28752/23.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій відповідно до Порядку №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 1,121.

Водночас підпунктом 6 пункту 2 постанови №236 передбачено, що для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2025 році, застосовується коефіцієнт 1,024.

Разом із тим, частина друга статті 42 Закону №1058-IV не передбачає зменшення коефіцієнта індексації залежно від року призначення пенсії. Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок та розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати, однак із дотриманням гарантій, установлених зазначеним Законом.

Отже, положення підпункту 6 пункту 2 постанови №236 у частині застосування зменшеного коефіцієнта 1,024 замість коефіцієнта 1,121 не узгоджуються з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому відповідно до частини третьої статті 7 КАС України перевага має надаватися положенням закону як нормативно-правового акта вищої юридичної сили.

Як встановлено судом, при призначенні пенсії позивачу у 2025 році застосовано показник середньої заробітної плати за 2022–2024 роки у розмірі 15057,09 грн.

З 01.03.2026 пенсійним органом проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,024, внаслідок чого зазначений показник збільшено до 15418,46 грн.

Таким чином, застосування пенсійним органом зменшеного коефіцієнта 1,024 призвело до неналежного проведення індексації пенсії позивача та порушення його права на отримання пенсії в розмірі, визначеному відповідно до вимог Закону №1058-IV.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта 1,024 замість 1,121.

Оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке здійснює нарахування та виплату його пенсії, обов`язок щодо проведення належного перерахунку та виплати пенсії слід покласти саме на цей орган.

Враховуючи, що позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 21.05.2026, суд, дотримуючись меж заявлених позовних вимог, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести з 21.05.2026 перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати у розмірі 15057,09 грн на коефіцієнт 1,121, з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, позовні вимоги в частині проведення належної індексації пенсії підлягають задоволенню у визначений судом спосіб.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та зобов`язання провести перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу за період з 01.01.1990 по 30.06.1992, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до її впровадження — на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Суд встановив, що за результатами розгляду заяви позивача від 21.05.2026 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 29.05.2026 №222030034340 про відмову у перерахунку пенсії у зв`язку з непідтвердженням відповідних відомостей первинними документами.

Водночас із матеріалів справи встановлено, що після проведення перевірки архівної довідки Державного архіву Хмельницької області від 08.05.2026 №С-1022/01.01-18/2026 пенсійним органом 30.07.2026 здійснено перерахунок пенсії позивача із зарахуванням до страхового стажу та заробітної плати періоду роботи з 01.01.1990 по 30.06.1992.

Отже, на момент звернення позивача до суду спірний період роботи вже був врахований пенсійним органом при перерахунку пенсії, а тому підстав для повторного зобов`язання відповідача зарахувати зазначений період до страхового стажу немає.

Крім того, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття належного рішення за результатами розгляду його заяви. Проте матеріалами справи підтверджено, що за результатами розгляду заяви відповідне рішення прийнято 29.05.2026. Незгода позивача зі змістом прийнятого рішення сама по собі не свідчить про допущення відповідачем бездіяльності щодо його неприйняття.

Таким чином, враховуючи фактичне зарахування спірного періоду роботи до страхового стажу позивача, прийняття пенсійним органом рішення за результатами розгляду його заяви та відсутність підстав для проведення перерахунку страхового стажу безпосередньо з 21.05.2026, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов – задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 21.05.2026 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,121 до показника середньої заробітної плати в розмірі 15057,09 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (просп. Соборний, 126А,м. Олександрія,Олександрійський р-н, Кіровоградська обл.,28008 , код ЄДРПОУ - 13486010)

Головуючий суддя П.І. Салюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua