Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №592/12526/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/12526/26

Провадження №2-а/592/132/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі

головуючого судді Титаренко В.В.,

за участю секретаря судового засідання Жабко А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Бауліна О.І.,

представника відповідача Бабченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся ОСОБА_1 з уточненим позовом до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ГБВ № 746261 від 15.07.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.07.2026 дільничним інспектором поліції Сумського РУП ГУ НП в Сумській області винесено постанову серії ГБВ №746261 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн. Відповідно до постанови позивач нібито 06.07.2026 о 21:08 у м. Суми, будучи відповідальною особою, нібито не забезпечив безперешкодний доступ громадян до об`єкту захисної споруди цивільного захисту, розташованого у підвальному приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56. Позивач із постановою не погоджується, вважає її протиправною, необґрунтованою та такою, що винесена без належного встановлення фактичних обставин справи та без доведення складу адміністративного правопорушення. Вказує, що у постанові лише зазначено, що ОСОБА_1 є «відповідальною особою», однак не зазначено, на підставі якого саме документа він набув такого статусу або на підставі яких відомостей/документів (доказів) дільничнім офіцером поліції визначено його обов`язок забезпечення цілодобового доступу до укриття. Крім того, звертає увагу, що правопорушення нібито мало місце: 06.07.2026 о 21:08, водночас постанова винесена лише: 15.07.2026. Тобто між датою події та датою постанови минуло 9 календарних днів. Більше того, до моменту винесення оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був належним чином поінформований про те, що зазначене приміщення віднесене до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Сумській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити повністю в задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю такого. Свої заперечення мотивував тим, що 06.07.2026 під час виконання службових обов`язків працівником поліції Сумського РУП ГУНП в Сумській області о 21 год 08 хв було здійснено перевірку найпростішого укриття зокрема за адресою м. Суми по вул. Іллінська, 56, та встановлено, що під час повітряної тривоги доступ до нього був відсутній. З цього приводу здійснено повідомлення на лінію «102». Під час проведення перевірки було встановлено, що за адресою м. Суми по вул. Іллінська, 56, розташоване Науково-виробниче приватне підприємство «Маранна», власником, якого є ОСОБА_1 . У будівлі, де знаходиться це підприємство, розташоване підвальне приміщення, яке віднесено до переліку найпростіших укриттів та повинно бути відкрито для всіх верств населення. Опитаний власник приміщення ОСОБА_1 вказав, що наразі приміщення перебуває в оренді за безкоштовним договором у Сумській початковій школі СМР № 28, яке вони використовують як укриття в разі оголошення сигналів повітряної тривоги. 15.07.2026 щодо позивача складено спірну постанову, оскільки останній 06.07.2026 о 21 год 08 хв в м. Суми по вул. Іллінська, 56, будучи відповідальною особою не забезпечив доступ громадян до об?єкту захисної споруди цивільного захисту. Крім того, щодо відеозапису зазначили, що строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб. Тобто, станом на дату відкриття провадження у справі строк зберігання, визначений положеннями Інструкції № 1026 відеозапису сплинув. Крім того, сума витрат на професійну правничу допомогу заявлена в розмірі 7000 грн є неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

У судовому засіданні позивач та його представник позовну заяву підтримали та просили задовільнити.

Представник позивача зазначив про те, що Позняк В.С. не є відповідальною особою, приміщення перебуває в користуванні іншої особи. Крім того звернув увагу, що було порушено ст. 258 КУпАП, також відсутні докази на підтвердження факту, що 06.07.2026 не було забезпечено безперешкодний доступ громадян до об`єкту захисної споруди цивільного захисту, розташованої в підвальному приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56.

Позивач підтримав позицію свого представника, окремо пояснив, що він не звертався щодо внесення цього приміщення до реєстру захисних споруд. Також зазначив, що під час винесення постанови йому не були роз`яснені права.

Представник відповідача заперечувала проти позову ОСОБА_1 , з підстав викладених у відзиві.

Суд, заслухавши учасників справи, розглянувши матеріали справи, встановив такі обставини та зміст спірних правовідносин.

15.07.2026 дільничий офіцер поліції Сумського РУП ГУ НП в Сумській області Батог О.П., розглянувши матеріали адміністративної справи стосовно ОСОБА_1 , директора ПП Маранна, виніс постанову ГБВ № 746261 по справі про адміністративне правопорушення.

З постанови вбачається, що 06.07.2026 о 21 год 08 хв в м. Суми, вул. Іллінська, № 56, громадянин ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою, не забезпечив безперешкодний доступ громадян до об`єкту захисної споруди цивільного захисту, чим порушив п. 16 ст. 62 КЦЗ України абзацу 6 п. 3-1 Постанову КМУ від 10.03.2017. Ураховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175-3 КУпАП, його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Відповідно до Договору № 2 безкоштовного користування найпростішим укриттям від 01.08.2023, укладеного між НВПП «Маранна», в особі директора Позняка В.С., та Сумською початковою школою №28 Сумської міської ради, в особі директора Демидової Л.А., підвальне приміщення за адресою вул. Іллінська, 56, фактично використовується навчальним закладом як укриття (а.с. 23-24).

Згідно з п. 1.1.- 1.5. Договору цим договором регулюються правовідносини, пов`язані із наданням Власником права доступу Користувачу до підвального приміщення за адресою вул. Іллінська, 56. Приміщення рекомендоване до використання для укриття, як укриття. Строк користування приміщенням за цим Договором встановлюється на весь період воєнного стану на території України. Цільове призначення – приміщення використовуватиметься учасниками освітнього процесу Користувача у кількості не більше 150 осіб, як укриття у разі оголошення сигналів тривоги. Право доступу до Приміщення надається на безоплатній основі.

Пунктом 2.2.2 Договору визначено зобов`язання Користувача призначити відповідальну особу за організацію прибуття, контроль перебування у приміщенні та забезпечення учасників освітнього процесу засобами безперервного перебування в ньому.

Відповідно до інформаційної системи «Облік та візуалізація фонду захисних споруд цивільного захисту», за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56, розташоване найпростіше укриття, балансоутримувачем є НВПП «Маранна». Місткість 800 осіб (а.с. 49).

Згідно із Загальним переліком усіх укриттів та сховищ Сумської МТГ, серед переліку яких є найпростіше укриття за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56 (а.с. 50-59).

Відповідно до відкритого ресурсу «Картка повітряних тривог», 06.07.2026 в період часу з 20:33 до 22:17 по Сумському району (в т.ч у м. Суми) була повітряна тривога (а.с. 60).

З довідки про результати проведеної перевірки інформації, викладеної у повідомленні працівника поліції вбачається, що було розглянуто у термін з 07.07.2026 по 15.07.2026, повідомлення працівника поліції, яке зареєстровано до ІП «Єдиний облік» ІКС ІПНПУ Сумського РУП від 07.07.2026 № 47897, де працівник поліції повідомив про обмежений доступ до найпростішого укриття за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56. 15.07.2026 щодо ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення ГБВ № 746261 (а.с. 61-79).

Відповідно до листа № 186115-2026 від 18.09.2026, були направлені копії матеріалів, на підставі яких було винесено постанову серії ГБВ № 746261 від 15.07.2026 за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП щодо ОСОБА_1 , а також зазначено, що відеоматеріали знищено (а.с. 80).

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному розгляді в судовому засіданні обставин справи у їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ч. 3 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, зокрема ст. 175-3 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.

При прийнятті постанови про накладення адміністративного стягнення за правилами ст. 252 КУпАП визначено обов`язок відповідача провести оцінку наявним доказам, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справив їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ч. 1 ст. 175-3 КУпАП передбачена відповідальність за незабезпечення безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту у випадках та порядку, встановлених законодавством, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно з ст. 32 Кодексу Цивільного захисту України для укриття населення також використовуються споруди подвійного призначення - будівлі, споруди чи їх окремі частини, призначені для використання за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та спроектовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров`ю під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

Найпростіше укриття - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров`ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

Захисні споруди цивільного захисту, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту, є об`єктами такого фонду, мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів колективного захисту.

Відповідно до п.п.3,5 ч. 3 вказаної статті укриттю підлягають: у спорудах подвійного призначення - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім тих категорій населення, які підлягають укриттю у захисних спорудах, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням; У найпростіших укриттях - населення виключно в умовах тимчасової недостатності інших об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в особливий період.

Згідно з ч. 5 ст.32 Кодексу Цивільного захисту України Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 10 березня 2017 р. № 138 «Про Деякі питання використання об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об`єктів до складу та виключення таких об`єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку.

Згідно з п. 15 вказаного Порядку обліку підлягають сховища, протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення, найпростіші укриття та первинні (мобільні) укриття, розташовані на території України, незалежно від форми власності.

Фонд захисних споруд міністерства, іншого центрального та місцевого органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого органу державної влади, органу місцевого самоврядування затверджується рішенням відповідного органу. До складу фонду захисних споруд включаються всі наявні об`єкти, що перебувають на обліку у відповідному органі. Актуалізація відповідного рішення здійснюється не пізніше ніж до 5 січня року, наступного за звітним періодом.

Пунктом 18 зазначеного Порядку передбачено, що Облік об`єктів фонду захисних споруд ведеться міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування в паперовій та електронній формах, а також суб`єктами господарювання виключно в паперовій формі.

Відповідно до п. 21 Порядку найпростіші укриття та первинні (мобільні) укриття державної форми власності підлягають включенню до складу фонду захисних споруд відповідними міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими органами державної влади. Включення найпростіших укриттів та первинних (мобільних) укриттів інших форм власності до складу фонду захисних споруд здійснюється органами місцевого самоврядування, районними у м. Києві та Севастополі держадміністраціями на підставі акта огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 74 КАС України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того факту, що 06.07.2026 найпростіше укриття, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56, балансоутримувачем якого є НВПП «Маранна» було зачинене, та до нього не було надано безперешкодного доступу. Крім того, відсутні докази, що саме ОСОБА_1 06.07.2026 був відповідальною особою, який мав забезпечити безперешкодний доступ громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту – найпростішого укриття, за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 56.

Крім того, у спірній постанові зазначено, що 06.07.2026 о 21 год 08 хв в м. Суми, вул. Іллінська, № 56, громадянин ОСОБА_1 , будучи відповідальною особою не забезпечив безперешкодний доступ громадян до об`єкту захисної споруди цивільного захисту, заразом оскаржувана постанова винесене 15.07.2026, що є порушенням вимоги ст. 258 КУпАП, якою передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу на місці вчинення правопорушення.

Також, ураховуючи, що позивач, ОСОБА_1 стверджує те, що під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності йому не були роз`яснені права та можливість надати пояснення по справі, з огляду на знищення відеоматеріалів, на яких зафіксовано процедуру притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд позбавлений можливості перевірити чи був дотриманий порядок та процедура притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП. При цьому суд вкотре наголошує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175-3 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.

За приписами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Тобто положеннями КАС України не передбачено право суду визнати постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності протиправною.

Отже, враховуючи зазначені приписи законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною постанови серії ГБВ № 746261 від 15.07.2026, винесену щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач, звертаючись до суду із зазначеним позовом, сплатив судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп., які підлягають з стягненню з відповідача Головного управління Національної поліції у Сумській області на користь позивача.

Крім того, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Частинами 1, 2 ст. 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. При цьому цією статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Так, згідно з ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас ч. 4, 5 ст. 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, відповідно до ч. 6, 7 ст. 134 КАС України в разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правничої допомоги між позивачем та адвокатом Бауліним О.І. був укладений договір про надання правничої допомоги від 03.09.2026.

Відповідно до вказаного договору адвокат прийняв на себе обов`язки представляти і захищати права та інтереси позивача.

Заразом, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на викладене, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).

Тому, враховуючи, що справа є справою незначної складності, виходячи з критеріїв пропорційності, співмірності та реальності, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд уважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі - 6000 грн.

Відтак, з відповідача - Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 5, 9, 72-77, 246, 255, 271, 286 КАС України, суд

постановив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ГБВ № 746261 від 15.07.2026, винесену щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 175-3 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Сумській області судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Головне управління Національної поліції у Сумській області, місцезнаходження: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23, код ЄДРПОУ 40108777.

Суддя Вікторія ТИТАРЕНКО