Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №520/20145/26
Суддя: Полях Н.А.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 р. № 520/20145/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, 63212, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 29 липня 2025 року по 16 червня 2026 року, у сумі 93255 (дев`яносто три тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 16 коп.;
- зобов`язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 29 липня 2025 року по 16 червня 2026 року, у сумі 93255 (дев`яносто три тисячі двісті п`ятдесят п`ять) грн. 16 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, тобто, порушив ст.116 КЗпП України, за що передбачена відповідальність, визначена ст.117 КЗпП.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 року у справі №520/9165/26 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру щодо визнання протиправною бездіяльності Міжрегіонального центру та зобов`язання нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 29 липня 2025 року по 27 березня 2026 року Отже, на сьогодні вже триває розгляд адміністративного позову, який включає у себе період, що є предметом спору у цій справі, в тому числі шестимісячний період, що передбачений чинною редакцією статті 117 КЗпП України.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач по 29 липня 2025 року, проходив публічну службу в Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
Відповідно до наказу Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 29.07.2025 №330-НК/8/7, позивача з 29 липня 2025 року виключено з кадрів ДСНС України та знято з усіх видів забезпечення.
У позовній заяві вказано, що відповідачем протиправно не виплачувались частина грошового забезпечення позивача, а як наслідок останньому своєчасно не здійснювались виплати належних йому сум, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав і інтересів.
Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №520/6045/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо зменшення відсоткового розміру встановленої щомісячної премії при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, за період із 01.02.2020 по 19.05.2023 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 по справі № 520/28499/25. Зобов`язано Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а саме щомісячних премій у належних відсоткових розмірах, установлених наказами: від 10.03.2020 року №47 в розмірі - 130% посадового окладу, від 08.04.2020 року №72 в розмірі - 130% посадового окладу, від 06.05.2020 року №94 в розмірі - 130% посадового окладу, від 12.06.2020 року №117 в розмірі - 130% посадового окладу, від 14.07.2020 року №142 в розмірі - 130% посадового окладу, від 07.08.2020 року №160 в розмірі - 130% посадового окладу, від 10.09.2020 року №189 в розмірі - 130% посадового окладу, від 12.10.2020 року №209 в розмірі - 130% посадового окладу, від 12.11.2020 року №232 в розмірі - 130% посадового окладу, від 10.12.2020 року №256 в розмірі - 130% посадового окладу, від 18.01.2021 року №13 в розмірі - 150% посадового окладу, від 08.02.2021 року №26 в розмірі - 150% посадового окладу, від 11.03.2021 року №44 в розмірі - 150% посадового окладу, від 09.04.2021 року №60 в розмірі - 150% посадового окладу, від 11.05.2021 року №69 в розмірі - 150% посадового окладу, від 10.06.2021 року №91 в розмірі - 150% посадового окладу, від 08.07.2021 року №103 в розмірі - 150% посадового окладу, від 09.08.2021 року №121 в розмірі - 150% посадового окладу, від 08.09.2021 року №145 в розмірі - 150% посадового окладу, від 08.10.2021 року №163 в розмірі - 150% посадового окладу, від 10.11.2021 року №183 в розмірі - 150% посадового окладу, від 07.12.2021 року №203 в розмірі - 150% посадового окладу, від 14.01.2022 року №5 в розмірі - 150% посадового окладу, від 14.02.2022 року №41 в розмірі - 150% посадового окладу, від 06.03.2022 року №108 в розмірі - 200% посадового окладу, від 12.04.2022 року №53 в розмірі - 200% посадового окладу, від 11.05.2022 року №73 в розмірі - 200% посадового окладу, від 16.06.2022 року №119 в розмірі - 200% посадового окладу, від 12.07.2022 року №150 в розмірі - 235% посадового окладу, від 15.08.2022 року №179 в розмірі - 235% посадового окладу, від 12.09.2022 року №213 в розмірі - 235% посадового окладу, від 10.10.2022 року №258 в розмірі - 235% посадового окладу, від 09.11.2022 року №295 в розмірі - 235% посадового окладу, від 09.12.2022 року №344 в розмірі - 235% посадового окладу, від 19.01.2023 року №22 в розмірі - 285% посадового окладу, від 10.02.2023 року №43 в розмірі - 290% посадового окладу, від 10.03.2023 року №71 в розмірі - 290% посадового окладу, від 10.04.2023 року №103 в розмірі - 290% посадового окладу, від 09.05.2023 року №132 в розмірі - 290% посадового окладу, від 15.06.2023 року №171 в розмірі - 340% посадового окладу, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 по справі № 520/28499/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.
16.06.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №520/6045/26 відповідач провів нарахування грошових коштів у розмірі 420244.08 грн.
Вважаючи, що позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктом 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008, визначено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
У рішенні Конституційного Суду України від 07.05.2002 р. № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2012 р. № 4-рп/2012 за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені у статті 116 КЗпП України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Згідно із ч. 2 ст. 117 КЗпП України, при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Суд зазначає, що Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин від 01.07.2022 № 2352-IX, чинний з 19.07.2022 внесені зміни, зокрема в статті 116, 117, 233 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судовим розглядом, що позивачу при звільненні не нараховано у належному розмірі грошове забезпечення, що стало предметом розгляду Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/6045/26.
16.06.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі №520/6045/26 відповідач провів нарахування грошових коштів у розмірі 420244.08 грн.
Таким чином, у зв`язку із звільненням позивача у роботодавця залишилось зобов`язання виплатити на користь працівника середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні (припиненні правовідносини публічної служби).
Разом з тим судом встановлено, що питання невиплати відповідачем середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні було предметом судового розгляду в межах іншої справи.
Так, відповідно до КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою суду від 24.04.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/9165/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_2 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (63212, Харківська обл., Нововодолазький р-н, село Ватутіне, код ЄДРПОУ33879077) про визнання дій протиправними та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.
Так, у межах справи №520/9165/26 позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 29 липня 2025 року по 27 березня 2026 року, у сумі 26394 (двадцять шість тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 71 коп. та зобов`язати Міжрегіональний центр гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені за період з 29 липня 2025 року по 27 березня 2026 року, у сумі 26394 (двадцять шість тисяч триста дев`яносто чотири) грн. 71 коп.
Таким чином, право позивача на отримання середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні нарази захищається у судовому порядку в межах справи №520/9165/26 шляхом множення розміру середньоденної заробітної плати позивача на кількість днів затримки розрахунку при звільненні.
Суд зазначає, що стаття 117 КЗпП України не передбачає виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні окремо по кожній із виплат, які належать працівнику на день звільнення. Право на звернення до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виникає у разі фактичного розрахунку щодо всіх виплат, які нараховані, або щодо яких існує спір про їх розмір.
Звернувшись до суду вперше з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач реалізує надане йому право притягти відповідача до відповідальності на підставі ст. 117 КЗпП України, а питання нарахування середнього заробітку за період є предметом розгляду у №520/9165/26.
На переконання суду, у зв`язку із наявністю нового факту затримки розрахунку у позивача не виникає право на повторне стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за аналогічні шість місяців, оскільки такий підхід до обрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, знівелює трактування статі 117 КЗпП України.
Тому, повторне стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виплати всіх сум при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України призведе до застосування до відповідача подвійної відповідальності за одне і теж порушення, що є неприпустимим.
За встановлених обставин суд вважає необґрунтованими доводи позовної заяви, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Суд ураховує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33879077, 63212, Харківська обл., Нововодолазький р-н, с. Ватутіне) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях
Оригінал: reyestr.court.gov.ua