Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №520/17511/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 р. № 520/17511/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом.

Разом з адміністративним позовом представником позивача було подано клопотання, в якому він просив: поновити строк оскарження дій ГУ ПФУ в Харківській області.

Ухвалою від 29.06.2026 визнано неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані представником ОСОБА_1 у клопотанні.

Позовну заяву залишено без руху, із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

07.07.2026 до суду надійшло клопотання представника позивача, в якому він просив:

- поновити строк оскарження дій ГУ ПФУ в Харківській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 09.07.2025 без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 23.10.2009 за №818.

Водночас, представником позивача у клопотанні зазначено, що якщо суд дійде висновку про неповажність причини пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, позивач не заперечує проти повернення позовної заяви в частині позовних вимог, що охоплюють період з 09.07.2025 по 23.01.2026, тобто з подальшим розвитком позовних вимог у викладеній представником редакції позову.

Ухвалою від 09.07.2026 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків адміністративного позову.

Надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:

- уточненої позовної заяви, із зазначенням чіткого періоду, за який заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача та зобов`язання провести перерахунок і виплату пенсії, а також приведення прохальної частини позову у відповідність до заявленої позиції щодо строку звернення до адміністративного суду.

10.07.2026 до суду надійшла заява представника позивача, в якій він повідомив, що недоліки, зазначені в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2026 у справі № 520/17511/26 усунуті, на підтвердження чого надано уточнену позовну заяву.

З урахуванням наведеного представник просив вважати недоліки, зазначені в ухвалі від 09.07.2026, усунутими та постановити ухвалу про відкриття провадження у справі.

Разом з тим, представником позивача подано уточнену позовну заяву, в якій він просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 24.01.2026 без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 23.10.2009 за №818, виданої Харківською міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О. І. Мешанінова;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження від 23.10.2009 за №818, виданої Харківською міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О. І. Мешанінова, починаючи з 24.01.2026.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву (з урахуванням уточнених позовних вимог) до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №520/29181/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зобов`язано провести позивачці з 20.03.2024 перерахунок державної пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України №796-XII без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами та виплатити недоплачені суми.

Із наданих матеріалів убачається, що Харківською міською клінічною лікарнею швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О. І. Мешанінова 23.10.2009 видано довідку №818 про заробітну плату позивачки за роботу в зоні відчуження у період з 01.06.1986 по 20.06.1986. Водночас у матеріалах справи наявні акт перевірки Територіальної державної інспекції праці у Харківській області від 11.09.2009 №20-01-609/1598 та складений за результатами цієї перевірки припис від 11.09.2009 №20-01-609/1598-1303. Перевірка стосувалася, зокрема, виданих лікарнею довідок про роботу та заробітну плату ОСОБА_1 за період роботи в зоні Чорнобильської АЕС.

Листом від 02.09.2025 №2000-0308-8/131415 відповідач повідомив позивачці про проведений на виконання рішення суду у справі №520/29181/24 перерахунок пенсії. У листі зазначено, що під час виконання судового рішення пенсійний орган не врахував при визначенні заробітку відомості довідки від 23.10.2009 №818 щодо підвищення часової тарифної ставки на 100 відсотків та премії у розмірі 60 відсотків. Натомість розрахунок здійснено на підставі довідки лікарні від 14.10.1991 про заробітну плату за той самий період роботи в зоні відчуження; визначений відповідачем коефіцієнт заробітної плати становить 5,72626.

Не погоджуючись із нарахуванням і виплатою пенсії без урахування довідки від 23.10.2009 №818, позивачка звернулася до суду та вважає, що відповідач безпідставно застосував інші відомості про її заробітну плату, внаслідок чого розмір пенсії визначено неправильно. Позивачка наполягає на перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки №818 починаючи з 24.01.2026.

У відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову. Зазначає, що довідка від 23.10.2009 №818 містить складові заробітної плати, які, на його думку, не підлягають урахуванню: підвищення часової тарифної ставки на 100 відсотків і премію у розмірі 60 відсотків. Відповідач посилається на відсутність підтвердження правових та документальних підстав для включення цих складових до заробітку позивачки, а також на положення Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. За твердженням відповідача, після перерахунку пенсії на підставі довідки від 14.10.1991 її розмір із 20.03.2024 становив 28 176,74 грн, а з 01.03.2025 розрахований розмір з урахуванням індексації — 29 676,74 грн. Відповідач вважає проведений перерахунок правомірним і просить відмовити в задоволенні позову.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-XII пенсія по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, може за бажанням особи призначатися із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження у 1986– 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків. Порядок обчислення такої пенсії визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, передбачено можливість обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 1986– 1990 роках.

За підпунктом 4 пункту 3 цього Порядку, якщо особа працювала в зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія за її бажанням може обчислюватися із заробітку за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців. У такому разі заробіток за фактично відпрацьований час ділиться на кількість відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Пункт 6 Порядку №1210 передбачає додавання після проведеного розрахунку до суми обчисленої заробітної плати премії, визначеної умовами оплати праці осіб, які безпосередньо брали участь у роботах з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, — не більш як 400 карбованців на місяць.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад не є документом, що засвідчує фактичний заробіток для обчислення пенсії.

Сторони не заперечують статусу позивачки як особи з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і факту її роботи в зоні відчуження у 1986 році.

Спір виник через неврахування відповідачем при нарахуванні пенсії відомостей довідки Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О. І. Мешанінова від 23.10.2009 №818 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Обґрунтовуючи неврахування довідки №818, відповідач послався на зазначення в ній підвищення часової тарифної ставки на 100 відсотків та премії у розмірі 60 відсотків, які, на його думку, безпідставно збільшили коефіцієнт заробітної плати. Відповідач повідомив, що провів розрахунок пенсії на підставі довідки лікарні від 14.10.1991 із застосуванням коефіцієнта заробітної плати 5,72626.

Суд бере до уваги акт перевірки Територіальної державної інспекції праці у Харківській області від 11.09.2009 №20-01-609/1598 та припис від 11.09.2009 №20-01-609/1598-1303.

Так, в акті підтверджено роботу ОСОБА_1 у м. Чорнобилі Київської області у період з 31.05.1986 по 20.06.1986. Водночас інспекція зазначила, що особові картки працівників за 1986– 1987 роки не містили в повному обсязі відомостей про види нарахованої заробітної плати, тому вона не мала можливості перевірити відповідні нарахування.

Перевіркою також установлено порушення при видачі лікарнею довідок про роботу та заробітну плату низці працівників, зокрема позивачці, у зв`язку з чим лікарні внесено припис про приведення довідок у відповідність до вимог законодавства.

Разом із тим довідку №818 видано 23.10.2009, тобто після складення зазначених акта і припису. Тому висновки перевірки від 11.09.2009 щодо раніше виданих довідок не можуть вважатися результатом перевірки змісту довідки №818 та безумовно підтверджувати недостовірність її відомостей.

Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що при вирішенні питання про врахування довідки №818 ним було з?ясовано, на підставі яких документів її складено, чи існували ці документи на час її видачі, чи відображають вони нарахування позивачці підвищеної оплати праці та премії, а також чи підтверджують інші наявні документи внесені до довідки відомості.

Відомості про проведення відповідачем такої перевірки щодо довідки №818 та результати з`ясування зазначених обставин матеріали справи також не містять.

У відзиві відповідач обґрунтував неврахування її показників своїм тлумаченням умов оплати праці та посиланням на акт від 11.09.2009, проте не надав доказів на підтвердження перевірки документальної основи довідки, яка видання після складення акта.

Суд враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.09.2026 у справі №240/23219/25, у подібному спорі щодо неврахування довідки лікарні про заробіток за роботу в зоні відчуження.

Верховний Суд зазначив, що сама наявність довідки не є безумовною підставою для врахування всіх наведених у ній складових заробітку, коли обґрунтовано поставлено питання про їх фактичне нарахування. Водночас відсутність окремих первинних документів не дає підстав автоматично вважати довідку недостовірною. Вирішальне значення має оцінка всієї сукупності доказів щодо походження довідки, її документальної основи та достовірності зазначених у ній відомостей.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративній справі про протиправність дій суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності своїх дій покладається на відповідача.

Оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належного з`ясування обставин, необхідних для вирішення питання про врахування довідки від 23.10.2009 №818.

Суд зазначає, що застосування відповідачем довідки від 14.10.1991 та посилання на акт перевірки від 11.09.2009 не звільняли останнього від обов`язку оцінити походження та документальну основу пізніше виданої довідки №818.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати документи, видані для оформлення пенсії, а в необхідних випадках — перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей.

Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 на орган, що призначає пенсію покладено перевірку змісту і належного оформлення поданих документів.

Отже, маючи сумніви щодо документальної основи довідки № 818 від 23.10.2009 та використовуючи ці сумніви як підставу для її неврахування, відповідач мав з`ясувати обставини її видачі, зокрема за потреби витребувати відповідні відомості в органу, який її видав, і надати мотивовану оцінку отриманим даним.

Посилання лише на перевірку від 11.09.2009, проведену до видачі довідки № 818, не підтверджує перевірки саме цієї довідки та не відповідає вимозі обґрунтованості рішення, установленій пунктом 3 частини другої статті 2 КАС України.

Так, відповідач не надав доказів з`ясування, на підставі яких документів лікарня видала довідку №818, оцінки акту перевірки та припису від 11.09.2009 з урахуванням того, що довідку №818 видано пізніше, а також перевірки документальних підстав і розміру зазначених у спірній довідці підвищеної оплати праці та премії.

З огляду на викладене, неврахування відповідачем спірної довідки без належної перевірки її відомостей суд вважає протиправним.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи від порушення з боку суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням положень статті 245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути питання про врахування довідки №818 при обчисленні пенсії позивачки за період, починаючи з 24.01.2026, із урахуванням правової оцінки суду та прийняттям мотивованого рішення за результатами розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 в зоні відчуження від 23.10.2009 за №818 без належної перевірки її відомостей.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання про врахування довідки про заробітну плату ОСОБА_1 в зоні відчуження від 23.10.2009 за №818 при обчисленні пенсії за період, починаючи з 24.01.2026, із урахуванням правової оцінки суду та прийняттям мотивованого рішення за результатами розгляду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях