Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №480/9519/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року Справа № 480/9519/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/9519/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділ державного нагляду (контролю) в Сумській області, в особі виконуючого обов`язки начальника Макарухи Юрія про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) в Сумській області Державної служби України з безпеки на транспортів особі виконуючого обов`язки начальника Макарухи Юрія (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 026723 від 22.10.2024, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.10.2024 № ПШ 026723 до позивача протиправно застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Зокрема, підставою для застосування штрафу стала відсутність у водія на момент перевірки заповнених тахокарт роботи водія до аналогового тахографа в кількості, передбаченій пунктом 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, або бланка підтвердження діяльності водія, передбаченого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340.

Водночас позивач зазначає, що акт перевірки № 062412, складений стосовно ОСОБА_2 , не містить посилань на докази вчинення ним відповідного порушення, а тому, на його думку, відсутні правові підстави для притягнення до відповідальності. У зв`язку з цим позивач вважає, що висновки відповідача щодо наявності порушення не ґрунтуються на всебічному дослідженні обставин справи.

Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем вимог пунктів 25, 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, якими передбачено порядок і строки розгляду справ про порушення, а також обов`язок повідомлення уповноваженої особи суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи під розписку або рекомендованим листом із повідомленням.

За твердженням позивача, відповідач не забезпечив його належного повідомлення про розгляд справи, чим позбавив можливості надати пояснення та докази на підтвердження своєї позиції.

За наведених обставин, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 04.11.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/9519/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, зобов`язано відповідача надати додаткові докази у справі.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що 23.08.2024 о 10 год 10 хв старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Добровольським Г.Є. проведено перевірку транспортного засобу марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1 , на автомобільній дорозі М-30.

За результатами перевірки складено акт № АР 062412 від 23.08.2024, яким зафіксовано порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність у водія ОСОБА_2 заповнених тахокарт до аналогового тахографа або бланка підтвердження діяльності водія під час перевезення вантажу згідно з ТТН № 2226 від 22.08.2024.

Під час перевірки водій пояснив, що в період, за який відсутні тахокарти, він не працював, а бланк підтвердження діяльності не мав у наявності. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом рейдової перевірки.

22.10.2024 відповідачем винесено постанову № ПШ 026723 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 грн відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо доводів позивача про порушення процедури розгляду справи відповідач зазначив, що листом від 06.09.2024 № 77936/38/24-24 позивача було запрошено на розгляд справи. Згідно з даними поштового відстеження, лист отримано 11.09.2024.

Позивач просив закрити провадження у справі та розглянути її за його відсутності. Надалі адвокат позивача Зацепін В.С. подавав заяви про перенесення розгляду справи у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відеозаписом та оголошенням повітряної тривоги. Запрошення на подальший розгляд справи було направлено адвокату електронною поштою.

Позивач та його представник на розгляд справи не з`явилися. За результатами розгляду відповідачем винесено оскаржувану постанову.

Враховуюче вищевикладене, на переконання представника, доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 23.08.2024 о 10 год 10 хв старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Добровольським Г.Є. проведено перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортним засобом марки IVECO, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_2 .

За результатами перевірки складено акт від 23.08.2024 № АР 062412 (а.с.40) , у якому зафіксовано порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час перевезення вантажу згідно з товарно-транспортною накладною від 22.08.2024 № 2226. Зокрема, на момент перевірки у водія були відсутні заповнені тахокарти роботи водія до аналогового тахографа в кількості, передбаченій пунктом 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, або бланк підтвердження діяльності водія, передбачений наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, чим порушено вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Під час перевірки водій транспортного засобу ОСОБА_2 пояснив, що в період, за який у нього були відсутні тахокарти, він не працював. Водночас бланк підтвердження діяльності водія він не зміг пред`явити, оскільки такого документа не мав у наявності. Також водій зазначив, що бланк підтвердження діяльності можуть надіслати йому через месенджер Viber, після чого він його роздрукує. Зазначені обставини підтверджуються відеозаписом рейдової перевірки.

У подальшому, листом відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області від від 06.09.2024 № 77936/38/24-24 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 01.10.2024 (а.с. 41).

Згідно з даними поштового відстеження, рекомендоване поштове відправлення було отримано адресатом 11.09.2024 (зв. бік а.с. 41).

01.10.2024 представник позивача подав до Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області лист із проханням закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення (а.с.42-43).

01.10.2024 представник позивача подав заяву про перенесення розгляду справи на 16.10.2024 о 12 год 00 хв у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відеозаписом перевірки (а.с.44).

16.10.2024 представник позивача повторно подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

У подальшому, листом відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області від від 16.10.2024 № 90965/636/24-24 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 22.10.2024 (а.с. 46).

Вказане запрошення було надіслано на електронну адресу адвоката Зацепіна В.С. - ІНФОРМАЦІЯ_1 - о 13 год 13 хв (а.с.47-50).

Однак позивач та/або його представник на розгляд справи не з`явилися.

22.10.2024 відповідачем винесено постанову № ПШ 026723 (а.с. 9) про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн за порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 цього Закону.

Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).

За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При цьому, наведений у вказаній статті перелік документів не є вичерпним, оскільки зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.

За приписами абзацу третього частини першої статті 60 Закону, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведених норм вбачається, що непред`явлення під час проведення перевірки, зазначених у статті 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів, свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування до автомобільних перевізників санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Як вбачається зі змісту акту перевірки від 23.08.2024 № 062416 на момент проведення рейдової перевірки у водія відсутні заповнені тахокарти до аналогового тахографа або бланка підтвердження діяльності водія під час перевезення вантажу згідно з ТТН № 2226 від 22.08.2024.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для такого висновку контролюючого органу, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Для України є чинною Конвенція Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, яка ратифікована Законом № 129-VI від 06.03.2008 (далі- Конвенція № 153).

Стаття 5 Конвенції № 153 визначає, що жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви більше чотирьох годин. Компетентні власті чи органи в кожній країні, ураховуючи особливі національні умови, можуть дозволити перевищення періоду, зазначеного у пункті 1 цієї статті, не більш ніж на одну годину.

Відповідно до положень статті 10 Конвенції № 153 компетентні власті чи органи в кожній країні: а) передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями; b) установлюють процедуру оголошення годин, відпрацьованих відповідно до положень пункту 1 статті 9 цієї Конвенції та умов, які їх обґрунтовують.

Кожен роботодавець: а) веде відповідно до зразка, затвердженого компетентними властями чи органами в кожній країні, відомість із зазначеною в ній кількістю годин роботи й відпочинку кожного водія, який працює в нього; b) надає цю відомість у розпорядження контрольних органів у спосіб, установлений компетентними властями чи органами в кожній країні.

Традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі- Положення № 340).

Відповідно до п.1.3 р.І Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі ТЗ).

Пунктом 6.1 розділу VI Положення № 340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Згідно з абз.2-4 п.6.2 р.VI Положення № 340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

Відповідно до п.6.4 р.VI Положення № 340 у разі тимчасової непрацездатності водія чи перебування його у відпустці, а також якщо водій не здійснював перевезення пасажирів чи/та вантажів, Перевізник може заповнювати бланк підтвердження діяльності (додаток 4).

Водії зберігають бланк підтвердження діяльності протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

Перевізники зберігають бланк підтвердження діяльності протягом 12 місяців.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. № 385 (далі - Інструкція № 385).

Згідно з п.1.3 Інструкції № 385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

З огляду на п.1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з п.п.3.1, 3.3 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції № 385 визначено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, тахокарти та картки водія чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, тобто у розумінні ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» є іншими документами передбаченими законодавством.

Отже, відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» заповнені тахокарти за робочу зміну та за 28 днів, що передують дню перевірки, повинні перебувати у водія під час здійснення перевезення. На водія покладається обов`язок пред`являти під час перевірки документи, передбачені законодавством, а також дотримуватися встановленого режиму праці та відпочинку.

Як встановлено судом, під час проведення рейдової перевірки 23.08.2024 водій не пред`явив посадовим особам відповідача тахокарти за період з 26.07.2024 по 23.08.2024 та бланк підтвердження діяльності, у якому зазначаються причини нездійснення діяльності водієм у відповідний період (зокрема, перебування на лікарняному чи у відпустці).

При цьому, суд не надає оцінки тахокартам і бланкам підтвердження діяльності, долученим до позовної заяви, оскільки приписи статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» зобов`язують автомобільних перевізників і водіїв мати та пред`являти уповноваженим посадовим особам документи, на підставі яких здійснюються вантажні перевезення.

Надання зазначених документів після проведення перевірки не спростовує факту їх відсутності у водія на момент перевірки, що є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Разом із тим суд наголошує, що за результатами перевірки на місці події на підставі наданих водієм транспортного засобу документів та відомостей складено акт, у якому зафіксовано виявлені порушення, зокрема відсутність тахокарт та бланка підтвердження діяльності водія.

При цьому акт перевірки містить особистий підпис водія, який підтверджує його ознайомлення з установленими обставинами та зафіксованими порушеннями.

На переконання суду, надання позивачем інших документів під час судового розгляду не спростовує встановлених під час перевірки фактичних обставин, зафіксованих в акті, та саме по собі не свідчить про його юридичну дефектність і не нівелює доказового значення відомостей, викладених у ньому.

Щодо повідомлення позивача про розгляд справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи. Про час і місце розгляду справи автомобільний перевізник повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня її розгляду особисто під підпис, рекомендованим листом із повідомленням про вручення або на адресу електронної пошти. У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа розглядається без їхньої участі.

На виконання зазначених вимог Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області листом від 06.09.2024 № 77936/38/24-24 запросив позивача для участі в розгляді справи, призначеному на 01.10.2024 (а. с. 41). Згідно з даними поштового відстеження, рекомендований лист отримано адресатом 11.09.2024 (зв. бік а. с. 41).

01.10.2024 представник позивача подав лист із проханням закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення (а. с. 42-43), а також заяву про перенесення розгляду справи на 16.10.2024 о 12 год 00 хв у зв`язку з необхідністю ознайомлення з відеозаписом перевірки (а. с. 44).

16.10.2024 представник позивача повторно подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги.

Надалі листом від 16.10.2024 № 90965/636/24-24 Відділ державного нагляду (контролю) у Сумській області запросив позивача для участі в розгляді справи, призначеному на 22.10.2024 (а. с. 46). Зазначене запрошення було надіслано на електронну адресу адвоката позивача Зацепіна В. С. ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13 год 13 хв, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 47-50).

Однак позивач та його представник на розгляд справи не з`явилися.

Отже, наведені обставини свідчать про вжиття відповідачем належних заходів щодо повідомлення позивача про час і місце розгляду справи. Водночас позивач та його представник не скористалися наданою їм можливістю взяти участь у розгляді справи та реалізувати свої процесуальні права, у зв`язку з чим відповідач мав підстави розглянути справу за їхньої відсутності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 22.10.2024 № ПШ 026723 є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, відділ державного нагляду (контролю) в Сумській області, в особі виконуючого обов`язки начальника Макарухи Юрія про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах