Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №420/17835/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17835/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад» «Київський інститут інвестиційного менеджменту» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад» «Київський інститут інвестиційного менеджменту», в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Міністерства освіти України, викладену в листі від 16.04.2026 року за №3/3173-26;

- зобов`язати Міністерство освіти України визначити вищий навчальний заклад для замовлення, виготовлення та видачі ОСОБА_1 дублікату диплома про вищу освіту серії НОМЕР_1 та додатки до нього на підставі наявних даних в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що у 2001 році позивач закінчила Київський інститут інвестиційного менеджменту та здобула вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій», внаслідок чого їй було видано диплом про вищу освіту серії НОМЕР_1 . Оскільки оригінал диплому про вищу освіту знаходився в будинку на території, яка наразі є окупованою РФ, то позивач вважає вказаний диплом таким, що є втраченим.

Оскільки Київський інститут інвестиційного менеджменту, в якому було отримано вищу освіту, наразі не веде ні освітньої, ні будь-якої фактичної діяльності та немає ліцензії, позивач звернулась із заявою до Міністерства освіти і науки України, яке листом від 16.04.2026 року відмовило у видачі дублікату диплому про вищу освіту.

Позивач посилається на те, що дублікат диплому про вищу освіту потрібен їй для отримання офіцерського звання та направлення на навчання для отримання вищої військової освіти, а тому відмова у видачі дубліката диплома про вищу освіту за наявності підтвердженого факту навчання в державному реєстрі ЄДЕБО є грубим порушенням її прав та законних інтересів.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою Міністерства освіти і науки України, позивач звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду у справі №420/17835/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи у змішаній формі.

Під час розгляду справи від представника Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що МОН є неналежним відповідачем у справі, оскільки обов`язок щодо видачі дубліката диплома покладено виключно на заклад вищої освіти. Київський інститут інвестиційного менеджменту є закладом освіти приватної форми власності і не належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. У Міністерстві освіти і науки України не зберігаються архіви закладів освіти. Те, що листи позивача до Інституту були залишені без відповіді або повернуті поштовим оператором з відміткою «після закінчення терміну зберігання», свідчить про спір між позивачем та третьою особою, проте жодним чином не перекладає корпоративні обов`язки приватного закладу на державний орган (МОН). Законодавством передбачено вичерпний перелік підстав, коли МОН може втрутитись у процес та визначити інший заклад освіти для видачі дубліката. Заява подається до Міністерства освіти і науки України у разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, заклад освіти не переміщено з населеного пункту, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території). Оскільки місто Київ не є зоною окупації, освітній заклад мав об`єктивну можливість проводити свою діяльність або здійснити процедуру законної ліквідації з передачею архівів правонаступнику. Таким чином, оскільки юридичну особу не припинено та вона не перебуває в зоні окупації, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав визначати заклад вищої освіти для виготовлення дубліката документа про вищу освіту. Лист МОН від 16.04.2026 року №3/3173-26, який оскаржує позивач, є виключно інформаційним та правомірно роз`яснює чинне законодавство. Жодної протиправної відмови або бездіяльності з боку суб`єкта владних повноважень допущено не було.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що в пункті 2 розділу VII Порядку, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 року №249, чітко зазначено, що у разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (зокрема анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності) заява у паперовій формі або технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі подається розпоряднику ЄДЕБО, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі документ (дублікат документа) про вищу освіту відповідно до цього Порядку. Згідно з частиною 5 статті 74 Закону України «Про освіту», розпорядником Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, яким виступає Міністерство освіти і науки України (Відповідач). У своєму відзиві відповідач не оскаржує факт, що «Київський інститут інвестиційного менеджменту» не функціонує як заклад освіти, та не проводить освітню діяльність, згідно статті 43 Закону України «Про освіту», тому що саме МОН є розпорядником ЄДЕБО та володарем інформації щодо відсутності вищевказаного «Інституту» в «Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти, освітньої ліцензії». Разом з тим, “Інститут” відповідно до державного реєстру немає діючого укладеного договору з ДП "Інфоресурс" на право замовлення дублікатів документів про вищу освіту. На підставі вищевикладеного, третя особа — ТОВ «ВНЗ "Київський інститут інвестиційного менеджменту"» не може бути першочерговим та належним відповідачем щодо звернення про отриманням дублікату диплому про вищу освіту. Окрім того, наявність у третьої особи статусу «зареєстрований» в реєстрі юридичних осіб України, не вимагає фактичного ведення освітньої діяльності та не потребує виконання функцій закладу вищої освіти. Інформація про вищу освіту позивача міститься та офіційно визнається державою в особі розпорядника реєстру Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), яким є відповідач. На думку позивача, її право на отримання документа є верифікованим, публічним та не підлягає сумніву, а небажання відповідача як суб`єкта владних повноважень визначити заклад освіти для замовлення та видачі документів не може бути підставою для відмови у реалізації її прав.

Заперечень на відповідь на відзив від відповідача до суду не надходило.

Від третьої особи пояснень по суті справи до суду не надходило.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Справу розглянуто у строки, що обумовлені перебуванням головуючого судді у щорічній відпустці у серпні 2026 року, перебуванням на лікарняному у вересні 2026 року, оголошенням тривалих повітряних тривог у м. Одесі у період серпень-жовтень 2026 року, а також значного навантаження по кількості розгляду справ на суддів в Одеському окружному адміністративному суді.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 (далі – позивач) закінчила Київський інститут інвестиційного менеджменту, здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» та здобула кваліфікацію інвестиційного менеджера, що підтверджується ксерокопією диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 18.06.2001 року.

Згідно виписки з Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документа про вищу освіту №325075 від 06.04.2026 року вбачається, що позивач 18.06.2021 року отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , який був виданий Київським інститутом інвестиційного менеджменту.

За твердженням позивача, оскільки оригінал диплому про повну вищу освіту серії НОМЕР_1 знаходився в будинку на території України (м. Херсон, Антонівка), яка наразі є тимчасово окупованою РФ, то позивач вважає вказаний диплом таким, що є втраченим, оскільки доступу до нього немає, а отримати його не вбачається за можливе.

Посилаючись на вищевказані обставини, 06.04.2026 року позивач звернулась із заявою до Міністерства освіти і науки України (далі – МОН України) щодо отримання дублікату документа про вищу освіту, здобуту в 2001 році в Київському інституті інвестиційного менеджменту.

Водночас, листом від 16.04.2026 року Міністерства освіти і науки України фактично відмовило позивачу у видачі дублікату, посилаючись на те, що у МОН України не зберігаються архіви закладів освіти, окрім того, Київський інститут інвестиційного менеджменту є закладом освіти приватної форми власності і не належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України. Дублікати документа про вищу освіту виготовляються та видаються за письмовою заявою особи, на ім`я якої було видано документ про вищу освіту, що подається нею особисто у паперовій формі або технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі, або через уповноваженого представника до закладу освіти, що видав документ про вищу освіту, або його правонаступника. У разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, заклад освіти не переміщено з населеного пункту, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території), заява подається до Міністерства освіти і науки України, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі документ (дублікат документа) про вищу освіту відповідно до цього Порядку. Замовлення на формування інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, створюється закладом освіти на основі інформації, що міститься в ЄДЕБО та підтверджує факт видачі документа про вищу освіту. У зв`язку з тим, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Київський інститут інвестиційного менеджменту має статус зареєстровано, тобто діяльність закладу вищої освіти не припинено, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав визначати заклад вищої освіти для виготовлення дубліката документа про вищу освіту.

Разом з тим, позивач посилається на те, що Київський інститут інвестиційного менеджменту наразі не веде ні освітньої, ні будь якої фактичної діяльності, а також немає ліцензії. Окрім того, Київський інститут інвестиційного менеджменту (код ЄДРПОУ 23709557) відсутній в Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти, також освітньої ліцензії у компанії відповідно до державного реєстру немає та немає діючого укладеного договору з ДП "Інфоресурс" на право замовлення дублікатів документів про вищу освіту.

Також позивач зазначила, що вона направила письмове звернення на юридичну адресу Київського інституту інвестиційного менеджменту рекомендованими листами з описами вкладень (трек-номер R573030011635), однак, зазначене поштове відправлення було повернуто на її адресу з відміткою поштового оператора «після закінчення терміну зберігання». Окрім того, 16.04.2026 року позивачем було направлено листа на електронну адресу Київського інституту інвестиційного менеджменту, водночас, відповіді також отримано не було.

Не погоджуючись із вищевказаною відмовою МОН України щодо видачі дублікату диплому, позивач звернулась до суду за захистом власних прав та інтересів з адміністративним позовом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно приписів частини 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 73 КАС України), достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 75 КАС України), а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 КАС України).

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 ч. 2 КАС України).

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення позивача у судових засіданнях, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти врегульовані Законом України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2145-VIII (далі – Закон №2145-VIII).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.17 Закону №2145-VIII метою вищої освіти є здобуття особою високого рівня наукових та/або творчих мистецьких, професійних і загальних компетентностей, необхідних для діяльності за певною спеціальністю чи в певній галузі знань.

Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти врегульовані Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 року №1556-VII (далі – Закон №1556-VII).

Згідно ч.2 ст.5 Закону №1556-VII здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти.

Згідно ч.ч.1-2 ст.7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ч.10 ст.7 Закону №1556-VII).

Згідно ч.1 ст.40 Закону №1556-VII після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

За ч.2 ст.40 Закону №1556-VII документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.

Інформація про видані документи про середню, професійну, фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (ч.1 ст.40 Закону №1556-VII).

За ч.2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №1556-VII установлено, що:

1) освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка - диплома спеціаліста. Останній прийом на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста проводиться у 2016 році;

2) вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра.

Як було встановлено судом за час розгляду справи, та учасниками справи не заперечується, позивач закінчила Київський інститут інвестиційного менеджменту, здобула повну вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» та здобула кваліфікацію інвестиційного менеджера, що підтверджується ксерокопією диплому спеціаліста серії НОМЕР_1 , виданого 18.06.2001 року, а також підтверджується випискою з Реєстру документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документа про вищу освіту №325075 від 06.04.2026 року.

Водночас, оскільки оригінал диплому про повну вищу освіту серії НОМЕР_1 знаходився в будинку на території України (м. Херсон, Антонівка), яка наразі є тимчасово окупованою РФ, то позивач вважає вказаний диплом таким, що є втраченим. Посилаючись на вищевказані обставини, 06.04.2026 року позивач звернулась із заявою до МОН України щодо отримання дублікату документа про вищу освіту, здобуту в 2001 році в Київському інституті інвестиційного менеджменту.

Водночас, листом від 16.04.2026 року Міністерство освіти і науки України фактично відмовило позивачу у видачі дублікату, посилаючись на те, що у зв`язку з тим, що згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Київський інститут інвестиційного менеджменту має статус зареєстрованого, тобто діяльність закладу вищої освіти не припинено, Міністерство освіти і науки України не має правових підстав визначати заклад вищої освіти для виготовлення дубліката документа про вищу освіту.

З цього приводу суд зазначає наступне.

За ч.2 ст.27 Закону №1556-VII юридична особа (крім наукової установи) набуває статусу закладу вищої освіти з моменту отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності.

За п.3 ч.1 ст.31 Закону №1556-VIІ рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію закладу вищої освіти приймається: для закладів приватної форми власності - фізичними та/або юридичними особами відповідно до закону, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.03.2015 року №249 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 02.11.2020 року №1351) було затверджено Порядок замовлення, виготовлення, видачі, обліку документів про вищу освіту та додатків до дипломів європейського зразка (далі – Порядок №249), за п.1 якого встановлюється механізм замовлення, виготовлення, видачі та обліку документів про вищу освіту за акредитованою освітньою програмою (спеціальністю, напрямом підготовки) (далі - документи про вищу освіту) та додатків до дипломів європейського зразка (далі - додатки до документів про вищу освіту).

За п.2 розділу І Порядку №249 вбачається, що виготовлення документів про вищу освіту - процес відтворення на матеріальному носії поліграфічним способом інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, отриманої закладом освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО), та внесення цієї інформації до Реєстру документів про освіту ЄДЕБО (далі - Реєстр) відповідно до цього Порядку;

документ про вищу освіту - інформація (у тому числі персональні дані), створена (внесена закладом освіти) та сформована в ЄДЕБО лише за акредитованою освітньою програмою згідно з Переліком, відтворена на матеріальному носії поліграфічним способом, із зазначенням найменування органу (органів) акредитації, та внесена (крім інформації про випускників вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання)) до Реєстру про здобуті особою ступінь (освітньо-кваліфікаційний рівень) вищої освіти, спеціальність, спеціалізацію та освітню програму (у деяких випадках - напрям підготовки, професійну кваліфікацію), або документ про вищу освіту, виготовлений відповідно до законодавства України, що діяло до набрання чинності цим Порядком;

дублікат документа про вищу освіту - другий або наступний примірник документа про вищу освіту, у якому відтворено інформацію з оригіналу документа про вищу освіту та який має однакову з оригіналом юридичну силу, що виготовлений повторно з підстав, визначених цим Порядком.

За п.3 розділу І Порядку №249 заклади освіти створюють в ЄДЕБО замовлення на формування: інформації, що відтворюється в дублікаті документа про вищу освіту, а також здійснюють анулювання інформації, що відтворюється в документі (дублікаті документа) про вищу освіту.

За п.3 розділу ІІ Порядку №249 основою для створення замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту, є інформація, що міститься в ЄДЕБО, про особу (у тому числі серія (за наявності), номер, ким і коли виданий документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, та/або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не мають документів, що посвідчують особу, інформація, зазначена в довідці про звернення за захистом в Україні; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності)) та її навчання на відповідному рівні вищої освіти. Достовірність, актуальність та повнота інформації перевіряються відповідальною особою безпосередньо перед створенням замовлення на формування інформації, що відтворюється в документі про вищу освіту.

За п.1 ч.1 розділу V Порядку №249 дублікат документа про вищу освіту виготовляє заклад освіти у разі: втрати, викрадення документа про вищу освіту.

Згідно п.п.1-4 розділу VІІ Порядку №249 у разі припинення діяльності закладу освіти в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) особа, яка закінчила навчання у закладі освіти та не отримала документ про вищу освіту, особа на ім`я якої закладом освіти було видано документ про вищу освіту, або уповноважений ними представник звертається із заявою у паперовій формі або технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі (у разі забезпечення надійної автентифікації заявника з дотриманням вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») до правонаступника закладу освіти, що припинився, щодо створення в ЄДЕБО замовлення, виготовлення та видачі такій особі документа (дубліката документа) про вищу освіту відповідно до цього Порядку.

У разі відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність (зокрема анульовано ліцензію на здійснення освітньої діяльності, заклад освіти не переміщено з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, визначеної Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за №380/43786), заява у паперовій формі або технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі (у разі забезпечення надійної автентифікації заявника з дотриманням вимог закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») подається розпоряднику ЄДЕБО, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі документ (дублікат документа) про вищу освіту відповідно до цього Порядку.

Інформування розпорядником ЄДЕБО закладів освіти про необхідність створення в ЄДЕБО замовлень, виготовлення та видачі особі документів (дублікатів документів) про вищу освіту згідно з Порядком замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 28 травня 2014 року №655, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 2014 року за №593/25370 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 22 вересня 2015 року №964), та створення в ЄДЕБО замовлень, необхідних для виготовлення таких документів (дублікатів документів) про вищу освіту здійснюються відповідно до пункту 2 цього розділу.

Видачу документів про вищу освіту (дублікатів документів) здійснює заклад вищої освіти протягом двадцяти календарних днів з дати отримання листа розпорядника ЄДЕБО.

Аналізуючи приписи Порядку №249 суд доходить висновку, що заява про видачу дублікату диплому у разі, якщо заклад освіти, яким було видано відповідний диплом, вже не проводить освітню діяльність, подається розпоряднику ЄДЕБО, який визначає заклад освіти, що створює в ЄДЕБО замовлення, виготовляє та видає особі дублікат документа про вищу освіту.

Щодо розпорядника ЄДЕБО суд зазначає наступне.

Згідно ст.74 Закону №2145-VIII у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Відповідно до п.1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 року №620 (далі – Положення №620), це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України "Про освіту" (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Згідно п.5 розділу І Положення №620 власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Враховуючи вищезазначене суд доходить висновку, що саме МОН України є розпорядником ЄДЕБО.

Суд також враховує, що заява про отримання дублікату диплому подається безпосередньо розпоряднику ЄДЕБО у випадку відсутності правонаступника закладу освіти, що припинився, а також якщо заклад освіти не проводить освітню діяльність.

Як було встановлено вище, позивач 18.06.2021 року отримала диплом спеціаліста серії НОМЕР_1 , який був виданий Київським інститутом інвестиційного менеджменту.

Варто зазначити, що на офіційній веб-сторінці Єдиної державної електронної бази з питань освіти є доступ до Реєстру суб`єктів освітньої діяльності (за електронним посиланням https://registry.edbo.gov.ua/vishcha-osvita). При цьому, у розділі «Заклади вищої освіти» інформація про «Київський інститут інвестиційного менеджменту» - відсутня.

У випадку здійснення розширеного пошуку відкритих даних у Реєстрі суб`єктів освітньої діяльності (за посиланням https://registry.edbo.gov.ua/opendata/universities ), відомості про «Київський інститут інвестиційного менеджменту» або Товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Київський інститут інвестиційного менеджменту», або навчальний заклад із кодом ЄДРПОУ « 23709557» також відсутні.

Тобто, аналізуючи вищевказані обставини, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що наразі Київський інститут інвестиційного менеджменту проводить освітню діяльність. Окрім того, за час розгляду справи відповідні відомості також не були спростовані Міністерством освіти і науки України.

Аналізуючи вищевказані обставини та враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад «Київський інститут інвестиційного менеджменту» на теперішній час як заклад освіти не проводить освітню діяльність, то розпорядник ЄДЕБО був зобов?язаний визначити заклад освіти, що створить в ЄДЕБО замовлення, виготовить та видасть позивачу документ (дублікат документа) про вищу освіту відповідно до Порядку №249.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправної відмови Міністерства освіти і науки України, викладеної в листі від 16.04.2026 року.

Верховний Суд неодноразово посилався на низку рішень Європейського суду з прав людини, які розкривають підхід до обґрунтованості судових рішень.

Як зазначив Верховний Суд, ЄСПЛ у справі «Салов проти України» наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994 р.; пункт 29).

Тобто, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін. При цьому вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Викладені в цьому рішенні мотиви та аргументи дають, на думку суду, відповідь на всі суттєві доводи сторін.

Враховуючи, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову суд, вирішуючи позовну вимогу зобов`язального характеру, вважає за необхідне зобов`язати Міністерство освіти і науки України визначити вищий навчальний заклад для замовлення, виготовлення та видачі ОСОБА_1 дублікату диплома про вищу освіту серії НОМЕР_1 та додатків до нього на підставі наявних даних в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судового збору не здійснювати.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад» «Київський інститут інвестиційного менеджменту» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, викладену в листі від 16.04.2026 року, щодо видачі ОСОБА_1 дублікату диплома про вищу освіту серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України визначити вищий навчальний заклад для замовлення, виготовлення та видачі ОСОБА_1 дублікату диплома про вищу освіту серії НОМЕР_1 та додатків до нього на підставі наявних даних в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО).

Розподіл судових витрат не проводити.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 10, код ЄДРПОУ 38621185).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариство з обмеженою відповідальністю «Вищий навчальний заклад» «Київський інститут інвестиційного менеджменту» (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 39/8, офіс 2, код ЄДРПОУ 23709557).

Суддя О.В. Білостоцький