Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №420/19701/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: організації господарської діяльності, з них

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №420/19701/26

Суддя: Аракелян М.М.

Справа № 420/19701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» до Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

30 червня 2026 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» (сформована в системі «Електронний суд» 30.06.2026 року) до Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки, у якій представник позивача просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ОПШ056880 від 26.05.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн., яку винесено відносно позивача;

стягнути на користь позивача понесені судові витрати, зокрема витрати зі сплати судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 30.06.2026 року адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М..

Ухвалою суду від 13.07.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст.262 КАС України)

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.04.2026 року він здійснював міжнародне вантажне перевезення вантажу за маршрутом: м. Коджаелі (Турецька Республіка) - м. Кривий Ріг (Україна) транспортним засобом — тягачем марки DAF, модель XF105.460, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , у зчепленні з напівпричепом марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 . На відрізку дороги а/д М-15, Одеса- Рені, 12км +125 вказаний транспортний засіб буд зупинений співробітниками Державної служби з безпеки на транспорті для здійснення відповідної рейдової перевірки. За результатами вказаної перевірки старшим державним інспектором відділу державного контролю з безпеки на транспорті було складено акт № ОАР046991, у якому, на думку інспектора, зафіксовано порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізником ТОВ «Каліпсо Експрес». У розділі «Виявлені порушення» акта зазначено про порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність сертифіката відповідності транспортного засобу марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , щодо відповідності вимогам безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки країн, територією яких здійснюється перевезення. 26.05.2026 року заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області на підставі вищевказаного акта від 26.04.2026 року, винесено постанову №ОПШ056880 про застосування до ТОВа «Каліпсо Експрес» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000грн. Оскаржувана постанова є протиправною, оскільки на момент проведення перевірки у водія були наявні та пред`явлені посадовій особі всі документи, необхідні для здійснення міжнародного перевезення вантажів відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних договорів - водій надав уповноваженій посадовій особі контролюючого органу протоколи перевірки технічного стану тягача марки DAF, модель XF105.460, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , та напівпричепа марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , які містили відмітки «Міжнародний технічний огляд проведено», оскільки використовував протоколи перевірки технічного стану транспортних засобів як альтернативу міжнародному сертифікату технічного огляду, що повністю відповідало вимогам абзацу сімнадцятого пункту 18 Порядку №137.

23.07.2026 року відповідач подав відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та, зокрема, зазначає, що відповідно до статті 53 Закону № 2344-ІІІ, при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Позивачем здійснювалось міжнародне вантажне перевезення за маршрутом Україна-Туреччина. Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Виконання резидентами України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 Закону № 2344-ІІІ, а саме: сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення на напівпричіп. Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону №2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 26.04.2026 ОАР № 046991. Позивачем не заперечується факт відсутності сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Положення статті 53 Закону № 2344-ІІІ чітко визначають необхідність наявності саме сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення (далі - сертифікат екологічності), а не наявність будь-якого іншого документа. Аналогічний висновок викладений в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі № 420/12763/23. Порядок № 757 розмежовує сертифікат ЄКМТ та сертифікат екологічності. Протокол технічного огляду з відміткою про проведення міжнародного ТО це документ, який підтверджує, що автомобіль перебуває у справному стані (актуальний техогляд). Доводи та твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

Розглянувши у письмовому провадженні наявні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 26.04.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Каліпсо Експрес» здійснювало міжнародне вантажне перевезення вантажу за маршрутом: м. Коджаелі (Турецька Республіка) - м. Кривий Ріг (Україна) транспортним засобом — тягачем марки DAF, модель XF105.460, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , у зчепленні з напівпричепом марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На відрізку дороги а/д М-15, Одеса- Рені, 12км +125 вказаний транспортний засіб буд зупинений співробітниками Державної служби з безпеки на транспорті для здійснення відповідної рейдової перевірки.

Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, водієм інспектору були пред`явлені:

- сертифікат ЄКМТ № D15140UA щодо відповідності технічним та безпековим вимогам моторного транспортного засобу — тягача марки DAF, модель XF105.460, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ;

- протокол перевірки та адаптації тахографа до вказаного транспортного засобу від 18.01.2025 року;

- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу — тягача від 24.11.2025 року № ІВ 061259, у якому зазначено, що міжнародний технічний огляд проведено, а транспортний засіб є технічно справним;

- протокол перевірки технічного стану напівпричепа марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 24.11.2025 року № ІВ 061258, у якому зазначено, що міжнародний технічний огляд проведено, а транспортний засіб є технічно справним;

- свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, за допомогою яких здійснювалося перевезення, із зазначенням екологічного класу транспортних засобів;

- посвідчення водія.

За результатами вказаної перевірки старшим державним інспектором відділу державного контролю з безпеки на транспорті було складено акт №ОАР046991 від 26.04.2026 року, у якому, зафіксовано порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» перевізником ТОВ «Каліпсо Експрес», у розділі «Виявлені порушення» акта зазначено про порушення ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутність сертифіката відповідності транспортного засобу марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 , щодо відповідності вимогам безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки країн, територією яких здійснюється перевезення (а.с.49).

25.05.2026 року ТОВ «Каліпсо Експрес» подало до Державної служби України з безпеки на транспорті та до Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області заперечення на Акт проведення перевірки, у яких просила скасувати Акт №ОАР046991 від 26.04.2026 року (а.с.56-57)

26.05.2026 року заступником начальника Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області на підставі вищевказаного акта від 26.04.2026 року за порушення ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за що передбачено абз.6 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» винесено постанову №ОПШ056880 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каліпсо Експрес» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34 000грн. (а.с.47).

Вважаючи постанову від 26.05.2026 року протиправною, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Закон України «Про автомобільний транспорт» визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені приписами Закону України «Про автомобільний транспорт»

Відповідно до ч.1 ст.3 ЗУ «Про автомобільний транспорт» цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до ч.1 ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт», організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; документи на вантаж (ч.3 ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» ).

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, а саме за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що до ТОВ «Каліпсо Експрес», як перевізника, застосовано адміністративно-господарський штраф, передбачений абз. 6 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт», за наслідком встановлення факту вчинення позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме за здійснення міжнародних перевезень вантажу без наявності сертифікату відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки, що є порушенням вимог ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Приписи ст.53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» визначають сертифікат відповідності транспортного засобу у якості документу для здійснення міжнародних перевезень вантажів.

Відповідного документу позивач не мав у межах спірних правовідносин, що ним не заперечується.

Позивач зазначає, що згідно положення ст. 53 ЗУ «Про автомобільний транспорт» сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, є необхідним документом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Україна є учасником ряду міжнародних договорів у сфері дорожнього руху та дотримання безпеки на дорогах.

Національне законодавство щодо дорожнього руху та його безпеки побудоване на нормах Конвенції про дорожній рух (Відень, 8 листопада 1968 року), яка ратифікована із застереженням і заявами Указом Президії Верховної Ради УРСР № 2614-VIII від 25 квітня 1974 року та є базовим міжнародним документом, яким регулюється міжнародний дорожній рух та встановлюються вимоги до безпеки транспортних засобів та їхнього технічного стану. Зокрема, ця Конвенція містить вимоги щодо проведення технічних оглядів.

Європейською Угодою від 01 травня 1971 року, що доповнює Конвенцію про дорожній рух, передбачена видача Міжнародного сертифікату технічного огляду, строк дії якого становить не більше одного року.

Угодою про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженою Указом Президента від 28 лютого 2006 року № 159/2006 (далі - Угода), передбачено проведення періодичних технічних оглядів, які знаходяться в експлуатації, та видача міжнародних сертифікатів.

Статтею 1 цієї Угоди передбачено, що договірні сторони приймають Правила щодо періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів, зареєстрованих або допущених до експлуатації на їхній території, і на взаємній основі визнають огляди, які проводяться відповідно до цих Правил.

Кабінет Міністрів України постановою від 30 січня 2012 року № 137 затвердив Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, який визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС, за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 18 Порядку № 137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.

Абзацом п`ятим пункту 19 Порядку № 137 визначено, що, якщо протокол перевірки технічного стану застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».

За поданням Міністерства інфраструктури України, згідно з пунктом 4 доповнення 2 до Віденської Угоди 1997 року, протокол обов`язкового технічного контролю нотифіковано рішенням сесії Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії Організації Об`єднаних Націй (ЄЕК ООН) від 14 червня 2013 року.

Аналіз наведених норм Законів та Порядку № 137 дає підстави для висновку, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у внутрішніх перевезеннях та зареєстровані у органах Україні обов`язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. При цьому, якщо перевізник має національний протокол з відміткою про проведення міжнародного технічного огляду, додатково Міжнародний сертифікат технічного огляду оформляти не потрібно.

Відповідний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 26 грудня 2025 року у справі № 340/2500/23.

Під час здійснення перевезення 26.04.2026 року у позивача були наявні протокол перевірки технічного стану транспортного засобу — тягача від 24.11.2025 року № ІВ 061259, у якому зазначено, що міжнародний технічний огляд проведено, а транспортний засіб є технічно справним та протокол перевірки технічного стану напівпричепа марки SCHWARZMULLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 24.11.2025 року №ІВ 061258, у якому зазначено, що міжнародний технічний огляд проведено, а транспортний засіб є технічно справним.

В ухвалі Верховного суду у справі №420/9430/24 від 16.03.2026 року, зокрема, зазначено, що у цій справі суд апеляційної інстанції констатував, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у внутрішніх перевезеннях та зареєстровані у органах Україні обов`язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. При цьому, якщо перевізник має національний протокол з відміткою про проведення міжнародного технічного огляду, додатково Міжнародний сертифікат технічного огляду оформляти не потрібно, окрім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що указана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 26 грудня 2025 року справа № 340/2500/23, відтак, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень пункту 19 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137, є безпідставним.

Враховуючи вищевикладене, суд за наслідками розгляду справи №420/19701/26 вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваної постанови не доведена, а його доводи суд відхиляє з вищенаведених мотивів.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі “Компанія “Вастберга таксі Актіболаг” та Вулік проти Швеції” визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті спору не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 2662,40грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» до Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ056880 від 26.05.2026 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000 грн., яку винесено відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС».

Стягнути з Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» 2662(дві тисячі шістсот шістдесят дві)грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛІПСО ЕКСПРЕС» (ЄДРПОУ 42114583); місцезнаходження: вул.Маразліївська, буд.1/20, офіс 429, м.Одеса, 65114).

Відповідач: Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845; місцезнаходження: пл.Бориса Дерев`янка,буд.1,м.Одеса, 65008).

Суддя М.М. Аракелян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua