Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №380/12256/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №380/12256/26

Суддя: Потабенко Варвара Анатоліївна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/12256/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі також - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20 жовтня 2025 р. у НОМЕР_2 прикордонному загоні від 28.11.2025 р. № 140-2025 затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та пов`язати його травму - "закритий уламковий перелом проксимальної фаланги 1го пальця, човноподібної кістки правої стопи" - із захистом Батьківщини, яка настала під час виконання бойового завдання.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що позивач проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ). 20.10.2025 позивач травмувався в населеному пункті Мала Вовча, Харківської області під час бойового виходу, а саме під час перенесення інженерного майна з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вони почули звук ворожого БпЛА і почали бігти в укриття. Позивачу діагностовано закритий уламковий перелом проксимальної фаланги 1го пальця, човноподібної кістки правої стопи. 28.11.2025 відповідачем видано акт №140-2025 розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20.10.2025 у НОМЕР_2 прикордонному загоні, у якому він кваліфікував нещасний випадок (випадок травмування), що стався з позивачем під час виконання обов`язків військової служби. Однак, позивач повністю не погоджується з наведеними доводами відповідача у акті, оскільки травмування він отримав під час виконання бойового завдання із захистом Батьківщини.

Ухвалою суду від 22.06.2026 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

23.06.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2026 було залишено позовну заяву без руху та зобов`язано позивача додати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

08.07.2026 від відповідача за вх. №59983 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив пояснивши, що наказом Міністерства внутрішніх справ 22.03.2016 № 199 затверджено Інструкцію про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України. Цей документ визначає єдину процедуру проведення розслідувань, оформлення матеріалів та ведення обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями та працівниками ДПСУ під час виконання ними службових (бойових) обов`язків. Пунктом 16 даної Інструкції визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Даною нормою Закону зазначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Пунктом 20 Інструкції встановлено, що у разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку Голова Державної прикордонної служби України (керівник територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби) з метою забезпечення об`єктивності розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) розслідування такого випадку комісією в іншому складі. Тобто позивачем та його представником не вжито всіх передбачених способів захисту своїх прав та обрано невірну позицію, щодо можливості через суд зобов`язати військову частину внести в матеріали розслідування нещасного випадку саме той запис, який на його думку має бути. Повторне розслідування призначається наказом командира військової частини, а не рішенням суду. На адвокатський запит від 12.05.2026 №17/05/26 щодо надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), який надійшов на адресу НОМЕР_2 прикордонного загону, повідомлено наступне. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 52 від 19.02.2025 «Про організацію видачі довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника. У разі встановлення ознак факту, що травмування (поранення, контузія, каліцтво) в умовах бойових дій отримано внаслідок навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю, в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, під час скоєння правопорушення, проводиться розслідування обставин нещасного випадку з оформленням відповідних актів згідно з Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704. Виходячи з вищезазначеного, відсутні підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). Таким чином, представник відповідача вважає, що прикордонний загін діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України. Крім того, дії відповідача відповідають і нормам ст. 2 КАС України яким визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, а також підстави визнання неправомірними діянь суб`єкта владних повноважень. Тому, вважаємо вимоги позивача до НОМЕР_2 прикордонного загону безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

09.07.2026 від позивача за вх. №60587 надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідачем у абз. 2 стор. 3 відзиву на позовну заяву вказано, що позивачем та його представником не вжито всіх передбачених способів захисту своїх прав та обрано невірну позицію, щодо можливості через суд зобов`язати військову частину внести в матеріали розслідування нещасного випадку саме той запис, який на його думку має бути. З такими доводами відповідача погодитися неможливо, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства та фактично підміняють право особи на судовий захист дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень. Так, п. 20 Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі Україні затвердженого наказом Міністерством внутрішніх справ від 22.03.2016 №199 (далі – Інструкція №199), встановлено, що у разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку Голова Державної прикордонної служби України (керівник територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби) з метою забезпечення об`єктивності розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) розслідування такого випадку комісією в іншому складі. Наведена норма сформульована як диспозитивна та не встановлює ані обов`язку особи звертатися зі скаргою про проведення повторного (додаткового) розслідування, ані обов`язковості проходження такої процедури перед зверненням до адміністративного суду. Використання законодавцем словосполучення «має право» свідчить про наділення відповідної посадової особи дискреційними повноваженнями щодо вирішення питання про доцільність призначення повторного розслідування, а не про встановлення обов`язкового досудового порядку врегулювання спору. Більше того, Інструкція № 199 не містить жодної норми, яка б визначала проведення повторного (додаткового) розслідування як обов`язкову передумову реалізації особою права на звернення до суду або пов`язувала можливість судового захисту з попереднім використанням такого механізму. Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач був зобов`язаний спочатку ініціювати проведення повторного (додаткового) розслідування, є безпідставним, оскільки не знаходить свого нормативного підтвердження. Реалізація позивачем конституційного права на безпосереднє звернення до суду не може розцінюватися як невикористання ним належного способу захисту або як обрання «невірної» правової позиції. Отже, аналіз доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, свідчить про їх необґрунтованість, відсутність належного нормативно правового підґрунтя та невідповідність фактичним обставинам справи. Замість наведення належних і допустимих доказів правомірності своїх дій відповідач вдається до довільного тлумачення положень законодавства, використання термінів, які не мають нормативного визначення, посилань на неконкретизовану судову практику Верховного Суду та декларативних тверджень, що не підтверджуються жодними доказами. При цьому жоден із наведених у відзиві аргументів не спростовує викладених у позовній заяві обставин щодо порушення прав позивача, а також не підтверджує законність дій відповідача під час проведення розслідування нещасного випадку та прийняття його результатів. Фактично доводи відповідача зводяться до суб`єктивної оцінки спірних правовідносин, яка не ґрунтується на чітких приписах законодавства та не підтверджена належними доказами. Такий підхід не відповідає принципу законності, вимогам обґрунтованості прийнятих ними рішень та принципу верховенства права. Водночас, позивачем у позовній заяві та цих запереченнях наведено належне нормативне обґрунтування заявлених вимог, здійснено системний аналіз відповідних норм законодавства, спростовано кожен із доводів відповідача та доведено, що оскаржувані дії і висновки відповідача не відповідають вимогам законності, об`єктивності та обґрунтованості. За таких обставин відзив відповідача не містить жодних нових юридично значимих обставин або правових аргументів, які б спростовували підстави позову чи свідчили про правомірність оскаржуваних дій. Відтак, викладені у відзиві заперечення є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та не можуть бути покладені судом в основу вирішення даного адміністративного спору. Таким чином, аналіз доводів, викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву, свідчить про їх необґрунтованість, відсутність належного нормативно правового підґрунтя та невідповідність фактичним обставинам справи. Замість наведення належних і допустимих доказів правомірності своїх дій відповідач вдається до довільного тлумачення положень законодавства, використання термінів, які не мають нормативного визначення, посилань на неконкретизовану судову практику Верховного Суду та декларативних тверджень, що не підтверджуються жодними доказами. При цьому жоден із наведених у відзиві аргументів не спростовує викладених у позовній заяві обставин щодо порушення прав позивача, а також не підтверджує законність дій відповідача під час проведення розслідування нещасного випадку та прийняття його результатів. Фактично доводи відповідача зводяться до суб`єктивної оцінки спірних правовідносин, яка не ґрунтується на чітких приписах законодавства та не підтверджена належними доказами. Такий підхід не відповідає принципу законності, вимогам обґрунтованості прийнятих ними рішень та принципу верховенства права. Водночас позивачем у позовній заяві та цих запереченнях наведено належне нормативне обґрунтування заявлених вимог, здійснено системний аналіз відповідних норм законодавства, спростовано кожен із доводів відповідача та доведено, що оскаржувані дії і висновки відповідача не відповідають вимогам законності, об`єктивності та обґрунтованості. За таких обставин відзив відповідача не містить жодних нових юридично значимих обставин або правових аргументів, які б спростовували підстави позову чи свідчили про правомірність оскаржуваних дій. Враховуючи наведене, просив суд задовольнити позов.

13.07.2026 від відповідача за вх. №61453 надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача пояснив, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 52 від 19.02.2025 «Про організацію видачі довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника. У разі встановлення ознак факту, що травмування (поранення, контузія, каліцтво) в умовах бойових дій отримано внаслідок навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю, в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння, під час скоєння правопорушення, проводиться розслідування обставин нещасного випадку з оформленням відповідних актів згідно з Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії. Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі. У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру. У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані. Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані. Позивач помиляється з тлумаченням понять «ведення бойових дій» та «перебування в певному ешелоні оборони». Таким чином, прикордонний загін діяв на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України. Крім того, дії відповідача відповідають і нормам ст. 2 КАС України яким визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, а також підстави визнання неправомірними діянь суб`єкта владних повноважень. Тому, вимоги позивача до НОМЕР_2 прикордонного загону безпідставними і такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства. Враховуючи наведене, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ).

20.10.2025 позивач травмувався в населеному пункті Мала Вовча, Харківської області під час бойового виходу, а саме під час перенесення інженерного майна з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), вони почули звук ворожого БпЛА і почали бігти в укриття.

Позивачу діагностовано закритий уламковий перелом проксимальної фаланги 1-го пальця, човноподібної кістки правої стопи.

28.11.2025 відповідачем видано акт №140-2025 розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20.10.2025 у НОМЕР_2 прикордонному загоні (далі – акт), у якому він кваліфікував нещасний випадок (випадок травмування) позивача, під час виконання обов`язків військової служби.

Однак позивач не погоджується з наведеними доводами відповідача у акті, оскільки, на його думку, травмування він отримав під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 за №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" його дія поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України.

Статтею 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено початок і закінчення проходження військової служби, а також час та місце виконання обов`язків військової служби.

Згідно із ч. 4 ст. 24 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент проходження позивачем війкової служби за контрактом) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовій частині НОМЕР_1 ).

Отже, позивач під час проходження військової служби відносився до категорії громадян, які перебувають на військовій службі у Державної прикордонної служби України, та відповідно на нього поширюється дія Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та веденням обліку нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, її територіальних органів, органів охорони державного кордону, Морської охорони, підрозділів спеціального призначення, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів та підрозділів забезпечення Державної прикордонної служби України наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.03.2016 № 199, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.04.2016 за № 574/28704, затверджена Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України» (далі - Інструкція № 199).

Відповідно до п. п. 3, 4 розділу І цієї Інструкції розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме: обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, […] які призвели до втрати військовослужбовцем працездатності на один день і більше, а також у разі смерті військовослужбовця. Нещасні випадки, пов`язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до цієї Інструкції.

Згідно п.п. 2 п. 4 розділу ІІ Інструкції № 199 керівник органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок, одержавши доповідь або повідомлення про нещасний випадок, зобов`язаний: протягом доби письмовим наказом призначити комісію із розслідування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб та організувати проведення розслідування, а також створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв`язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям тощо).

Відповідно до п. 8 розділу ІІ Інструкції № 199 комісія зобов`язана: оглянути місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; з`ясувати обставини та причини нещасного випадку, чи не є нещасний випадок наслідком вчинення потерпілим дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства; визначити, чи стався нещасний випадок з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби; установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці (якщо такі особи були), розробити заходи щодо запобігання таким нещасним випадкам.

Згідно з п. 15 розділу ІІ Інструкції № 199 за результатами розслідування комісія зобов`язана скласти:

- акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі акт форми Нвс-5);

- акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби (додаток3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов`язків військової служби.

Відповідно до п. 16 розділу ІІ Інструкції № 199 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, визначених ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Як вбачається з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Відповідно до п. 17 розділу ІІ Інструкції № 199 акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:

- вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння;

- вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

- навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).

Згідно з п. п. 20-22 розділу ІІ Інструкції № 199 у разі надходження скарги на висновки комісії щодо обставин та причин нещасного випадку Голова Державної прикордонної служби України (керівник територіального органу Адміністрації Держприкордонслужби) з метою забезпечення об`єктивності розслідування нещасного випадку має право призначити повторне (додаткове) розслідування такого випадку комісією в іншому складі. За результатами повторного (додаткового) розслідування комісія зобов`язана скласти висновок про наявність або відсутність підстав для скасування актів попередньої комісії. Такий висновок, підписаний головою і всіма членами комісії, подається на затвердження особі, що призначила повторне (додаткове) розслідування. За висновком комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, має право скасувати акти попередньої комісії та затвердити нові акти форми Нвс-5 і форми Нвс-1 (або форми НПвс), а також вжити заходів щодо активізації роботи із запобігання виникненню нещасних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб органів Держприкордонслужби, які порушили вимоги керівних документів щодо збереження життя та здоров`я військовослужбовців.

Судом встановлено, що 20.10.2025 позивач вибув на виконання бойового завдання до населеного пункту Мала Вовча Харківської області.

Згідно з переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих територій російською федерацією затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 Вовчанська міська територіальна громада відноситься до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Згідно з відповіддю Вовчанської міської військової адміністрації Чугуївського району Харківської області від 13.04.2026 № 639 Вовчанська територіальна громада, до складу якої входить населений пункт Мала Вовча, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації - з 24.02.2022 по 01.09.2022 - перебувала в тимчасовій окупації. Також зазначено, що починаючи з 10.05.2024 і по теперішній час територія Вовчанської міської територіальної громади перебуває у зоні активних бойових дій, де існує постійна загроза життю та здоров`ю цивільного населення і військовослужбовців у зв`язку із систематичними артилерійськими обстрілами, авіаударами, застосуванням безпілотних літальних апаратів та безпосереднім веденням бойових зіткнень

20.10.2025 позивач під час бойового виходу травмувався в населеному пункті Мала Вовча, Харківської області, а саме під час перенесення інженерного майна з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), вони почули звук ворожого БпЛА і почали бігти в укриття. Внаслідок таких дій позивач отримав закритий уламковий перелом проксимальної фаланги 1го пальця, човноподібної кістки правої стопи.

28.11.2025 відповідачем видано акт №140-2025 розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20.10.2025 у НОМЕР_2 прикордонному загоні, у якому він кваліфікував нещасний випадок (випадок травмування) позивача, під час виконання обов`язків військової служби.

Згідно з витягом із журналу бойових дій другого відділу прикордонної служби (тип « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») другої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, 20.10.2025 близько 20:35 год. позивач, перебуваючи у складі 1 ПРИКЗ другої приккшр 2 ВПС (тип «С») ВОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у районі населеного пункту Мала Вовча, під час виконання інженерних робіт, а саме перенесення та розвантаження інженерного майна, почув звук ворожого безпілотного літального апарата.

Відповідно до витягу з бойового наказу коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування від 20.05.2026 №2 основні зусилля зосередити на: стійкому утриманні опорних пунктів; недопущенні втрати займаних районів, рубежів, позицій; утримання опорних пунктів у прикордонній смузі у визначеному районі. не допустити підходу противника до ВОП тощо.

Почувши звук БпЛА противника, позивач був змушений негайно реагувати з метою збереження власного життя, оскільки перебував у зоні активних бойових дій, де застосування ударних безпілотних літальних апаратів є постійною та реальною загрозою.

20.10.2025 о 20:35 год. Вже була темна пора доби, що об`єктивно унеможливлювало визначення напрямку руху БпЛА, його типу, відстані чи ступеня небезпеки.

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 25.06.2024 № 441 затверджено Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України

Відповідно до п. 4 ст. 12 розділу ІІІ постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) приймаються в таких формулюваннях:

1) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України або в період перебування в місцях несвободи в разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

Постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини» не приймається, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво), у тому числі, що призвела до смерті військовослужбовця Держприкордонслужби, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

2) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана за наявності обставин, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», крім травм (поранень, контузій, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті 1 цього пункту;

при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби»;

Постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво), у тому числі, що призвела до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

3) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби» - якщо вона одержана за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, або одержана внаслідок вчинення цією особою правопорушення;

постанова ВЛК у формулюванні «Травма (поранення, контузія, каліцтво), одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби» приймається, у тому числі у випадках, коли травма (поранення, контузія, каліцтво) призвела до смерті військовослужбовця, якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

4) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в державах, де велись бойові дії» - якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших держав (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Постанова у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в державах, де велись бойові дії» приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях;

5) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Другої світової війни та участі в бойових діях, розмінуванні боєприпасів часів Другої світової війни, а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера, судна забезпечення), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції Об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції (операції Об`єднаних сил) у період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, у період перебування в місцях несвободи в разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності та недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби за наявності в них медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

6) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами 1, 5 цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

Постанови ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймаються також при медичному огляді військовослужбовців Держприкордонслужби за результатами захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні, або якщо захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, крім випадків, визначених у підпункті 2 цього пункту.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:

вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;

вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

7) «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, які не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається також за наслідками захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) якщо вони одержані до призову на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби або одержаних після звільнення з військової служби.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається також за наслідками захворювань, які спричинені зловживанням психоактивними речовинами.

Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання, травма (поранення, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» приймається щодо військовослужбовців Держприкордонслужби, військову службу яким призупинено в порядку, передбаченому частиною другою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», та якщо в час призупинення військової служби військовослужбовцем отримано травму (поранення, контузію, каліцтво) або на цей період можна віднести початок захворювання;

8) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) отримана військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;

9) «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, та він визнаний учасником бойових дій.

Постанова у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;

10) «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

11) «Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу» - якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачу проведено медичний огляд ВЛК: від 21.11.2025 №5255, від 22.12.2025 №5677, від 29.01.2026 №445, з яких вбачається, що у довідці від 21.11.2025 №5255 та від 29.01.2026 №445 вказано «Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби».

Разом з тим у довідці від 22.12.2025 №5677 вказано «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини».

Відповідно до п. 22 глави 12 розділу ІІ Положення про військово лікарську експертизу в Державній прикордонній службі України, при вирішенні питання про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої військовослужбовцем Держприкордонслужби до набрання чинності Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 04.01.1994 № 2, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.1994 за № 177/386, ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва): службову та медичну характеристики, витяг із книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні за медичною допомогою, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства, атестації, довідку закладу охорони здоров`я, медичну карту стаціонарного хворого або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря закладу охорони здоров`я у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення за медичною допомогою, довідку архівної установи.

Під час дії воєнного стану постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.

За таких обставин, наявність різних висновків ВЛК щодо причинного зв`язку однієї й тієї самої травми породжує обґрунтовані сумніви щодо повноти, належності та достатності документів, які були покладені в основу відповідних рішень ВЛК.

Суд погоджується із доводами представника позивача про те, що обставини отримання травми, зафіксовані у журналі бойових дій та матеріалах службового розслідування, підтверджують, що позивач виконував покладені на нього службово-бойові завдання за наказом командування та був змушений негайно реагувати на загрозу застосування противником безпілотного літального апарата. Саме бойова обстановка та необхідність термінового укриття стали безпосередніми факторами, які призвели до отримання травми. Водночас, матеріали справи свідчать про наявність істотних суперечностей у висновках військово-лікарських комісій щодо визначення причинного зв`язку отриманої травми, зокрема в довідці від 21.11.2025 №5255 та від 29.01.2026 №445 вказано «Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби», проте у довідці від 22.12.2025 №5677 вказано «Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини».

Окрім того, відповідачем під час здійснення службового розслідування не було враховано витягу з бойового наказу коменданта другої прикордонної комендатури швидкого реагування від 20.05.2025, який підтверджує той факт, що позивач знаходився саме на бойовому завданні, виконував виключно бойові розпорядження активних бойових дій.

Проаналізувавши наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені обставини у справі суд дійшов висновку, що нещасний випадок якій стався із позивачем 20.10.2025 близько 20:35 год., перебуваючи у складі 1 ПРИКЗ другої приккшр 2 ВПС (тип « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») ВОП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », у районі населеного пункту АДРЕСА_1 , що відповідно до приписів п. 16 розділу ІІ Інструкції № 199 є таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання під час захисту Батьківщини.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що акт службового розслідування містить ознаки неповноти та суперечливості, що ставить під сумнів об`єктивність викладених у ньому обставин і не дає змоги ухвалити правове рішення на його підставі.

У сукупності наведені обставини свідчать про численні порушення процедури проведення службового розслідування, тому суд підсумовує, що результати службового розслідування є недостатньо обґрунтованими та не можуть бути покладені в основу об`єктивного розгляду справи.

До того ж важко зробити однозначні висновки щодо причин та умов, які призвели до травмування військовослужбовця, а отже і до подальшої оцінки ситуації та вжитих заходів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20.10.2025 у НОМЕР_2 прикордонному загоні від 28.11.2025 № 140-2025 затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 4ст. 245 КАС України у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями мають розумітись повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційні повноваження - це такі повноваження, які надають адміністративному органу при прийнятті останнім рішення відповідно до чинного законодавства певний ступінь свободи, коли адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати (прийняти) один з кількох передбачених законом варіантів рішення.

Відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини (рішення «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців. Обсяг таких повноважень суб`єкта владних повноважень повинен мати чіткі межі застосування. Рішення органу влади має бути визнано протиправним у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність, а за наявністю правової можливості (якщо ідеться про прийняття органом одного з двох рішень надати чи ні певну можливість здійснювати певні дії) суд зобов`язаний відновити порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається. Аналогічний підхід має бути застосований і в разі, коли має місце протиправна бездіяльність органу влади щодо неприйняття відповідного рішення у відносинах, коли обставини свідчать про наявність всіх підстав для його прийняття (Olsson v. Sweden (no. 1), 24 March 1988, Series A no. 130).

Суд звертає увагу на те, що ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, від 08.11.2019 у справі № 227/3208/16-а, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи встановлені судом обставини суд вважає за необхідне для ефективного захисту порушеного права позивача зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) повторно провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в силу п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку (випадку травмування), що стався 20.10.2025 у НОМЕР_2 прикордонному загоні від 28.11.2025 № 140-2025 затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про результати службового розслідування стосовно ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно провести службове розслідування за фактом травмування ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 20.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua