Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 19 жовтня 2026 р.
Справа: №380/16443/26
Суддя: Грень Наталія Михайлівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2026 рокусправа № 380/16443/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
у с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року та з січня 2018 року по лютий 2018 року, включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21;
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року та з січня 2018 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21;
-визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21;
-зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, зокрема у Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 . На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 380/16092/21 Військовою частиною НОМЕР_1 у червні 2022 року нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у загальній сумі 77 191,37 грн. Разом з тим, під час проходження військової служби нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди за постановою КМУ № 889, матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та підйомної допомоги у 2016 році здійснені відповідачами без урахування індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого вони обчислюються. Позивач уважає, що оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, її донарахування зумовлює обов`язок відповідачів провести перерахунок вказаних виплат за відповідні періоди служби. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 10.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача – Військової частини НОМЕР_2 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№73046 від 17.08.2026) у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що є неналежним відповідачем, оскільки виконання судового рішення у справі № 380/16092/21 здійснювала Військова частина НОМЕР_1 , яка й проводила нарахування індексації за весь період. Вказує, що судовим рішенням у справі № 380/16092/21 на Військову частину НОМЕР_2 жодних обов`язків не покладалося, позивач після виконання судового рішення із заявами про перерахунок виплат до частини не звертався, відтак бездіяльності допущено не було. Також наголошує на пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, визначеного статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки виплата індексації відбулася у червні 2022 року.
Від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№79047 від 17.08.2026) у якому заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування вказує, що щомісячна додаткова грошова винагорода за постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 має особливу правову природу, її розмір встановлювався наказами у межах наявного фонду грошового забезпечення та не має жорсткого зв`язку з постійними складовими грошового забезпечення, а допомога на оздоровлення та підйомна допомога не є складовими місячного грошового забезпечення. Відповідач зазначає, що грошове забезпечення обчислювалося відповідно до чинного на момент спірних правовідносин законодавства, тому правові підстави для перерахунку виплат з урахуванням індексації відсутні. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України: у період з 19.12.2015 по 20.07.2016 – у Військовій частині НОМЕР_1 ; у період з 21.07.2016 по 17.11.2016 – у Військовій частині НОМЕР_2 ; у період з 18.11.2016 по 14.06.2018 – у Військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.06.2018 № 154-ос позивача звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з 14.06.2018.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.11.2021, зміненим постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2022 у справі № 380/16092/21, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19 грудня 2015 року по лютий 2018 року; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 19 грудня 2015 року по лютий 2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця.
На виконання зазначеної постанови суду Військова частина НОМЕР_1 у червні 2022 року нарахувала та виплатила позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 на загальну суму 77 191,37 грн, що підтверджується розрахунковим листом за червень 2022 року та розрахунком нарахування індексації і не заперечується учасниками справи.
Під час проходження військової служби позивачу нараховувалися та виплачувалися: Військовою частиною НОМЕР_1 у червні 2016 року – допомога на оздоровлення у сумі 5 169,38 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода за постановою КМУ № 889 з січня по липень та у грудні 2016 року на суму 12 845,13 грн; у 2017 році – допомога на оздоровлення у сумі 5 189,38 грн та щомісячна додаткова грошова винагорода за постановою КМУ № 889 з січня по грудень 2017 року на загальну суму 36 518,30 грн; у 2018 році – щомісячна додаткова грошова винагорода за період з січня по лютий 2018 року на суму 6 279,15 грн; Військовою частиною НОМЕР_2 у 2016 році – щомісячна додаткова грошова винагорода за постановою КМУ № 889 з серпня по листопад 2016 року на суму 13 530,44 грн та підйомна допомога у листопаді 2016 року на суму 5 091,51 грн.
Вважаючи, що виплата вказаних сум проведена без урахування індексації грошового забезпечення як обов`язкової складової місячного грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
При вирішенні спору, суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ).
Відповідно до ст. 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
До складу грошового забезпечення згідно з положеннями частини другої згаданої статті входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (чинної у період спірних правовідносин) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно з частиною п`ятою статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 цього Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Правова природа індексації полягає у підтриманні купівельної спроможності доходів громадян, у тому числі грошового забезпечення військовослужбовців, через інфляційні процеси. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати їхньої праці, має постійний і систематичний характер та входить до складу грошового забезпечення, яке військовослужбовець отримує щомісячно.
Щодо включення індексації грошового забезпечення до розрахунку допомоги на оздоровлення суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Пунктом 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації ДПСУ від 20.05.2008 № 425 (чинної у спірний період), закріплено, що місячне грошове забезпечення – це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До його складу входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Пунктом 1.9 розділу ІІ Інструкції № 425 встановлено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 5 глави 7 розділу IV Інструкції № 425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 820/3423/18, де зазначено, що оскільки індексація грошового забезпечення є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, яке виплачується щомісячно, вона підлягає обов`язковому врахуванню при визначенні розміру допомоги для оздоровлення.
Щодо підйомної допомоги, відповідно до частини третьої статті 9-1 Закону № 2011-XII при переїзді військовослужбовців на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на посаду їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця.
Згідно з пунктами 1, 2 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848, підйомна допомога виплачується в розмірі місячного грошового забезпечення, яке визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія).
Вичерпний перелік виплат, які не включаються до підйомної допомоги, визначений у пункті 2 Інструкції № 848 (винагорода за бойове чергування, щомісячна додаткова грошова винагорода і морське грошове забезпечення), і цей перелік не містить індексації грошового забезпечення.
Відтак, оскільки підйомна допомога обчислюється саме з розміру місячного грошового забезпечення, індексація, будучи складовою такого забезпечення, повинна враховуватися при її нарахуванні.
Щодо щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», пунктом 2 зазначеної постанови встановлено, що виплата такої винагороди здійснюється у межах до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Пунктом 3 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 № 73, передбачено, що до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія, на які військовослужбовець мав право за посадою.
З огляду на те, що базою нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди за постановою КМУ № 889 є місячне грошове забезпечення військовослужбовця за відповідний місяць, а сума індексації підлягала нарахуванню саме щомісячно у складі такого грошового забезпечення, непроведення її своєчасного нарахування призвело до штучного заниження бази нарахування щомісячної додаткової винагороди за спірні місяці 2016-2018 років.
Оскільки на виконання судового рішення у справі № 380/16092/21 позивачу було відновлено право на індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 та фактично виплачено належні суми у червні 2022 року, розмір місячного грошового забезпечення позивача за відповідні періоди правомірно збільшився на суму нарахованої індексації за кожен відповідний місяць. Відповідно, уповноважені органи зобов`язані провести перерахунок тих виплат, обрахунок яких здійснюється саме з місячного грошового забезпечення.
Щодо суб`єктного складу відповідачів та обов`язку з проведення перерахунку, суд враховує таке.
Військова частина НОМЕР_2 у відзиві посилається на те, що вона не була стороною у справі № 380/16092/21 та не виконувала вказане рішення суду. Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується наказами по особовому складу, у період з 21.07.2016 по 17.11.2016 позивач проходив військову службу та перебував на фінансовому забезпеченні саме у Військовій частині НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ).
Саме Військовою частиною НОМЕР_2 позивачу у серпні-листопаді 2016 року нараховувалася щомісячна додаткова грошова винагорода за постановою КМУ № 889 та у листопаді 2016 року нараховувалася і виплачувалася підйомна допомога.
Обставина того, що сума індексації грошового забезпечення за весь період служби, включаючи період перебування у Військовій частині НОМЕР_2 , була стягнута за попереднім судовим рішенням з Військової частини НОМЕР_1 (як органу, з якого позивача було звільнено зі служби та де проводився остаточний розрахунок), не звільняє Військову частину НОМЕР_2 від обов`язку здійснити перерахунок тих виплат, нарахування та виплата яких безпосередньо проводилася фінансовим органом цієї військової частини.
Оскільки саме Військова частина НОМЕР_2 первинно нараховувала підйомну допомогу та винагороду у 2016 році із заниженого місячного забезпечення, корегування зазначених сум належить до компетенції саме цього суб`єкта владних повноважень за період перебування позивача на його забезпеченні.
Аналогічно, перерахунок допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди за періоди служби з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року та з січня по лютий 2018 року покладається на Військову частину НОМЕР_1 , де позивач перебував на забезпеченні у зазначені місяці.
Щодо доводів відповідача-2 про відсутність його протиправної бездіяльності з огляду на ненаправлення позивачем окремого звернення після виконання рішення суду, суд зазначає, що виплата грошового забезпечення у належному розмірі є імперативним обов`язком суб`єкта владних повноважень, встановленим законом.
Належний перерахунок та доплата сум виплат, прямо залежних від розміру місячного забезпечення, у разі його збільшення за минулий час, має проводитися відповідними органами з власної ініціативи при реалізації відповідних прав особи. Водночас невиконання такого обов`язку порушує права військовослужбовця на повне отримання належного грошового забезпечення та підлягає захисту шляхом зобов`язання вчинити відповідні дії.
Щодо дотримання строку звернення до суду, про застосування наслідків пропуску якого заявлено у відзиві відповідача - 2, суд виходить з такого.
Предметом спору у цій справі є перерахунок складових грошового забезпечення (допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та щомісячної винагороди), право на які гарантоване статтею 9 Закону № 2011-XII.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що діяла до змін, внесених Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX), а також з огляду на офіційне тлумачення Конституційного Суду України у рішеннях від 15.10.2013 № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.
Оскільки правовідносини щодо ненарахування індексації та похідних виплат виникли у 2016-2018 роках, тобто до набрання чинності Законом України № 2352-IX, поширення обмежень строків звернення на такі вимоги суперечило б конституційному принципу незворотності дії закону в часі та звужувало гарантований обсяг соціальних прав військовослужбовця.
Окрім того, захист порушеного права на перерахунок виплат після фактичного отримання донарахованої індексації перебуває у площині захисту права власності за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому підстави для залишення позову без розгляду відсутні.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту прав, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності кожного з відповідачів щодо непроведення відповідного перерахунку та виплати, а також зобов`язання їх здійснити перерахунок та виплату вказаних виплат з урахуванням індексації грошового забезпечення у складі місячного грошового забезпечення
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами належними та допустимими доказами не доведено правомірності непроведення перерахунку належних позивачу виплат.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 245 КАС України, суд
у х в а л и в:
1.Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року та з січня 2018 року по лютий 2018 року, включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21.
3.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 та 2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня по липень 2016 року, грудень 2016 року та з січня 2018 року по лютий 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21.
4.Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21.
5.Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги, виплаченої у 2016 році та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року, нарахованої та виплаченої на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/16092/21.
6.Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua