Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №380/14834/26 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №380/14834/26

Суддя: Коморний Олександр Ігорович

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 рокусправа № 380/14834/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, та із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 01.01.2026 рік, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та інших надбавок, доплат, підвищень та премії для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2026 р. у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 01.01.2026, а саме: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років у розмірі 25%, та інших надбавок, доплат, підвищень та премії у розмірі 590% з урахуванням окремого доручення Міністра оборони України від 04.01.2026 №38/уд для подальшого здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2026 р. пенсії ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII.

Представник позивача зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, у зв`язку з чим відновила дію первинна редакція пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Відповідно до її змісту у системному зв`язку із пунктом 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців є прожитковий мінімум для працездатних осіб, установлений законом на 1 січня поточного календарного року.

Позивач вказує, що статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік” № 4695-IX розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн, що, на переконання сторони позивача, є безумовною підставою для збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців та тягне за собою обов`язок відповідача видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року для подальшого перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

При цьому позивач наполягає, що до вказаної довідки станом на 01 січня 2026 року відповідач зобов`язаний включити не лише посадовий оклад та оклад за військовим званням, обчислені із прожиткового мінімуму 3328,00 грн, але й додаткові види грошового забезпечення та щомісячну премію, розміри яких визначені на 2026 рік Окремим дорученням Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд, зокрема: надбавку за особливості проходження служби у розмірі 65% та щомісячну премію у розмірі 590% посадового окладу (встановлені для 1-го тарифного розряду за посадою, відповідною посаді позивача на день звільнення - робітник відділення).

11 березня 2026 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про складання та подання до пенсійного органу відповідної довідки станом на 01 січня 2026 року з включенням окладів з прожиткового мінімуму 3328,00 грн, надбавки 65% та премії 590%. Проте листом від 09 квітня 2026 року № 1159/12/5987 відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що Кабінет Міністрів України рішень про підвищення грошового забезпечення та проведення перерахунку військових пенсій з 01 січня 2026 року не ухвалював, грошове забезпечення діючих військовослужбовців Збройних Сил України не збільшувалося, а внутрішньовідомчі розпорядчі документи Міністра оборони України не є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою від 22 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

25 липня 2026 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Заперечення відповідача мотивовані тим, що згідно зі статтею 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-XII перерахунок призначених пенсій здійснюється у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення виключно на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Уряд відповідного нормативного рішення про зміну грошового забезпечення чи проведення перерахунку військових пенсій з 01 січня 2026 року не приймав. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, чинність якої підтверджено постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, пункт 4 Постанови № 704 викладено в редакції, яка імперативно встановлює сталу розрахункову величину 1762,00 грн.

Щодо вимог позивача про включення до довідки надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65% та премії у розмірі 590% представник відповідача наголосив, що Окреме доручення Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд є відомчим, внутрішнім актом ненормативного характеру, виданим для врегулювання виплат діючим військовослужбовцям Збройних Сил України у межах наявного фонду оплати праці на 2026 рік, і воно не поширюється на колишніх військовослужбовців. Спираючись на правові висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, викладені у постановах від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 та від 15 травня 2026 року у справі № 160/9419/24, відповідач зазначає, що відомчі акти Міністерства оборони України не створюють обов`язку щодо видачі довідок для перерахунку пенсій. Одночасне застосування підвищених окладів з прожиткового мінімуму 3328,00 грн та компенсаційних відсотків премій для діючих військових (590%) призведе до створення штучного, гіпотетичного грошового забезпечення, яке жодному діючому військовослужбовцю не виплачувалося. За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні повністю.

Дослідивши письмові докази, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи у їх системному взаємозв`язку, оцінивши наведені сторонами аргументи, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 проходив військову службу у лавах Збройних Сил України, звільнений у запас, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (пенсійна справа № ХВ-66108).

Пенсія позивачу обчислюється відповідно до норм Закону № 2262-XII та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” за останньою штатною посадою на день звільнення зі служби - “робітник відділення” (1-й тарифний розряд за схемою тарифних розрядів Постанови № 704) у військовому званні “молодший сержант”, з вислугою років 25%.

З матеріалів справи судом установлено, що на підставі заяви представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 20 листопада 2024 року складено та направлено до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 1159/12/18432 за нормами, чинними станом на 05 березня 2019 року, за посадою робітника відділення у розмірі 10 452,95 грн (посадовий оклад за 1 т.р. - 2470,00 грн; оклад за званням молодший сержант - 670,00 грн; вислуга років 25% - 785,00 грн; особливості служби 65% - 2551,25 грн; премія 161% - 3976,70 грн), на підставі якої позивач і отримує пенсійні виплати.

11 березня 2026 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, у якій просив виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року для подальшого перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

При цьому у поданій заяві представник позивача вимагав розрахувати посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2026 року в сумі 3328,00 грн, на встановлені коефіцієнти Постанови № 704, а також обов`язково зазначити додаткові види забезпечення та премію у розмірах, визначених Окремим дорученням Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд: надбавку за особливості проходження служби — 65% та щомісячну премію - 590%.

Листом від 09 квітня 2026 року № 1159/12/5987 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив у виготовленні довідки станом на 01 січня 2026 року, зазначивши, що Кабінет Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій у 2026 році не визначав, посадові оклади та оклади за військовими званнями діючих військовослужбовців у Збройних Силах України у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму не збільшувалися, а положення чинного законодавства не передбачають видачі довідок про грошове забезпечення у неіснуючих для діючих військовослужбовців розмірах.

Незгода позивача із зазначеною відмовою стала підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи всебічну, повну, об`єктивну та системну правову оцінку спірним правовідносинам, аналізуючи норми матеріального і процесуального права в їх взаємозв`язку та субординації, а також застосовуючи обов`язкові правові висновки Верховного Суду і практику Європейського суду з прав людини, суд виходить із таких мотивів та засад нормативно-правового регулювання:

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-XII).

Правові засади та порядок перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям врегульовано статтею 63 Закону № 2262-XII.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що законодавець чітко та імперативно встановив дві обов`язкові передумови для виникнення у військового пенсіонера права на перерахунок пенсії:

фактичне підвищення грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців;

прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення, яким визначаються умови, порядок та розміри такого перерахунку.

Механізм проведення такого перерахунку регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45).

Пунктом 1 Порядку № 45 встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 45 підставою для підготовки та видачі уповноваженими органами (територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення та надходження відповідних списків від органів Пенсійного фонду України.

Суд наголошує, що перерахунок раніше призначених військових пенсій за своєю правовою суттю покликаний забезпечити пропорційне підвищення пенсійних виплат колишнім військовослужбовцям до рівня реального грошового забезпечення, яке фактично отримують діючі військовослужбовці на аналогічних посадах, забезпечуючи рівність та недопущення диспропорцій у соціальному забезпеченні.

Натомість, звертаючись до суду, позивач вимагає зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити та надати довідку станом на 01 січня 2026 року за 1-м тарифним розрядом із включенням до неї:

посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року (3328,00 грн) на відповідні тарифні коефіцієнти;

надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%;

щомісячної премії у розмірі 590% посадового окладу згідно з Окремим дорученням Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд.

Розглядаючи заявлені позовні вимоги в їх сукупності, суд доходить висновку про їх цілковиту необґрунтованість та невідповідність нормам матеріального права з огляду на таке:

Щодо відсутності правових підстав для включення до довідки надбавки 65% та премії 590% на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд:

Правові засади встановлення додаткових видів грошового забезпечення та преміювання військовослужбовців Збройних Сил України визначено Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 розділу XVI Порядку № 260 розмір щомісячної премії встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

Окреме доручення Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд, на яке посилається позивач, є відомчим розпорядчим актом ненормативного характеру. Воно адресоване виключно органам військового управління, командирам військових частин і установ Збройних Сил України та спрямоване на організацію своєчасної виплати грошового забезпечення діючим військовослужбовцям у поточному 2026 бюджетному році в межах кошторисних призначень Міністерства оборони України під час дії правового режиму воєнного стану.

Накази Міністра оборони України, якими встановлювався розмір премії для військовослужбовців, є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не породжують будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій. Встановлені зазначеними наказами премії не можуть стосуватися колишніх військовослужбовців. Таким чином, встановлення премії, передбаченої наказами чи розпорядженнями Міністра оборони України, не є підставою для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"”.

Окреме доручення Міністра оборони України від 04 січня 2026 року № 38/уд не має обов`язкової юридичної сили для цілей пенсійного перерахунку за статтею 63 Закону № 2262-XII, діє виключно в межах військових частин для діючих військовослужбовців і не породжує жодних публічно-правових зобов`язань ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо включення визначених у ньому відсотків премій (590%) та надбавок до довідок для перерахунку пенсій пенсіонерам.

Суд акцентує увагу на внутрішній невідповідності та штучності конструкції розрахунку грошового забезпечення, якої вимагає позивач:

Як встановлено судом та підтверджується відзивом відповідача, встановлення Міністром оборони України в Окремому дорученні № 38/уд від 04 січня 2026 року високого відсоткового розміру премії для військовослужбовців 1-го тарифного розряду (590%) було зумовлене необхідністю фінансової компенсації діючим військовослужбовцям в умовах воєнного стану того факту, що на рівні Уряду базові посадові оклади діючих військовослужбовців у Збройних Силах України продовжували нараховуватися виходячи зі сталої розрахункової величини 1762,00 грн. Тобто відсоток 590% був математично і бюджетно розрахований Міністерством оборони України виключно для застосування до базового посадового окладу 2470,00 грн (обчисленого з величини 1762,00 грн).

Натомість позивач у позовній заяві одночасно вимагає:

збільшити його базовий посадовий оклад більш ніж на 40% шляхом його розрахунку із нового прожиткового мінімуму на 2026 рік (3328,00 грн), що за 1 тарифним розрядом складе 4659,00 грн;

і одночасно на цей суттєво збільшений посадовий оклад застосувати відомчу премію у розмірі 590%, що становитиме лише за статтею премії 27 488,10 грн, а сукупний розмір грошового забезпечення перевищить 40 000 грн.

Суд підкреслює, що такий сукупний розмір грошового забезпечення (оклад з величини 3328,00 грн + премія 590%) ніколи нормативно Кабінетом Міністрів України не встановлювався, у бюджеті Міністерства оборони України на 2026 рік не передбачався і жодному діючому військовослужбовцю 1-го тарифного розряду у Збройних Силах України фактично не виплачувався і не виплачується.

Задоволення такої позовної вимоги призвело б до створення за судовим рішенням штучного, вигаданого грошового забезпечення для колишнього військовослужбовця, розмір якого у рази перевищував би реальне грошове забезпечення діючих військовослужбовців на аналогічних посадах, що прямо нівелює саму правову мету інституту перерахунку пенсій (стаття 63 Закону № 2262-XII), порушує принцип соціальної справедливості та конституційний принцип рівності перед законом (стаття 24 Конституції України). Суд адміністративної юрисдикції не наділений повноваженнями займатися штучним судовим нормотворенням параметрів оплати праці у воєнній сфері.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими закріплено розрахунок посадових окладів та окладів за військовими званнями виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.

Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій про визнання нечинним пункту 2 Постанови № 481 та ухвалено нове судове рішення про повну відмову у задоволенні позову. Верховний Суд підтвердив, що Кабінет Міністрів України діяв у межах наданих йому повноважень щодо регулювання структури та умов виплати грошового забезпечення.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц та від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 сформульовано висновки, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Відтак з 20.05.2023 року є чинними положення Постанови № 704 з урахуванням змін, внесених Постановою № 481, відповідно до яких замість розрахункової величини прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовими званнями застосовується стала розрахункова величина у розмірі 1762,00 грн.

Оскільки у 2026 році Кабінет Міністрів України не приймав постанов про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та не визначав порядку й умов масового перерахунку раніше призначених пенсій, а ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв відповідно до чинного законодавства, правові підстави для оформлення та надання позивачу оновленої довідки станом на 01 січня 2026 року з вигаданими числовими показниками відсутні.

За таких обставин дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року є правомірними та такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Оскільки чинне законодавство України не передбачає виникнення у військових пенсіонерів права на перерахунок пенсії на підставі внутрішніх розпорядчих документів Міністра оборони України, а також не передбачає нарахування гіпотетичного грошового забезпечення, яке не отримують діючі військові, у позивача були відсутні легітимні очікування на отримання нової довідки за обраною ним формулою, а порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у діях відповідача немає.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своєї поведінки при розгляді звернення позивача. Натомість доводи представника позивача не ґрунтуються на законі, спростовуються нормами статті 63 Закону № 2262-XII та обов`язковими правовими висновками Верховного Суду.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить беззаперечного висновку про повну необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , у зв`язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 КАС України. Оскільки позивач є учасником бойових дій та відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору (судовий збір при зверненні до суду фактично не сплачувався), а в задоволенні позову відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 19, 72– 77, 90, 139, 241– 246, 250, 255, 257– 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

1. В позові ОСОБА_1 про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 19 жовтня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua