Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №340/734/24 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

Суд: Кіровоградський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Дата: 18 жовтня 2026 р.

Справа: №340/734/24

Суддя: Т.М. КАРМАЗИНА

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/734/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненому (а.с.61-63), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 25.10.2023 року №00075320901 в частині 17000,00 грн, №00075250901 в сумі 97040,00 грн, №00075270901 в сумі 17000,00 грн, №00075290901 в сумі 6800,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що за наслідками проведення фактичної перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2023 року №00075320901 в частині 17000,00 грн, №00075250901 в сумі 97040,00 грн, №00075270901 в сумі 17000,00 грн, №00075290901 в сумі 6800,00 грн. Ознайомившись із вказаними податковими повідомленням-рішенням від 25.10.2023 року, позивач вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки розрахунки до податкових повідомлень-рішень, якими нараховано штрафні санкції не містять обґрунтувань з чого перевіряючі обраховували вартість та не надано відповідних доказів. Окрім того зазначає, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2023 р. по справі №404/8696/23, провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП згідно протоколу Головного управління ДПС у Кіровоградській області закрито, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а тому спірні податкові повідомлення-рішення винесені за відсутності законних підстав, з порушенням установленого порядку та не у спосіб, передбачений Законом.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). (а.с.21)

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 18.03.2024 зупинено провадження у справі №340/734/24 до набрання законної сили судовим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі №340/9259/23. (а.с.51)

Згідно розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року №357 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та додаткових матеріалів справи” призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №340/734/24 у зв`язку із призначенням судді Дегтярьової С.В. до апеляційної інстанції.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Кармазину Т.М.

Ухвалою суду від 09.01.2026 прийнято до провадження справу №340/734/24 та поновлено провадження у даній справі. Розгляд справи розпочато спочатку (а.с.57).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, надав відзив на позов та пояснив, що перед початком фактичної перевірки, відповідно до п.80.4 ст.80 ПК України, перевіряючими на господарському об`єкті - торгівельний об`єкт зі схемами для вишивання бісером, який розташований навпроти павільйону “Тепло, Обігрівачі” на території Критого ринку за адресою: вул. Соборна, м. Кропивницький, проведено 03.10.2023 року 2 (дві) контрольні розрахункові операції о 10:10 год. та 14:00 год. з придбання за готівку тютюнових виробів на загальну суму 157,00 грн, у продавця підакцизного товару – ОСОБА_1 , які в подальшому були оформлені відповідним актом та завірені підписом позивачки. В подальшому, після проведення вищезазначених контрольно-розрахункових операцій на даному господарському об`єкті, перевіряючими, одночасно з пред`явленням службових посвідчень та направлень на перевірку від 03.10.2023 року №№ 2422, 2421, вручено ОСОБА_1 копію наказу від 03.08.2023 року № 1192-п про проведення перевірки. Вказує, що перевіряючими 03.10.2023 року о 14:51 розпочато проведення фактичної перевірки на вказаному об`єкті, на якому здійснює господарську діяльність з реалізації підакцизного товару (тютюнових виробів) ФОП ОСОБА_1 , яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (III група єдиний податок 5 відсотків). В ході проведення фактичної перевірки, перевіряючими встановлені порушення Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального” та Податкового кодексу України. За результатами проведеної фактичної перевірки перевіряючими 04.10.2023 року складено акт фактичної перевірки від 04.10.2023 року, другий примірник якого вручено під підпис ОСОБА_1 . Зазначає, що зауваження відповідно до п.4.1 розд.4 “Прикінцеві положення” до акту фактичної перевірки від 04.10.2023 року – відсутні. Заперечення до акту фактичної перевірки від 04.10.2023 року № 6715/11/28/РРО/ НОМЕР_1 позивачкою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області – не подавалися. В подальшому, відповідачем, з урахуванням рішення ДПС України №610/6/99-09-06-03-02-06 про результати розгляду адміністративної скарги платника податків винесено відповідні податкові повідомлення-рішення (ППР) від 25.10.2023 року та, які з відповідними розрахунками штрафних санкцій, надіслані на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 . Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що відповідно до вимог ПКУ оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані правомірно, тому підстави для їх скасування відсутні. Окрім того стверджує, що постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.11.2023 року у справі № 404/8696/23 на яку посилається представник позивача в позові, не має преюдиційного значення при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

Відповідно до відповіді №3389397 від 01.10.2026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 18.04.2012, основним її видом діяльності за КВЕД: 85.59 – інші види освіти, н.в.і.у., а 09.10.2023 року внесено запис про припинення підприємницької діяльності (а.с.65-66).

Посадовими особам ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу №1192-п від 03.10.2023 “Про проведення фактичних перевірок” та направлень на перевірку від 03.10.2023 №№2421, 2422 проведено перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , навпроти павільйону “Тепло, Обігрівачі” торгівельна ракушка зі схемами для вишивання на тканині та бісером, де здійснювала господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої було складено акт фактичної перевірки від 04.10.2023 №6715/11/25/РРО/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (а.с.32-33, 36-38).

Перед початком перевірки було проведено контрольно-розрахункову операцію з купівлі цигарок на загальну суму 157 грн, про що свідчить акт проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів від 03.10.2023 р. (а.с.39зв.). Фіскальний чек на суму покупки не видано.

Контролюючим органом було проведено інвентаризацію коштів, результат якої оформлено описом готівкових коштів. За даним описом в касі було 5730 грн (а.с.39).

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки торгівельної одиниці було придбано 4 пачки сигарет та сигарети поштучно, які не марковані марками акцизного податку встановленого зразка. Розрахунки за реалізований товар проводила ОСОБА_1 . При цьому при розрахунках із споживачами не використовувався належним чином зареєстрований РРО або ПРРО. Крім того встановлена роздрібна торгівля тютюновими виробами без одержання відповідної ліцензії. Також, в ході перевірки не надано документів, які підтверджують походження тютюнових виробів та які знаходяться на реалізації у перевіряємому кіоску.

Таким чином, в ході перевірки встановлено факт торгівлі тютюновими виробами та зберігання тютюнових виробів, які не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, на загальну суму 48520 грн (1178 пачок сигарет), та без наявності відповідної ліцензії, чим порушено ст.ст.11, 15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”. Зазначене порушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 03.10.2023 (серія ВАВ №238503), актом вилучення та поясненнями ФОП ОСОБА_1 (а.с.34, 40-41,67).

Також, під час проведення контрольних розрахункових операцій встановлено, реалізацію тютюнових виробів на загальну суму 157 грн, в т.ч. однієї сигарети “Compliment” (поштучно) по ціні 3 грн, які не мають марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено ст.11, п.6 ст.153 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19.12.1995 року №481/95-ВР.

З акту перевірки вбачається, що пояснення та зауваження до акту перевірки відсутні.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п.1, п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

- абз.3 ч.4 ст.11, абз.21 ст.15, п.6 ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального”;

- п.п.226.2 ст. 226 ПК України.

За наслідками перевірки, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 25.10.2023:

- №00075270901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 17000 грн за порушення абз.3 ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального” (а.с.6);

- №00075290901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 6800 грн за порушення п.6 ч.2 ст.153 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального” (а.с7);

- №00075250901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 97040 грн за порушення абз.3 ч.4 ст.11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального” (а.с.8);

- №00075320901, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 97040 грн за порушення ч.23 ст.15 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах та пального” (а.с.9).

Не погоджуючи з податковими повідомленнями-рішеннями позивач подала скаргу до ДПС.

Рішенням за результатами розгляду скарги ДПС України від 10.01.2024 №610/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 25.10.2023 року №00075250901, №00075270901, №00075290901 та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.10.2023 року №00075320901 в частині 80040 грн (97040 грн – 17000 грн) застосованих штрафних санкцій, в іншій частині залишено без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивачка звернулась через свого представника з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно із підпунктом 75.1.3 Пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2. статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.2, 80.2.3 пункту 80.2. статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.

Суд звертає увагу на те, що позивач не оспорює наявність підстав для призначення та проведення фактичної перевірки, не заявляє про недопуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки і не порушує питання про недодержання порядку її призначення, а тому відповідні обставини предметом судової перевірки не є.

Щодо правомірності винесення податкових повідомлень-рішень форми “С” №00075250901 та №00075270901 від 25.10.2023, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон №481/95-ВР, у редакції, чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до пп.14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Підпунктом 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 ПК України встановлено, що суми податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов`язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм цього Кодексу, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п`ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації. Якщо зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

За правилами пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Пунктом 226.8 статті 226 ПК України встановлено, що кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. На марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили додатково наноситься кількість штук у пачці (упаковці). Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.

Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. (пункт 226.3 статті 226 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до пункту 20 якого маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої та тютюнові вироби у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 ПК України.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку.

Пунктом 226.11 статті 226 ПК України встановлено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзаці 20 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Так, законодавцем визначена міра відповідальності у вигляді штрафу саме за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

При цьому немаркованими вважаються алкогольні напої чи тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення №1251, а також мають пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених пунктом 5 Положення №1251, або за які не сплачено або сплачено не в належному розмірі акцизний податок, а підставою для притягнення до відповідальності згідно із наведеними положеннями є ухилення від сплати акцизного податку.

Як зазначено в акті, у ході проведення фактичної перевірки кіоску, у якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено факт реалізації та зберігання немаркованих тютюнових виробів на загальну суму 48520 грн (1178 пачок сигарет). Цей факт підтверджується актом вилучення від 03.10.2023, поясненнями самої ОСОБА_1 , а також фото та відеозаписом.

Предметом огляду та вилучення були тютюнові вироби без марок акцизного податку (назва та перелік їх наведений у акті вилучення) у загальній кількості 1178 пачок.

Тобто, із аналізу встановлених обставин, суд приходить до висновку, що за вказаним актом вилучення речей у кіоску, де здійснює свою підприємницьку діяльність позивач як фізична особа-підприємець фактично було виявлено факт зберігання та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Позивачем у ході судового розгляду справи доказів, які б спростовували факт зберігання у місці її торгівлі тютюнових виробів та реалізації нею без марок акцизного податку, які були вилучені, суду не надано.

Також і жодних обставин, які б свідчили про те, що вилучені тютюнові вироби без марок акцизного податку належать не їй, а іншій особі, судом за наданими позивачем матеріалами не встановлено, а позивачем таких доказів суду не надано.

При цьому, судом враховується і те, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача в силу ч.2 ст.77 КАС України.

Разом з цим, визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті і обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має нести фінансову відповідальність у вигляді штрафу за реалізацію та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка у місці його торгівлі відповідно до вимог абз.20 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.

Отже, податкові повідомлення-рішення від 25.10.2023 №00075250901 та №00075270901 винесено відповідачем правомірно.

Крім того, під час проведення контрольної розрахункової операції за місцем реалізації товарів, продавцем реалізовано 4 пачки сигарет та сигарету поштучно, на загальну суму 157 грн. Будь яких доказів на спростування даного порушення позивачем не надано, а під час перевірки надано пояснення, в яких підтверджено торгівлю тютюновими виробами. (а.с.67)

Відповідно до п.6 ч.2 ст.153 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: 6) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар).

Згідно абз.14 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області форми “С” №00075290901 від 25.10.2023, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення ст.15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” у сумі 6800,00 грн є законним та обґрунтованим.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення форми “С” №00075320901 від 25.10.2023 з урахування рішення ДПС за результатами розгляду скарги, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР, суд зазначає.

Частиною 23 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до абз.7 ч.2 ст.17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Отже, виходячи з аналізу перелічених норм законодавства, суд доходить висновку, що роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії.

За результатами проведеної фактичної перевірки контролюючим органом складено акт перевірки відповідно до висновків якого встановлено порушення ч.23 ст.15 Закону №481/95-ВР, а саме перевіркою встановлено факт здійснення позивачем господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії.

Під час розгляду справи позивач не надав доказів на спростування факту здійснення ним господарської діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Так само позивач не надав доказів того, що він має ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивачем здійснено господарську діяльність з роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності відповідної ліцензії, за що відносно позивача застосовано відповідні фіксовані санкції.

Разом з тим, позивач, не оспорюючи факт здійснення нею роздрібної торгівлі тютюновими виробами без відповідної ліцензії, оскаржує спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій, посилаючись на їх необґрунтованість.

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, обґрунтовано застосувавши штрафні санкції на підставі встановлених порушень. Позивач не довела суттєвих процедурних порушень, які б вплинули на законність спірних податкових повідомлень-рішень.

Інших доводів щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивачем не наведено.

Надаючи оцінку доводам представника позивача про те, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда, яка набрала законної сили, у справі №404/8696/23 від 06.11.2023, провадження у справі відносно ОСОБА_1 , про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП закрито на підставі положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд зазначає.

Відповідно до змісту постанови суду у вказаній справі суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки органами податкової служби не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Натомість, у справі, що розглядається, факт реалізації позивачем тютюнових виробів за відсутності діючої ліцензії, доведено зазначеними вище доказами.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на положення частини 6 статті 78 КАС України, відповідно до яких вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Частина 6 зазначеної статті відрізняється від інших тим, що містить припис про обов`язковість врахування для адміністративного суду зокрема, постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, в питанні, чи мали місце дії (бездіяльність) та чи вчинені вони певною особою.

Тобто, положення частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною нормою та має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про правові наслідки вчинених дій позивача, стосовно якої ухвалена постанова суду в межах справи про адміністративне правопорушення в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, визначальним у даній справі є встановлення факту наявності/відсутності у ОСОБА_1 ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

У даній справі, що розглядається, факт реалізації позивачем тютюнових виробів за відсутності діючої ліцензії, доведено зазначеними вище доказами.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі №280/9662/21.

Таким чином, адміністративний суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічні висновки також містяться у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №826/6828/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.07.2020 у справі №П/811/1093/16 зазначив, що відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності як окремого документа не позбавляє суд під час розгляду справи на підставі встановлених ним обставин самостійно кваліфікувати поведінку фізичної особи-підприємця і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що дотримання платником податків податкового законодавства є його безумовним обов`язком, порушення якого має своїм невідворотним наслідком застосування до такого платника, передбаченої законодавством, відповідальності.

Таким чином доводи позивача, викладені в позовній заяві щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, на підставі наявних доказів.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua