Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №320/46485/25 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 19 жовтня 2026 р.

Справа: №320/46485/25

Суддя: Кочанова П.В.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 року м. Київ справа №320/46485/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

-№ 12578633/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 29.02.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578627/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 04.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578632/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 05.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578631/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 07.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578629/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 08.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578630/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 5 від 11.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

-№ 12578628/40307206 від 04.03.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 11.03.2024 року, виписану на Покупця - ТОВ «АГРО ФОНД» (код ЄДРПОУ 39137820);

- зобов`язати ГУ ДПС у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА»: податкову накладну № 2 від 29.02.2024 року на суму 185 975,72 грн. в тому числі ПДВ 22 839,12 грн., податкову накладну № 1 від 04.03.2024 року на суму 96 047,86 грн. в тому числі ПДВ 11 795,35 грн., податкову накладну № 2 від 05.03.2024 року на суму 180 863,72 грн. в тому числі ПДВ 22 211,33 грн., податкову накладну № 3 від 07.03.2024 року на суму 83 879,88 грн. в тому числі ПДВ 10 301,04 грн., податкову накладну № 4 від 08.03.2024 року на суму 267 191,60 грн. в тому числі ПДВ 32 813,00 грн., податкову накладну № 5 від 11.03.2024 року на суму 411 359,78 грн. в тому числі ПДВ 50 517,87 грн., податкову накладну № 6 від 11.03.2024 року на суму 103 439,94 грн. в тому числі ПДВ 12 703,15 грн., у день їх подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідком зупинення реєстрації спірних податкових накладних ним було надано на розгляд Комісії пояснення та копії первинних документів, які у повному обсязі розкривають зміст господарських операцій та підтверджують їх виконання, проте першим відповідачем за результатами аналізу наданих документів в реєстрації спірних накладних було відмовлено, при цьому, підставами для прийняття таких рішень ГУ ДПС визначено «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», але в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказало тільки «Первинні документи» без зазначення які саме з наданих документів були складені з порушенням вимог законодавства, із одночасною вказівкою на ризиковість позивача».

Отже, у справі, що розглядається, рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії суб`єктів владних повноважень, що є підставою для їх скасування.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА» залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 21 196 (двадцять одна тисяча сто дев`яносто шість гривень) 00 копійок..

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем усунуто недоліки у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі проти задоволення позову заперечували, надали відзиви, в яких доводили правомірність оскаржуваних рішень тими обставинами, що підприємство відповідає п.8 Критеріїв ризиковості, що є правомірною підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних, а також вказував, що на розгляд Комісії платником податків було надано документи, які складені з порушеннями вимог діючого законодавства, що є достатньою підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних. Крім цього відповідачі зазначали про недопущення втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.

Одночасно із відзивом відповідачами надано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини 4 статті 12 КАС України.

Згідно з частиною 1 - 4 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження визначені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом норм частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Враховуючи викладене, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, також, зважаючи на дію воєнного стану в Україні та з метою збереження життя та здоров`я людей, суд дійшов до висновку про залишення без задоволення клопотання про проведення судового засідання з повідомлення (викликом сторін).

Крім цього відповідачами заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропущеним строком звернення до суду.

Вирішуючи вказане клопотання суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду КАС України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У цій справі позивач правом на адміністративне оскарження спірних рішень не скористався.

Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв`язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом (без використання процедури досудового вирішення спору) становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідач вказує, що позивачем пропущено процесуальний строк, що випливає з того, що ним пред`явлено позов 16.09.2025, тоді як оскаржувані рішення прийняті Комісією регіонального рівня 04.03.2025.

Водночас, суд не може погодитись з такими доводами Відповідача 1, оскільки ним помилково ототожнено дату звернення із позовом із датою отримання судом позовної заяви ТОВ «МІАТЕРРА».

Як вбачається з поштової накладної, яка міститься на конверті із поштовим відправленням, позовна заява була направлена до суду 03.09.2025, тобто, із додержанням шестимісячного строку для звернення до суду із цим позовом.

Таким чином, суд зазначає, що доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження, тому у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА», код ЄДРПОУ 40307206, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, буд. 1, офіс 48, зареєстровано в якості юридичної особи з 29.02.2016 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області (Бучанська ДПІ), у тому числі, як платник ПДВ.

Основним видом діяльності є КВЕД 2 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, інші види: 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.30 Відтворення рослин, 01.50 Змішане сільське господарство, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Для здійснення господарської діяльності позивач має земельний банк: в Рівненській області площею 1339,887 га. (с. Жданівка, с. Крилів, с. Коловерти, с. Сапожин, с. Самостріли, с. Залізниця, с. Щекічин Корецького району Рівненської області), які орендовано у фізичних осіб та у Коловертівської і Залізницької сільської ради, а також в Чернігівській області площею 217, 5717 га. (за межами населених пунктів с. Нові Млини, с. Лосева Слобода, с. Смяч) ,що територіально знаходяться біля села Кучинівка Сновської ОТГ Корюківського району Чернігівської області, що складається із земельних ділянок суборендованих у ТОВ «ЯНА ПЛЮС» на підставі Договору суборенди землі № 01 від 25.04.2023, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі ліцензіатів та місць обліку пального, копія витягу з якого наявна у матеріалів справи, у підприємства наявні резервуари, що використовуються для зберігання пального, загальною місткістю 10000,00 л., за зберігаються за адресою: вул. 1-го Травня, буд. 150/Г, м. Мена, Менський р-н., Чернігівська область.

На підставі Договору поставки нафтопродуктів № АС-0000137 від 17.05.2023, укладеного між позивачем (покупцем) та ТОВ «АСТРА» (постачальником), згідно Специфікації № 02 від 27.06.2023, позивачем було придбано дизельне паливо у кількості 2400 л., загальною вартістю 88082,40 грн., згідно Специфікації № 03 від 31.01.2024, позивачем було придбано дизельне паливо у кількості 2650 л., загальною вартістю 124560,60 грн., згідно Специфікації № 04 від 07.03.2024, позивачем було придбано дизельне паливо у кількості 2650 л., загальною вартістю 125864,40 грн., згідно Специфікації № 05 від 08.03.2024, позивачем було придбано дизельне паливо у кількості 2400 л., загальною вартістю 113990,40 грн.

Вказані обставини підтверджуються копіями: ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АС-0000115 від 31.01.2024, рахунку-фактури № АС-0000251 від 31.0.12024 на загальну суму 124560,60 грн., видаткової накладної № АС-0000297 від 31.01.2024 на загальну суму 124560,60 грн., видаткової накладної № АС-0000726 від 07.03.2024 на загальну суму 125864,40 грн., рахунку-фактури № АС-0000586 від 06.03.2024 на загальну суму 125864,40 грн., ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АС-0000252 від 07.03.2024, видаткової накладної № АС-0000752 від 08.03.2024 на загальну суму 113990,40 грн., рахунку-фактури № АС-0000603 від 08.03.2024 на загальну суму 113990,40 грн., ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АС-0000268 від 08.03.2024, видаткової накладної № АС-0001351 від 18.05.2023 на загальну суму 179288,13 грн., рахунку-фактури № АС-0001061 від 17.05.2023 на загальну суму 179288,13 грн., ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АС-0000754 від 18.05.2023, видаткової накладної № АС-0001797 від 27.06.2023 на загальну суму 88082,40 грн., ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АС-0001024 від 27.06.2023, рахунку-фактури № АС-0001409 від 23.06.2023 на загальну суму 88082,40 грн.; оплата палива підтверджується копіями платіжних інструкцій: № 374 від 17.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 375 від 17.05.2023 на загальну суму 89288,13 грн., № 480 від 23.06.2023 на загальну суму 88082,40 грн., № 152 від 31.01.2024 на загальну суму 124560,60 грн., № 270 від 06.03.2024 на загальну суму 113990,40 грн., № 271 від 06.03.2024 на загальну суму 11874,00 грн., № 281 від 08.ю03.2024 на загальну суму 113990,40 грн.

Крім цього, у власності товариства наявна виробнича база за адресою: Рівненська область, м. Корець, вул. Київська, 200, а також, на підставі Договору оренди № 09-О від 01.04.2023, укладеного з ТОВ «ГЛОБАЛ ЛОГІТИК ГРУП» наявне складське приміщення, що розташоване за адресою: Чернігівська область, м. Мена, вул. 1-го Травня, 150 Г, а також наявна сільськогосподарська техніка (оприскувач причіпний Amazone UG3000, Трактор МТЗ 80 підіймач, трактор колісний БЕЛАРУС-1221), яка орендована у ТОВ «ТП АГРОТРЕЙД» на підставі Договору № 7-сгп від 01.05.2023 та передана позивачу за Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): №№ ОУ-0000013, ОУ-0000014, ОУ-0000021, ОУ-0000022, які містяться в матеріалах справи. Оплата оренди техніки підтверджується копіями платіжних інструкцій, копії яких, також містяться в матеріалах справи: № 348 від 02.04.2024, № 353 від 03.04.2024, № 357 від 04.04.2024, № 366 від 11.04.2024, № 597 від 13.07.2023, зберігання товару (кукурудзи) підтверджується копіями Актів приймання-передачі ТМЦ № 1 від 22.01.2024, № 2 від 01.02.2024, № 3 від 01.03.2024, Акту надання послуг зі зберігання та відвантаження кукурудзи № 12 від 29.02.2024, № 5 від 31.01.2024, послуги по добривці кукурудзи підтверджуються копією Акта надання послуг № 11 від 16.02.2024, № 10 від 01.02.2024, № 9 від 01.02.2024, № 4 від 22.01.2024.

Крім цього, з метою збирання сільськогосподарських культур (кукурудзи) товариством орендовано Комбайни зернозбиральні Lexion фірми Class 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_1 та Комбайни зернозбиральні Lexion фірми Class 2008 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією Договору суборенди комбайна з екіпажем № 1011-1 від 10.11.2023, укладеного між позивачем (суборендарем) та ФОП ОСОБА_1 (орендодавцем), означена техніка з екіпажем надавалась позивачу в суборенду за Актами приймання-передачі майна від 20.01.2024, від 31.01.2024 від 01.03.2024, від 11.03.2024, та за результатами виконання робіт сторонами були підписані Акти надання послуг № 1 від 31.01.2024, № 5 від 11.03.2024, оплата за договором підтверджується копіями платіжних інструкцій: № 317 від 25.03.2024, № 340 від 01.04.2024.

Як видно з наявних матеріалів справи, товариство належним чином повідомило контролюючий орган про наявні в нього об`єкти, шляхом направлення відповідник Довідок за Формою 20-ОПП, копії яких містяться в матеріалах справи.

Товариством належним чином виконуються обов`язки зі сплати зобов`язання за оренду приміщень, що підтверджується копіями Актів надання послуг від 31.03.2024 № 14, від 29.02.2024 № 8, від 31.01.2024 № 2, від 31.08.2023 № 26, від 31.07.2023 № 22, від 30.06.2023 № 19, від 31.05.2023 № 15, від 30.04.2023 № 11 та суборенду земельних ділянок, що підтверджується копіями Акту надання послуг: № 85 від 31.12.2023, рахунку на оплату: № 66 від 31.12.2023, платіжних інструкцій: від 22.03.2024 № 312, від 29.03.2024 № 335.

В межах здійснення господарської діяльності між позивачем (покупцем) та ТОВ «АГРО АРЕНА» (постачальником) було укладено Договір поставки № 3397-К від 07.04.2023, у відповідності до предмету якого постачальник зобов`язується передавати (постачати) у зумовлені строки (строк) покупцеві товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин, добрива, мінеральні добрива) та інший товар, який поставляється постачальником покупцю по цьому Договору у кількості асортименті і по цінах, згідно з накладними (додатками, специфікаціями), що є невід`ємними частинами цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти вказані товари і своєчасно сплатити за них певну грошову суму на умовах цього Договору.

Ціна Договору та порядок оплати зазначені у п. 2 договору, та, згідно з приписами п.п.2.1 покупець оплачує поставлені постачальником товари за цінами, зазначеними у специфікаціях та/або видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору.

В межах виконання договірних зобов`язань постачальником було виписано видаткову накладну № 1377 від 11.05.2023 за замовленням № 3397-К від 07.04.2023 на добрива комплексні мінеральні «Авангард» в асортименті на загальну суму 551946,48 грн., у т.ч. ПДВ 91991,08 грн., видаткову накладну № 1554 від 24.05.2023 на товар «Грінфорт Екстра», КС на загальну суму 246792,00 грн., у т.ч. ПДВ 41132,00 грн., видаткову накладну № 1382 від 11.05.2023 на товар «Карбамід марки «Б», на загальну суму 105244,80 грн., у т.ч. ПДВ 17540,80 грн., видаткову накладну № 1949 від 30.06.2023 на товар «Гліфовіт, РК (20л)» на загальну суму 134798,40 грн., у т.ч. ПДВ 22466,40 грн., видаткову накладну № 1717 від 08.06.2023 на товар «Агент, СЕ (5л), Міладар, КС (5л)» на загальну суму 97386,00 грн., у т.ч. ПДВ 16231,00 грн.,

Транспортування було здійснено третьою стороною, що підтверджується копіями ТТН № 6177_2 від 11.05.2023, № 6227_1 від 24.05.2023,

А також перевізником «Нова пошта», що підтверджується копіями експрес-накладних: № 20450734996582 від 30.06.2023, № 20450723432164 від 06.06.2023,

Оплата за товар булла здійснена платіжними інструкціями: № 190 від 12.04.2023 на загальну суму 2900000,00 грн., № 219 від 01.05.2023 на суму 48000,00 грн., № 220 від 01.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 221 від 01.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 314 від 09.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 315 від 09.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 316 від 09.05.2023 на загальну суму 40000,00 грн., № 369 від 15.05.2023 на загальну суму 90000,00 грн., № 370 від 15.05.2023 на загальну суму 60000,00 грн., № 401 від 07.06.2023 на загальну суму 29215,80 грн., № 402 від 07.06.2023 на загальну суму 25784,20 грн., № 586 від 30.06.2023 на загальну суму 63756,00 грн., № 587 від 30.06.2023 на загальну суму 63756,00 грн.,

Крім цього, між позивачем (покупцем) та ТОВ «АГРО-ТРЕЙД-М» (постачальником) було укладено Договір поставки № 01 від 30.05.2023, у відповідності до предмету якого, постачальник зобов`язується поставити покупцю товари - насіння сільськогосподарських культур ,мінеральні добрива, засоби захисту рослин, визначені в Додатках (Специфікаціях) до Договору, а покупець прийняти та оплатити такий товар; найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Умови поставки вказані у п. 2 Договору, та, згідно з п.п. 2.1-2.2 п. 2 товар постачається окремими партіями згідно Специфікаціями, які оформлюються на підставі замовлень покупця; поставка товару здійснюється на умовах, визначених Специфікацією.

Ціна товару означена у п. 3 згідно з приписами п.п. 3.1 якого загальна ціна Договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим Договором, що визначається відповідно до цін товару, визначених згідно умов Договору, з урахуванням знижок, які можуть надаватись за цим Договором та призводити до зміни цін товару та Договору після поставки товару.

Специфікацією № 1 до цього Договору визначено поставка насіння кукурудзи ,у кількості 156 мішків, загальною сумою товару 170726,40 грн., у т.ч. ПДВ 20966,40 грн.

На виконання умов цього Договору постачальником було виписано видаткову накладну № 9 від 01.06.2023 на загальну суму 170726,40 грн., у т.ч. ПДВ 20966,40 грн., оплату було здійснено платіжною інструкцією № 24 від 16.01.2024 на суму 100012,00 грн., № 67 від 22.01.2024 на суму 100000,00 грн., № 74 від 23.01.2024 на суму 100000,00 грн., № 126 від 26.01.2024 на суму 50000,00 грн., № 155 від 02.02.2024 на суму 100105,00 грн.

За поясненнями позивача, після вирощення кукурудзи, 14 лютого 2024 року між ним (постачальником) та ТОВ «АГРО ФОНД» було укладено Договір поставки кукурудзи № 14/02-24, копія якого міститься в матеріалах справи.

За умовами вказаного Договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію: кукурудзу урожаю 2023 року, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах та в строки, встановлені даним Договором.

Кількість та асортимент товару, згідно з положеннями п. 2 цього Договору вказуються у видаткових накладних.

Поставка товару здійснюється однією або кількома партіями, кількість товару в кожній партії та умови поставки товару вказуються в Специфікаціях (п.п. 3.1 п.3).

Загальна вартість цього Договору визначається шляхом підсумування вартості товару, яка визначена у видаткових накладних (п.п. 4.1 п. 4).

Специфікацією № 1 від 14.02.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 25 т. на загальну суму 95000,00 грн.; Специфікацією № 2 від 29.02.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 226,1 т. на загальну суму 813960,00 грн.; Специфікацією № 3 від 11.03.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 203,24 т. на загальну суму 812960,00 грн.; Специфікацією № 4 від 18.03.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 70,1 т. на загальну суму 287410,00 грн.; Специфікацією № 5 від 23.03.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 49,46 т. на загальну суму 207732,00 грн.; Специфікацією № 6 від 25.03.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 174,7 т. на загальну суму 751210,00 грн.; Специфікацією № 7 від 26.03.2024 до цього Договору узгоджено поставка кукурудзи врожаю 2023 року у кількості 127,28 т. на загальну суму 560032,00 грн.

Кукурудза, що я предметом вказаного Договору булла вирощена в Чернігівській області, тому відвантаження товару здійснювалось за адресом її фактичного знаходження: Чернігівська область, м. Мена, вул. 1-го Травня, 150 на умовах: Зерносклад Постачальника, тобто без переміщення товару за рахунок Постачальника.

Для здійснення перевезення товару між позивачем (замовником) та ТОВ «ТРАНС ГРАНО» було укладено Договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом на території України від 10.01.2024 № 10/01, копія якого міститься в матеріалах справи. Означені послуги було надано у повному обсязі, що підтверджується копіями: Актів надання послуг перевезення вантажу (кукурудзи): від 22.01.224 № 4, від 31.01.224 № 7, № 21 від 12.03.2024, № 16 від 31.03.2024; рахунків на оплату: № 4 від 22.01.2024, № 7 від 31.01.2024, № 21 від 12.03.2024, сплата за послуги підтверджується копіями платіжних доручень: № 236 від 08.02.2024, № 338 від 01.04.2024.

При цьому, транспортування кукурудзи до покупця підтверджується копіями ТТН, наявними в матеріалах справи, а саме: № 227642 від 29.02.2024, № 227643 від 29.02.2024, № 227645 від 04.03.2024, № 227646 від 05.03.2024, № 227648 від 07.03.2024, № 227649 від 08.03.2024, № 227650 від 08.03.2024, № 227601 від 08.03.2024, № 227603 від 11.03.2024, № 227604 від 11.03.2024, № 227602 від 11.03.2024, № 227605 від 11.03.2024, № 227606 від 11.03.2024, сплата товару випискою по особовому рахунку, а належний облік - ОСВ.

На кожну партію товару було складено видаткову накладну, а саме:

видаткову накладну № 8 від 29.02.2024 на постачання 51,66 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 9 від 04.03.2024 на постачання 26,68 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 10 від 05.03.2024 на постачання 50,24 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 11 від 07.03.2024 на постачання 23,3 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 12 від 08.03.2024 на постачання 74,22 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 13 від 11.03.2024 на постачання 102,84 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

видаткову накладну № 14 від 11.03.2024 на постачання 25,86 т. кукурудзи на адресу ТОВ «АГРО ФОНД»;

На підставі чого, за правилами першої події, позивачем було складено податкові накладні: № 2 від 29.02.2024 на загальну суму 185975,72 грн., у т.ч. ПДВ 22839,12 грн., № 1 від 04.03.2024 на загальну суму 96047,86 грн., у т.ч. ПДВ 11795,35 грн., № 2 від 05.03.2024, на загальну суму 180863,72 грн., у т.ч. ПДВ 22211,33 грн., № 3 від 07.03.2024 на загальну суму 83879,88 грн., у т.ч. ПДВ 10301, 04 грн., № 4 від 08.03.2024 на загальну суму 267191,60 грн., у т.ч. ПДВ 32813,00 грн., № 5 від 11.03.2024 на загальну суму 411359,78 грн., у т.ч. ПДВ 50517,87 грн., та № 6 від 11.03.2024 на загальну суму 103439,94 грн., у т.ч. ПДВ 12703,15 грн.

За результатами обробки вказаних податкових накладних їх реєстрація була зупинена, та направлено позивачу квитанції, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами) реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1005, перевищує величину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, о відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

На виконання п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок №520) позивачем 27.02.2025 подано до контролюючого органу Повідомлення № 1, пояснення та копії документів, на які підприємство посилалось у поясненнях щодо податкової накладної № 2 від 29.02.2024 та окремо Повідомлення № 2 від 27.02.2025, пояснення та копії документів щодо податкових накладних № 1 від 04.03.2024, № 2 від 05.03.2024, № 3 від 07.03.2024, № 4 від 08.03.2024, № 5 від 11.03.2024, № 6 від 11.03.204.

За результатами розгляду наданих документів Комісією ГУ ДПС у Київській області, було прийнято рішення: від 04.03.2025 № 12578633/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від №2 від 29.02.2024; від 04.03.2025 № 12578627/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 1 від 04.03.2024; від 04.03.2025 № 12578632/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 2 від 05.03.2024; від 04.03.2025 № 12578631/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 3 від 07.03.2024; від 04.03.2025 № 12578629/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 4 від 08.03.2024; від 04.03.2025 № 12578630/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 5 від 11.03.2024; від 04.03.2025 № 12578628/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 6 від 11.03.2024.

Причиною відмови вказано: «у зв`язку з надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства».

При цьому у графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказано таке: «Первинні документи. Крім того платнику встановлено відповідність п. 8 критеріїв ризиковості платника податків згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення».

Не погодившись з рішеннями відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165 (тут і далі - в редакції, чинній станом на дату зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пункт 7 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Пункт 10 Порядку №1165 передбачає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За правилами, встановленими пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Абзац другий пункту 25 Порядку № 1165 встановлює, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, які є додатком 1 до Порядку № 1165, передбачено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За встановлених судами обставин у справі, що розглядається, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних поданих позивачем всіх спірних податкових накладних була зупинена з підстав, що обсяг постачання товару/послуги 1005, перевищує велечину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, о відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (тут і далі - в редакції, чинній станом на час подання платником податків пояснень і копій документів та прийняття податковим органом оскаржуваних рішень).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Пункт 4 Порядку № 520 встановлює, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно із пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

З аналізу наведених вище правових норм слідує, що за змістом підпункту 3 пункту 11 Порядку № 1165 квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН обов`язково повинна містити саме пропозицію платнику податків надати пояснення та копії документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. У пункті 5 Порядку № 520 наведено загальний перелік таких документів, який, до того ж, не є вичерпним. Водночас, використане у вказаній нормі словосполучення «може включати» свідчить, що у платника податків відсутній обов`язок надати усі документи, перелічені у пункті 5 Порядку № 520. Наданню підлягають лише ті документи, які необхідні для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН виходячи із специфіки кожної конкретної господарської операції. Рішення про перелік та обсяг таких документів приймає платник податків.

Аналогічні за змістом висновки вже неодноразово викладались Верховним Судом.

Так, у постанові від 29 червня 2023 року у справі № 500/2655/22 Верховний Суд виснував, що платник задля забезпечення реєстрації податкової накладної має подати документи на підтвердження сутності та змісту господарської операції (а не усі згідно з переліком у пункті 5 Порядку № 520) й саме за результатами детального дослідження змісту поданих документів, на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією (постанови Верховного Суду від 13 грудня 2023 року у справі № 500/4191/22, від 12 лютого 2025 року у справі № 140/5463/23).

Слід зазначити, що висновки у наведених вище постановах викладені стосовно застосування норм Порядку № 1165 у взаємозв`язку з приписами Порядку № 520 до внесення змін до вказаного Порядку наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2023 року №19 «Зміни до Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». З 08 березня 2023 року пункти 9, 10 Порядку № 520 було викладено у новій редакції, внаслідок чого було удосконалено механізм розгляду контролюючим органом наданих платником податків письмових пояснень і документів і передбачено як обов`язок контролюючого органу додатково витребувати у платника податків пояснення і документи, яких не вистачає для підтвердження зазначеної у ПН/РК інформації про господарську операцію, так і право платника податків надати такі пояснення і документи за наслідками отримання відповідного повідомлення.

Верховний Суд вже аналізував застосування положень Порядку № 520 з урахуванням змін, що набрали чинності з 08 березня 2023 року, і у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 дійшов наступних висновків. З метою вирішення питання про наявність / відсутність підстав для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з 08 березня 2023 року було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку № 520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування;

2) про направлення повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення) - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку № 520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній / розрахунку коригування.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

У постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23 Верховний Суд виснував, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, вона направляє платнику податків Повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Отже, підпункт 3 пункту 11 Порядку № 1165 зобов`язує контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування навести пропозицію для платника податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію таких ПН/РК в ЄРПН. В свою чергу, платник податків, який має намір скористатись таким правом, подає до контролюючого органу не усі визначені пунктом 5 Порядку № 520 документи, а лише ті, які підтверджують сутність і зміст такої господарської операції з огляду на її специфіку, що визначається у кожному конкретному випадку окремо. Подальший розгляд контролюючим органом документів, наданих платником за результатами отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, здійснюється за правилами, встановленими пунктами 9, 10 Порядку № 520 (в редакції, чинній з 08 березня 2023 року).

Слід зауважити, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У справі, що розглядається, суд звертає увагу на те, що ГУ не скористалось правом направлення позивачу Повідомлень із зазначенням конкретного переліку документів, яких недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних. За таких обставин посилатися на обставини ненадання платником податків певних документів контролюючий орган вже не може, оскільки це свідчить про достатність обсягу наданих документів. Надалі ГУ ДПС має оцінити надані документи на відповідність вимогам законодавства.

З установлених судом обставин справи слідує, що відповідач 1, отримавши письмові пояснення і документи від позивача, надані за наслідками отримання Квитанції, ухвалив оскаржуване рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН.

З урахуванням висновку, викладеного Верховним Судом у постанові від 24 березня 2025 року у справі № 140/32696/23, такий алгоритм дій податкового органу є можливим, якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства.

В оскаржуваному рішенні ГУ ДПС проставило відповідну позначку у графі «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства», а в графі «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» вказало: «Первинні документи. Підприємство в переліку ризикових».

Отже, у справі, що розглядається, контролюючий орган не робив висновок про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання чи часткового надання певних документів, а виходив з того, що наданих відповідно до пункту 5 Порядку № 520 документів було достатньо, проте, вони були складені із порушенням законодавства. Відтак, питання правомірності висновків ГУ ДПС саме щодо дефектності наданих позивачем документів як підстави для прийняття оскаржуваних рішень і входить до предмета доказування у цій справі.

Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст здійсненої господарської операції та, за висновками суду, є належними та достатніми для реєстрації останньої у Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача, нікчемності або недійсності угоди, укладеної позивачем з вказаним контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.

Суд звертає увагу, що якщо контролюючий орган підставою для відмови у спірних рішеннях вказав «надання платником податків документів, складених з порушенням законодавства», у розділі «Додаткова інформація» повинні бути зазначені, які документи, надані позивачем, складені з порушенням законодавства.

Натомість, у розділі у розділі «Додаткова інформація» вказано «Первинні документи», проте, які саме з первинних документів, на думку контролюючого органу, є такими, що складені з порушенням не визначено, проте зазначено про ризиковість позивача.

Наведене у рішенні формулювання не надає змоги встановити які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства було ним порушено при складанні документів.

Крім цього, Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 1 до Порядку №1165.

Пунктом 1 додатку 3 Порядку № 1165 «Критерії ризиковості здійснення операцій» є: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Судом встановлено, що згідно квитанцій № 2, які було направлено позивачу, зупинення реєстрації всіх спірних ПН відбулось на тих підставах, що «Обсяг постачання товару/послуги 1005, перевищує величину залишку, визначеного, як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, о відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку)».

При цьому, в оскаржуваних рішеннях контролюючий орган вказав на те, що платнику встановлено відповідність п. 8 критеріїв ризиковості платника податків згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення

Так, відповідно до пункту 8 додатку 1 до Порядку №1165 одним із таких критеріїв є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які документи для підтвердження слід надати.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, зокрема, наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, при тому, що зупинення реєстрація всіх спірних накладних відбулась з посиланням на п. 1 Критеріїв.

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача 1 під час прийняття спірних рішень, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН та РК, а також суд вважає недоречним посилатись на п. 8 Критеріїв в оскаржуваних рішеннях, якщо зупинення реєстрації ПН відбулось на підставі відповідності операції п. 1 Критеріїв ризиковості.

При цьому, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23, від 31 травня 2023 року у справі № 260/6334/21, від 06 липня 2023 року у справі № 140/1986/22 тощо, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності.

Крім цього, контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 400/11727/23.

Відсутність ж додаткових запитів від Комісії щодо надання додаткових пояснень або додаткових документів, свідчать про належне підтвердження відомостей господарських операцій, відображених у податкових накладних, та безпідставність відмови у їх реєстрації.

Отже, оцінюючи рішення відповідача 1, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та рішення не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної не вказано, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Суд зазначає, що відповідачем 1 не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…".

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення, а отже, не довели правомірність такого рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення Комісії ДПС про відмову в реєстрації спірної податкової накладної свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчить про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачу, останній не мав правових підстав для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 04.03.2025 № 12578633/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від №2 від 29.02.2024; від 04.03.2025 № 12578627/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 1 від 04.03.2024; від 04.03.2025 № 12578632/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 2 від 05.03.2024; від 04.03.2025 № 12578631/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 3 від 07.03.2024; від 04.03.2025 № 12578629/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 4 від 08.03.2024; від 04.03.2025 № 12578630/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 5 від 11.03.2024; від 04.03.2025 № 12578628/40307206 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 6 від 11.03.2024.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкову накладну ТОВ «МІАТЕРРА» податкову накладну № 2 від 29.02.2024 року на суму 185 975,72 грн. в тому числі ПДВ 22 839,12 грн., податкову накладну № 1 від 04.03.2024 року на суму 96 047,86 грн. в тому числі ПДВ 11 795,35 грн., податкову накладну № 2 від 05.03.2024 року на суму 180 863,72 грн. в тому числі ПДВ 22 211,33 грн., податкову накладну № 3 від 07.03.2024 року на суму 83 879,88 грн. в тому числі ПДВ 10 301,04 грн., податкову накладну № 4 від 08.03.2024 року на суму 267 191,60 грн. в тому числі ПДВ 32 813,00 грн., податкову накладну № 5 від 11.03.2024 року на суму 411 359,78 грн. в тому числі ПДВ 50 517,87 грн., податкову накладну № 6 від 11.03.2024 року на суму 103 439,94 грн. в тому числі ПДВ 12 703,15 грн., у день їх подання на реєстрацію суд зазначає наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

У зв`язку з цим, податкова накладна підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного направлення на реєстрацію.

Вказаний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню і в цій частині.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 21 196,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 01.10.2025 № 5458-9673-4676-2246.

Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 21 196,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, оскільки рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

Зобов`язати ГУ ДПС у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА»: податкову накладну № 2 від 29.02.2024 року на суму 185 975,72 грн. в тому числі ПДВ 22 839,12 грн., податкову накладну № 1 від 04.03.2024 року на суму 96 047,86 грн. в тому числі ПДВ 11 795,35 грн., податкову накладну № 2 від 05.03.2024 року на суму 180 863,72 грн. в тому числі ПДВ 22 211,33 грн., податкову накладну № 3 від 07.03.2024 року на суму 83 879,88 грн. в тому числі ПДВ 10 301,04 грн., податкову накладну № 4 від 08.03.2024 року на суму 267 191,60 грн. в тому числі ПДВ 32 813,00 грн., податкову накладну № 5 від 11.03.2024 року на суму 411 359,78 грн. в тому числі ПДВ 50 517,87 грн., податкову накладну № 6 від 11.03.2024 року на суму 103 439,94 грн. в тому числі ПДВ 12 703,15 грн., у день їх подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІАТЕРРА», (код ЄДРПОУ 40307206, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Петрівська, буд. 1, офіс 48) сплачений судовий збір у розмірі 21 196,00 (двадцять одна тисяча сто дев`яносто шість) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (адреса: 03151, місто Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, код ЄДРПОУ 44096797).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20 жовтня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua