Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №320/36237/26 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року Київ справа №320/36237/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Таращанської міської ради (адреса Україна, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Тараща, вул. Героїв Чорнобиля, 1, 09501; ЄДРПОУ 04054955) до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса м. Київ, провул. Музейний, 2-Д, 01001; ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Представник Таращанської міської ради звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, у якому просить суд:

- Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.08.2026 у ВП № 67181195 в розмірі 10 200 грн, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хорошою Нателою Важанівною.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2026 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Правова позиція сторін.

Представник Таращанської міської ради вказує, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 за позовом ОСОБА_1 до Таращанської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 35.1 рішення Таращанської міської ради Київської області від 28 липня 2020 року № 1073-76-VII. Зобов`язано Таращанську міську раду Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно з графічними матеріалами, доданими до клопотання ОСОБА_1 від 9 червня 2020 року про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності, у порядку та спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. Зазначене судове рішення набрало законної сили. На виконання судового рішення Київським окружним адміністративним судом 27 вересня 2021 року видано виконавчий лист № 320/9368/20, відповідно до якого Таращанську міську раду Київської області зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 згідно з графічними матеріалами, доданими до клопотання ОСОБА_1 від 9 червня 2020 року про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності, у порядку та спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. Під час підготовки документів для розгляду на сесії Таращанської міської ради з метою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 виявлено розбіжності у зазначенні адреси земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 просив надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд орієнтовною площею 0,08 гектара. Зокрема, в описовій частині судового рішення зазначено адреси земельних ділянок: вулиця Незалежності України, 46 та 47. Водночас у резолютивній частині рішення суд зобов`язав Таращанську міську раду Київської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . З метою виправлення зазначеної описки в судовому рішенні Таращанська міська рада через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» направила до Київського окружного адміністративного суду відповідну заяву, зареєстровану судом 18 січня 2024 року. Копію заяви про виправлення описки в судовому рішенні та інформацію про провадження № П/320/9368/20 від 18 січня 2024 року додано до матеріалів справи. Однак станом на 1 вересня 2026 року зазначену заяву Таращанської міської ради не розглянуто, а рішення про виправлення описки в судовому рішенні Київським окружним адміністративним судом не прийнято. Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом десяти робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. 31 серпня 2026 року на адресу Таращанської міської ради від відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла постанова про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 67181195. Постанову надіслано із супровідним листом від 25 серпня 2026 року. Відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Оскільки постанова про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року надійшла на адресу Таращанської міської ради 31 серпня 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою на супровідному листі від 25 серпня 2026 року № 11564/2.1-18, останнім днем для оскарження зазначеної постанови з урахуванням вимог частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» є 11 вересня 2026 року включно. Отже, позивач дотримався встановленого законом процесуального строку для оскарження постанови. Оскаржуваною постановою за невиконання судового рішення на Таращанську міську раду накладено штраф на користь держави в розмірі 10 200 гривень. Позивач вважає постанову про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 67181195 безпідставною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки її винесено без повного з`ясування та врахування всіх обставин, які впливають на можливість виконання судового рішення. 31 серпня 2026 року на адресу Таращанської міської ради також надійшла вимога державного виконавця від 25 серпня 2026 року № 67181195 про термінове надання відділу примусового виконання рішень та стягувачу протягом трьох днів із моменту отримання вимоги відомостей щодо повного або часткового виконання рішення Київського окружного адміністративного суду з наданням підтвердних документів. За результатами розгляду вимоги державного виконавця виконавчий комітет Таращанської міської ради направив до відділу примусового виконання рішень на електронну адресу vpvr_oblast@justicekyiv.gov.ua та стягувачу на поштову адресу відповідь із додатками, у якій повідомив про неможливість виконання судового рішення з об`єктивних причин, що не залежать від Таращанської міської ради. На підтвердження зазначеного позивачем надано копію відповіді з підтвердними документами та знімок екрана офіційної електронної пошти Таращанської міської ради, який містить відомості про направлення відповіді до відповідного відділу, зокрема дату й час її доставки.Позивач зазначає, що до ухвалення Київським окружним адміністративним судом рішення про виправлення описки в описовій та резолютивній частинах рішення від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 шляхом приведення зазначеної адреси земельної ділянки у відповідність до предмета позову, а саме заміни адреси земельної ділянки по вулиці Незалежності України, 47, у місті Тараща Київської області на адресу земельної ділянки по вулиці Незалежності України, 46, у місті Тараща Київської області, виконання зазначеного судового рішення є неможливим. Крім того, позивач посилається на те, що станом на 1 вересня 2026 року воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано, а відповідних змін до Земельного кодексу України, зокрема до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення», не внесено. За таких обставин, на думку позивача, виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 є неможливим. На переконання позивача, наведені обставини об`єктивно позбавляють Таращанську міську раду можливості виконати судове рішення. Відтак постанова державного виконавця про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року винесена без повного з`ясування обставин невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/9368/20, що свідчить про її протиправність та є підставою для скасування. З огляду на викладене та з урахуванням наданих позивачем доказів у їх сукупності позивач вважає, що постанова про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 67181195 на суму 10 200 гривень, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хорошою Нателею Важанівною, є незаконною та протиправною і підлягає скасуванню.

18.09.2026 скеровано письмовий відзив.

Відповідач вважає позовну заяву Таращанської міської ради безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Зазначено, що до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Києві надійшов виконавчий лист № 320/9368/20, виданий Київським окружним адміністративним судом 27 вересня 2021 року, відповідно до якого Таращанську міську раду Київської області зобов`язано надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Незалежності України, 47, у місті Тараща Київської області згідно з графічними матеріалами, доданими до клопотання ОСОБА_1 від 9 червня 2020 року про набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності, у порядку та спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України. 20 жовтня 2021 року державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67181195. Копії постанови направлено сторонам виконавчого провадження до відома та для виконання. У постанові зазначено, що боржник повинен виконати судове рішення протягом десяти робочих днів і повідомити державного виконавця про його виконання. 1 червня 2022 року державним виконавцем на підставі статей 3, 27 та 40 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження для виконання та до відома. Того самого дня державним виконавцем на підставі статті 42 зазначеного Закону винесено постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження, копію якої направлено стягувачу для виконання та до відома. У зв`язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження документального підтвердження повного та фактичного виконання боржником зазначеного судового рішення 20 листопада 2025 року державним виконавцем на підставі статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5 100 гривень та встановлено строк у десять робочих днів для виконання судового рішення. Листом Таращанської міської ради від 3 грудня 2025 року № 2078/03-04 повідомлено, що 26 листопада 2025 року до виконавчого комітету Таращанської міської ради від відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла постанова від 20 листопада 2025 року № 67181195 про накладення на Таращанську міську раду штрафу в розмірі 5 100 гривень за невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20. Водночас Таращанська міська рада зазначила, що, хоча постанову про відкриття виконавчого провадження було винесено 20 жовтня 2021 року, її копія від державного виконавця на адресу міської ради не надходила. Також у зазначеному листі Таращанська міська рада послалася на розбіжності в адресі земельної ділянки, зазначеній в описовій та резолютивній частинах рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20. Зокрема, в описовій частині рішення зазначено адреси земельних ділянок по вулиці Незалежності України, 46 та 47, тоді як у резолютивній частині суд зобов`язав міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 . Таращанська міська рада стверджувала, що зазначені розбіжності перешкоджають повному виконанню судового рішення. У зв`язку із цим у 2021 році міська рада звернулася з відповідним листом до адвокатського об`єднання «Казачук та партнери», яке діяло в інтересах ОСОБА_1 . Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки та очевидні арифметичні помилки незалежно від того, чи набрало судове рішення законної сили. У зазначеному листі Таращанська міська рада також повідомила про перебування на розгляді Київського окружного адміністративного суду заяви ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокатське об`єднання «Казачук та партнери», у справі № 320/9368/20. Перебування відповідної заяви в провадженні суду підтверджувалося знімком екрана з електронного кабінету Таращанської міської ради в підсистемі «Електронний суд». Заява про виправлення помилки в судовому рішенні надійшла до Київського окружного адміністративного суду 18 січня 2024 року. Станом на 1 вересня 2026 року її не було розглянуто. У зв`язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження документального підтвердження повного та фактичного виконання боржником судового рішення 25 серпня 2025 року державним виконавцем на підставі статей 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 10 200 гривень та встановлено строк у десять робочих днів для виконання судового рішення. 25 серпня 2026 року державним виконавцем відділу на адресу Таращанської міської ради направлено вимогу про надання документів, що підтверджують повне та фактичне виконання судового рішення. Як зазначає Таращанська міська рада у позовній заяві, під час підготовки документів для розгляду на сесії з метою виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 було виявлено розбіжності між описовою та резолютивною частинами судового рішення. У зв`язку із цим міська рада вважає виконання судового рішення неможливим та посилається на подання до суду заяви про виправлення описки. Однак сам факт подання заяви про виправлення описки не свідчить про втрату судовим рішенням чинності та не зумовлює автоматичного зупинення його виконання. Відповідно, посилання Таращанської міської ради на подання заяви від 18 січня 2024 року не може саме по собі бути підставою для невиконання судового рішення. Отже, відділу примусового виконання рішень Управління примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надано доказів вжиття боржником заходів, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення суду у справі № 320/9368/20. Відповідач наголошує, що невиконання судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк є підставою для накладення на боржника штрафу відповідно до частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження». Для боржника - юридичної особи розмір такого штрафу становить триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а одночасно встановлюється новий строк виконання рішення. Крім того, невиконання рішень національних судів цієї категорії завдало та продовжує завдавати значних збитків Державному бюджету України. З огляду на викладене відповідач вважає, що постанова про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 67181195 винесена в межах повноважень державного виконавця та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржником не надано документального підтвердження повного та фактичного виконання судового рішення у встановлений строк. Враховуючи наведені обставини, відповідач просить відмовити в задоволенні адміністративного позову Таращанської міської ради про скасування постанови про накладення штрафу від 25 серпня 2026 року у виконавчому провадженні № 67181195 у повному обсязі.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд встановив наступні обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 35.1 рішення Таращанської міської ради від 28.07.2020 № 1073-76-VII, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо земельної ділянки по вул. Незалежності України, 46; у задоволенні решти вимог (зокрема про зобов`язання повторно розглянути клопотання) відмовлено.

У мотивувальній частині цього рішення суд встановив, що клопотання від 09.06.2020 та додані до нього графічні матеріали стосувалися земельної ділянки по вул. Незалежності України, 46. Суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача надати дозвіл саме щодо цієї ділянки, зазначивши, що в клопотанні йшлося про ділянку № 46, а не № 47, «як про це зазначено у позовних вимогах». Водночас у резолютивній частині рішення суд зобов`язав Таращанську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо земельної ділянки по вул. Незалежності України, 47, «згідно з графічними матеріалами, доданими до клопотання від 09.06.2020».

27 вересня 2021 року видано виконавчий лист у зазначеній справі, на підставі якого 20 жовтня 2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 67181195.

1 червня 2022 року державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

18 січня 2024 року Таращанська міська рада звернулася до суду із заявою про виправлення описки в судовому рішенні від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20.

Станом на момент розгляду спору, заяву про виправлення описки в судовому рішенні від 28 травня 2021 року у справі № 320/9368/20 не розглянуто.

20 листопада 2025 року (супровідний лист № 3424/2.1-18) головним державним виконавцем Кушнір Н. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн, якою встановлено боржнику новий строк у десять робочих днів для виконання рішення.

Постанова надійшла до виконавчого комітету 26.11.2025.

Листом від 03.12.2025 № 2078/03-04 Таращанська міська рада повідомила відділ, що не отримувала постанову про відкриття провадження, а також про розбіжність в адресі ділянки між мотивувальною та резолютивною частинами рішення та про заяву про виправлення описки, що перебуває в провадженні суду.

25 серпня 2026 року головним державним виконавцем Хорошою Н.В. винесено постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 67181195, якою на Таращанську міську раду накладено штраф у розмірі 10 200 грн та встановлено боржнику десять робочих днів для виконання рішення з попередженням про кримінальну відповідальність. У постанові зазначено, що станом на 25.08.2026 інформація про повне фактичне виконання рішення до відділу не надходила. У постанові не зазначено, за якою частиною статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначено розмір штрафу, не вказано про попереднє накладення штрафу та повторність невиконання, не наведено оцінки причин невиконання, повідомлених боржником у листі від 03.12.2025.

Суд встановив, що 25 серпня 2026 року виконавцем винесено вимогу про термінове надання у трьох-денний строк з моменту отримання відомостей про повне чи часткове виконання рішення із підтвердними документами та з попередженням про відповідальність за статтею 382 КК України.

Постанову та вимогу від 25.08.2026 отримано позивачем 31.08.2026, що підтверджується відміткою на супровідному листі від 25.08.2026 № 11564/2.1-18. На вимогу виконавчий комітет надіслав відповідь із додатками на електронну адресу відділу та стягувачу поштою, у якій повідомив про неможливість виконання рішення з причин, що не залежать від ради.

Позивач вважає постанова про накладення штрафу від 25.08.2026 в рамках ВП № 67181195 безпідставною, незаконною, тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, застосовує такі норми законодавства.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року №1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон №1404- VIII).

Статтями 1, 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-19 дано визначення поняттю виконавчого провадження, відповідно до якого виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення суб`єктом владних повноважень способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Згідно з п. 1 та п. 16 ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини.

З огляду на зазначене, ураховуючи процес поновлення порушених прав позивача (стягувача) шляхом видачі відповідного виконавчого документу, законодавством у сфері примусового виконання рішень встановлений найвищий пріоритет прав стягувача у виконавчому провадженні у порівнянні з колом прав боржника. Принцип "res judicata" (принцип обов`язковості судового рішення) покладає на боржника обов`язок виконання судового рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи відповідних дій державного виконавця.

В силу зазначеного правового принципу саме боржник повинен проявити достатню розумність і обачність для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення.

Верховний Суд у постанові у справі № 420/5465/18 зазначив, що накладення штрафу є видом юридичної відповідальності боржника, а умовою його застосування є невиконання виконавчого документа без поважних причин. Поважними причинами можуть вважатися об`єктивні обставини, які унеможливили або значно ускладнили виконання і не залежали від волі боржника. Факт невиконання без поважних причин має бути встановлений виконавцем на час винесення постанови. Тому саме по собі невиконання рішення у встановлений строк, без з`ясування та оцінки причин такого невиконання, не є достатньою підставою для застосування штрафу.

Крім того, у постанові від 04.04.2024 у справі № 560/17588/23 Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої при застосуванні до боржника штрафу слід оцінювати зміст зобов`язальної частини виконавчого документа та причини, з якими боржник пов`язує неможливість виконати рішення. Якщо резолютивна частина рішення є нечіткою за змістом, тобто незрозумілою як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для тих, хто здійснює його виконання, через що рішення неможливо виконати примусово або є імовірність його неправильного виконання, рішення виконавця про застосування штрафу є передчасним.

Перевіряючи оскаржувану постанову на відповідність цим вимогам, суд встановив таке.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 у справі № 320/9368/20 позов задоволено частково.

З мотивувальної частини рішення вбачається, що клопотання від 09.06.2020 та додані до нього графічні матеріали стосувалися земельної ділянки по вул. Незалежності України, 46; саме щодо цієї ділянки Таращанська міська рада відмовила у наданні дозволу пунктом 35.1 рішення від 28.07.2020 № 1073-76-VII; саме її суд визнав такою, що підлягає виділенню. Суд у цьому рішенні прямо зазначив, що в клопотанні позивач вказував ділянку з номером « 46», а не « 47», «як про це зазначено у позовних вимогах», і виснував про необхідність зобов`язати відповідача надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо ділянки по вул. Незалежності України, 46.

Водночас у резолютивній частині того ж рішення суд зобов`язав міську раду надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо ділянки по вул. Незалежності України, 47, «згідно з графічними матеріалами, доданими до клопотання від 09.06.2020».

Ці матеріали, за висновками самого суду, стосуються ділянки № 46. Таке формулювання було відтворено у виконавчому листі від 27.09.2021.

Отже, резолютивна частина рішення, яке підлягає виконанню, містить внутрішню суперечність щодо об`єкта зобов`язання: буквальне виконання щодо ділянки № 47 призвело б до надання дозволу за відсутності клопотання та графічних матеріалів щодо цієї ділянки (стаття 118 Земельного кодексу України пов`язує надання дозволу саме з поданим клопотанням і графічними матеріалами про бажане місце розташування), тоді як виконання щодо ділянки № 46 виходило б за межі буквального змісту резолютивної частини.

За таких умов суд погоджується з позивачем, що виникла об`єктивна невизначеність, яка створює імовірність неправильного виконання рішення і яку боржник самостійно усунути не міг, оскільки усунення розбіжності належить до компетенції суду, що ухвалив рішення (стаття 253 КАС України).

З заявою про виправлення цієї розбіжності позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду 18.01.2024 (провадження № П/320/9368/20). Станом на день розгляду спору, заяву не розглянуто, що відповідачем не спростовано. Отже, до винесення оскаржуваної постанови заява перебувала на розгляді понад два роки, а причиною цього були не дії боржника, а відсутність процесуального рішення суду.

Суд погоджується з доводом відповідача про те, що подання заяви про виправлення описки саме по собі не зупиняє виконання судового рішення та не припиняє його чинності. Водночас ця обставина не спростовує висновків суду, оскільки підставою для незастосування штрафу є не сам факт подання такої заяви, а наявність у тексті судового рішення невизначеності щодо змісту зобов`язання, яку може усунути лише суд.

Крім того, позивач повідомив відділ державної виконавчої служби про зазначені обставини листом від 03.12.2025 № 2078/03-04, тобто після винесення постанови від 20.11.2025 про накладення штрафу в розмірі 5 100 гривень, але до винесення оскаржуваної постанови.

Натомість в оскаржуваній постанові від 25.08.2026 відсутні будь-які висновки щодо причин невиконання рішення та їх поважності. Постанова обмежується цитуванням норм Закону і констатацією, що станом на 25.08.2026 інформація про повне фактичне виконання до відділу не надходила. У ній не наведено оцінки обставин, викладених у листі від 03.12.2025, не враховано відомої виконавцю суперечності в рішенні, а також не зазначено, за якою частиною статті 75 Закону визначено розмір штрафу у 10 200 грн, зокрема не вказано про повторність невиконання. Постанову та вимогу про надання відомостей про виконання винесено в один день (25.08.2026), тобто виконавець не очікував на відповідь боржника на власну вимогу, у межах якої боржник міг пояснити причини.

Отже, до вирішення Київським окружним адміністративним судом питання про виправлення описки в описовій та резолютивній частинах рішення від 28.05.2021 у справі № 320/9368/20 у частині зазначення номера земельної ділянки, а також до припинення або скасування воєнного стану в Україні та внесення відповідних змін до Земельного кодексу України, зокрема до підпункту 5 пункту 27 розділу X «Перехідні положення», позивач був позбавлений можливості виконати зазначене судове рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що під час винесення постанови від 25.08.2026 про накладення штрафу державний виконавець не з`ясував у повному обсязі обставини, які перешкоджали виконанню судового рішення, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою та другою статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Судові витрати по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 3328,00 грн, що підтверджується квитанцією № 938 від 07.09.2026 року, копія якої долучена до матеріалів справи.

З огляду на зазначене, враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 229, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

1.Позов Таращанської міської ради (адреса Україна, Київська обл., Білоцерківський р-н, місто Тараща, вул. Героїв Чорнобиля, 1, 09501; ЄДРПОУ 04054955) до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса м. Київ, провул. Музейний, 2-Д, 01001; ЄДРПОУ 43315602) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

2.Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 25.08.2026 у ВП № 67181195 в розмірі 10 200 грн, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Хорошою Нателою Важанівною.

3.Стягнути на користь Таращанської міської ради судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань до Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (адреса м. Київ, провул. Музейний, 2-Д, 01001; ЄДРПОУ 43315602) у розмірі 3328,00 грн (три тисячі вісімсот двадцять вісім гривень 00 копійок).

4.Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.