Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №240/13125/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 240/13125/26 Провадження ЗП/280/33/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

31.03.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви (вх.№29393 від 27.05.2026) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, а також зокрема додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби за період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України, а також додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 04.04.2022 по 23.12.2025 з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити грошове забезпечення, а також зокрема додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім 'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України, а також зокрема додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 04.04.2022 по 23.12.2025 з урахуванням фактично виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період лікування, з урахуванням фактично виплачених сум;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за весь період лікування, з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 адміністративну справу №240/13125/26 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду за підсудністю.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №240/13125/26 надійшла 19.05.2026.

19.05.2026 автоматизованою системою документообігу суду у порядку, визначеному п. 15.4 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для розгляду адміністративної справи №240/13125/26 призначено суддю Садового Ігоря Вікторовича.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2026 позовну заяву було залишено без руху на підставі статті 169 КАС України, позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 29.05.2026 відкрито провадження у справі №240/13125/26, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження). Цією ж ухвалою витребувано від Військової частини НОМЕР_2 довідку (інформацію) про нараховані та виплачені ОСОБА_1 основні та додаткові види грошового забезпечення за період з 04.04.2022 - по 23.12.2025; довідку (інформацію) про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення захопленого у полон з 04.04.2022 по 19.04.2025; довідку (інформацію) про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також зокрема додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України, а також додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 04.04.2022 - по 23.12.2025; довідку (інформацію) про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення після тривалого лікування та проведеної операції за наслідками тривалого перебування в полоні та витребувано від ОСОБА_1 усі наявні докази щодо отримання ним поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини та перебування на стаціонарному лікуванні у зв`язку із таким пораненням у період з 04.04.2022 по 23.12.2025.

Ухвалою суду від 27.07.2026 подальший розгляд адміністративної справи №240/13125/25 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. В процесі підготовчого провадження призначено підготовче судове засідання по справі на 27.08.2026.

Ухвалою суду від 27.08.2026 відкладено підготовче засідання по справі №240/13125/26 на 07.09.2026 за клопотання представника позивача.

Ухвалою суду від 07.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.09.2026.

У судове засідання, призначене на 21.09.2026 представники сторін не прибули, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві. Зокрема зазначено, що позивач з 25.10.2021 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та у період з 04.04.2022 по 19.04.2025 позивач перебував у місцях несвободи (в полоні) внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. З посиланням на приписи Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) відзначено, що позивач набув право на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди у розмірі 30 000гривень та у розмірі до 100 000 гривень за весь час перебування в полоні. Натомість, відповідачем позивачу за вказаний період не було виплачено в повному обсязі належні позивачу суми грошового забезпечення та додаткової винагороди. Додатково вказано, що позивач має законні підстави для отримання додаткової винагороди та належного грошового забезпечення у період з 19.04.2025 по 23.12.2025, оскільки після звільнення з полону він продовжив перебувати на військовій службі, проходив стаціонарне лікування в закладах охорони здоров`я та перебував у зв`язку з цим у відповідних відпустках для лікування й реабілітації у зв`язку із пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини. Окрім того зазначено, що представником позивача на адресу відповідача надсилався адвокатський запит про надання письмової інформації та довідки про нараховані й виплачені основні та додаткові види грошового забезпечення за оскаржуваний період, однак відповідь на вказаний запит представнику позивача не надходила. Зважаючи на те, що відповідачем виплати у зазначені періоди здійснювалися не в повному обсязі, позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а свої права порушеними. На підставі викладеного, представник позивача просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заперечення відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву, де зазначено, що 04.04.2022 позивач разом зі значною кількістю особового складу Військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_4 потрапив в полон. Виплата грошового забезпечення була призупинена до з`ясування обставин потрапляння в полон. Належне позивачу грошове забезпечення, в тому числі додаткові одноразові види, серед яких додаткова винагорода в розмірі 100 000 гривень нараховувалось та акумулювалось на депонованому рахунку. 07.06.2023 до Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява матері позивача - ОСОБА_2 про виплату їй всіх нарахованих коштів її сина, відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2016 № 884, у зв`язку із чим за наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 07.06.2023 №355, виплата всього належного грошового забезпечення позивача здійснювалась його матері. Окрім того, вказано, що відповідно до положень абзацу четвертого пункту 1-2 Постанови №168 категорія військовослужбовців, які захоплені в полон включається до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень, а виплата додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень не передбачена. Додатково відзначено, що в розпорядження Військової частини НОМЕР_2 були надані відповідні медичні документи, які є підставою для нарахування збільшеної додаткової винагороди за період з 20.04.2025 по 05.05.2025, інші наявні медичні документи та вказані в них діагнози не передбачають виплату такої винагороди, оскільки не відповідають переліку, визначеному в Постанові № 168. На підставі вищенаведеного представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_4 від 18.06.2025 (а.с.30-36 т.1).

Згідно з даними витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 23.12.2025 № 357, відповідно до підпункту «д» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас у зв`язку зі звільненням з полону (а.с.20 т.1).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 06.06.2025 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.55 т.1).

Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №792/1177 від 10.05.2025, позивач в період з 24.02.2022 по 04.04.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій області, Маріуполь (а.с.67 т.1).

Відповідно до довідки Служби безпеки України від 30.04.2025 №34/С-800д позивач в період з 04.04.2022 по 19.04.2025 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України (а.с.22 т.1).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.06.2023 №355 «Про здійснення виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 » відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», зокрема, наказано помічнику командира військової частини НОМЕР_2 з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби виплатити грошове забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення з 01.05.2023 до 31.05.2023 сім`ям військовослужбовців за їх заявою згідно додатку 1 (а.с.215-216 т.1).

26.02.2026 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом у якому, зокрема, просив надати:

- витяг з картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 станом на дату звільнення;

- довідку про нараховані та виплачені основні та додаткові види грошового забезпечення за період з грудня 2021 року по 23.12.2025;

- грошовий атестат ОСОБА_1 ;

- довідку-розрахунок речової служби;

- витяг із послужного списку ОСОБА_1 (а.с.69-70 т.1).

Однак жодної відповіді на вказаний адвокатський запит представником позивача отримано не було.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, а також зокрема додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби за період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 04.04.2022 по 23.12.2025 та додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період лікування позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Приписами статей 1-2 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності з 01.03.2018.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Постанови №704 передбачено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 8 Постанови №704 установлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

На виконання Постанови №704 наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (надалі - Порядок №260).

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Пунктом 8 розділу I Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

Відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2011-XII за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Розділом ХХХ Порядку №260 врегульовано питання щодо виплати грошового забезпечення в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими.

За приписами пункту 3 Розділу ХХХ Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Порядок виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (далі - Порядок №884, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Порядок № 884 визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.

Пунктом 3 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно із пунктом 4 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

До заяви додаються: копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і реєстрацію місця проживання (перебування); довідка про реєстрацію місця проживання (перебування) членів сім`ї (у разі відсутності такої інформації в паспорті); копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності); копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності); копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це контролюючому органу і мають відмітку в паспорті, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 5 Порядку № 884 передбачено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає протягом 15 днів подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі. У рішенні про відмову у виплаті грошового забезпечення обов`язково зазначаються підстави для такої відмови.

Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті у разі: подання заяви особами, що не зазначені в пункті 7 цього Порядку; подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 4 цього Порядку; подання заяви з порушенням строків, визначених абзацами шостим і сьомим пункту 6 цього Порядку; з`ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, самовільного залишення військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирування.

Згідно з пунктом 7 Порядку №884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 884, виплата грошового забезпечення членам сімей військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (установи, організації), місця служби або дезертирували, не здійснюється.

Судом встановлено, що обставини щодо проходження позивачем військової служби у Військовій частині НОМЕР_2 , перебування позивача в період з 04.04.2022 по 19.04.2025 в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України та наявності у позивача права на отримання грошового забезпечення, у тому числі й передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за вказаний період не заперечуються відповідачем, а отже не потребують додаткового доказування під час розгляду справи.

Водночас, з наведених позивачем у позовній заяві обставин вбачається, що спірною в межах даної справи, на думку позивача, є зокрема бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за час перебування в полоні грошового забезпечення, у тому числі й передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди.

Так, пунктом 1-1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час захоплення позивача в полон) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії;

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Системний аналіз викладених вище приписів Постанови №168 дозволяє стверджувати, що категорія військовослужбовців, які захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) включається до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень.

Натомість нормативне регулювання, встановлене зазначеною постановою, не передбачає виплати таким військовослужбовцям додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за відповідний період, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо наявності у нього права на отримання передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

З наведених представником відповідача у відзиві на позовну заяву обставин та долучених до нього письмових доказів, судом встановлено за час перебування позивача у полоні належне йому грошове забезпечення, в тому числі додаткові одноразові види, серед яких додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень нараховувалось та акумулювалось на депонованому рахунку.

Водночас у відповідності до приписів Порядку №884 виплата всього належного позивачу грошового забезпечення за час перебування у полоні на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 07.06.2023 №355 «Про здійснення виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 » здійснювалася його матері, що підтверджується долученими представником відповідача до відзиву на позовну заяву Довідками про належне нараховане, депоноване та виплачене грошове забезпечення матроса ОСОБА_1 та Довідками про виконання реєстру зарахування коштів на рахунки одержувача ОСОБА_2 .

Крім того, згідно з наданими представником відповідача Довідками про належне нараховане, депоноване та виплачене грошове забезпечення матроса ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі й передбачена Постановою №168 додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень за період з лютого по квітень 2025 року були нараховані та виплачені безпосередньо позивачу.

Доказів на спростування встановлених вище обставин, у томі числі щодо виплати матері позивача - ОСОБА_2 належного йому грошового забезпечення за час перебування у полоні позивачем не надано, що свідчить про недоведеність наявності протиправної бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу за час перебування в полоні у період з 04.04.2022 по 19.04.2025 грошового забезпечення, у тому числі й передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.

Що стосується позовних вимог в частині ненарахування та невиплати грошового забезпечення, а також зокрема додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби за період дії воєнного стану як військовослужбовця Збройних Сил України, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням виконання обов`язків військової служби на період дії воєнного стану, як військовослужбовця Збройних Сил України за період з 20.04.2025 по 23.12.2025, то суд зазначає наступне.

З долученої до матеріалів справи Картки особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2025 рік судом встановлено, що позивачу у період починаючи з 20.04.2025 нараховувалось та виплачувалося грошове забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення та щомісячні додаткові види грошового забезпечення).

Виплата вказаного грошового забезпечення підтверджується також долученими позивачем до позовної заяви Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 23.03.2026.

Водночас, що стосується ненарахування та невиплати, передбачених Постановою №168 додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень пропорційно часу безпосередньої участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 20.04.2025 по 23.12.2025, то суд звертає увагу на таке.

Приписами пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції, чинній на час звільнення позивача з полону) установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань;

військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони;

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Матеріали справи не містять доказів здійснення позивачем бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за які щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Так само матеріали справи не місять і доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, за які щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів виконання позивачем вимог Постанови №168, необхідних для набуття права на отримання передбачених цією Постановою додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, за період лікування, то суд зазначає наступне.

01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.

В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовці, зокрема, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

При цьому підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).

Крім того, згаданим наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

При цьому зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов`язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язані із захистом Батьківщини.

З урахуванням вищезазначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).

Так, згідно з пунктом 9 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі в редакції Наказу Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пунктом 10 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається наявність лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;

факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, суд зазначає, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним під час захисту Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100 000,00 грн винагорода.

З матеріалів справи судом встановлено та зазначені обставини сторонами не оспорюються, що 03.04.2022 під час ведення оборони м.Маріуполь в результаті ворожого обстрілу з боку противника ОСОБА_1 одержав вибухову травму, акубаротравму. Отримана матросом ОСОБА_1 травма є такою, що отримана під час виконання ним обов`язків військової служби, а саме виконання бойового завдання під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил Російської Федерації у результаті обстрілу з боку противника. Вказана подія не пов`язана з необережністю, порушенням техніки безпеки чи неналежним виконанням службових обов`язків, з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком дії у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження. Під час бойових дій був у засобах індивідуального захисту. Травма ТАК, ПОВ`ЯЗАНА З ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ, що підтверджено, зокрема, довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 18.11.2025 №732/3286, складеною за формою, передбаченою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та виданою військовою частиною НОМЕР_2 (а.с.202 зворотній бік т.1).

У період з 20.04.2025 по 05.05.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується перевідним епікризом із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №883.25, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): розлад адаптації, незначні емоційні зміни (F43.20). ВТ (03.04.2022, анамнестично), акубаротравма. Вертеброгенна торакалгія, люмбалгія, стадія нестійкої ремісії. Остеохондроз шийного та грудного відділів хребта з больовим синдромом. Хронічний генералізований пародонтит. Заликові явища висівкоподібного лишаю. (а.с.172 т.1).

У подальшому у період з 05.05.2025 по 17.05.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «Романівська лікарня» РСР, Житомирської обл., що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2305, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): F43.2 - Порушення адаптації. Опис діагнозу: Основний Розлад адаптації, змішаний тривожно-депресивний варіант перебігу з інсомнією, асоційований з бойовим стресом та виходом в нестійку медикаментозну компенсацію. Супутній М54.5 - Біль у нижній ділянці спини. Опис діагнозу: Остеохондроз поперекового відділу хребта. Вертеброгенна люмбалгія, нестійка реміссія. К03.6 - Відкладення [нарости] на зубах Опис діагнозу: Зняття твердих зубних відкладень за допомогою УЗ-скейлера. В36.0 - Висівкоподібний [різнобарвний] лишай. Опис діагнозу: Висівковий лишай. G90.9 - Розлад вегетативної нервової системи, неуточнений. Опис діагнозу: Вегетосудинна дистонія за гіпертонічним типом (а.с.173).

У період з 17.05.2025 по 06.06.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «Романівська лікарня» Романівської селищної ради, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1660, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): розповсюджений остеохондроз, початковий спондилоартроз хребта. Протрузії м/х дисків Th3-Th4, Th4-Th5, Th7-Th8, Th10-Th11, L3-L4. Закритий консолідований перелом передньо-верхнього апофізу тіла хребця С5, консолідований компресійний перелом, сідлоподібна деформація тіла хребця Th6-І (першого) ст. Помірно виражена гідромієлія спинного мозку на рівні сегменту С5-С6. Правобічний сколіоз грудного відділу ІІ (другого) ступеню. Вторинний корінцевий, м`язово-тонічний синдром. Порушення адаптації. Висівкоподібний (різнобарвний) лишай. Порушення акомодації (а.с.250 т.1).

У період з 06.06.2025 по 27.06.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у «Центр психічного здоров`я те реабілітації «Лісова поляна», що підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого №1341, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Основне захворювання: Порушення адаптації. Супутні захворювання: Закритий консолідований перелом тіла хребця С5, сідлоподібна деформація тіла хребця Th6-І ступеню. Помірно виражена гідромієлія спинного мозку на рівні сегменту С5-С6. Правобічний сколіоз грудного відділу ІІ ступеню. Посттравматичний полісегментаний остеохондроз з порушенням статики шийного відділу хребта. Початковий спондилоартроз грудного та попереково-крижового відділів хребта. Парамедіанні та парафорамінальні протрузії дисків Th3-Th4, Th4-Th5, Th7-Th8, Th10-Th11. Медіанна кила диску L4-L5. Медіанна протрузія диску L3-L4. Корінцевий синдром (а.с.199-200 т.1).

У період з 02.09.2025 по 12.09.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «Романівська лікарня» Романівської селищної ради, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2818, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Основне захворювання: Постравматичний полісегментаний остеохондроз. Спондилартроз грудного та попереково-крижового відділів хребта. Парамедіанні та парафорамінальні протрузії дисків Th3-Th4, Th4-Th5, Th7-Th8, Th10-Th11. Медіанна кила диску L4-L5. Медіанна протрузія диску L3-L4. Ознаки атипової гемангіоми передньо-нижніх відділів крижової кістки справа. Наслідки перенесеної закритої травми хребта. Консолідований перелом передньо-верхнього апофізу тіла хребця С5 та консолідований компресійний перелом, сідлоподібна деформація тіла хребця Th6-І ступеню. Гідромієлія спинного мозку на рівні сегменту С5-С6. Правобічний сколіоз грудного відділу - ІІ ступеню. Люмбалгічний синдром. Супутні захворювання: Симптоматична артеріальна гіпертезнзія. СН 0ст (а.с.247 т.1).

Суд звертає увагу на те, що діагнози з якими позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні у періоди з 20.04.2025 по 05.05.2025, з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025, прямо пов`язані із травмою, отриманою 03.04.2022 про, що зазначено у вищенаведених медичних документах.

Судом встановлено, що згідно з Довідкою військово-лікарської комісії №2025-1104-1053-4023-3 від 04.11.2025 Гарнізонною ВЛК№3 «Військова частина НОМЕР_7 (на базі КП Лікарня №1 Житомирської МР») 04.11.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та, окрім іншого, встановлено діагноз S22.10 Опис діагнозу: Наслідки перенесеної хребтової травми (2023 року анамнестично) хребця С5 та компресійного перелому тіла хребця Th6, у вигляді консолідованого перелому передньо-верхнього апофізу тіла хребця С5 та консолідованого компресійного перелому з сідлоподібною деформацією хребця Th6, ускладнений післятравматичним розповсюдженим міжхребцевим остеохондрозом шийного, грудного, поперекового відділів хребта, деформуючим спондильозом шийного відділу І (першого) ступеню, грудного відділу II (другого) ступеню, поперекового відділу І (першого) ступеня, з больовим, м`язево-тонічним синдромом з помірним порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини За ступенем тяжкості (наказ МОЗ України від 04.07.2007 №370): Травма відноситься до тяжких (а.с.5-6 т.2).

На підставі вищенаведеного суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні у періоди з 20.04.2025 по 05.05.2025, з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025 внаслідок такої травми у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються копіями медичних документів, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з травмою пов`язаною із захистом Батьківщини, а саме у періоди з 20.04.2025 по 05.05.2025, з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025, позаяк факти такого перебування підтверджуються належними та допустимими доказами.

Натомість, за обставинами даної справи передбачена Постановою №168 додаткова винагорода, збільшена до 100000 гривень виплачена позивачу лише за період перебування на стаціонарному лікуванні з 20.04.2025 по 05.05.2025.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту судом порушених прав позивача є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розмірі до 100 000,00грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини за періоди з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №168 у розмірі до 100 000,00грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини за періоди з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Що стосується інших періодів стаціонарного лікування позивача, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із Випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №26198[25] позивач у період з 11.07.2025 по 01.08.2025 проходив стаціонарне лікування у Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради. Позивачу встановлено діагноз: Основний -зміщена носова перегородка. Супутній - гіпертрофія носової раковини (а.с.249 т.1).

Судом встановлено, що згідно з Довідкою військово-лікарської комісії №2025-0801-0956-0988-7 від 01.08.2025 Позаштатною Госпітальною ВЛК «КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О.Ф. Гербачевського» Житомирської обласної ради» 01.08.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та встановлено діагноз J34.2, J34.3 Опис діагнозу: Викривлення переділки носа. Хронічний гіпертрофічний риніт. Операція 14.07.2025 - Септопластика, двобічна нижня конхотомія. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.3 т.2)

Наведене свідчить про відсутність у відповідача обов`язку з виплати позивачу передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за період стаціонарного лікування з 11.07.2025 по 01.08.2025.

Крім того, судом встановлено, що у період з 26.08.2025 по 02.09.2025 позивач проходив стаціонарне лікування у КНП «ГВВ» ЖОР, що підтверджується Випискою-епікризом із медичної картки стаціонарного хворого №7291, згідно із якою повний діагноз (основне захворювання, супутні захворювання та ускладнення): Остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта, рецидивуючий тип перебігу в стадії загострення. Деформуючий коксартроз ІІ ступеня. ПФС І. Вегето-судинна дистонія по змішаному типу СН0 (а.с.178 т.1).

Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії №2025-0911-1715-0598-7 від 11.09.2025 Гарнізонною ВЛК№4 (виїзна) ВМЦК Південного регіону 11.09.2025 проведено медичний огляд ОСОБА_1 та, окрім іншого, встановлено діагноз: F62.0 M42.10 M19.01167.8 M54.80 H52.2 Стійка зміна особистості після катастрофи. Остеохондроз шийного, поперекового відділів хребта. Лівобічний сколіоз з незначним порушенням функції. Артроз лівого плечового суглобу ІІ ст. з больовим синдромом та помірним порушення функції. Хронічна недостатність мозкового кровообігу першої стадії у вигляді розсіяної дрібновогнищевої симптоматики, стійких цефалгічно та астено-вегетативного синдромів, з незначним порушенням функції центральної нервової системи. Хронічна вертеброгенна цервікобрахіалгія зліва, торакалгія та люмбалгія, з м`язово-тонічними проявами, без ознак радикулопатії та без порушення функції. Складний короткозорий астигматизм в 0,5Д обох очей при короткозорості у меридіані найбільшої аметропії в 1,5Д обох очей. Гострота зору 0,2/0,2 без корекції та 1,0/1,0 із корекцією. Захворювання, ТАК пов`язані із захистом Батьківщини (а.с.4 т.2).

Суд наголошує, що норми Постанови №168 та Порядку №260 визначають підставою для виплати додаткової винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я виключно отримання одних із таких чотирьох проявів негативного впливу на організм військовослужбовця: поранення; контузія; травма; каліцтво.

В свою чергу, відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки військово-лікарської комісії №2025-0911-1715-0598-7 від 11.09.2025 позивачу встановлено саме захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.

Згідно з пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

Таким чином, у розумінні чинного законодавства формулювання "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" та "захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" є різними правовими категоріями і виплата додаткової винагороди за час лікування пов`язується саме з отриманням "поранення (травми, контузії, каліцтва)" а не "захворювання".

За наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача обов`язку з виплати позивачу передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за період стаціонарного лікування з 26.08.2025 по 02.09.2025.

Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.

У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем, в силу положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачувався, то відповідно розподіл судових витрат в цій частині не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, в розмірі до 100 000,00грн (сто тисяч гривень) в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини за періоди з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168, в розмірі до 100 000,00грн. (сто тисяч гривень) в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку із травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини за періоди з 05.05.2025 по 17.05.2025, з 17.05.2025 по 06.06.2025, з 06.06.2025 по 27.06.2025 та з 02.09.2025 по 12.09.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 20.10.2026.

Суддя І.В.Садовий