Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №280/7425/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2026 рокуСправа № 280/7425/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить:

визнати право ОСОБА_1 бути звільненим з військової служби на підставі пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

визнати рішення командира військової частини НОМЕР_1 незаконним та зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 подати документи на звільнення ОСОБА_1 зі Збройних Сил України.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.06.2026 позивач подав рапорт безпосередньому командиру про звільнення з військової служби на підставі пункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992, який був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_1 за №19331/р від 08.06.2026. До рапорту було додано нотаріально завірені копії документів, які засвідчують право позивача звільнитися з військової служби по догляду за матір`ю інвалідом ІІ групи. У відповіді на рапорт позивача №2571:10357 від 08.06.2026 повідомлено, що рапорт не погоджено командиром військової частини НОМЕР_1 з причин невідповідності доданих докуменітв, а саме: 1. Копія довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААГ №828651 від 09.09.2024 не містить рекомендації про потребу в постійному догляді за ОСОБА_2 . 2. Копія висновку №131 від 16.01.2026 завірена неналежним чином. 3. Копія висновку №2560 від 05.12.2025 завірена неналежним чином. Позивач вважає, що його рапорт №19331/р від 08.06.2026 був розглянутий формально та надана відповідь не по суті з наступних причин.

Позивач наголошує, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, передбачена наявність таких умов:

необхідність здійснювати постійний догляд за одним зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи. Документи які підтверджують такі умови та додавалися до рапорту: Свідоцтво про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 серія НОМЕР_2 ; Пенсійне посвідчення серія НОМЕР_3 видане ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з позначкою що вона інвалід II групи; Довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААГ №828651 від 09.09.2024, де зазначається що вона безтермінова та не потребує перегляду; Висновок лікарсько консультативної комісії при КНП «Міська лікарня №4» ЗМР №131 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 16.01.2026 (лікарсько-консультативна комісія знаходиться на базі КНП «Міська лікарня №4», але це незалежна комісія, підписи всіх членів комісії, печатку відповідального лікаря, квадратний штамп установи та комісії присутній, а також завірено круглою печаткою «для довідок». При отриманні копії проставлено оригінальні (мокрі) штампи «Згідно з оригіналом» штампи лікарні та комісії, а також кругла печатка «Для документів». Тож позиція командира в/ч НОМЕР_1 що документ не підписаний уповноваженою особою лікарні, а отже нікчемний не може слугувати механізмом відмови у праві бути звільненим з військової служби);

відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи. Документи які підтверджують такі умови та додавалися до рапорту: Свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_4 від 05.11.2024; Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця № 236/1 від 17.12.2025 (встановив наявність родичів першого та другого ступеня споріднення ОСОБА_1 - син, ОСОБА_4 - донька, ОСОБА_5 - онука (на час складання акту неповнолітня); Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 №00058609042 від 26.05.2026; Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 №00058562897 від 23.05.2026;

інші члени сім`ї першого чи другого споріднення (у разі наявності) самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Документи які підтверджують такі умови та додавалися до рапорту: Висновок лікарсько-консультативної комісії при КНП «Міська оікарня №4» ЗМР №2560 про наявінсть порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 05.12.2025; свідоцтво про народження ОСОБА_6 . Серії № НОМЕР_5 (неповнолітня онука); сідоцтво про народження ОСОБА_7 НОМЕР_6 (неповнолітня онука); Студентський квиток Національного університету «Львівська політехніка» НОМЕР_7 на ім`я ОСОБА_5 (повнолітня онука, живе та навчається у м.Львів).

Позивач вказує, що довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №828651 від 09.09.2024 фіксує проходження МСЕКу та отримання статусу інваліда ІІ групи, виготовлена на бланці Міністерства охорони здоров`я України за три місяці до наказу МОЗ №2067 від 10.12.2024, видана пожиттєво та не підлягає заміні на нові затверджені форми документів. З 01.01.2025 МСЕК замінено на експертні команди лікарів-практиків, які проводять оцінювання повсякденного функціонування особи. Документи, видані МСЕК до 01.01.2025 залишаються чинними і є підставою для отримання соціальних пільг, пенсій, компенсацій тощо. Даний документ не містить графи з обов`язковим позначенням умов постійного догляду, так як МСЕК був більше орієнтований на втрату відсотків працездатності, відповідно до яких призначалась група інвалідності.

Також позивач зазначив, що висновки ЛКК були отримані у КНП «Міська лікарня №4» ЗМР, містять мокрі відбитки печаток та штампів та подавалися до рапорту як оригінали. Аргументи військової частини про прийнятність або неприйнятність цих висновків позивач вважає формалізмом та намаганням позбавити його права на звільнення з військової служби. Позивач наголошує, що таке рішення позбавляє його пристарілу матір права бути доглянутою та унеможливлює виконанння позивачем обов`язку перед нею за законом.

На підставі викладеного у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 27 липня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначено, що для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, передбачена наявність таких умов: необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи; відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи; інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення (у разі наявності) самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Направлений Позивачем рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 08.03.2026 не відповідає вимогам норм Закону №2232-XII, Положення №1153/2008, Інструкції № 170, Порядку № 531 в частині подання рапорту встановленим порядком та дотримання процедури звільнення з військової служби, а саме:

відсутній витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

виписка із акту огляду МСЕК серії 10 ААА 189070 від 29.11.2012 немає рекомендацій щодо потреби постійного стороннього догляду за особою;

форма первинної облікової документації №080-4/о: висновок № б/н від 03.10.2025 не передбачає потребу в постійному сторонньому догляді та не входять до переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби у відповідності до пункту 26 частини 5 Додатку 19 до Інструкції № 170, а відповідно не може слугувати документом, який підтверджує потребу в постійному сторонньому догляді;

довідка ЛКК від 03.10.2025 № 286 не може прийматися до уваги виходячи з того, що зазначений медичний документ оформлений не висновком, як передбачено абзацом 5 пунктом 26 частини 5 переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби визначеним Додатком 19 до Інструкції № 170, а у вигляді довідки, що суперечить приписам наведеної норми, а саме: «….за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я».

Крім того, вказана довідка суперечить виписці із акту огляду МСЕК серії 10 ААА 189070 від 29.11.2012, а відтак не може прийматись, як належний доказ у цій справі; у відповідності до абзацу 3 пункту 26 частини 5 переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби визначеним Додатком 19 до Інструкції № 170 передбачено один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також, до рапорту від 08.06.2026 Позивачем долучено копію Форми первинної облікової документації № 080-4/о від 05.12.2025 № 2560, що підтверджує інвалідність ОСОБА_8 та її потребу в постійному сторонньому догляді завірену не належним чином, а саме відсутній підпис уповноваженої особи медичного закладу КНП «Міська лікарня № 4» Запорізької міської ради.

Крім того, до поданого рапорту не долучено Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян по встановленому додатками до рапорту колу осіб щодо наявності/відсутності в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

У зв`язку з викладеним, подані документи не підтверджують у повному обсязі підстави для звільнення за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також пункту 26 частини 5 Додатка 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженою Наказ Міністра оборони України 10.04.2009 № 170.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Відповідачем законно та обґрунтовано відмовлено Позивачу у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами, про що надано письмову відповідь у встановлені законом строки.

Крім того зазначає, що відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

На підставі викладеного у відзиві на позовну заву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 06 жовтня 2026 року витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №4» Запорізької міської ради довідку за підписом керівника або іншої уповноваженої особи з інформацією щодо видачі, справжності, чинності висновку №131 від 16.01.2026 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та висновку №2560 від 05.12.2025 щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

16 жовтня 2026 року до суду від Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради надійшла відповідь, за змістом якої: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видавалися форми 080-4/о від 05.12.2025 №2560 та від 16.01.2026 №131 відповідно, оскільки при попередньому оцінюванні за показниками за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг згідно Постанови КМУ №859 зазначені пацієнтки набирали відповідно 41 та 45 балів, що свідчило про тяжке порушення функцій організму, яке призводить до неможливості самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для рішення у справі, з огляду на наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , командир 2 взводу перехоплювачів БПЛА батареї перехоплювачів БПЛА зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , 08.06.2026 звернувся до командира батареї перехоплювачів безпілотних літальних апаратів зенітного ракетного дивізіону Військової частини НОМЕР_1 з рапортом, в якому просив клопотання перед вищим командуванням щодо його звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

До рапорту додано наступні документи: нотаріально завірена копія паспорту та ідентифікаційного коду; копія довідки МСЕК матері, ОСОБА_2 , серії 12 ААГ №828651 від 09.09.2024; копія висновку про наявінсть порушення функцій організму КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги» м.Запоріжжя №131 від 16.01.2026; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 05.11.2024; копія паспорту матері, ОСОБА_2 серії НОМЕР_8 ; копія свідоцтва про смерть батька, ОСОБА_3 серії НОМЕР_9 від 05.11.2024; копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 02.10.2024; заява матері про обрання доглядальником ОСОБА_1 ; копія акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 17.12.2025 №236/1, виданий ІНФОРМАЦІЯ_5 ; копія висновку про наявність порушення функцій організму КНП «Центр первинної медико-соціальної допомоги» м.Запоріжжя №2560 від 05.12.2025; копія свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_10 від 02.08.2011; коіпя свідоцтва про народження ОСОБА_7 серії НОМЕР_11 від 13.12.2017; копія студентського квитка ОСОБА_5 серії НОМЕР_7 від 01.09.2025; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_2 №00058609042 від 26.05.2026; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_1 №00058562897 від 23.05.2026.

Листом від 08.06.2026 Військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача, що направлений Позивачем рапорт про звільнення з військової служби за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 08.03.2026 не відповідає вимогам норм Закону №2232-XII, Положення №1153/2008, Інструкції № 170, Порядку № 531 в частині подання рапорту встановленим порядком та дотримання процедури звільнення з військової служби, а саме:

копія довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №828651 від 09.09.2024 не відповідає нормам абз.5 п.26 ч.5 переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, визначеним Додатком 19 до Інструкції №170, а саме: довідка до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №828651 від 09.09.2024 не містить рекомендації про потребу в постійному сторонньому догляді за ОСОБА_2 ;

копія форми первинної облікової документації №080-4/о: копія висновку №131 від 16.01.2026 завірена неналежним чином, а саме відсутній підпис упоноваженої особи медичного закладу КНП «Міська лікарня №4» ЗМР та не входить до переліку документів, що подаються з Поданням про звільнення військовослужбовця з військової служби у відповідності до п.26 ч.5 Додатку 19 до Інструкції №170, а відповідно не можуть слугувати документами, які підтверджують потребу в постійному сторонньому догляді за ОСОБА_2 ;

у відповідності до абз.3 п.26 ч.5 переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військоовї служби, визначеним Додатком 19 до Інструкції №170, передбачено один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення чи другого ступеня споріднення, один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ТЦК та СП.

Згідно долученого до рапорту від 09.02.2026 акту перевірки сімейного стану від 17.12.2025 №236/1 встановлено наявність членів сім`ї першого ступеня споріднення - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас до рапорту від 08.06.2026 долучено документи - копію форми первинної облікової документації №080-4/о від 05.12.2025 №2560, що підтверджують інвалідність ОСОБА_4 , та її потребу в постійному сторонньому догляді завірені неналежним чином, а саме відсутній підпис уповноваженої особи медичного закладу КНП «Міська лікарня №4» ЗМР.

Також, до поданого рапорту не долучено Витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян по встановленому додатками до рапорту колу осіб щодо наявності/відсутності в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків).

У зв`язку з викладеним, подані документи не підтверджують у повному обсязі підстави для звільнення за сімейними обставинами відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а також пункту 26 частини 5 Додатка 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженою Наказ Міністра оборони України 10.04.2009 № 170. Рапорт вх.№19331/р від 08.06.2026 - не погоджено.

Судом установлено, що позивач є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 від 08.10.2024.

Матері позивача, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено другу групу інвалідності безстроково згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 828651 від 09.09.2024.

Відповідно до висновку №131 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує стороннього догляду від 16.01.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнана членами комісії ЛКК КНП «Міська лікарня №4» ЗМР такою, що потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 16.01.2027.

Згідно з актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 17.12.2025, затвердженим ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ході перевірки встановлено, що у особи з інвалідністю ІІ групи, яка потребує постійного стороннього догляду - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім сина військовослужбовця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наявні інші члени сім`ї першого та другого ступеня споріднення, а саме:

донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (потребує постійного стороннього догляду за висновком про наявність порушення функцій організму, черех які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися та потребує постійного стороннього догляду від 05.12.2025 №2560 ЛКК КНП «Міська лікарня №1» ЗМР);

онука - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (неповнолітня).

Висновок: у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім сина військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні інші члени сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які зобов`язані та можуть здійнсювати за нею постійний сторонній догляд.

Установлено: факт необхідності здійснення постійного догляду (підтверджено).

Відповідно до висновку №2560 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує стороннього догляду від 05.12.2025, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнана членами комісії ЛКК КНП «Міська лікарня №4» ЗМР такою, що потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 05.12.2026.

Судом досліджено наявні в матеріалах справи: заяву, відповідно до змісту якої ОСОБА_2 підтверджує, що із числа військовозобов`язаних членів її сім`ї першого ступеня споріднення для свого утримання (догляду) обирає свого сина - ОСОБА_1 , 26.11.1979; пенсійне посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_13 ; свідоцтво про смерть батька позивача - ОСОБА_3 (помер ІНФОРМАЦІЯ_8 ) серії НОМЕР_4 від 05.11.2024; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00058609042 від 26.05.2026; повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00058562897 від 23.05.2026; свідоцтво про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 серії НОМЕР_10 від 02.08.2011; свідоцтво про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 серії НОМЕР_11 ; студентський квиток ОСОБА_5 ..

Вважаючи протиправним рішення командира військової частини НОМЕР_1 та з вимогами про зобов`язання командира військової частини НОМЕР_1 подати документи на звільнення зі Збройних Сил України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону.

Частинами 1-4 статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.

Відповідно до статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі-Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч.5, 7 ст.1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (ч.9 ст.1 Закону № 2232-XII).

За нормами частини другої статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу та, відповідно, воєнного стану в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України. На момент розгляду даної адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

З огляду на введення в Україні військового стану та зважаючи на вид військової служби, яку проходить позивач, підстави звільнення його з військової служби визначені у п.2 ч.4 ст.26 Закону № 2232-ХІІ.

Відповідно до підп. «г» п.2 ч.4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній на момент подання рапорту на звільнення) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно з абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин під час дії воєнного стану, а саме існує необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Тобто, під час воєнного стану військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються за сімейними обставинами (якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу) у т. ч. в разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи не мають інших членів сім ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Згідно з ч.7 ст.26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, відносини, що виникають у зв`язку з проходженням у Збройних Силах України кадрової військової служби особами офіцерського складу до їх переходу в установленому порядку на військову службу за контрактом або звільнення з військової служби врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі-Положення №1153).

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення № 1153 передбачено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі-Інструкція №170).

Відповідно до абзацу другого пункту 12 Положення № 1153 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Пунктом 233 Положення №1153 визначено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються:

підстави звільнення з військової служби;

думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;

районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 14 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Отже, звільнення військовослужбовця зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка розподіляється на такі етапи: подання військовослужбовцем рапорта про звільнення з наданням підтверджуючих для цього підстав документів, безпосередньо своєму командиру; розгляд рапорта про звільнення; прийняття наказу щодо звільнення зі служби.

При цьому здійснюється перевірка документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання пункту 14.10 розділу XIV Інструкції № 170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27.02.2025 у справі №380/16966/24 щодо застосування абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виснував, що відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня.

Тобто, для можливості звільнення військовослужбовця з військової служби з-за вищенаведеної підстави ключовим питанням є фактична відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи для можливості здійснення постійного догляду.

Судом установлено, що позивач є рідним сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 від 08.10.2024.

Матері позивача, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено другу групу інвалідності безстроково згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 828651 від 09.09.2024.

Відповідно до висновку №131 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує стороннього догляду від 16.01.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнана членами комісії ЛКК КНП «Міська лікарня №4» ЗМР такою, що потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 16.01.2027.

За таких обставин, відсутність у довідці МСЕК окремої рекомендації про постійний сторонній догляд не спростовує наявності відповідної потреби, підтвердженої висновком ЛКК.

Вимогу відповідача про зазначення потреби в догляді саме в довідці МСЕК суд вважає необґрунтованою, оскільки довідка МСЕК підтверджує встановлення інвалідності, а висновок ЛКК - потребу в постійному сторонньому догляді. Тому вказані документи підлягали сукупній оцінці.

З тієї самої причини суд відхиляє доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо подання витягу з рішення експертної команди за наявності інших передбачених законодавством документів, які підтверджують відповідні обставини. Запровадження іншого механізму оцінювання інвалідності не є підставою для неврахування раніше виданої довідки МСЕК, яка підтверджує встановлення особі ІІ групи інвалідності безстроково.

Стосоно доводів відповідача у відзиві на позовну заяву про те, що: «… форма первинної облікової документації №080-4/о: висновок № б/н від 03.10.2025 не передбачає потребу в постійному сторонньому догляді та не входять до переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби у відповідності до пункту 26 частини 5 Додатку 19 до Інструкції № 170, а відповідно не може слугувати документом, який підтверджує потребу в постійному сторонньому догляді; довідка ЛКК від 03.10.2025 № 286 не може прийматися до уваги виходячи з того, що зазначений медичний документ оформлений не висновком, як передбачено абзацом 5 пунктом 26 частини 5 переліку документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби визначеним Додатком 19 до Інструкції № 170, а у вигляді довідки, що суперечить приписам наведеної норми, а саме: «….за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я».

Суд зазначає, що посилання відповідача на довідку ЛКК №286 від 03.10.2025 та її невідповідність, не підтверджується матеріалами справи, оскільки така довідка в матеріалах справи відсутня та позивачем до рапорту від 08.06.2026 не надавалась.

Натомість позивачем подано висновки лікарсько-консультативної комісії №131 від 16.01.2026 та №2560 від 05.12.2025 за формою первинної облікової документації №080-4/о.

Так, відповідно до висновку №131 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує стороннього догляду від 16.01.2026, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнана членами комісії ЛКК КНП «Міська лікарня №4» ЗМР такою, що потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 16.01.2027.

Відповідно до висновку №2560 про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та / або самообслуговуватися і потребує стороннього догляду від 05.12.2025, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнана членами комісії ЛКК КНП «Міська лікарня №4» ЗМР такою, що потребує постійного стороннього догляду, висновок дійсний до 05.12.2026.

Зазначені висновки лікарсько-консультативної комісії №131 від 16.01.2026 та №2560 від 05.12.2025 містять підписи всіх членів комісії та висновки про потребу відповідних осіб у постійному сторонньому догляді, а також відбитки печаток медичного закладу і штамп згідно з оригіналом.

Підпунктом 26 пункту 5 додатка 19 до Інструкції №170 передбачено підтвердження потреби в постійному догляді висновком медико-соціальної експертної комісії, висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Отже, наведена норма передбачає альтернативні документи для підтвердження потреби особи в постійному догляді.

Оцінюючи доводи відповідача щодо засвідчення копій висновків №131 від 16.01.2026 та №2560 від 05.12.2025, суд зазначає, що підписи членів лікарсько-консультативної комісії та підпис особи, яка засвідчує відповідність копії оригіналу, мають різне призначення. Водночас, зазначений відповідачем недолік не свідчить про недійсність медичного висновку, неприйнятність його форми або відсутність установленої комісією потреби особи в постійному сторонньому догляді.

Ухвалою від 06 жовтня 2026 року витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №4» Запорізької міської ради довідку за підписом керівника або іншої уповноваженої особи з інформацією щодо видачі, справжності, чинності висновку №131 від 16.01.2026 щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та висновку №2560 від 05.12.2025 щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На виконання вимог зазначеної ухвали, 16 жовтня 2026 року до суду від Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» Запорізької міської ради надійшла відповідь, за змістом якої: « ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видавалися форми 080-4/о від 05.12.2025 №2560 та від 16.01.2026 №131 відповідно, оскільки при попередньому оцінюванні за показниками за якими здійснюється комплексне визначення ступеня індивідуальних потреб особи, яка потребує надання соціальних послуг згідно Постанови КМУ №859 зазначені пацієнтки набирали відповідно 41 та 45 балів, що свідчило про тяжке порушення функцій організму, яке призводить до неможливості самостійно пересуватися та самообслуговуватися.

Таким чином, закладом охорони здоров`я підтверджено факт видачі ОСОБА_2 та ОСОБА_9 висновків за формою №080-4/о, а також наведено обставини, які стали підставою для їх оформлення.

Зазначена відповідь узгоджується зі змістом наявних у матеріалах справи висновків щодо порушення функцій організму цих осіб та потреби у сторонньому догляді.

Як установлено судом, подані висновки містять підписи членів лікарсько-консультативної комісії, відбитки печаток та відмітки про відповідність копій оригіналам.

Факт видачі цих документів додатково підтверджено відповіддю закладу охорони здоров`я на вимогу суду.

Оскільки оформлення медичних висновків та засвідчення їх копій медичним закладом здійснюються відповідними уповноваженими особами, недоліки в оформленні відмітки про засвідчення копій за встановлених у цій справі обставин не можуть покладатися виключно на позивача та бути самостійною достатньою підставою для висновку про відсутність у нього передбачених законом сімейних обставин.

За таких обставин, формальний недолік засвідчення копії не може автоматично прирівнюватися до відсутності медичного висновку, коли його видача підтверджена закладом охорони здоров`я, а зміст дозволяє встановити обставини, що мають значення для вирішення питання про звільнення.

Отже, заперечення відповідача щодо неналежного засвідчення копій висновків №131 від 16.01.2026 та №2560 від 05.12.2025 не спростовують встановленої потреби матері та сестри позивача у постійному сторонньому догляді.

Стосовно наявності інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення матері позивача, суд зазначає наступне.

Досліджені судом документи підтверджують, що чоловік ОСОБА_2 помер, а її донька - ОСОБА_9 сама потребує постійного стороннього догляду відповідно до висновку лікарсько-консультативної комісії №2560 від 05.12.2025. Онуки ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 - на час розгляду рапорту та на час розгляду цієї справи є неповнолітніми.

Щодо онуки ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , то на час складення акта перевірки сімейного стану військовослужбовця від 17.12.2025 ОСОБА_5 була неповнолітньою. Крім того, як убачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_5 навчається у Національному університеті «Львівська політехніка». За обставин цієї справи сукупність встановлених обставин: нещодавнє досягнення повноліття, навчання в іншому місті - не дають підстав дійти висновку про те, що ОСОБА_5 є особою, яка реально може забезпечувати необхідний постійний сторонній догляд.

Щодо посилання відповідача на неподання витягів із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, суд враховує, що до рапорту були долучені повні витяги щодо актових записів про народження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , документи про смерть батька, документи щодо інших установлених членів сім`ї, а також акт перевірки сімейного стану, затверджений відповідним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Відповідач, посилаючись на їх недостатність, не навів конкретних відомостей про іншого члена сім`ї першого або другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , який залишився поза межами перевірки та фактично може здійснювати за нею постійний догляд.

Таким чином, дослідженими доказами підтверджено родинні відносини між позивачем та ОСОБА_2 , установлення їй ІІ групи інвалідності безстроково, потребу в постійному сторонньому догляді та відсутність інших членів сім`ї першого або другого ступеня споріднення, які за встановлених обставин можуть забезпечувати такий догляд. Інший повнолітній член сім`ї першого ступеня споріднення - донька ОСОБА_9 сама потребує постійного стороннього догляду, що підтверджено медичним висновком.

Оцінюючи оскаржувану відмову за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відповідач не забезпечив належної сукупної оцінки поданих документів та всіх обставин, які мали значення для вирішення рапорту. З огляду на викладене, рішення про відмову в погодженні рапорту позивача від 08.06.2026 №19331/р, оформлене листом Військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026 №2571:10357, є протиправним та підлягає скасуванню.

З метою обрання ефективного способу захисту порушеного права позивача та враховуючи що відповідачем листом від 08.06.2026 №2571:10357 відмовлено у звільненні з військової служби за наявності на це встановлених підстав, суд вважає за необхідне зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору підстави для його розподілу відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_14 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_15 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в погодженні рапорту ОСОБА_1 від 08.06.2026 №19331/р, оформлене листом Військової частини НОМЕР_1 від 08.06.2026 №2571:10357.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова