Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №260/4601/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4601/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , якою просить: 1) Визнати незаконним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 оформлене листом від 12.06.2026 р. № 879/1480 про відмову у звільненні солдата ОСОБА_1 на підставі рапорта від 03(06).06.2026 р. з доданими до нього документами - незаконним (протиправним); 2) Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення солдата ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (водія відділення супроводження військових вантажів взводу супроводження військових вантажів роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 ) з військової служби за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд з урахуванням мотивувальної частини судового рішення.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов, шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 та іншим особам до вирішення розгляду спору по суті та ухвалення рішення вчиняти дії щодо військовослужбовця ОСОБА_1 такі як переведення його в іншу військову частину чи вчиняти інші дії внаслідок, яких такий перестане бути у прямому підпорядкування відповідача.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року було відмовлено в задоволені заяви представника позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та 06 червня 2026 року звернувся до відповідача з рапортом про звільнення з військової служби, на підставі підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону №2232-ХІІ, а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком з числа осіб з інвалідністю II групи. Вважаючи, що відповідач протиправно відмовив у звільненні з військової служби, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 липня 2026 року було відкрито провадження у адміністративній справі №260/4601/26 та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано від Військової частини НОМЕР_1 належним чином завірену копію поданого ОСОБА_1 рапорту про звільнення з військової служби від 06.06.2026 року та доданих до нього документів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з тим, що рішення військової частини від 12.06.2026 №879/1480 прийняте у межах компетенції відповідача, на підставі чинного законодавства, після повного дослідження всіх поданих документів та належного мотивування, підстав для його скасування або покладення на відповідача будь-яких додаткових обов`язків не існує. Наданий позивачем висновок лікарсько-консультативної комісії підтверджує лише потребу батька у постійному сторонньому догляді, однак сам по собі не підтверджує встановлення йому інвалідності I або II групи.

Відповідач зазначає, що військова частина не заперечує факту потреби батька позивача у сторонньому догляді, підтвердженого висновком лікарсько-консультативної комісії. Разом із тим під час прийняття рішення відповідач був зобов`язаний діяти виключно відповідно до вимог чинного законодавства та не мав повноважень ігнорувати або змінювати умови звільнення, визначені законом. Жоден із поданих позивачем документів, у тому числі висновок лікарсько-консультативної комісії, акт перевірки сімейного стану, акт обстеження матеріально-побутових умов, довідки органів місцевого самоврядування, медичні документи чи інші матеріали, не може самостійно змінювати або доповнювати встановлені законом підстави звільнення з військової служби. Такі документи підтверджують лише окремі фактичні обставини та підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами відповідно до вимог закону, таким чином, на думку відповідача рішення від 12.06.2026 №879/1480 є законним, обґрунтованим і прийнятим після всебічної оцінки всіх документів, поданих позивачем.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу по мобілізації у Військовій частині НОМЕР_1 .

Позивач звернувся із рапортом від 03 червня 2026 (зареєстрований 06.06.2026 року, вх. № 692/р) до командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення з військової служби, відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку із необхідністю здійснення догляду за батьком з інвалідністю ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медикосоціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

До вказаного рапорту позивач надав нотаріально посвідчені копії: паспорту ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 від 24.09.2007; картки фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , № НОМЕР_3 від 16.12.2005; свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 ; витягу з реєстру Іршавської міської територіальної громади №2026/006295183 від 21.04.2026 ОСОБА_1 ; свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 від 29.09.2005; паспорту ОСОБА_2 серія НОМЕР_6 від 20.04.1999; картки фізичної особи платника податків ОСОБА_2 № НОМЕР_7 від 12.01.2022; витягу з реєстру Іршавської міської територіальної громади №2025/018095912 від 03.12.2025 ОСОБА_2 ; пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серія НОМЕР_8 від 08.02.2006; свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_9 від 01.02.2022; довідки про склад сім`ї №219 від 18.05.2026; довідки про перейменування існуючих вулиць в населених пунктах Іршавської міської територіальної громади №50 від 25.02.2026; довідки, що на день смерті ОСОБА_3 з нею зареєстровані чоловік та син №51 від 02.03.2026; довідки ОСОБА_2 , що він знаходиться на стаціонарному лікуванні №68/0 від 12.03.2026; виписки ОСОБА_2 із медичної карти амбулаторного хворого №2266 від 20.03.2026; висновку ОСОБА_2 про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися або самообслуговуватись і потребує стороннього догляду №71 від 03.04.2026; витягу з протоколу ОСОБА_2 лікарсько-консультативної комісії медичного закладу охорони здоров`я ЄДРПОУ 38456539, що він потребує постійного стороннього догляду №71 від 03.04.2026; акту обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 №92 від 04.05.2026; акту перевірки сімейного стану військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 №8/4292 від 26.05.2026.

Рішенням Військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2026 року №879/1480 відмовлено у задоволенні рапорта позивача щодо звільнення з військової служби в запас. Прийняте рішення обґрунтоване відсутністю документів, що підтверджують встановлення батьку позивача інвалідності І або ІІ групи, яка є обов`язковою умовою для звільнення з військової служби за сімейними обставинами.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон №2232-ХІІ.

Частинами першою, п`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини шостої статті 2 Закону №2232-XII одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 1). Надалі відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено та такий правовий режим діє й на сьогодні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

На момент розгляду адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок звільнення з військової служби в умовах воєнного стану.

Частиною четвертою статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період визначені частиною четвертою статті 26 Закону №2232-ХІІ. Зокрема, згідно з підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої названої статті під час дії воєнного стану такі військовослужбовці звільняються через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Згідно абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Частиною 7 ст. 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Згідно з п.12 Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Звільнення військовослужбовців із військової служби під час дії особливого періоду регламентовано п.225 цього Положення. Так, пп.2 п.225 Положення №1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу":

- у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них;

- у військових званнях до підполковника (капітана 2 рангу) включно за всіма підставами - командирами корпусів та командувачами військ оперативних командувань і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Відповідно до пункту 233 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Наказом Міністерства оборони України №531 від 06.08.2024 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 року за №1214/42559, затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі - Порядок №531), який набрав чинності 08.08.2024. Цей Порядок визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі - Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту.

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №531 з питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).

За правилами пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №531 рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі, визначені пунктом 9 розділу III цього Порядку.

Особливості подання та розгляду рапортів у паперовій формі регламентовані розділом ІІІ Порядку №531.

Так, згідно з пункту 1 розділу ІІІ Порядку №531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок "Рапорт"; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №531 командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.

Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №531 непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Особливості розгляду рапортів, поданих в електронній формі, врегульовано розділом IV цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Порядку №531, якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Отже, з аналізу вищенаведеного слідує, що за результатами розгляду рапорту командир (начальник) або інша посадова особа, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання приймає рішення по суті рапорту, при цьому відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170.

Відповідно до пункту 12.11 розділу XIІ Інструкції перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби, зазначено у додатку 19 до Інструкції.

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 при поданні до звільнення з військової служби за підставами через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин, а саме: у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року N 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року N 946;

- висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року N 2067, про потребу в постійному догляді;

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що однією з підстав для звільнення військовослужбовця (як такого, що висловив своє небажання продовжувати проходження військової служби) з військової служби під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини є необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Тобто, для звільнення з військової служби саме за такою сімейною обставиною військовослужбовець має довести належними доказами такі факти:

- наявність в одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) статусу особи з інвалідністю І чи ІІ групи;

- необхідність здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;

- відсутність в особи з інвалідністю І чи ІІ групи інших членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення, які могли б здійснювати постійний догляд за нею (тобто, інші особи, крім військовослужбовця, які можуть здійснювати постійний догляд особи з інвалідністю І чи ІІ групи, відсутні), або інші члени сім`ї особи з інвалідністю І чи ІІ групи першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Лише за умови підтвердження таких взаємопов`язаних між собою обставин військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби на підставі п.3 ч.12 ст.26 Закону №2232-ХІІ.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач вказує про наявність у нього права на звільнення з військової служби, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з ІІ групою інвалідності. Поряд цим, відповідач протиправно не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду рапорту позивача.

При цьому суд зазначає, що, незважаючи на посилання позивача у рапорті на абзац 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, за змістом заявлена ним підстава для звільнення з військової служби відповідає абзацу тринадцятому зазначеного пункту, яким передбачено необхідність здійснення постійного догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I чи II групи, за визначених законом умов. Такий висновок узгоджується з приміткою законодавця в дужках до відповідного положення Закону, згідно з якою абзац тринадцятий викладено в редакції Закону України № 4170-IX від 19.12.2024. Отже, визначальним у цьому випадку є зміст заявленої позивачем підстави для звільнення, а не номер абзацу, на який він посилається.

Водночас, доводи відповідача полягають у тому, що на підтвердження права на звільнення позивачем не надано документ, що підтверджує встановлення батьку позивача інвалідності І або ІІ групи. Разом з тим, наданий позивачем висновок лікарсько-консультативної комісії підтверджує лише потребу батька у постійному сторонньому догляді, однак сам по собі не підтверджує встановлення йому інвалідності I або II групи.

Як убачається з матеріалів справи, до вказаного рапорту позивач надав зокрема: довідки про склад сім`ї №219 від 18.05.2026; довідки, що на день смерті ОСОБА_3 з нею зареєстровані чоловік та син №51 від 02.03.2026; довідки ОСОБА_2 , що він знаходиться на стаціонарному лікуванні №68/0 від 12.03.2026; виписки ОСОБА_2 із медичної карти амбулаторного хворого №2266 від 20.03.2026; висновок ОСОБА_2 про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися або самообслуговуватись і потребує стороннього догляду №71 від 03.04.2026; витяг з протоколу ОСОБА_2 лікарсько-консультативної комісії медичного закладу охорони здоров`я ЄДРПОУ 38456539, що він потребує постійного стороннього догляду №71 від 03.04.2026; акт обстеження матеріально-побутових умов ОСОБА_2 №92 від 04.05.2026; акт перевірки сімейного стану військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 №8/4292 від 26.05.2026.

З огляду на викладене, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що батько позивача належить до числа осіб з інвалідністю II групи суд вважає, що позивач при поданні рапорту не надав всіх документів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону №2232.

Отже, відмовляючи позивачу в звільненні з військової служби, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог з мотивів, що зазначені у рішенні суду.

Згідно приписів статті 139 КАС України у випадку прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька